Ухвала суду № 81159306, 15.04.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/7676/19

н/п 1-кс/640/4995/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Ашрафовій І.Р.,

за участю прокурора - Омельченко І.І.,

адвоката - Паришкури В.М.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції Буцької Наталії Миколаївни по кримінальному провадженню № 12014220000000005 від 04.01.2014 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм Харківської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_4, 2004р.н. та сина ОСОБА_5, 2010р.н., працюючого ФОП ОСОБА_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

12.04.2019 до суду надійшло вищевказане клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області Буцької Н.М., погоджене з прокурором відділу 04/2/4 прокуратури Харківської області Омельченко І.І., про застосування до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», без визначення застави.

На обґрунтування клопотання слідчий, зокрема, вказує, що ОСОБА_2 03 січня 2014 року о 13.00, керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_7, на якому рухався по окружній дорозі м. Харкова зі сторони перехрестя з вул. ОСОБА_8 у бік перехрестя з вул. Білгородське шосе в м. Харкові. Під час руху, в районі розташування 494 км. + 50 м вказаної автодороги, на території Дергачівського району Харківської області водій ОСОБА_2 не врахував дорожню обстановку та погодні умови у вигляді ожеледиці на проїжджій частині, не переконався у безпеці і що його дії не створять перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок руху уліво та виїхав на зустрічну смугу руху, чим грубо порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, у зв»язку з чим трапилось зіткнення автомобілю НОМЕР_1 з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9, що рухався по окружній дорозі м. Харкова в зустрічному йому напрямку зі сторони перехрестя з вул. Білгородське шосе в м. Харкові.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_9 загинув на місці події, а ОСОБА_4 та ОСОБА_10 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, які викликали тривалий розлад здоров'я.

10.04.2019 ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Під час допиту підозрюваний ОСОБА_2 провину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав.

Сторона обвинувачення вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами, а саме: протоколом огляду місця події від 04.01.2019; фото-таблицею до протоколу огляду місця події; протоколом допиту свідка ОСОБА_11; протоколами проведення слідчих експериментів; висновками авто-технічних експертиз № 280/14 від 07.04.2014, № 5221 від 28.05.2014, № 6955 від 22.06.2017, 18388/26978 від 30.11.2018; висновками судово-медичних експертиз № 31-ДМ/14 від 10.04.2014, № 23-А/14 від 07.02.2014, № 12-14/137-А/19 від 11.03.2019; висновком транспортно-трасологічної експертизи № 188 від 20.03.2014.

Також сторона обвинувачення вважає наявними ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідчення потерпілої у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив про його задоволення.

Захисник підозрюваного - адвокат Паришкура В.М. проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на необґрунтованість повідомленої підозри та недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_2 повністю підтримав позицію захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання, вказуючи, що не має наміру переховуватися чи на когось впливати.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014220000000005 від 04.01.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

10.04.2019 о 14 год. 50 хв. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_9 смерть, а потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами.

Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_2 незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_10 у цьому кримінальному провадженні.

При цьому слідчий суддя вважає недоведеним ризик можливості переховування ОСОБА_2 від органів досудового рослідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо доводів захисника про відсутність ризиків взагалі, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність незаконного впливу на потерпілу, спростовують доводи захисту про відсутність будь-яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Враховуючи вимоги ст.ст. 176 ч. 3, 194 ч. 4 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, у зв`язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п`яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.

Надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_2 є недостатнім для запобігання ризику, доведеного в судовому засіданні.

Так, при розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше в силу ст.89 КК України не судимий.

Також, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Виходячи з наведеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також з урахуванням вказаного вище ризику, доведених прокурором в суді; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, слідчий суддя вважає можливим застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, у вигляді домашнього арешту, оскільки прокурор не довів недостатність застосування більш м»яких запобіжних заходів для запобігання вказаного ризику.

При цьому, враховуючи дані про особу підозрюваного, викладені вище, слідчий суддя вважає можливим застосувати до підозрюваного домашній арешт в період доби з 21-00 до 06-00 год., в межах строку досудового розслідування, на строк 1 місяць 26 днів, до 10 червня 2019 включно, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції Буцької Наталії Миколаївни по кримінальному провадженню № 12014220000000005 від 04.01.2014 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1, а саме: заборонити підозрюваному залишати вказане житло, без дозволу слідчого, прокурора, суду, в період доби з 21-00 год. до 06-00 год. в межах строку досудового розслідування на строк 1 (один) місяць 26 (двадцять шість) днів, тобто до 10 червня 2019 року включно.

Покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Ухвалу направити для виконання до органів поліції за місцем проживання підозрюваного через слідчого СУ ГУНП в Харківській області Буцьку Н.М.

Встановити строк дії даної ухвали з 15 квітня 2019 року по 10 червня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Колесник С.А.