Рішення № 81157030, 28.03.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/6934/18

Провадження № 2/234/144/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Сухоручко Ю.О.

секретар судового засідання Харькова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області

цивільну справу №234/6934/18 за позовом

ОСОБА_1

до

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

Третя особа, яка не заявила самостійних вимог щодо предмету спору

Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу

ОСОБА_2

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.03.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, який мотивувала тим, що 26.11.2007 між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір про відкриття кредитної картки №5457082977728844 з кредитним лімітом на суму 6 000,00 грн.

16.02.2009 за її заявою їй було видано нову кредитну картку, у зв’язку з втратою пін-коду від попередньої, з кредитним лімітом 0,00 грн.

Через обставини у країні у неї виникла заборгованість по вищевказаній кредитній картці.

02.10.2017 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис №9036 щодо звернення стягнення з позивача заборгованості в сумі 68 363 грн. 48 коп.

10.01.2018 Краматорським МВДВС ГТУЮ у Донецькій області на підставі цього напису було відкрито виконавче провадження №201801101002.

Вважає, що вищевказаний виконавчий напис нотаріуса вчинений з численними порушеннями законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав.

По-перше, відповідач не надсилав на її адресу жодного листа щодо вимог повернення боргу, тобто позбавив її можливості добровільно виконати вимогу протягом 30-ти днів, як це перебачено ст.27 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

По-друге, відповідач не зареєстрував в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. Таким чином, у відповідності до вимог п.6 ч.2 ст.27 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», він не мав права розпочинати процедуру звернення стягнення на предмет обтяжень на підставі рішення суду або виконавчого напису.

По-третє, вона на згодна з розміром заборгованості на яку було винесено виконавчий напис нотаріуса, так як вона є повністю необґрунтованою та нічим не підтвердженою. Відповідно до ст.88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчий напис лише у разі, якщо сума заборгованості підтверджена документами щодо безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виконання права вимоги минуло не більше трьох років.

Враховуючи викладене просила суд визнати виконавчий напис від 02.10.2017 №9036 вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо звернення стягнення заборгованості за кредитним договором між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» від 26.11.2007 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді від 17.05.2018 позовна заява залишена без руху.

Позивач усунув зазначені в ухвалі недоліки і ухвалою судді від 18.06.2018 по справі відкрите загальне позовне провадження. Відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позов.

12.07.2018 судом скеровано запит на адресу нотаріуса з вимогою надати документи та матеріали на підставі яких було вчинено виконавчий напис.

01.08.2018 на адресу суду від приватного нотаріуса ОСОБА_2 надійшли документи та матеріали на підставі яких було вчинено виконавчий напис.

29.08.2018 ухвалою суду підготовче провадження по справі закрите та справа призначена до судового розгляду.

25.10.2018 позивач подала до суду заяву про застосування строків позовної давності, яка мотивована тим, що виконавчий напис було вчинено після спливу строку позовної давності у розумінні ст.257 ЦК України, а тому це унеможливлює його законність.

30.11.2018 до суду надійшов відзив на позов, який мотивовано тим, що 26.11.2007 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір. Позивач своїх зобов’язань за кредитним договором не виконувала, а тому банк звернувся до нотаріуса з усіма необхідними документами для вчинення виконавчого напису. Виконавчий напис вчинений з дотриманням чинного законодавства на підставі наданих банком документів, що підтверджують безспірність заборгованості. Враховуючи викладене, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду учасники справи до суду не з’явилися.

Відповідно до ст.43 ЦПК України учасники справи зобов’язані виявляти повагу до суду та інших учасників судового розгляду, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи.

Від учасників судового розгляду на адресу суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Приписами ч.1 ст.223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи, окрім відповідача, незалежно від причин неявки. (п.2 ч.3 ст.223 ЦПК України)

Враховуючи викладене суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, так як про дату, час і місце розгляду справи їх було повідомлено належним чином.

Всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. ст. 1054, 1049 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

26.11.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - Петрова) укладено кредитний договір який оформлений у вигляді Заяви-анкети про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, яка фактично є кредитним договором, що укладено у письмовій формі та підписано сторонами. Відповідно до умов якого кредитний договір складається з Анкети-заяви, Довідки про умови кредитування, Умов і правил надання банківських послуг. За цим договором ПАТ КБ «ПриватБанк» надало відповідачу грошові кошти у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку, за умовами якої передбачено сплату відсотків в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування.

Відповідно до анкети-заяви, особа, яка її підписала, зобов’язана виконувати умови і правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до заяви-анкети кредитний ліміт наданий ОСОБА_1 за договором становив 6 000 грн. 00 коп.

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

02.10.2017 Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9036, згідно з яким стягнуто на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість, що виникла по кредитному договору від 26.11.2007.

У тексті виконавчого напису вказано, що боржником за Кредитним договором є ОСОБА_3. Боржником допущено прострочення платежів.

Сума заборгованості станом на 30.06.2017 за період з 26.11.2007 по 30.06.2017 складається з:

-заборгованості за тілом кредиту 5 854,50 грн.;

-заборгованості за відсотками 55 628,24 грн.;

-заборгованості з комісії та пені 3 386, 82 грн.;

-заборгованості по штрафу (фіксована частина) 250,00 грн.;

-заборгованість по штрафу (відсоток від суми заборгованості) 3 243,00 грн.

Загальна сума заборгованості становить 68 363, 04 грн. та сума плати, що здійснена Стягувачем за вчинення виконавчого напису у розмірі 1 800, 00 грн.

Відповідно до даного виконавчого напису Державною виконавчою службою Краматорського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження.

Відповідно до відомостей Краматорського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області, які містяться у листі від 28.03.2019 станом на 28.03.2019 боржником виконавчий напис не виконаний, відомостей про виконання вказаного виконавчого документу до відділу ДВС не надходило.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року за №1172, а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595.

Відповідно до положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктами 2.1, 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв’язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

За змістом п. п. 3.1, 3.2 глави 16 вказаного Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

За змістом постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, з системного аналізу вказаних вище норм законодавства вбачається, що безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

При цьому, в даному випадку виниклу заборгованість не можна вважати безспірною на час вчинення виконавчого напису нотаріуса (02.10.2017 року), так як суду не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 отримала від Банку письмову вимогу про дострокове погашення кредиту.

Суд вважає неналежним доказом письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором від 26.11.2007, яка була нібито надіслана 04.08.2017 на адресу ОСОБА_1, так як відповідно до відомостей офіційного сайту Укрпошти такого ідентифікатора поштового відправлення не існує. (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku). Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження отримання позивачем цієї письмової вимоги.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства України в сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку не підтверджено належними доказами надсилання на адресу боржника саме вимоги про дострокове повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором.

Крім того, суд приходить до висновку, що в даному випадку виконавчий напис нотаріуса також слід визнати таким, що не підлягає виконанню, і через те, що заборгованості, є спірною у зв’язку з тим, що відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.20114 року №1669-VII, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості і зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики у період з 14.04.2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористичної операції, а також юридичним особам – підприємцям, що проводять (проводили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079 було зупинене дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053. Таким чином, відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.20114 року №1669-VII за період з 14.04.2014 року нарахування пені та штрафів нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договором позики у період проведення антитерористичної операції, банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 коп., що підтверджується квитанцією від 16.05.2018, а відтак у зв’язку з задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 1050 ЦК України, Законами України «Про нотаріат», Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявила самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 02 жовтня 2017 року (реєстровий номер 9036) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість, що виникла по кредитному договору від 26.11.2007 року в сумі 68 363,04 грн. (шістдесят вісім тисяч триста шістдесят три грн. 04 коп.) та сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах.№29092829003111, МФО 305299, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50) на користь ОСОБА_1 (16.04.1989 р. н., ІПН НОМЕР_1, що мешкає за адресою: Донецька область, місто Краматорськ, смт. Біленьке, вул. Новосибірська, будинок 19) судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Краматорського

міського суду ОСОБА_4