Рішення № 81155675, 05.04.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9733/18

Провадження №2/524/868/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2019 Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: Головуючого – судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря – Воблікової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом АТ "СК "АХА СТРАХУВАННЯ" до ОСОБА_1 про стягнення в порядку суброгації,-

ВСТАНОВИВ:

АТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» звернулось до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом заявою до ОСОБА_1 про стягнення витрат по сплаті страхового відшкодування в порядку суброгації в сумі 16308,42 грн.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

21.05.2015 між ОСОБА_2 та АТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу «Всё включено» №тп22108а5пп від 21 травня 2015 року, згідно якого було застраховано автомобіль Toyota Camry, д.р.н. ВІ0032ВМ.

22.11.2015 на перехресті вул.Перемоги та вул.Троїцькій/колишня – вул.Красіна/ в м.Кременчуці, відбулась ДТП за участю транспортних засобів під керуванням відповідача та застрахованого транспортного засобу. Внаслідок ДТП застрахований транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень. Позивачем було сплачено 36485,12 грн страхового відшкодування, що становило вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Оскільки цивільно-правова відповідальність останнього на момент ДТП була застрахована, ОСОБА_3 "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_4" на користь АТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» сплачено шкоду в сумі 20176,70 грн, в межах ліміту його відповідальності за заявленим страховим випадком, виходячи з розміру завданих збитків, розрахованих з урахуванням вартості коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля. Залишок невідшкодованої сумі становить 16308,42 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що з позовом не погоджується в повному обсязі. Вказав, що згідно договору про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відповідно до вимог ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ліміт відповідальності страховика становить 50000 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry, д.р.н. ВІ0032ВМ не перевищувала розмір ліміту відповідальності, а тому підстави для стягнення з нього коштів відсутні. Також вважає, що позивачем не обґрунтовано розмір сум завданих збитків.

КЛОПОТАННЯ

Учасники процесу в судове засідання не з’явились, надіслали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ОСОБА_5 СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

21.05.2015 між АТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 було укладено договір №тп22108а5пп добровільного страхування наземного транспорту «Всё включено»(а.с.9-24).

22.11.2015 відбулась ДТП за участю автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля під керуванням ОСОБА_2, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказані обставини підтверджуються копією довідки №77158984 про дорожньо-транспортну пригоду, копією довідки ст.інспектора ДПС в Полтавській області.

Постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області по справі №524/9575/15-п від 15.12.2015, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП.

09 грудня 2015 року АТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» сплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 36485,12 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №211 732(а.с.45).

Цивільно-правова відповідальності ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ОСОБА_3 "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_4", що не заперечувалось сторонами.

Згідно відповіді ОСОБА_3 "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_4" від 27.03.2019 вих.16-64673-1, 20 квітня 20116 року страховик відповідача відшкодував АТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» в порядку регресу 20176,70 грн, що становило вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на складові, що підлягають заміні за мінусом розміру франшизи і сумі 1000 грн.

ОСОБА_3

Відповідно до ч.2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України(далі – ЦК України) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша статті 10 Закону України «Про страхування»).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності)(стаття 980 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОЦІНКА СУДУ

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Такого висновку дійшла ОСОБА_6 Верховного Суду в постанові від 4 липня 2018 року провадження № 14-176цс18.

Відносини між сторонами у справі регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди відповідачем, у порядку суброгації.

Відносини ж між відповідачем та його страховиком, ОСОБА_3 "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_4", регулюються умовами, визначеними у договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з частиною першою зазначеної статті у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, страховик відповідача виконав свої зобов'язання, відшкодувавши витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням його зносу.

У зв'язку із заміною сторони кредитора у деліктному правовідношенні в межах фактичних витрат до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до відповідача, оскільки страхова виплата страховика відповідача є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди.

Отже, за змістом статті 993 ЦК України в системному зв'язку зі статтею 990 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Наведені висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 вересня 2018 року по справі № 464/1937/16-ц; провадження № 61-4756св18 та від 20 березня 2019 року № 199/6667/15-ц, провадження № 61-7921св18.

У зв'язку із вищенаведеним, суд не може погодитись із доводами відповідача про те, що оскільки ліміт відповідальності за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності перевищує вартість збитків, завданих позивачу, підстави для стягнення з нього коштів відсутні.

Вирішуючи питання про суму, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ОСОБА_2, на переконання суду, підтверджується належними доказами, зокрема копією рахунку на оплату №PLK0001271 від 03.12.2015, копією протоколу огляду транспортного засобу, копією розрахунку страхового відшкодування від 07 грудня 2015 року, копією страхового акту.

Відповідачем не було надано доказів, які б спростовували визначену вартість відновлювального ремонту автомобіля ОСОБА_2.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що страховиком відповідача було сплачено на користь позивача 20176,70 грн і невідшкодованим залишається 16308,42 грн, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог АТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ».

Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути кошти в сумі 16308,42 грн та відповідно до ст..141 ЦПК України, судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 1762 грн.

Отже, позов АТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 – 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов АТ "СК "АХА СТРАХУВАННЯ" до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку суброгації - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь АТ "СК "АХА СТРАХУВАННЯ", ідентифікаційний код юридичної особи 20474912, місцезнаходження: 04070, м.Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, кошти в сумі 16308,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «СК "АХА СТРАХУВАННЯ» судові витрати, які складаються із судового збору у сумі 1762 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Д.Андрієць