Ухвала суду № 81157041, 11.04.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/2567/19

Провадження № 1-кп/235/502/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року м. Покровськ

Колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області

у складі:головуючого-судді ОСОБА_1

суддів Коваленка В.О.

ОСОБА_2

при секретарі Дмитрієвій М.В.

за участі:прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому провадженні в залі суду м.Покровська обвинувальний акт по кримінальному провадженні , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 січня 2019 р. за № 12019050410000098 по кримінальній справі за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за за адресою: Донецька область , Ясинуватський район,смт.Верхньоторецьке,вул.Мічуріна, буд.4,проживаючого за адресою:Донецька область , м.Покровськ,вул. Довженка ,буд.82,

за ч. 3 ст.15,ч.1 ст. 115,ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень ,передбачених ч. 3 ст.15,ч.1 ст. 115,ч.1 ст. 263 КК України.

Прокурором заявлено клопотання про призначення кримінального провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту , про виклик до судового засідання обвинуваченого, свідків згідно реєстру до обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду , клопотання про допит додаткових свідків та долучення додаткових доказів до кримінального провадження не заявили.

Вислухавши думку учасників судового провадження суд приходить до наступного.

Обвинувальний акт, пред’явлений ОСОБА_5 за ч. 3 ст.15,ч.1 ст. 115,ч.1 ст. 263 КК України,що надійшов до суду 10 квітня 2019 року, відповідає вимогам КПК України і не підлягає поверненню прокурору.

Кримінальне провадження підсудне Красноармійському міськрайонному суду Донецької області.

Суд приходить до висновку , що не існує підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-8 частини першої або частини другої статті 284 КПК України.

Існує необхідність допитати під час судового розгляду обвинуваченого, потерпілих,свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування до обвинувального акту.

Прокурор заявив клопотання про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою , посилаючись на наявність ризиків , передбачених ст.. 177 КПК України. Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5, покладається необхідність запобігання спробам:переховуватись від суду, під загрозою реального покарання у виді позбавлення волі, яке загрожує обвинувачену у разі визнання його винуватим;- незаконно впливати на свідків, а саме: ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 які є його знайомими;-вчинити інше кримінальне правопорушення - обвинувачений ОСОБА_5, перебуваючи на свободі ,може довести свій злочинний умисел направлений на умисне вбивство ОСОБА_8 до кінця, враховуючи наявність довготривалих неприязне них стосунків між родинами ОСОБА_8 та ОСОБА_5, через умисне вбивство дядька обвинуваченого. Оцінюючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв’язку, прокурор вважає необхідним обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив обрати йому домашній арешт за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, мотивуючи тим , що зазначені у клопотанні прокурором ризики є необґрунтованими , прокурором тільки перераховані ризики ,передбачені ст.. 177 КПК України, але відсутні докази того, що обвинувачений буде переховуватися від суду , бо ОСОБА_5 добровільно з»явився до поліції та повідомив про вчинений злочин; ризик впливу на свідків також відсутній , бо відсутні відомості про тиск на свідків з моменту подій 15 січня 2019 р.; відсутній й ризик вчинення іншого кримінального правопорушення , бо обвинувачений раніше не судимий . По кримінальному провадженню проведено всі слідчі дії, експертизи, допитані усі свідки . Просить обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши пояснення учасників процесу , суд приходить до наступних висновків .

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 (справа № 1-28/2017) , положення третього речення ч.3 ст.315 КПК України щодо автоматичного продовження під час підготовчого провадження запобіжного заходу , обраного під час досудового розслідування , визнане неконституційним.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження суд має право обрати , змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження , у тому числі запобіжний захід , обраний щодо обвинуваченого .

Слідчим суддею Красноармійського міськрайонного суду Донецької області 13.03.2019 р. обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 строком до 15.04.2019 р.

Ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу в даному кримінальному провадженні не зникли. Судом досліджено питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - однак доказів, які б підтверджували вказані обставини, суду не надано та жодною із сторін кримінального провадження не зазначено про існування таких доказів.

Відповідно до ст. 177 ч.2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення , а також наявність ризиків ,які дають достатні підстави слідчому судді ,суду вважати , що підозрюваний , обвинувачений , засуджений може здійснити дії ,передбачені ч.1 с.177 КПК України .

Суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку». Також суд вказав, що п. 3 ст. 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Тобто із зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Колегією суддів при вирішенні питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу оцінено в сукупності такі обставини:

1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення- факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість пред’явленого йому обвинувачення.

2) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини: ОСОБА_5 обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115,ч.1 ст. 263 КК України , як відповідно до ст. 12 КК України кваліфікуються: ч.1 ст. 115 - як особливо тяжкий злочин , ч.1 ст. 263 – як тяжкий злочин , санкція ст.115 ч.1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років;

3) вік та стан здоров’я обвинуваченого – обвинувачений є особою молодого віку,стан здоров’я задовільний;

4) міцність соціальних зв’язків обвинуваченого : обвинувачений неодружений ,на утриманні неповнолітніх дітей не має , проживає в м.Покровську з батьками у будинку ,належному батьку ,має постійне місце проживання та наявні соціальні зв’язки .

5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи : не працює,

6) репутація обвинуваченого: посередня;

7) майновий стан обвинуваченого : нерухоме, кошти на рахунках у банку відсутні, має у власності автомобіль марки «Нива»;

8) обвинувачений не судимий:

9)обвинуваченому у ході досудового розслідування обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою,

10) обвинуваченому повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не повідомлялось.

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, та розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, -не встановлений , цивільний позов не заявлявся.

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї: вбачається схильність підозрюваного к вчиненню кримінальних правопорушень .

На думку колегії суддів, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений ОСОБА_5без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Ступінь ризику втечі судом оцінено в сукупності факторів, пов'язаних з характером особи обвинуваченого, моральністю, його відношенням до інкримінованого кримінального правопорушення, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставиноми його життя, сімейними зв»язками та зв»язками з суспільством.

Судом не встановлені стримуючі фактори, які свідчать, що обвинуваченим ОСОБА_5не будуть вживатися перешкоди для запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судове засідання, - обвинувачений не одружений, утриманців не має, постійного місця роботи не має, нерухомого майна не має .

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на потерпілих , свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи. Допит заявлених свідків обвинувачення судом ще не розпочато,

На підставі викладеного ,суд приходить до висновку , що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, має місце у зв’язку з не проведенням у судовому засіданні допиту свідків.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий , але обвинуваченому інкриміновано два умисних злочинів , один з яких є особливо тяжким,що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень.

З огляду на вказане, суд погоджується з прокурором, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення наявний.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості» (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 р. у справі «Харченко проти України»).

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України вказаний запобіжний захід застосовується до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає позиціям Європейського суду з прав людини, та враховуючи, що ризики, котрі існували при обранні запобіжного заходу, жодним чином не зменшилися і не відпали, колегія суддів вважає ,що застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у скоєнні умисних злочинів- особливо тяжкого злочину та тяжкого злочину , максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до 15 років, у зв'язку з чим існує ймовірний ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.5 ч.1 ст. 177 КПК України .

Тобто , для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою наявні всі обставини , передбачені ч.1 ст. 194 КПК України- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;-наявність достатніх підстав вважати , що існує хоча б один із ризиків , передбачених ст.. 177 КПК України , і на які вказує прокурор;-недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам ,зазначеним у клопотанні .

Суд зазначає, що у даному конкретному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес ,який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості обвинуваченого , що саме , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належне виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків .

Враховуючи особистість обвинуваченого , вагомість доказів причетності обвинуваченого до скоєння інкримінованих злочинів , суд приходить до висновку , що застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м’якого запобіжного заходу - цілодобового домашнього арешту ,не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків.

Враховуючи , що злочин вчинено з застосуванням насильства, то відповідно до ч.4 ст. 183 КК України колегія суддів приймає рішення не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного і керуючись ст.314-317 КПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 3 ст.15,ч.1 ст. 115,ч.1 ст. 263 КК України у відкритому судовому засіданні у приміщенні Красноармійського міськрайонного суду на 15 год. 30 хв. 19 квітня 2019 р.

Судовий розгляд кримінального провадження провести колегіально судом у складі трьох суддів з викликом учасників судового провадження: прокурора Лейко Н.Л.,обвинуваченого ОСОБА_5,захисника ОСОБА_4 свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування до обвинувального акту.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити .

Обрати запобіжний захід щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,у виді тримання під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Міністерства юстиції України на строк шістдесят діб з 11 квітня 2019 р. до 09 червня 2019 р.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Міністерства юстиції України

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 15 квітня 2019 р. о 08.15 год.

Головуючий:

Судді: