Вирок № 81155585, 15.04.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8385/17

Провадження № 1-кп/524/47/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року Автозаводський районний суд м Кременчука в складі :

головуючого - судді - Предоляк О.С.

при секретарі судового засідання Мальованої В.О., Тараненко А.Г.

з участю прокурора - Олефіренка В.В.

обвинуваченої - ОСОБА_1, її захисника -Писаренка М.І., обвинуваченої - ОСОБА_3,, її захисника - Луценка О.М., потерпілого - ОСОБА_5, її представника Нестеренко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці кримінальне провадження № 12015170090002717 по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, народилась с Потоки Кременчуцького району Полтавської області, українки, громадянки України, працює на посаді вихователя навчального закладу 34 Кременчуцької міської Ради Полтавської області, утриманців не має, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України,-

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, народилась с Снегурівка Миколаївської області, українки, громадянки України, освіта вища, працює на посаді завідуючої дошкільним навчальним закладом №1 Кременчуцької міської ради Полтавської області, утриманців не має, зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2, раніше не судимої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, згідно наказу № 82 від 14.04.1997 року, призначена на посаду вихователя дошкільного закладу (ясла-садок) №1 Кременчуцької міської ради, Полтавської області, що розташований по вул. Петровського, 114а в м. Кременчуці, Полтавської області.

ОСОБА_3, серед інших обов'язків, згідно п. 2.1 Посадової інструкції вихователя №2, затвердженої наказом ДНЗ (ясла-садок) №1 від 17.10.2014 року №102 о/д, забезпечує безпечну організацію та проведення навчально-виховного процесу, виконує вимоги інструкції з охорони життя і здоров'я дітей; згідно Інструкції з охорони праці, санітарно-гігієнічних вимог та правила пожежної безпеки несе повну відповідальність за збереження життя і здоров'я дітей під час навчально-виховного процесу, за виховання і навчання дітей своєї вікової групи згідно зі статутом закладу, відповідно до вимог п.4.6.1 «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 року № 563 (зі змінами, внесеними на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 20.11.2006 року № 782), несе відповідальність за життя і здоров'я ввірених дітей, за збереження життя, фізичне і психічне здоров'я дитини згідно із законодавством підтримує порядок у приміщенні своєї групової кімнати, на майданчику дошкільного навчального закладу під час навчально-виховного процесу, перевіряє місце для проведення занять, справність меблів та міцність їх кріплення, відповідність одягу, взуття, зачіску дітей, продумує систему страховки дітей, передбачає небезпечні ситуації (зіткнення, падіння), створює оптимальні умови для фізичного та психічного розвитку дітей, не допускає їх перевтоми чи переохолодження, у разі необхідності надає першу медичну допомогу

ОСОБА_3, знаходячись на робочому місці, 23 липня 2015 року о 11 годині 15 хвилин, згідно розкладу занять на літній оздоровчий період 2015 року, вивела зведену групу вихованців для проведення ігор, спостереження, праці, повітряних, сонячних процедур, які проходили на ігровому майданчику групи «Барвінок» по вул. Петровського 114 у м Кременчук, вказаного закладу дошкільної освіти. Під час проведення навчально-виховного процесу, проведення ігор з дітьми, неналежно виконуючи свої посадові обов'язки, щодо охорони життя та здоров'я ввірених їй групи дітей, через несумлінне ставлення до них, не приділяючи належної уваги за доглядом малолітніх дітей, не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своєї бездіяльності, хоча повинна була та могла їх передбачити, ОСОБА_3 залишила останніх без нагляду, в результаті чого малолітня ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, перебуваючи поза її наглядом, впала на стільчик і вдарилася об металевий болт з виступом на зовнішню поверхню на відстані 2,3 см, яким прикріплений стільчик до столика.

Внаслідок падіння на металевий болт малолітня ОСОБА_8 отримала тілесне ушкодження у вигляді відкритої черепно - мозкової травми, яка викликала струс за забій головного мозку, імперсійного перелому лобної кістки справа, рани на лобі справа, які утворились від дії тупого предмету, з обмеженою поверхнею контактування за ознакою тривалого розладу здоров'я відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент отримання.

Обвинувачена ОСОБА_3 пояснила суду, що стався нещасний випадок. Дійсно, в той день, була вихователем у зведеній групі, яка складалась із 22 дітей, вивела вихованців на прогулянку, яка проходила на ігровому майданчику групи «Барвінок» ДНЗ (ясла садок)№1. Всі вихованці знаходились у її полі зору. Побачила, що малолітня дитина ОСОБА_8 травмувалась та відразу ж віднесла її на руках до медичної сестри. У подальшому поїхала до лікарні, цікавилася станом здоров'я у батьків, як безпосередньо після травмування, так і в подальшому. Надала посильну матеріальну допомогу. Вважає, що належно виконувала професійні обов'язки.

Обвинувачена ОСОБА_1 провину не визнала. Промова у судових дебатах долучена до матеріалів справи. Наголошувала щодо численних порушень КПК України при проведенні слідчих дій, порушення права на захист та внесення відомостей про вчинення ніби-то нею кримінальне правопорушення за заявою представника потерпілої та задоволення відповідного клопотання слідчим.

Незважаючи на не визнання своєї вини, винність ОСОБА_3 підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_8, яка пояснила суду яка показала суду, що знаходилась у дитячому садку, на занятті, яке проходило на столику зі стільчиками, з іншою дівчинкою ОСОБА_9, пішла за павільйон, коли повертались назад, вона зупинилась біля столику, ОСОБА_9 її штовхнула, вона впала на пісок та вдарилась головою об спинку стільчика, з якого сторчав болт.

- показаннями свідка ОСОБА_10, яка в той час працювала медсестрою в ДНЗ №1 пояснила, що 23.07.2015 року, вихователь ОСОБА_3 принесла на руках дитину зі травмою голови, рана 1,5 х 0,5 см., надала першу медичну допомогу. ОСОБА_8 весь час перебувала у свідомості. Подзвонила її батьку, він приїхав швидко та відвіз дитину у лікарню. Крові не було. На її думку, дитина могла вдаритись об угол дерев'яної спинки стільчика. Де упала дитина вона не знає.

- свідок ОСОБА_11, начальник Департаменту освіти, надав свідчення щодо створення двох комісій по розслідуванню нещасного випадку, в тому числі обласного управління освіти, за результатами яких встановлено, що травмування дитини, це нещасний випадок. Предмет, об який травмувалась ОСОБА_8 визначити неможливо. Відповідна документація по техніці безпеки була. ДНЗ №1 кращий в місті базовий заклад. Надав позитивну характеристику завідуючій ОСОБА_1 Згідно наказу № 563 перевірку до літнього сезону пройшли. Завідувач ДНЗ не втручається в конструкції, їй неможливо це зробити. Ігрові майданчики в ДНЗ побудовані відповідно Державних будівельних норм. Не було вказівок переобладнувати, знімати їх.

-показаннями свідка ОСОБА_13 пояснила, що її дитина також відвідує ДНЗ№1 , є членом батьківського комітету. Діти розповіли, що все було тихо. Вихователь займалась хлопчиком, який повиснув на райдузі. ОСОБА_14 була біля столика не посередині, а при вході.

-допитаний судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що працює слюсарем по ремонту ДНЗ №1, був понятим при огляді. Стверджує, що виступ болта - 0,5 см / 5 мм/. До цих болтів рукою трудно дотягнутися. Спинка кріпиться на металевій дузі не болтами. Ніхто болтів не заміряв. При огляді версія травмування не встановлювалась та не висувалась.

- свідок ОСОБА_16 показала, що працює в ДНЗ №1.Запросили бути понятою, розписалась але участі не приймала, була на робочому місці.

- показаннями свідка ОСОБА_17, повідомила суду, що в той день приїхала з ОСОБА_18 забрати кожний своїх дітей. На першій площадці гралась група дітей, які займались за круглим столиком та лепили з вихователем ОСОБА_3, Бачила як дівчинка плакала, від травмування на лобі. Вихователь понесла дитину до медичної сестри. Діти залишились з нею. Надала суду свідчення щодо травмування дитини від стілець,я кий їй показали діти, при вході. Діти бігали спокійно. Із ОСОБА_8 сталася травма коли вихователь зняла іншу дитину зі сходинок. На її думку стався нещасний випадок.

-допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив суду, що є батьком дитини, яка відвідує групу «Барвінок». Приїхав 23.07.2015 забрати ОСОБА_18. Пояснив, що бачив, що група дітей об 11 перебувала на ігровому майданчику за круглим столом. Пізніше. побачив, як біля конструкції сиділа дівчинка та плакала. ОСОБА_3 взяла дівчинку на руки та закривала лоб останній. Попрохала їх з ОСОБА_17 подивитись за іншими дітьми, сама побігла до медпункту. Дівчинка упала сама.

-показаннями свідка ОСОБА_20, яка на той час працювала помічником вихователя ДНЗ №1. Пояснила, що на неї, крім іншого, покладається обов'язки оглянутий ігровий майданчик. Небезпечних речей нею не виявлено. Тому, 23.07.2015 року о 08 годині оглянуто майданчик та допущено дітей різновікової групи. Разом з вихователем ОСОБА_3, вивела дітей на прогулянку, травмування дитини не бачила.

- наказом №82 від 14.04.1997, відповідно до якого ОСОБА_3 призначена на посаду вихователя дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №1 Кременчуцької міської ради Полтавської області,

- інструкцією № 8 з охорони праці затвердженою наказом дошкільного навчального закладу (ясла - садок №1 від 06.05.2015 року № 70 о/д) з яким ознайомлена ОСОБА_3 під підпис п.2.1 якої зазначено вимоги щодо огляду ігрової кімнати з метою усунення виявлених небезпечних для дітей чинників п. 3.2 бути уважним до дітей не залишати їх без нагляду

- посадовою інструкцією вихователя №2 з якою 17.10.2014 року ознайомлена

ОСОБА_3 відповідно до п. 2.1 якої остання забезпечує безпечну організацію та проведення навчально - виховного процесу, виконує вимоги інструкції з охорони життя і здоров»я дітей, інструкції з охорони праці, санітарно гігієнічні вимоги та правила пожежної безпеки. (т. 2 а.с. 220-226)

- наказом № 16/0д від 05.01.2015 року Про організацію роботи з охорони праці призначено відповідальною з охорони праці і здоров» я дітей в групах ОСОБА_3 з ознайомленням останньою. ( т. 2 а.с. 204-206)

- наказом від 23.05.2015 року за № 82 о/д про створення комісії з розслідування нещасного випадку. З подальшим складанням протоколу засідання комісії на якому вирішено скласти акт про огляд місця події та провести опитування дітей - вихованців (т. 2 а.с. 210-212)

- протоколом огляду місця події від 23.07.2015 року складеного слідчим Іщенко І.С. за участі понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_16,за участі експерта НДЕКЦ при Кременчуцького МВ (прізвище не зазначено) та ОСОБА_1 з фототаблицями до нього та планом-схемою до території ДНЗ№1, яким встановлено, що під час огляду території дитячого садка №1, що розташований за адресою м Кременчук вул. Петровського, 114зафікосвані відомості щодо розташування дерев'яного столу круглої форми червоного кольору на металевий основою Стіл діаметром 1 метр та з даного столу по колу розташовані стільці у кількості 12 штук. Стілець уявляє собою залізну основу на 4 - х залізних ніжках висотою 0, 5 м. на даній основі розташовані дерев2ягі стільці та дерев'яна спинка. Всі 12 стільців різного кольору. Стільці розміром 0, 5 м х0,2 м помаранчевий на 4 ніжках залізних, низ стільця жовтого кольору. Спинка даного стільця кріпиться на чотирьох залізних шурупах, виступ шурупа за спинкою 2., 3 см, стілець розташований на пісчаній основі. На стільці, на основі, на підлозі біля стільця інших предметів, плям бурого кольору не виявлено. Пошкодження не виявлено. Під час огляду надано копії посадових інструкцій працівників, списки осіб, журнали техніки безпеки, особові справи. Зауважень від учасників не надходило (т.2 а.с. 135-154)

- у судовому засіданні допитаний спеціаліст Кременчуцького НДЕКЦ у Кременчуцькому МРВ ОСОБА_38, який пояснив суду, що запрошений 23.07.2015 року при проведенні огляду місця події. Був спочатку і до кінця. За відсутності підпису у протоколі огляду місця події пояснити не міг. Підтвердив присутність понятих та те, що останні розписались у протоколі. Пояснив суду на фото таблиці, додатку до протоколу огляду місця події щодо о кріплення спинки стільчика та наявності на ньому незахищеного болтового з» єднання, що виступає на відстань, більше ніж 0,8 см. об яке травмувалась дитина.

- висновком експерта № 854від 17 серпня 2015 року згідно якого, при судово-медичній експертизі з урахуванням даних медичної документації у дитини ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, яка викликала струс та забій головного мозку; імпресійного перелому лобної кістки справа, рани на лобі справа, які утворилися від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контактування та за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент отримання (т. 3, а. с. 57-60).

- протоколом проведення слідчого експерименту від 16.10.2015 року, із змісту якого вбачається, що під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_14 за участю дитячого психолога, судово медичного експерта ОСОБА_21 та її законних представників відтворено механізм утворення тілесних ушкодження та перевірка показів дитини.

- у судовому засіданні відтворено відеозапис на якому потерпіла показала як травмувалась під час проведення занять, дівчинка ОСОБА_9 наздоганяла її та штовхнула, вона впала а пісок та вдарилась головою о спинку стільчика де сторчав штирь

-- висновком експерта №1104 (т. 3 ас. 71 ) показами потерпілої дитини ОСОБА_8 дані нею в ході проведення слідчого експерименту можуть відповідати об'єктивним даним, отриманих при судово-медичній експертизі, саме характеру, локалізації і механізму утворення виявлених у неї тілесних ушкодженнях

- висновком експерта № 679 (т. 3 а.с. 75-77) тілесні ушкодження, виявлене при судово -медичній експертизі дитини ОСОБА_8, у вигляді імпресійного, проникаючого перелому луски лобової кістки справа, з проникненням лобової кістки справа з проникнення лобової кістки в кору та м'які тканини головного мозку, могло утворитися внаслідок ударної дії тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею контактування.

- допитом у судовому засіданні експерта ОСОБА_21, яка підтвердила надані висновки судово медичної та додаткової експертизи , а саме характеру, локалізації і механізму утворення виявлених у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, які відповідали зафіксованим протоколом огляду місцем травмування дитини,

- висновком судової інженерної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності №9375 від 25.01.2016 року (т. 3 а.с. 229-257) п.1.2 якої конструкція столику зі стільчиками не відповідає вимога безпеки по обладнання дитячих і ігрових майданчиків, викладених у п.п. 5.14.8-5.14.9 Правил будови та безпечної експлуатації атракціонної техніки Технічний стан столику зі стільчиками не відповідає вимогам безпеки по обладнанню безпечних ігрових майданчиків, викладених у п. 5.14.6 Правил будови та безпечної експлуатації атракціонної техніки. Забезпечення виконання правил охорони праці та безпеки життєдіяльності в ДНЗ (ясла садок №1) м Кременчук покладалось на вихователя - методиста, вихователів та завідуючу господарством в межах їх посадових обов'язків та наказу завідуючої ДНЗ № від 05.01.2015 №16 о/д

Організація та проведення інструктажів вихователя ОСОБА_3 відповідає вимогам Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально виховного процесу в установах і закладах освіти та Типового положення про порядок проведення навчання в перевірку знань з питань охорони праці.

Під час організації проведення занять з виховання на ігровому майданчику ДНЗ (ясла садок №1 не були враховані вимоги безпеки до обладнання дитячих ігрових майданчиків, передбачені п.п. 5.14.6-5.14.8, 5.14.9 Правил будови та безпечної експлуатації атракціонної техніки

Причиною нещасного випадку, що стався 23.07.2015 року з малолітньою ОСОБА_8 в ДНЗ(ясла садок №1 ) м Кременчук є наявність на ігровому майданчик закладу обладнання столику зі стільцями конструкція якого не відповідала вимогам безпеки до обладнання дитячих ігрових майданчиків, викладених у п. 5.14.8 та 5.14.9 Правил будови та безпечної експлуатації атракціонної техніки

Обставин, що обумовили настання нещасного випадку є відсутність контролю з боку ОСОБА_3 за діями ОСОБА_8 під час перебування її на прогулянці.

В причинному зв'язку з настанням нещасного випадку знаходиться невиконання посадовими особами ДНЗ№1 наступних вимог нормативних документів та посадових інструкцій: вихователем ОСОБА_3, - п. 4.6.1 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально виховного процесу в установах і закладах освіти, п. 2.1 Посадової інструкції вихователя

Для запобігання нещасного випадку з ОСОБА_8 необхідно було обладнання дитячого ігрового майданчику привестти у відповідність з вимогами нормативних документів

-висновком додаткової судово інженерно - технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності №10504 від 28.04.2017 року (т 3 а.с. 242-257)

-конструкція столику зі стільчиками не відповідає вимогам безпеки до обладнання дитячих і ігрових майданчиків, викладених у п.п. 5.14.8-5.14.9 Правил будови та безпечної експлуатації атракціонної техніки

-організація та проведення перевірки знань та інструктажів з охорони праці вихователя ОСОБА_3 відповідали вимогам Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально виховного процесу в установах і закладах освіти та Типового положення про порядок проведення навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Забезпечувати виконання нормативно - правових актів з охорони праці та безпеки життєдіяльності в ДНЗ№1 повинна була вихователь ОСОБА_22 в межах посадових обов'язків та наказу завідуючої ДНЗ №1 від 05.01.2015 №16о/д

Причиною нещасного випадку, що стався 23.07.2015 року з малолітньою ОСОБА_8 в ДНЗ (ясла-садок) №1 м Кременчук є наявність на ігровому майданчик закладу обладнання столику зі стільцями

Конструкція якого не відповідала вимогам безпеки до обладнання дитячих ігрових майданчиків, викладених у п. 5.14.8 та 5.14.9 Правил будови та безпечної експлуатації атракціонної техніки Обставин, що обумовили настання нещасного випадку є відсутність контролю з боку ОСОБА_3 за діями ОСОБА_8 під час перебування її на прогулянці.

Відсутність контролю з боку вихователя ОСОБА_3 за діями малолітньої ОСОБА_8 під час прогулянки створили умови для настання нещасного випадку з ОСОБА_8

Для забезпечення безпеки вихованців ДНЗ№1необхідно було обмежити доступ вихованців до стільців, розташованих на ігровому майданчику «Барвінок » до їх проведення у технічний стан, що відповідав вимогам п. 5.14.8, 5.14.9 Правил будови та безпечної експлуатації атракціонної техніки. Призупинити або забороняти навчально виховний процес уДНЗ№1 в цілому, як це передбачено вимогами п. 3.2.6 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально виховного процесу в установах і закладах освіти не було необхідності.

Дані щодо того, и був обмежений доступ вихованці ДНЗ№1 до вказаного стільця до їх демонтажу та чи проводилось проведення їх технічного стану у відповідність з встановленими нормами безпеки та (зпилювання болтів або заміна на коротші) в матеріалах кримінального провадження відсутні.

В причинному зв»язку з настанням даного нещасного випадку знаходиться невиконання посадовими особами ДНЗ№1 наступних нормативно правових документів та посадових інструкцій вихователя ОСОБА_22 п.п. 4.6.1Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально виховного процесу в установах і закладах освіти, п.2.1 Посадової інструкції вихователя №2

Допитана в режимі відеоконференц зв»язку експерт ОСОБА_23 підтвердила надані нею висновки

- журналом реєстрації ввідного інструктажу з питання охорони праці ДНЗ №1 , з якого вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово проводились інструктажі з техніки безпеки (т.2 а.с.235-237);

- відповідно до повідомлення ОСОБА_24 медичної сестри ДНЗ №1 23.07.2015 року об 11-15-11-20 вихователь різновікової групи ОСОБА_3 принесла дитину ОСОБА_8 з розсіченою раною лба. За іншою пояснювальною запискою дитина перебувала у свідомості та об 11-35-11-40 передана батьку. (а.с. 208, 213 т. 2 )

- відповідно до журналу медсестри ушиблена рана лоба продезінфікована , (т. 2 а.с. 215-216)

- поясненнями в ході службової перевірки, наданих завідуючій ОСОБА_1 вихователя ОСОБА_3 23.07.2015 року, цього дня разом з помічником вихователя вивели групу дітей на прогулянку. До прогулянки ними оглянутий майданчик на предмет техніки безпеки для дітей на відсутність пошкоджень та сторонніх предметів. Приблизно об 11 діти розташувались за круглим столом де займались під її керівництвом ліпленням пластиліну. Відійшла від столу до іншої дитина. В цей час дитина ОСОБА_14 травмувалася. Травмування не бачила. Підхопила дівчинку на руки та побігла до медичної сестри, де надала дитині першу медичну допомогу. Зазначала, що інструкцію з охорони праці не порушувала. (т. 2 а.с. 217).

- відомостями, що відображені в рапорті відповідно до якого зафіксовано повідомлення лікаря дитячої міської лікарні, 23.07.2015 року о 13 годині доставлена ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає, АДРЕСА_3 з діагнозам відкрита черепно - мозкова травма, перелом лобної кістки, струс мозку. Травму отримала внаслідок падіння у дитячому садочку №1 по вул. Петровського 114. (т. 2 а.с. 134)

- з протоколу прийнятої заяви постає, що ОСОБА_25 повідомив що 23 липня 2015 року його донька ОСОБА_8 знаходила у дитячому садку - яслі № 1 під час прогулянки отримала черепно - мозкову травму (т. 2 а.с. 155)

- відповідно до табелю обліку щоденного відвідування дітей ОСОБА_14 23.07.2015 року відвідувала дитячий садок № 1, інформація аналогічного змісту міститься в складеної завідуючою ОСОБА_1 довідки (т. 2 ас. 182 185)

- матеріально відповідальною особою щодо матеріальних цінностей ДНЗ №1 є завідуюча господарством ОСОБА_26 крім іншого на обліку дошкільного навчального закладу ясла садок №1 Кременчуцької міської ради полтавської області перебуває набір стільців номенклатурний номер 1136167 (графа 142)(т. 2 а.с. 191-193)

- даними, що містяться у технічному паспорті (т. 2 а.с. 194)

- паспортом санітарно технічного стану ДНЗ№1 (т. 3 а.с. 144-159) в якому міститься інформація щодо достатньої забезпеченості ігрового майданчику та належного стану.

Суд не бере до уваги пояснення обвинуваченої з приводу того, що вона належним чином виконувала посадові обов»язки, а тому подія, що сталася, нещасний випадок, оскільки в даному випадку винність ОСОБА_3 полягає у її недбалості, а саме в залишенні дитини, ОСОБА_8 без нагляду. Її обов'язок передбачити можливість настання негативних наслідків настала з моменту призначення її на посаду. Вихователь несе відповідальність за життя і здоров'я вихованців, здійснює контроль за виконанням учнями правил (інструкцій) з безпеки. Таким чином, ОСОБА_3, в силу своїх професійних обов'язків, оскільки працює в закладах освіти з 1995 року повинна була і могла передбачити, що коли малолітня ОСОБА_8 залишиться без нагляду, то можуть настати негативні наслідки.

Зазначені докази винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні встановленого судом кримінального правопорушення, є такими, що доповнюють одне одного, є належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Разом з тим, долучені стороною обвинувачення, документи акт від 30.07.2015 року складений комісійно про надання пояснень комісії розслідування нещасних випадів від батьків вихованця ОСОБА_8, повідомлення про нещасний випадок, матеріали службової перевірки дій ОСОБА_3, пояснювальна записка ОСОБА_20, пояснення батьків (т. 3 а.с.2-6), акт про нещасний випадок №1 (. 3 а.с. 7-8) акт про відмову ОСОБА_25 надання пояснень (т. 3 а.с. 9), покази малолітнього свідка ОСОБА_27 та інші подані стороною обвинувачення та досліджені судом документи доказового значення не мають.

Суд, вважає безпідставними посилання сторони захисту на недопустимість долучених до матеріалів кримінального провадження прокурором копій документів з наступних підстав.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених ч. 1 ст. 99 КПК України, можуть належати : матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні); матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії; висновки ревізій та акти перевірок.

Оцінюючи на вимогу захисту на предмет допустимості первинні джерела відомостей, а саме дані, які містять службова документація ДНЗ№1, додатки до таких документів суд визнає всі ці докази також допустимими, оскільки у процесуальному значенні складовою згаданої службової документації виступає документ (ч. ч. 1 та 2 ст. 99 КПК України).

При цьому, не виконання стороною обвинувачення обов'язку надати оригінали таких документів не впливає на вказаний висновок суду, оскільки належить оцінювати ці матеріали як дублікати, які прирівнюються до оригіналу (ч. 4 ст. 99 КПК України). Подання таких документів в копіях також пояснюється процесуально, оскільки надані завідуючою ДНЗ №1 слідчому в порядку ст. 93 КПК України

За вказаних обставин суд вважає, що наявність в матеріалах кримінального провадження завірених керівником копій документів, що були отримані у встановленому законом порядку під час проведення процесуальних дій, не суперечить вимогам КПК України.

Щодо визнання недопустимим протоколу огляду місця пригоди

Відповідно до ч. 1 ст.237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Відповідно ч.З цієї ж статті, при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко - чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження

Протокол огляду місця події, складений уповноваженою особою, поняті засвідчили підписом належне проведення слідчої дії, огляд проводився у присутності завідуючої ДНЗ №1, жоден із учасників зауважень щодо результатів не мав. Сторона захисту не оспорює саму обстановку на місці події, розташування ігрового атракціону, тощо, а лише вказувала, що протокол не відповідає нормам оформлення,-.передбаченого діючим законодавством. Відповідно до ч. 1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Окремі процесуальні огріхи, на які обґрунтовано звертав захист увагу, ненадання примірнику, відсутність підпису всіх учасників, зокрема спеціаліста, фото таблиці не завірені, не впливає на зміст самого доказу, який виявився відповідним тим даним по суті фіксованих подій, які закріплені у протоколі, відтак безсумнівно достовірним.

Висновок судової інженерно-технічної експертизи № 9375 від 25.01.16року та додаткової експертизи, які відповідають вимогам ст. 102 КПК України, недопустимими доказами, судом не встановлено, а тому доводи захисника Писаренка М.І. в цій частині суд не бере до уваги. З вказаних висновків судової інженерно-технічної експертизи та додаткової експертизи, які досліджувались судом та правильність яких підтвердив в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_23, встановлено, що в них вказано про попередження експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

У відповідності до вимог статтей 85 та 86 КПК України, суд вважає вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні є належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої ОСОБА_3 та визнання її винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 137 КК України.

Cуд вважає пред`явлене обвинувачення в частині порушення ОСОБА_3 пункту 4.6.1 «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти», щодо відповідальності за збереження життя і здоров вихованців під час навчально - виховного процесу та пункту 2.1 Посадової інструкції вихователя», - відсутності контролю за збереженням життя та здоров'я дітей, діючи із злочинною недбалістю, повинна була та могла передбачити тяжкі наслідки, які виникли із малолітньою ОСОБА_8, тобто своїми діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 137 КК України.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченій міри покарання за ч.2 ст. 137 КК України, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз»ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, її сімейний стан, стан здоров»я та вік.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченій суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховує, що ОСОБА_3 за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судима. Крім цього, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, та конкретних обставин справи.

Також суд приймає до уваги думку потерпілої та одночасно представника потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_5, прохала суд винести найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі та одночасно позбавити ОСОБА_28 права обіймати посаду

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи, наряду з іншим, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів призначити покарання в межах санкції статті особливої частини КК України у вигляді обмеження волі З урахуванням вищевказаних обставин, а також те, що злочин вчинений з необережності, що певною мірою знижує ступінь суспільної небезпечності діяння і її особи, відсутність обставин, що обтяжують покарання, позиції законного представника потерпілої та одночасно потерпілої ОСОБА_5, реалізуючи принципи законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком на три роки із застосуванням статей 75,76 КК України та без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Не призначаючи обвинуваченій додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд виходить з того, що обвинувачена має досить значний стаж роботи на посаді вихователя, позитивно характеризується колегами та керівництвом, займана посада є її єдиним місцем праці, а також враховуючи необхідність відшкодування шкоди потерпілій.

Органами досудового розслідування також обвинувачується ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 137 Кримінального кодексу України в тому, що вона, працюючи на посаді завідуючого дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) №1 Кременчуцької міської ради Полтавської області на яку, відповідно до «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 року № 563 (зі змінами, внесеними на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 20.11.2006 року № 782), покладені обов'язки:

п. 4.1.1 завідувач відповідає за створення безпечних умов навчально- виховного процесу згідно з чинним законодавством, міжгалузевими і галузевими нормативними, інструктивними та іншими документами з охорони праці, безпеки життєдіяльності, цим Положенням; не дозволяє проведення навчально-виховного процесу за наявності шкідливих та небезпечних умов для здоров'я учасників навчально-виховного процесу;

п. 4.1.6 завідувач уживає заходів щодо приведення інженерно-технічних комунікацій, устаткування, обладнання у відповідність до чинних стандартів, правил, норм з охорони праці;

п. 4.1.8 завідувач організовує роботу комісії з перевірки готовності навчального закладу до нового навчального року та до роботи в осінньо -зимовий період;

Згідно Посадової інструкції завідуючої дошкільним навчальним закладом» на ОСОБА_1 покладені наступні обов'язки:

-п.2.1 завідуюча ДНЗ здійснює керівництво і контроль за діяльністю ДНЗ;

п. 2.8 завідуюча ДНЗ забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних норм і правил техніки безпеки, вимог безпечної життєдіяльності дітей і працівників;

п. 2.14 завідуюча ДНЗ відповідає за створення безпечних умов навчально- виховного процесу згідно з чинним законодавством, міжгалузевими і галузевими нормативними, інструктивними та іншими документами з охорони праці, безпеки життєдіяльності, Положенням про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах;

Органи досудового розслідування, посилаючись на Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 року № 563 (зі змінами, внесеними на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 20.11.2006 року № 782), на Посадову Інструкцію завідуючої дошкільним навчальним закладом (ДНЗ)», затверджену заступником начальника управління освіти- начальником відділу навчальної роботи ОСОБА_39 (розпорядження №5 від 21.08.2009 року) та на висновок додаткової судової інженерно-судової експертизи №10504 від 28 квітня 2017 року.

Наведені ж органом досудового розслідування докази містять в собі загальні, адміністративні положення діяльності посадової особи, а саме - завідувача дошкільним навчальним закладом №1 ОСОБА_1, достовірне виконання яких доведено в судовому засіданні, оскільки диспозиція статті 137 Кримінального кодексу України є бланкетною.

Із п.4.1.1 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти» (далі Положення ) вбачається, що завідувач відповідає за створення безпечних умов навчально-виховного процесу згідно з чинним законодавством, міжгалузевими і галузевими нормативними, інструктивними та іншими документами з охорони праці, безпеки життєдіяльності; не дозволяє проведення навчально -виховного процесу за наявності шкідливих та небезпечних умов для здоров'я учасників навчально-виховного процесу; пункт 4.1.6 завідувач уживає заходів щодо приведення інженерно-технічних комунікацій, устаткування, обладнання у відповідність до чинних стандартів, правил, норм з охорони праці; 4.1.8 завідувач організовує роботу комісії з перевірки готовності навчального закладу до нового навчального року та до роботи в осінньо-зимовий період.

Із наведених вимог зазначеного Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти саме на завідувача ДНЗ №1 ОСОБА_1 покладено обов'язок створення безпечних умов навчально-виховного процесу згідно з чинним законодавством; обов'язок вживати заходи щодо приведення інженерно-технічних комунікацій, устаткування, обладнання у відповідність до чинних стандартів, правил, норм з охорони праці та обов'язок організувати роботу комісії з перевірки готовності навчального закладу до нового навчального року та до роботи в осінньо-зимовий період.

Положення визначає загальні адміністративні вимоги до завідувача ДНЗ №1 ОСОБА_1, щодо організації роботи з охорони праці усіх учасників навчально-виховного процесу ДНЗ №1, тобто усіх служб і підрозділів, які приймають і створюють повний об'єм навчально-виховного процесу дитячого навчального закладу для ввірених їм дітей.

Так, в пункті п.4.1.1 Положення зазначено, що завідувач відповідає за створення безпечних умов, що перш за все означає: - давати життя, існування чому-небудь, формувати що-небудь(Новий тлумачний словник української мови. Київ, Видавництво «АКОНІТ». 1999. Том 4, стор. 383).

3

В пункті 4.1.6 завідувач уживає заходів щодо приведення інженерно-технічних комунікацій, устаткування, обладнання у відповідність до чинних стандартів, правил, норм з охорони праці;

Уживати (вживати) - використовувати або застосовувати що-небудь з якоюсь метою(Новий тлумачний словник української мови. Київ, Видавництво «АКОНІТ». 1999. Том 4, стор. 623).

4.1.8 завідувач організовує роботу комісії з перевірки готовності навчального закладу до нового навчального року та до роботи в осінньо-зимовий період;

Організовувати - здійснювати певні заходи громадського значення, розробляючи їх підготовку і проведення(Новий тлумачний словник української мови. Київ, Видавництво «АКОНІТ». 1999. Том 4, стор. 623).

На виконання п. 4.1.1 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти та Посадової Інструкції завідуючої дошкільним навчальним закладом (ДНЗ) завідуюча ДНЗ №1 ОСОБА_1 розробила Інструкцію №8 з охорони праці», яка затверджена нею і погоджена Рішенням профспілкового комітету(протокол від 06.05.2015 №112). З цією Інструкцією особисто ознайомлена вихователь ОСОБА_30.(том 2, а. с. 202-203).

Виконуючи вимоги Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти та Посадової Інструкції завідуючої дошкільним навчальним закладом (ДНЗ) завідуюча ДНЗ №1 ОСОБА_1, відповідно до Закону України «Про охорону праці» видала Наказ №16 о/д від 05 січня 2015 року «Про організацію роботи з охорони праці» згідно якого відповідальність з питань охорони праці і здоров'я дітей по групах покдадені на вихователів; під час проведення культмасових міроприємств - на музичного керівника ОСОБА_31; на заняттях з плавання - на інструктора з фізичної культури ОСОБА_32; під час проведення господарчих робіт - на ОСОБА_26; з питань охорони праці на харчоблоці - на ОСОБА_33 Згідно цього ж Наказу відповідальність за виконання цього наказу покладено на вихователя-методиста - ОСОБА_34 З цим Наказом під розписку ознайомлені всі працівники дошкільного навчального закладу №1, яких перелічено в наказі ( т. 2 а. с. 204-206).

На виконання п. 4.1.6 та 4.1.8 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти та Посадової Інструкції завідуючої дошкільним навчальним закладом (ДНЗ)» завідуюча ДНЗ №1 ОСОБА_1 видала Наказ №62 о/д від 30 березня 2015 року «Про підготовку спортивних споруд, майданчиків до роботи у весняно-літній період» та після перевірки комісією на придатність його використання затвердила Акт від 06.04.2015 року (т.2, а. с. 240, 241-243).

Крім перелічених вище доказів, одним із доказів, наданих органом досудового слідства, як на підставу вини ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 137 Кримінального кодексу України, є висновок судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності №9375 від 25 січня 2016 року та висновок додаткової судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності № 10504 від 28 квітня 2017 року(т.3, а. с. 229-237; 242-257).

Згідно висновку експертизи причиною нещасного випадку, що стався 23.07.2015 року з малолітньою ОСОБА_8 в ДНЗ (ясла-садок) №1 м. Кременчук є наявність на ігровому майданчику закладу обладнання (столика зі стільцями), конструкція якого не відповідала вимогам безпеки до обладнання дитячих ігрових майданчиків, викладеним в п.п. 5.14.8, 5.14.9 Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки.

Обставинами, що обумовили настання даного нещасного випадку, є відсутність контролю з боку вихователя ОСОБА_3 за діями ОСОБА_8 під час перебування її на прогулянці.

В причинному зв'язку з настанням даного нещасного випадку знаходиться невиконання посадовими особами ДНЗ (ясла-садок) №1 наступних вимог нормативних документів та посадових інструкцій:

-вихователем-методистом ОСОБА_34 - п. 4.6.1 «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти» та п.2.13 «Посадової Інструкції вихователя - методиста №1»;

-завідуючою господарством ОСОБА_26 - п. 7.1.1 «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти» та п. 2.7, п. 2.13 «Посадової Інструкції завідуючої господарством №7»;

-вихователем ОСОБА_3 - п. 4.6.1 «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти» та п. 2.1 «Посадової Інструкції вихователя №2».

У висновку додаткової судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності № 10504 від 28 квітня 2017 року зазначається, що в причинному зв'язку з настанням даного нещасного випадку знаходиться невиконання посадовими особами ДНЗ (ясла-садок) №1 наступних вимог нормативних документів та посадових інструкцій, крім вихователя-методиста ОСОБА_34, завідуючої господарством ОСОБА_26 , вихователя ОСОБА_3 зазначена і завідуюча ДНЗ №1 ОСОБА_1, яка нібито порушила виконання пунктів 4.1.1, 4.1.6 та 4.1.8 «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти» та пункти 2.1, 2.8, 2.14, 2.19 «Посадової Інструкції завідуючої дошкільним навчальним закладом (ДНЗ)» (т. 3, а. с. 229-237; 242-257).

З таким висновком судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності суд погодитися не може, оскільки в діяннях ОСОБА_1 і настанням суспільно небезпечних наслідків відсутній причинний зв'язок.

Зазначаючи у висновку про причинний зв'язок з настанням даного нещасного випадку та вказуючи конкретних посадових осіб, судовий експерт вийшов за межі своєї компетенції, оскільки вирішення питання про причинний зв'язок діяння особи і настання суспільно небезпечних наслідків віддається на розсуд суду при розгляді конкретної кримінальної справи.

Із системного аналізу наданих органом досудового слідства доказів вбачається, що безпосередньо саме на вихователя покладена відповідальність за збереження життя і здоров'я вихованців під час навчального процесу (п.4.6.1 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти).

Отже, саме вихователь зобов'язаний контролювати та не допускати можливих негативних впливів на життя та здоров'я ввірених їй дітей.

Виходячи із змісту пред'явленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 137 Кримінального кодексу України, суд приходить до висновку, що орган досудового розслідування не навів належних і достовірних доказів вини ОСОБА_1

Наведені ж органом досудового розслідування докази містять в собі загальні, адміністративні положення діяльності посадової особи, а саме - завідуючий дошкільним навчальним закладом №1 ОСОБА_1, достовірне виконання яких доведено в судовому засіданні, оскільки диспозиція статті 137 Кримінального кодексу України є бланкетною.

Суд зазначає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, тобто, при наявності об'єктивних (об'єкт, діяння, наслідки,причинний зв'язок, а іноді, крім того, час, спосіб, місце, обстановка вчинення злочину) і суб'єктивних ( суб'єкт, вина, крім того, у ряді випадків, мотив, мета) ознак, які характеризують певне суспільно небезпечне діяння як злочин. Сукупність таких ознак становить склад злочину.

Відсутність хоча б одного елементу із вищеперелічених судов виключає склад злочину, а відповідно, виключає саму підставу для притягнення до кримінальної відповідальності.

Враховуючи, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, всебічно, повно і об'єктивно розглянувши всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку про відсутність доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, в якому йому висунуто обвинувачення.

Стаття 10 КПК України встановлює рівність всіх перед законом і судом.

Відповідно до ч. 2ст. 62 Конституції України та аналогічна позиція держави закріплена й у частині 2ст. 17 КПК України, де зазначено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції України та ч. 4ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Частиною 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статей 10 і 11 Загальної декларації прав людини та ст.14 Міжнародного пакту про громадські та політичні права, кожна людина, яка звинувачується у вчиненні злочину, має право вважатися безвинною доти, доки її вина не буде встановлена законним чином шляхом прилюдного розгляду її справи незалежним і безстороннім судом на основі повної рівності, з додержанням всіх вимог справедливості, і з забезпеченням всіх можливостей для захисту.

При цьому, суд враховує, що однією із засад судочинства є, зокрема змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.4ст.129 Конституції України). Принцип змагальності конкретизовано і вст.22 КПК України, якою також встановлено, що під час кримінального провадження суд, зберігаючи об'єктивність та розгляд незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сумнівний характер наявності причинного зв'язку між діями обвинуваченої ОСОБА_1 та настанням наслідків не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов свій вияв як в положеннях ч. 3 та ч. 4ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема також в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

Однак, аналіз перерахованих вище доказів на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку, та враховуючи, що можливості для збору додаткових доказів вичерпано, а стороною обвинувачення не подано інших доказів для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що судом не здобуто і стороною обвинувачення не доведено жодних переконливих доказів наявності в діянні обвинуваченої ОСОБА_1 складу інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.137 КК України, які згідно Конституції України, Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, були б прийняті судом до уваги.

Тому суд, оцінюючи досліджені по справі докази з точки зору їх допустимості, достовірності і достатності, прийшов до переконання, що вони не обґрунтовують та не доводять пред'явленого обвинувачення ОСОБА_1,, а тому її необхідно виправдати в інкримінованому їй злочині, передбаченому ч. 2 ст. 137 КК України з підстав передбачених ст. 373 КПК України, тобто за недоведеністю наявності в його діянні складу кримінального правопорушення, оскільки зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення, всі можливості зібрання додаткових доказів вичерпані, а сумніви щодо доведеності обвинувачення усунути неможливо, а тому суд тлумачить їх на користь обвинуваченої

Щодо заявленого цивільного позову, суд виходить з наступного.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_5 та ОСОБА_25 і інтересах маліло літньої ОСОБА_8 про стягнення з Департаменту освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, дошкільного навчального закладу (ясла - садок)№1 Кременчуцької міської ради Полтавської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення з Департаменту освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, дошкільного навчального закладу (ясла - садок)№1 Кременчуцької міської ради солідарно на користь ОСОБА_8 кошти у розмірі 605105, 40 грн. на відшкодування матері даної шкоди та 2000 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. На обґрунтування позову зазначено (т. 1 а.с. 46-50)

Ухвалою суду від 24.11.2017 року відкрито провадження та визначено процесуальний статус сторін.

Цивільним відповідачем - Департаментом освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради подано письмовий відзив. Просять відмовити у задоволенні позову ( Т. 1 а.с. 202-211)

23.01.2019 року ОСОБА_5 та ОСОБА_25 і інтересах маліло літньої ОСОБА_8 про стягнення з Департаменту освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, дошкільного навчального закладу (ясла - садок)№1 Кременчуцької міської ради Полтавської області змінено позов, цивільними відповідачами визначено Департамент освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, дошкільний навчальний заклад (ясла - садок)№1 Кременчуцької міської ради Полтавської області. В іншій частині позов залишено без змін (т. 2 а.с.10-14) Відповідачем Департаментом освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради подано відповідь на відзив і в подальшому заперечення (т. 2 а.с. 15-19, 36-49.50-60)

Ухвалою суду від 16.02.2018 року задоволено клопотання представника потерпілої ОСОБА_5 - Нестеренко А.В. та на обґрунтування розміру заподіяної шкоди призначено судову психологічну експертизу з постановленням відповідних питань.

При вирішенні цивільного позову у кримінальному провадженні суд зазначає наступне.

Судом в якості доказів позовних вимог потерпілих дослідженні: свідоцтво про народження ОСОБА_8, технічний паспорт на автомобіль, водійське посвідчення ОСОБА_25, характеристики сусідів, водійське посвідчення ОСОБА_35, скарга потерпілих прокурору Полтавської області, відповіді на звернення, психолого - педагогічна характеристика дитини ОСОБА_8, характеристика ОСОБА_5 з описом самопочуття дитини, лист спостереження з лисом медикаментозного лікування, медичний висновок №75 від 13.09.2017 року, виписка із медичної карти 166418, виписка медичної картки стаціонарного хворого за №4282, констультаційний висновки спеціаліста, протокол МР дослідження, відомості щодо результатів магнітно резонансної томографії головного мозку, призначення лікар Кременчуцької міської дитячої лікарні № 2 щодо визнання ОСОБА_8 дитиною інвалідом з 15.09.2015 року перебування на диспансерному обліку у лікаря невролога з 25.09.2015 року, після стаціонарного лікування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії травматологічного відділення з 23.07.2015 по 14.08.2015 року, з відповідним діагнозом та призначеннями ліків, протокол обстеження комп»ютерної електроцефалографії, результати імонорогічного дослідження, дані інституту нейрохірургії, дані комп'ютерної томографії, повідомлення про надання соціальної допомоги малозабезпеченій сім»ї ОСОБА_8 на суму 700 грн,, диплом про освіту ОСОБА_5, наказ про прийняття на роботу та наказ про звільнення,

товарні чеки за №384 від 24.11.2017 року на суму 40 грн, № 528 від 22.11.2011 року на суму 20 грн. - за ксерокопіювання, б/н від 23.11.2017 року на суму 39 грн. відомостей щодо наданої послуги не містить, квитанція від 14.11.2017 на суму 29, 55 грн., квитанція за №466 від 08.11.2017 року 11 грн., товарний чек від 10.02.2017 року на суму 16 грн., товарний чек 412 на суму 40 грн., квитанція від 01.12.2016 року на суму 29, 40 грн., квитанція від 01.12.2016 року на суму 32, 40 грн., товарний чек з №378 від 16.11.2017 року на суму 266, 50 грн., за копіювання

квитанції з аптек міста на придбання ліків: від 23.05.17 на суму 336, 23 грн., 28.12.2016 року на суму 284, 36 грн., 28.12.2016 на суму 58, 70 грн., від 04.01.2017 на суму 77, 34 грн., від 05.01.2017 року на суму 167, 03 грн., від 27.12.2016 р на суму 24, 29 грн., від 28.12.2016 року на суму 172, 77 грн., від 29.12.2016 р на суму 77, 97 грн, від 30.12.2016 р на суму 258, 57 грн., від 06.01.2017 року на суму 194, 13 грн., від 09.01.2017 рку на суму 100, 17 грн., за січень 2016 року на суму 90, 51 грн., за травень 2016 року н суму 153, 37 грн., за жовтень 2015 року на суму 547, 88 грн., за липень 2016 року на суму 236, 94 грн., за 02.01.2017 р на суму 51, 08 грн., за січень 2017 року квитанція не читаємо, за 13.01.2017 року на суму 469, 88 грн., за 13.01.2017 року на суму 221, 69 грн, за 12.01.2017 року на суму 68, 72 грн., за 27.01.2017 року на суму 86, 50 грн., за 14.01.2017 року на суму 380, 08 грн., за 19.07.2016 за проведені дослідження ділянки головного мозку 2560 грн., за 31.07.2015 року на суму 862, 48 грн., за 23.12.2016 року на суму 3514, 96 грн., за 25.12.2016 року на суму 34, 24 грн., за 26.12.2016 року на суму 951, 02 грн., за 25.12.2016 року на суму 62, 08 грн., за 2016 рік на суму 788. 23 грн., (т. 1 а.с. 66-70), рахунок фактури та квитанція про сплату від 14.04.2016 року на суму 367, 45 грн, (т. 1 а.с. 105-106), видаткова накладна 2 від 31.10.2016 року та квитанція про сплату ОСОБА_5 49 800 грн., (т. 1 а.с. 108-09)рахунок фактура та квитанція про сплату а всього на суму 62 998, 67 грн.

проїзні документи на ім.»я ОСОБА_8, (т. 1 а.с. 72-83), квитанції за відпуск паливно мастильних матеріалів (т. 1 а.с. 84-89) та квитанції з продуктових магазинів на придбання продуктів харчування (т. 1 а.с. 100)

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок зобов'язаний вирішити питання чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Розмір грошового відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так, на підтвердження розміру моральної щкоди позивачами проведено судово - психологічну експертизу моральних страждань малолітньої ОСОБА_8 за висновком експертів ситуація, що досліджується за справою є психотравмувальною для ОСОБА_8 та завдала їй фізичних та психічних (на моральному рівні) страждань.

Ситуація, що досліджується за справою, тобто отримання ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень в ДНЗ №1 м Кременчука, є для неї психотравмувальною та завдала фізичних та психічних, на моральному рівні, страждань. Моральні страждання ОСОБА_8 з огляду на їх інтенсивність, тривалість та широту деструктивного впливу на її життєдіяльність, є суттєвими та являються психологічною підставою для правового вирішення питання про відшкодування їй моральної шкоди.

У разі встановлення фату заподіяння ОСОБА_8, моральної шкоди, експертами запропоновано орієнтовний розмір шкоди по 576 мінімальних заробітних плат з кожного. (т. 4 а.с. 81-96)

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Згідно ст. 3 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності та повноти дослідження.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мінюсту України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція), під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи.

З п. 4.15 Інструкції постає, що дослідницька частина висновку повинна включати: відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування; посилання на додатки та необхідні роз'яснення до них; експертну оцінку результатів дослідження

Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_36 підтвердила надані висновки. Пояснила щодо описки у висновку, а саме посилання в описовій частині на невірний номер справи. Підтвердила щодо відсутності станом на день проведення експертизи методики щодо визначення розміру шкоди, апробаційної програми, пояснила щодо розрахунку морального відшкодування ОСОБА_8 з розрахунку 576 мінімальних заробітних плат, обрахованих станом на день розгляду справи судом з кожного та відсутності даних щдо необхідності її зменшення (т. 4 а.с. 81-96).

Статтею 23ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно із ч. 1ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Частиною 1ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За правилами ч.1ст.1199 ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов'язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.

Таким чином, указана норма Закону дає підстави вважати, що в разі завдання шкоди малолітній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодуванню підлягають лише фактичні витрати.

Враховуючи, що малолітня дитина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 отримала, за обставин викладених вище, за вини вихователя ОСОБА_3 , яка перебуває у трудових відносинах з дошкільним навчальним закладом (ясла садок) №1, тяжкі тілесні ушкодження у групі «Барвінок » під час навчально-виховного процесу, суд приходить до висновку про необхідність стягнення моральної шкоди саме з юридичної особи - дошкільного навчального закладу (ясла садок) №1.

При цьому, суд враховує, що правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи дошкільної освіти визначено Законом України "Про дошкільну освіту". Статтею 19 наведеного Закону встановлено повноваження органів місцевого самоврядування в системі дошкільної освіти, що має в собі організаційні та розпорядчі ознаки, спрямовані на реалізацію державної політики у зазначеній сфері на відповідній території, розроблення і реалізації змісту дошкільної освіти, організацію наукового, програмно-методичного, кадрового і матеріального забезпечення діяльності педагогічних працівників та створення умов для одержання громадянами дошкільної освіти.

Згідно ст. 13 Закону України "Про дошкільну освіту" дошкільний навчальний заклад є юридичною особою і діє на підставі статуту.

Відповідно до Конституції України, Закону України «Про освіту», Закону України «Про дошкільну освіту» дитина має гарантоване державою право на безпечні та нешкідливі для здоров'я умови її утримання, розвитку, виховання і навчання.

У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"роз'яснено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті130,132-134 КЗпП України), якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд, визначаючи розмір моральної шкоди потерпілій ОСОБА_8, враховує те, що в результаті отриманого тілесного ушкодження малолітній завдано істотної шкоди здоров'ю, що в подальшому призвело до змін в організмі, відхилень у її фізичному та психічному розвитку, як людини, набуття статусу інваліда.

З урахуванням вищевикладеного, конкретних обставин кримінального провадження, засад розумності, виваженості та справедливості, меж позовних вимог, розмір 1 000 000 грн. ( 2000 000/2) відповідає ступеню завданих моральних страждань , висновку експерта, враховуючи матеріали конкретної справи, з відповідача - дошкільного навчального закладу (ясла садок) №1 на користь ОСОБА_25 та ОСОБА_5 в інтересах малолітньої ОСОБА_8 необхідно стягнути моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров'я ОСОБА_8

Щодо відшкодування дошкільного навчального закладу (ясла садок) №1 на користь ОСОБА_25 та ОСОБА_5 в інтересах малолітньої ОСОБА_8 матеріальної шкоди у розмірі 605 105. 40 грн, то суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Однією з необхідних умов цивільно-правової відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника і збитками потерпілої сторони. Для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності потрібен повний склад правопорушення, що складається з чотирьох елементів (протиправність, шкода, причинний зв'язок, вина).

Обов'язок щодо доведення розміру заподіяної майнової шкоди, а також причинний зв'язок між цією шкодою та діями відповідача згідно вимог ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України покладається на позивача, тому потерпілий повинен довести, що в наслідок протиправних дій обвинуваченого йому завдана майнова шкода та її розмір.

За правилами ч.1ст.1199 ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов'язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.

Таким чином, указана норма Закону дає підстави вважати, що в разі завдання шкоди малолітній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодуванню підлягають лише фактичні витрати.

На обгрунтування розміру матеріальної шкоди позивач стверджує, що після спричиненої травми звернулись до Кременчуцької міської дитячої лікарні, де перебували на стаціонарному лікуванні з 23.07.2015 року по 14.08.2015 року із діагнозом відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку середнього ступеню тяжкості. Проведено оперативне втручання - трепанація черепа 23.07.2015 року. Після виписки продовжили лікування амбулаторно.

Оскільки внаслідок неправомірних дій обвинуваченої потерпілій завдані тілесні ушкодження, у зв'язку з чим вона лікувалася та за власні кошти батьків придбавались ліки, проходили медичні обстеження і вартість придбаних за призначенням лікаря ліків на суму 57 188,67грн. ( 62 998, 67 - 5810) підтверджується документально, тому позовні вимоги про стягнення витрат на лікування підлягають задоволенню частково, з огляду на перевірені судом матеріали, що надані на їх підтвердження. Відповідачем надано акт від 30.07.2015 року щодо відшкодування шкоди на лікування потерпілої позивачу ОСОБА_25 кошти, які зібрали з добровільних пожертв працівників дошкільного закладу на лікування дитини в сумі 5810 грн. розмір матеріальної шкоди підлягає зменшенню також і на вказану суму.

Суд зазначає, що позовні вимоги потерпілої щодо стягнення з обвинуваченої за час лікування та проведення досудового розслідування коштів на поїздки до слідчого, прокурора Полтавської області, судово-медичного експерта, до санаторія у м.Одеса, до м. Києва в інститут нейрохірургії ім. Ромоданова А.П. з метою лікування, повторного оперативного втручання, спостереження за станом в динаміці та які у загальному розмірі становлять 11 246, 46грн., витрати на посилене харчування у сумі 4237, 34 грн, витрати на роздруківку та копію документів 517, 85 грн., не підлягають задоволенню, оскільки не були підтверджені фактичними даними під час досудового розслідування та судового розгляду. Суду не надано доказів, що такі обставини мали місце з вини обвинуваченої є необхідними та фактично понесені та перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з її винними умисними діями.

Оскільки потерпілими не надано доказів, підтверджуючих, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_3, завдана майнова шкода в розмірі 124916,73 (185105,40-57 188,67-3000) грн., позовні вимоги про стягнення з ДНЗ №1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач ОСОБА_5 стверджує, що на підставі ст.. 1197 ЦК України, у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а саме втраченого заробітку, повинні бути стягнуті кошти у сумі 432 000 грн. Зазначає, що отримання ОСОБА_8, тілесних ушкоджень погребує постійного догляду. Одразу після події з дитиною перебував чоловік ОСОБА_25. а ОСОБА_5 , працювала ТОВ «Оскар СВ» заступником директора. Після встановлення ОСОБА_8 інвалідності 15.09.2015 року, 18.09.2015 року звільнилась за власним бажанням по догляду за дитиною інвалідом. В цій частині позов задоволенню не підлягає за безпідставністю, враховуючи підстави звільнення ОСОБА_5., статтю 38 КЗпП України, оскільки вказана норма Закону не підлягає до застосування, однією із умов нарахування у такий спосіб середнього заробітку припинення роботи внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров я саме фізичної особи, яка працювала за трудовим договором..

Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України, стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого підлягають всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, до яких згідно з п.1 ст. 118, ч. 2 ст. 120 КПК України відносяться витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги потерпілому.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надані копії квитанції щодо сплати на досудовому розслідуванні адвокату Григораш Р.В. 1 000 грн. згідно угоди № 1/3 від 21.07.2016 та адвокатом Сімонян Е.Р. квитанції № б/н 0041854 від 08.08.2016 про вартість послуги 2000 грн. Витрати потерпілої ОСОБА_5 в сумі 3000 грн. на надання їй правової допомоги документально підтверджені не були, тому не підлягають стягненню з обвинуваченого.

З відповідача ДНЗ №1 на користь держави необхідно стягнути кошти за проведену судову психологічну експертизу відповідно до акту (т. 4 а.с. 82) у розмірі 14 300 грн.

Відповідно до вимог ст.129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Щодо стягнення коштів з Департаменту освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради у відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної завідуючою ДНЗ №1 ОСОБА_1, завданої кримінальним правопорушенням, в цій частині підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.3 ст. 129 КПК України.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 2, 7, 368, 371, 374, 395 КПК України суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 137 КК України та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки без позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виховним процесом у навчальних закладах Міністерства освіти та науки України.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

ОСОБА_1 визнати невинуватою та виправдати у пред'явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 137 КК України в зв'язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.

Позовні вимоги ОСОБА_25, ОСОБА_5, які діють в інтересах ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Стягнути з дошкільного навчального закладу (ясла - садок ) №1 Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_25, ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди 57 188,67 (п»ятдесят сім тисяч сто вісімдесят вісім, 67)грн. та у відшкодування моральної шкоди 1 000 000 (один мільйон) грн..

Стягнути з дошкільного навчального закладу (ясла - садок ) №1 Кременчуцької міської ради Полтавськлї області на користь держави судові витрати за проведення судової психологічної у розмірі 14 300 (чотирнадцять тисяч триста)грн.

В іншій частині позову відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_25, ОСОБА_5, які діють в інтересах ОСОБА_8 до Департаменту освіти виконавчого комітету Кременчуцької міської ради у відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченій, виправданій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.С. Предоляк