Вирок № 81155414, 12.04.2019, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/2586/18

Провадження № 1-кп/419/86/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Мартинюка В.Б.,

суддів - Лободюка В.А., Іванової О.М.,

за участю: секретарів - Московченко О.В., Тимофєєва В.В.

прокурорів - Чуднова М.І., Зіньковського А.Ю.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

захисника - Гаврилюка Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Новоайдар Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017130000000035 від 10.03.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки смт Вигода Долинського району Івано-Франківської області, одруженої, з середньою спеціальною освітою, яка не є депутатом, не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України,-

ВСТАНОВИВ

24.08.1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Згідно вимог ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський референдум», всеукраїнський референдум є однією з форм безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень з питань загальнодержавного значення шляхом таємного голосування в порядку, встановленому цим Законом. Крім того, відповідно до ст. 2 вказаного Закону, порядок підготовки і проведення всеукраїнського референдуму регулюється Конституцією України, цим Законом, а також іншими законодавчими актами України.

В кінці 2013 на початку 2014 років у зв'язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у невстановлених осіб виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема шляхом створення на території Луганської області України псевдодержавного утворення - так званої «Луганської народної республіки» (далі - «ЛНР»).

У березні - квітні 2014 року в м. Луганську та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на порушення територіальної цілісності України.

11.05.2014 року в окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України, проведено так званий «референдум», за результатами якого 12.05.2014 року проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «ЛНР».

З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ЛНР» представниками Російської Федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ЛНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів і незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоків лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Так, на учасників підрозділів силового блоку покладені обов'язки підтримки збройної агресії Російської Федерації та вчинення дій, направлених на порушення територіальної цілісності України, шляхом:

- систематичної організації та здійсненні актів застосування збройної сили проти держави Україна в особі Збройних Сил України, інших військових формувань, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, зокрема ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню їх службових обов'язків з метою недопущення відновлення територіальної цілісності України;

- створення не передбачених законом озброєних підрозділів і участь у їх діяльності з метою недопущення відновлення територіальної цілісності та суверенітету України;

- вербування нових учасників до складу силового блоку «ЛНР» та організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями;

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Луганської області з метою їх виводу з під контролю органів державної влади України, а також їх включення до самопроголошеного псевдодержавного утворення «ЛНР»;

- захоплення чи заволодіння в інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами з метою оснащення незаконних збройних формувань, які вчиняють дії, направлені на порушення територіальної цілісності України;

- координації та узгодження своїх дій з діями регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил, а також інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, з метою спільного та ефективного протистояння Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, та вчинення умисних дій, спрямованих на зміну меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- силової підтримки учасників політичного блоку незаконних утворень «ЛНР», захопленні, укріпленні та охороні зайнятих ними будівель та споруд.

Водночас, на учасників підрозділів політичного блоку покладені обов'язки підтримки збройної агресії Російської Федерації та вчинення дій, направлених на порушення територіальної цілісності України, шляхом:

- створення та участі в діяльності окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, а також підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України;

- видача нормативно-правових актів від імені окупаційної адміністрації Російської Федерації та самопроголошених органів державної влади «ЛНР»;

- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності псевдодержавного утворення «ЛНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній організації, приховування факту збройної агресії Російської Федерації проти України, отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії з незаконним псевдодержавним утворенням «ДНР» та її лідерами з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним Силам України;

- координація та узгодження своїх дій з радниками та інструкторами Російської Федерації, з метою спільного та ефективного протистояння Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, вчинення умисних дій, спрямованих на зміну меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітації, висвітлення діяльності «ЛНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції і заходах із забезпечення національної безпеки та оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях, та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території і державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ЛНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;

- забезпечення учасників «ЛНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій Російської Федерації на території Луганської області так званої «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 року за № 2268-VIII, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 року за № 254-VIII та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» від 16.09.2014 року за № 1680-VII визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно Постанові Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року за № 595, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.

З метою виконання функцій підрозділу силового блоку «ЛНР», 07.10.2014 року самопроголошеним головою «ЛНР» виданий указ за № 15, згідно якого створено незаконне військове формування «Народна міліція «ЛНР», на яке покладено функції здійснення збройного опору силам АТО на території Луганської та Донецької областей та забезпечення захисту життєдіяльності зазначеної окупаційної адміністрації Російської Федерації від зовнішніх загроз.

Відповідно до п. 1 ст. 1 так званого закону «ЛНР» «Об обороне» від 22.05.2015 року під обороною розуміється система політичних, економічних, військових, соціальних, правових та інших заходів з підготовки до збройного захисту та збройний захист «ЛНР», цілісності і недоторканності її території, а також відповідно до п. 4 ст. 1 цього закону з метою оборони створюється «Народна міліція «ЛНР».

Так, в січні 2017 року громадянка України ОСОБА_1, яка була обізнана про незаконність дій збройних підрозділів та політичного керівництва самопроголошеної «ЛНР», з особистих ідеологічних, політичних міркувань, погодилась на передачу розвідувальних даних про сили АТО та Збройні Сили України до підрозділу «4 окремої мотострілецької бригади» так званої «Народної міліції «ЛНР» окупаційної адміністрації Російської Федерації та безпосередньо сприяти її діяльності.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, перебуваючи на території Луганської області підконтрольній українській владі, зокрема у с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області, виконуючи завдання представника «13 батальйону територіальної оборони 2 бригади 2 армійського корпусу «Народної міліції «JIHP»» окупаційної адміністрації Російської Федерації, особи, щодо якої є окреме кримінальне провадження, збирала інформацію про місця дислокації та маршрути переміщення військової техніки сил АТО та Збройних сил України і передавала її останньому.

Так, у період часу з 20.02.2017 по 12.03.2017 року ОСОБА_1 з мобільного номеру телефону НОМЕР_1 зателефонувала особі щодо якої є окреме кримінальне провадження на мобільний номер телефону НОМЕР_2 та передала відомості про дислокацію і рух військової техніки Збройних Сил України в районі населеного пункту Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області. При цьому передача такої інформації, з метою конспірації, здійснювалася ОСОБА_1 у завуальованому вигляді.

Зокрема, між ОСОБА_1 та особою щодо якої є окреме кримінальне провадження, зафіксовано 16 розмов у завуальованій формі, а саме:

- 20.02.2017 року ОСОБА_1 передала відомості про місце дислокації та рух двох одиниць бойової техніки Збройних Сил України в районі населеного пункту Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області;

- 24.02.2017 року ОСОБА_1 передала відомості про зміну місця дислокації та рух двох одиниць бойової техніки Збройних Сил України в районі населеного пункту Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області;

- 25.02.2017 року ОСОБА_1 передала відомості про дислокацію та рух бойової техніки Збройних Сил України в районі с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області, а також про зміну місця дислокації двох одиниць бойової техніки Збройних Сил України;

- 26.02.2017 року ОСОБА_1 передала відомості про дислокацію та рух бойової техніки Збройних Сил України в районі с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області;

- 28.02.2017 року ОСОБА_1 передала відомості про місце дислокації та рух двох одиниць бойової техніки Збройних Сил України, в районі с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області;

- 01.03.2017 року ОСОБА_1 передала відомості про місце дислокації та рух багатьох одиниць бойової техніки Збройних Сил України поблизу розподільного щитка с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області;

- 02.03.2017 року ОСОБА_1 передала відомості щодо місця дислокації та рух бойової техніки Збройних Сил України в с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області;

- 06.03.2017 року ОСОБА_1 передала відомості про рух однієї одиниці бойової техніки Збройних Сил України в районі с. Трьохізбенка Луганської області;

- 09.03.2017 року ОСОБА_1 передала відомості про місце дислокації та рух бойової техніки Збройних Сил України в районі с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області;

- 12.03.2017 року ОСОБА_1 передала відомості щодо місця дислокації та рух бойової техніки Збройних Сил України в районі с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області.

Відповідно до інформації з Міністерства оборони України від 07.03.2017 року за № 777/17/109, підтверджено факт переміщення військової техніки військової частини польова пошта В2830 в період з 01.02.2017 по 05.03.2017 року в районі населених пунктів Трьохізбенка, Кряковка, Орехово-Донецьке та Кримське Новоайдарського району Луганської області.

При цьому, передача вищевказаної інформації сприяла представникам «ЛНР» у здійсненні збройного опору силам АТО, оскільки могла завдати шкоди інтересам держави та призвести до тяжких наслідків.

Передавши відомості розвідувального характеру представнику «13 батальйону територіальної оборони 2 бригади 2 армійського корпусу «Народної міліції «ЛНР»» окупаційної адміністрації Російської Федерації, ОСОБА_1, діючи всупереч Конституції України та нормативно-правових актів України, вчиняла дії, спрямовані на підтримку режиму окупації частини Луганської області та функціонування псевдодержавного утворення «ЛНР» шляхом протистояння силам АТО та Збройним Силам України у відновленні контролю над територією Луганської області, чим вчинила дії направлені на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Крім того, Конвенцією Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000 зобов'язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до пункту «а» ст. 2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду. Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» від 23.12.2005 за № 13 вказує, що утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об'єднання для заняття злочинною діяльністю.

Поняття терористичної організації визначено відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 і це є стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Аналіз кримінального законодавства, рішення Варшавської конференції 2001 року, Резолюції Ради Безпеки ООН від 28.09.2001 за № 1373 по боротьбі з тероризмом, а також відповідних положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» показує, що терористична організація виділена як вид злочинної організації за спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності.

Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.

Терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3 ст. 258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 21.04.2015 за № 337-VIII «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» Верховна Рада України, крім іншого, констатує, що контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування проголосили створення «ЛНР».

Протягом травня 2014 року самозвані лідери «ДНР» та «ЛНР», серед яких було багато громадян Російської Федерації, у неконституційний спосіб провели фіктивні референдуми про відокремлення цих нелегітимних утворень від України; під їх супроводом учасниками «ДНР» та «ЛНР» вчинено захоплення адміністративних будівель у багатьох населених пунктах Донецької та Луганської областей, здійснено збройні напади на частини українських Сухопутних військ та літаків Повітряних сил Збройних Сил України. За час діяльності «ДНР» і «ЛНР» їхніми членами і учасниками разом з контрольованими Російською Федерацією озброєними формуваннями і найманцями вчинені, крім іншого, навмисні вбивства, тортури та нелюдське поводження; навмисні заподіяння сильних страждань та серйозних тілесних ушкоджень і шкоди здоров'ю громадян; незаконні, безглузді та великомасштабні знищення та привласнення майна; захоплення заручників; умисні напади на цивільне населення та окремих цивільних осіб; умисні напади на цивільні об'єкти.

Вказані дії у своїй сукупності підпадають під ознаки поняття тероризм, яким з огляду на положення ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (надалі Закон № 638-ІV) є суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.

Більш того, наведенні у вказаній Постанові події беззаперечно підпадають під ознаки терористичного акту, яким згідно Закону № 638-ІV є злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена статтею 258 КК України. У разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112, 147, 258 - 260, 443, 444, а також іншими статтями Кримінального кодексу України, відповідальність за їх вчинення настає відповідно до кримінального законодавства України.

Постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 за №337-VIII констатується факт утворення організацією «ЛНР» і діяльність у її складі незаконних збройних формувань, якими вчинялись зазначені терористичні акти.

Згідно з Законом № 638-IV організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації. Отже, оскільки у складі організації «ЛНР» діяли і продовжують діяти незаконні збройні формування, якими вчиняються вказані терористичні акти, - її діяльність є терористичною, а сама організація «ЛНР» є терористичною організацією.

Указом Президента України від 14.04.2014 за № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». Тому саме з цього часу офіційно розпочалась саме Антитерористична операція, якою згідно із Законом № 638-IV є комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Отже, оскільки метою вказаної антитерористичної операції, крім іншого, було припинення терористичної діяльності незаконних збройних формувань, які були складовою частиною організації «ЛНР», є всі підстави вважати цю організацію терористичною.

Відповідно до конвенції Ради Європи про запобігання тероризму, «терористичний злочин» означає будь-який із злочинів, викладений і визначений в конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, підписаної в Гаазі 16.12.1970, конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, укладеної в Монреалі 23.09.1971, конвенції про запобігання та покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів, прийнятої в Нью-Йорку 14.12.1973, міжнародної конвенції про боротьбу із захопленням заручників, прийнятої в Нью-Йорку 17.12.1979, конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, прийнятої у Відні 03.03. 1980, протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, які обслуговують міжнародну цивільну авіацію, укладеного у Монреалі 24.02.1988, конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства, укладеної в Римі 10.03.1988, протоколу про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки стаціонарних платформ, розташованих на континентальному шельфі, укладеного у Римі 10.03.1988, міжнародної конвенції про боротьбу з бомбовим тероризмом, прийнятої в Нью-Йорку 15.12.1997, міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, прийнятої в Нью-Йорку 09.12.1999, метою яких є запобігання тероризму і його негативним наслідкам стосовно повного здійснення прав людини.

Рішенням Варшавської конвенції 2001 року, Резолюцією Ради Безпеки ООН від 28.09.2001 за № 1373 по боротьбі з тероризмом терористична організація виділена як вид злочинної організації зі спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у березні-квітні 2014 року в м. Луганську групою озброєних осіб створено стійке ієрархічне об'єднання, так звану «ЛНР».

02.11.2014 року в м. Луганську та частині Луганської області, підконтрольній представникам «ЛНР», всупереч вимогам діючого законодавства України, проведені вибори Голови та депутатів «Народної Ради «ЛНР», за результатами яких обрані Голова «ЛНР» - та депутати до складу «Народної Ради «ЛНР», які приступили до виконання повноважень 04 та 17 листопада 2014 року відповідно.

Відповідно до указу Голови так званої «ЛНР» від 25.11.2014, за № 51/1/01/11/14, створена структура виконавчих органів державної влади «ЛНР». До складу вищевказаних органів також входять спеціальні служби із забезпечення інформаційної, військової та територіальної безпеки «ЛНР», а також із здійснення розвідувальної діяльності в умовах збройного протистояння з силами АТО.

При цьому на керівників та учасників представників силового блоку покладається забезпечення стійкості даної організації шляхом вчинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України. У свою чергу представники підрозділів політичного блоку організовують збір та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників організації та осіб, лояльно налаштованих до їхньої діяльності, чим також забезпечують існування вказаної терористичної організації.

«ЛНР» має стабільний склад лідерів вказаної терористичної організації, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоків лідерам організації та кураторам Російської Федерації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Так, на учасників підрозділів політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов'язки:

- створення так званих органів державної влади «ЛНР» та організація їх діяльності;

- видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ЛНР»;

- організація та проведення незаконного референдуму на території Луганської області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ЛНР»;

- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації «ЛНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії з незаконним державним утворенням «Донецька народна республіка» та її лідерами з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним Силам України;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ЛНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам бойового блоку «ЛНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;

забезпечення учасників «ЛНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

На учасників підрозділів силового блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладено наступні обов'язки:

- систематична організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції;

- з метою опору представникам державної влади та унеможливленім припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ЛНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;

- створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності;

- вербування нових учасників до складу силового блоку «ЛНР» та керівництво їхніми діями;

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Луганської області;

- скоєння терористичних актів та диверсій на території України;

- захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності;

- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні;

- силова підтримка учасників підрозділів політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Луганської області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ЛНР», а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;

- вчинення дій, спрямованих на унеможливлення проведення 25.05.2014 позачергових виборів Президента України на території Луганської області;

- організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки з Російської Федерації та їх розподіл серед учасників терористичної організації.

Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 за № 405/2014, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію.

Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 за № 33/6/9 районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей.

До проведення антитерористичної операції, відповідно до статті 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», залучені військові підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, а також інші правоохоронні органи.

Разом з цим, 17.03.2015 Верховна Рада України своєю постановою № 254-VIII визнала тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей.

Крім того, відповідно до Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 за № 129-VIII; Заяви Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схвалену постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 за № 145-VIII; Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресій Російської Федерації та подолання її наслідків», схвалену постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 за № 337-VIII, «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями, референдум, проведений у травні 2014 року - фіктивним, проведеним у неконституційний спосіб.

З метою виконання вищезазначених функцій підрозділів силового блоку терористичної організації «ЛНР», 07.10.2014 самопроголошеним Головою терористичної організації виданий указ за № 15, згідно якому створено незаконне військове формування «Народна міліція «ЛНР», на яке покладено функції здійснення збройного опору силам АТО на території Луганської та Донецької областей та забезпечення захисту життєдіяльності зазначеної терористичної організації від зовнішніх загроз.

Вказане формування має організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, його учасники озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою, а також мають тяжке військове озброєння та військову техніку. В зазначеному формуванні визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, що полягає в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур «ЛНР», придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Луганської області, встановлення режиму військового стану, протистояння підрозділам Збройних Сил України та правоохоронних органів України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані формування дислокуються в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій частині Луганської області та мають загальну координацію керівництва та кураторів Російської Федерації.

Так, в січні 2017 року громадянці України ОСОБА_1, яка була обізнана про незаконність дій збройних підрозділів та політичного керівництва самопроголошеної «ЛНР», її син - військовослужбовець «13 батальйону територіальної оборони 2 бригади 2 армійського корпусу «Народної міліції» терористичної організації «ЛНР»», щодо якого є окреме кримінальне провадження, запропонував здійснювати діяльність, спрямовану на нанесення шкоди державній безпеці України та здійснення терористичної діяльності, а саме збирання, передачу останньому відомостей про сили та засоби, залучені до проведення АТО та інформації розвідувального характеру для здійснення у подальшому підривної діяльності на території, підконтрольній органам державної влади України. На пропозицію військовослужбовця «Народної міліції «ЛНР» ОСОБА_1 надала згоду. Таким чином у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на сприяння діяльності терористичної організації «ЛНР».

Реалізуючи вказаний умисел, з лютого 2017 року ОСОБА_1, перебуваючи на території Луганської області підконтрольній українській владі, зокрема у с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області, виконуючи завдання особи, щодо якої є окреме кримінальне провадження, ініціативно збирала інформацію про місця дислокації та маршрути переміщення військової техніки і передавала її останньому.

Так, з 20.02.2017 р. по 12.03.2017 р. ОСОБА_1 з мобільного номеру телефону НОМЕР_1 телефонувала особі щодо якої є окреме кримінальне провадження на мобільний номер телефону НОМЕР_2 та передала відомості про дислокацію та рух військової техніки Збройних сил України в районі населеного пункту Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області.

Зокрема, між ОСОБА_1 та особою щодо якої є окреме кримінальне провадження зафіксовано 16 розмов у завуальованій формі, а саме:

- 20.02.2017 ОСОБА_1 передала відомості про місце дислокації та рух двох одиниць бойової техніки Збройних Сил України в районі с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області;

- 24.02.2017 ОСОБА_1 передала відомості про зміну місця дислокації та рух двох одиниць бойової техніки Збройних Сил України в районі с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області;

- 25.02.2017 ОСОБА_1 передала відомості про дислокацію та рух бойової техніки Збройних Сил України в районі с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області, а також про зміну місця дислокації двох одиниць бойової техніки Збройних Сил України;

- 26.02.2017 ОСОБА_1 передала відомості щодо дислокації та рух бойової техніки Збройних Сил України в районі с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області;

- 28.02.2017 ОСОБА_1 передала відомості про місце дислокації та рух двох одиниць бойової техніки Збройних Сил України, в районі с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області;

- 01.03.2017 ОСОБА_1 передала відомості про місце дислокації та рух багатьох одиниць бойової техніки Збройних Сил України поблизу розподільного щитка с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області;

- 02.03.2017 ОСОБА_1 передала відомості щодо місця дислокації та рух бойової техніки Збройних Сил України в с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області;

- 06.03.2017 ОСОБА_1 передала відомості про місце дислокації та рух однієї одиниці бойової техніки Збройних Сил України в районі с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області;;

- 09.03.2017 ОСОБА_1 передала відомості про місце дислокації та рух бойової техніки Збройних Сил України в районі с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області;

- 12.03.2017 ОСОБА_1 передала відомості щодо місця дислокації та рух бойової техніки Збройних Сил України в районі с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області.

Відповідно до інформації з Міністерства оборони України від 07.03.2017 за № 777/17/109, підтверджено факт переміщення військової техніки військової частини польова пошта В2830 в період з 01.02.2017 по 05.03.2017 в районі населених пунктів Трьохізбенка, Кряковка, Орехово-Донецьке та Кримське Новоайдарського району Луганської області.

При цьому, подальша передача вищевказаної інформації сприяла представникам терористичної організації «ЛНР» у здійсненні збройного опору силам АТО, оскільки могла завдати шкоди інтересам держави та призвести до тяжких наслідків.

За вказані дії ОСОБА_1, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 1 ст. 258-3 КК України, тобто у вчиненні умисних дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб та сприянні діяльності терористичної організації.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 1 ст. 258-3 КК України, визнала частково та показала, що якщо у них їздили БТР, то вночі обов'язково були обстріли. Тому вона передаючи на переправі продукти своїй невістці, дружині її сина ОСОБА_11, сказала їй, що якщо вона подзвонить і скаже про смородину, то щоб вони готувались до обстрілу. ОСОБА_11 живе в смт Слов'яносербськ, він має трьох дітей, він інвалід і довго був безробітним. Прізвисько ОСОБА_11 - ОСОБА_11, так само він записаний у неї в мобільному телефоні. У нього напівприкрите і незряче одне око. У них біля будинку проїжджала військова техніка, про це вона повідомляла по телефону ОСОБА_11 при цьому «кустік смородини» означав БТР. Про участь сина у військових формуваннях т. зв. «ЛНР» їй нічого не відомо. Під час прослуховування записів телефонних розмов зроблених під час проведення НС(Р)Д впізнала голоси її сина ОСОБА_11 та її чоловіка. Про техніку, яка знаходилась за межами с. Трьохізбенка їй нічого не відомо.

Крім часткового визнання ОСОБА_1 своєї вини, її вина доводиться показами допитаних в судовому засіданні свідків, дослідженими протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, а саме:

- показами допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10, який повідомив, що з 2014 по 2015 роки він служив в ЗСУ в с Трьохізбенка на одному з блокпостів який розташований неподалік від переправи через річку Сіверський Донець. У них був список осіб, які перейшли на службу в «ЛНР» і яких у разі виявлення вони повинні затримати. Серед цих осіб був і ОСОБА_11, також там зазначалось, що у нього проблеми з одним оком. Йому відомо, що мати ОСОБА_11 живе у с. Трьохізбенка, також від людей, які переходили через переправу йому відомо, що ОСОБА_11 бачили на блокпості «ЛНР» зі зброєю;

- показами допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12, яка повідомила, що є сусідкою ОСОБА_1, яка проживає разом з чоловіком та свекрухою. У ОСОБА_13 є двоє синів ОСОБА_14 та ОСОБА_11. ОСОБА_11 проживає у смт Слов'яносербськ, чим займається їй не відомо. Сина у Слов'яносербську ОСОБА_1 не відвідувала;

- показами допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15, яка повідомила, що раніше (до затримання) у ОСОБА_1 був один номер телефону, а на даний час НОМЕР_3. Вона проживає з чоловіком і свекрухою, має двох синів ОСОБА_14 і ОСОБА_11. ОСОБА_11 проживає у смт Слов'яносербськ, знає, що у нього якісь проблеми із зором;

- показами допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16, який повідомив, що з літа 2016 року по липень 2017 року він разом зі своєю військовою частиною ніс службу в районі сіл Трьохізбенка, Кряківка, Лобачеве та Оріхово-Донецьке. Переміщення військової техніки здійснювалось постійно, як для навчань так і для виконання бойових завдань. Користувались БМП 1, БРМ, а також автомобілями «УРАЛ», «КАМАЗ», «ГАЗ». При цьому їх періодично обстрілювали зі сторони Сокольників. В березні 2017 року йому доповідали про поломку БМП 1 в с. Трьохізбенка. ОСОБА_1 з сином він не знає. В с. Трьозізбенка вони пересувались по вул. Леніна і по вулиці, яка веде з Новоайдара до Трьохізбенки (здається Тюленіна);

- показами допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17, який повідомив, що в 2017 року перебував в Луганській області. З лютого до квітня 2017 року маршрути їх техніки проходили через село Трьохізбенка по вул. Леніна. Для виконання бойових задач вони користувались БРМ1К (на гусеницях), а сусідній підрозділ мав БМП 1;

- показами допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18, який повідомив, що весною 2017 року разом з підрозділом був в с. Трьохізбенка. Пересувались на БРМ 1 К, частина бійців під час руху сиділа «на броні». Їх також могла супроводжувати інша техніка. Бували випадки поломок в селі. В основному вони переміщувались по центральній вулиці с. Трьохізбенка назви якої він не знає. Обвинувачену 2 чи 3 рази бачив коли проїжджала військова техніка, вона була з мобільним телефоном;

- показами допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_19, який повідомив, що в 2017 року він знаходився в Луганській області. В березні-квітні 2017 року він в складі підрозділу пересувався через с. Трьохізбенка для виконання бойових завдань на БМП 1. Один раз у нього була поломка в Трьохізбенці. Ремонт тривав не менше години. Він бачив, що жінка з будинку навпроти якого сталась поломка, розмовляла по телефону.

- показами допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_20, який повідомив, що він є чоловіком обвинуваченої. У них є двоє дітей ОСОБА_14 і ОСОБА_11. ОСОБА_11 живе в Слов'яносербську. Чи він на даний час працює йому не відомо. Він вважає неправдою, те, що ОСОБА_11 походить військову службу в «ЛНР». Хоча підтвердив, що ОСОБА_11 дійсно допомагав на блокпосту, перед в'їздом в Слов'яносербськ, перевіряти документи, можливо був при цьому в камуфляжній формі, однак там всі так ходять. Син зловживає алкогольними напоями, бачив його коли їздив лікуватись в Слов'яносербськ але той казав, що ніде не працює. Він сліпий на одне око через, що є інвалідом 3-ї групи, його з дитинства називали «Амоном» і тому так і записаний в телефоні. У ОСОБА_11 двоє дітей від першої дружини і ще одна дитина від співмешканки. Раніше вони спілкувались по телефону в тому числі і про смородину. Вони проживають на центральній вулиці Трьохізбенки, тому повз них часто їздила військова техніка. Весною 2017 року він бачив БМП, БТР, пантони та танки, один раз біля них ламався «Хамер». Тьотя ОСОБА_5 - це його сестра. «Краснокутская» - це озеро.

14.03.2017 року зранку він пішов за хлібом, а коли повернувся, побачив у них вдома велику кількість військовослужбовців. Двоє працівників у цивільній формі взяли мобільний телефон зі столу, при цьому ніяких протоколів не складали. Сказали, що дружину забирають в Сєвєродонецьк. Через чотири дні дружина повернулась.

Він їздив до сина літом 2017 року із записами його розмов, однак той все заперечував.

Також повідомив, що у нього і дружини є хронічні захворювання, також вони доглядають його матір.

- показами допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4, яка повідомила, що ОСОБА_11 на даний час проживає в смт Слов'яносербську. Їй відомо, що він служив у військових формуваннях «ЛНР», потім у комендатурі. Служив у підрозділі «Багі». Думає, що матері відомо про це, однак стверджувати не може. Також бачила його у «міліції ЛНР» у військовій формі. Також 17.09.2017 року її затримували у Слов'яносербську і доставляли у «міліцію», де один з працівників, розповідав їй, що ОСОБА_11 у них працює.

- показами допитаної в порядку ст. 225 КПК України ОСОБА_23, яка повідомила, що ОСОБА_11 її колишній чоловік. На даний час вона з ним не спілкується. Зі слів колишніх співробітників знає, що він працює в незаконних збройних формуваннях. Вона бачила його у військовій формі але без зброї (а.с. 62-63).

- витягами з ЄРДР якими підтверджується факт внесення до ЄРДР відомостей про інкриміновані ОСОБА_1 кримінальні правопорушення (а.с. 64-67);

-відомостями, отриманими за результатами проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж зафіксованими у протоколі від 04.03.2017 року якими підтверджується 11 фактів спілкування між ОСОБА_11 (абонентський номер НОМЕР_2) та ОСОБА_1 (абонентський номер НОМЕР_1) під час яких вони обговорюють «кущі смородини» при цьому ОСОБА_1 описує їх вигляд, місця, де планує їх посадити, а також зазначає різних родичів та знайомих, які можливо дадуть їм кілька кущів та де вона їх бачила, також неодноразово згадує стволи кущів та гусениці; 1 факт спілкування між ОСОБА_11 і невстановленим абонентом (НОМЕР_4) під час якого вони обговорюють питання проходження служби в незаконних збройних формуваннях, при цьому ОСОБА_11 повідомляє, що надав всі необхідні дані для проходження служби в підрозділі «ОСОБА_25» який займається розвідкою (4-ка ОРБ); 1 факт спілкування між ОСОБА_11 і абонентом з позивним «ОСОБА_26» (НОМЕР_5) під час якого ОСОБА_11 просить сказати «ОСОБА_27», що їх не тягають, вони самі їздять, скільки поки що не знає; 1 факт спілкування між ОСОБА_11 і абонентом з позивним «ОСОБА_27» (НОМЕР_5) під час якого ОСОБА_11 (після розмови з ОСОБА_1 під час якої вона розповіла про те, що зранку бігала за «смородиною» і з'ясувала, що їй не правильно повідомили місце де вони знаходяться, насправді вони знаходяться в напрямку озера, де Краснокутська і пізніше вони туди побіжать), повідомляє, що інформація яку він передав вчора «Хану» не актуальна, на даний час там нічого немає, вони зараз навпроти Сокольників, там де Краснокуцька, озеро. Скільки одиниць не знає, але вони на гусеницях, на що абонент з позивним «ОСОБА_27» відповів, що все він зрозумів, це САУшки, а ОСОБА_11 підтвердив це та пояснив, що він запитував у матері чи вони привезли саджанці причепом чи автомобілем, а вона відповіла, що автомобілем і це означає на гусеницях, тобто своїм ходом.

Всі розмови відбувались в період з 20.02.2017 року по 02.03.2017 року (а.с. 99-107);

- відомостями отриманими за результатами проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж зафіксованими у протоколі від 15.03.2017 року якими підтверджується 9 фактів спілкування між ОСОБА_11 (абонентський номер НОМЕР_2) та ОСОБА_1 (абонентський номер НОМЕР_1) під час яких вони також обговорюють «кущі смородини» при цьому ОСОБА_1 описує їх вигляд, місця, де вони знаходяться.

Всі розмови відбувались в період з 02.03.2017 року по 14.03.2017 року (а.с. 108-112);

-відомостями отриманими за результатами проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж зафіксованими у протоколі від 28.11.2017 року якими підтверджується 3 факти спілкування між ОСОБА_11 (абонентський номер НОМЕР_2) та ОСОБА_20 (абонентський номер НОМЕР_6) під час яких ОСОБА_20 зачитує ОСОБА_11 зміст повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 258-3 КК України. Крім цього ОСОБА_11 повідомляє, що з приводу отриманої від матері інформації він спілкувався зі своїми знайомими для того щоб їх теж не прибило.

Всі розмови відбувались в період з 15.03.2017 року по 28.03.2017 року (а.с. 113-116);

-відомостями, що містяться у відповіді на запит, командира оперативно-тактичного угруповання «Луганськ» відповідно до яких інформація щодо фактів розташування та переміщення та стосовно окремого військового підрозділу віднесена до відомостей військового характеру, в умовах проведення АТО має обмеження у доступі, а її передача до розвідувальних підрозділів терористичної організації «ЛНР» може призвести до важких наслідків та нанести шкоду державній безпеці України (а.с. 118);

-відомостями, отриманими під час огляду СD-R диску зафіксованими у протоколі від 27.04.2017 року якими підтверджується те, що у період з 20.02.2017 року по 12.03.2017 року абонент з мобільним номером НОМЕР_1 (ОСОБА_1.) знаходився у с. Трьохізбенка і мав численні телефонні з'єднання з абонентом з мобільним номером НОМЕР_2 (ОСОБА_11.) (а.с. 126-127);

- відомостями, отриманими під час огляду мобільного телефону, вилученого під час особистого обшуку у ОСОБА_1, марки «Nokia» моделі «RM-969» чорного кольору з сім-картою з номером НОМЕР_1 зафіксованими у протоколі від 14.03.2017 року якими встановлено в розділі телефону «контакти» запис ОСОБА_11 № телефону НОМЕР_7, а також з'єднання з даним номером 13.03.2017 року (а.с. 129-130);

- відомостями, отриманими під час огляду матеріалів кримінального провадження №22015130000000355 зафіксованими у протоколі від 14.03.2017 року якими встановлено, наявність у матеріалах зазначеного провадження повідомлення про підозру ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України на 5 аркушах та описано його зміст та реквізити (а.с. 131-137);

- постановою від 14.03.2107 року повідомлення про підозру ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України визнано документом у даному кримінальному провадженні (а.с. 138);

- відомостями, отриманими під час огляду окремих ділянок місцевості у с. Трьозізбенка на які посилається ОСОБА_1 під час розмов зафіксованих під час проведення НС(Р)Д зафіксованими у протоколі від 23.03.2017 року якими встановлено місця розташування військовослужбовців 93 ОМБР ЗСУ (а.с. 144-152);

- висновками експерта № 50 від 02.04.2018 року відповідно до яких в наданій на дослідження копії протоколу за результатами проведення НС(Р)Д №2/5252 від 04.03.2017 року мова йде про військову техніку та її розташування, а також про військову зброю (а.с. 153-157).

Доводи захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката Гаврилюка Р.А. стосовно непогодження з кваліфікацією дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 258-3 КК України, суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються сукупністю наведених доказів. Саме діяльність терористичної організації охоплює організацію незаконних збройних формувань, як стійких злочинних об'єднань, що і є структурними підрозділами терористичної організації так званої «ЛНР». Зазначені твердження сторони захисту суд вважає способом захисту, з метою уникнення обвинуваченої від відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що під збройними формуваннями слід розуміти воєнізовані групи, які незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю.

Так, поняття терористичної організації визначено в статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», відповідно до якого терористична організація це стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого проведено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Враховуючи вищевикладене, вказана організація «ЛНР» підпадає під зазначені ознаки терористичної організації, має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Крім того, відповідно до постанов Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» № 129-VІІІ від 27 січня 2015 року; «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схвалену постановою Верховної Ради України від 4 лютого 2015 року № 145-VІІІ; «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схвалену постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року №337-VІІІ, в яких «ДНР», «ЛНР» визначено терористичними організаціями, референдум, проведений у травні 2014 року, фіктивним, проведеним у неконституційний спосіб, Російську Федерацію визнано державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку, а так звані «ДНР» і «ЛНР» визнано терористичними організаціями.

Суд відхиляє твердження обвинуваченої та її захисника - адвоката Гаврилюка Р.А. з приводу недоведеності факту участі ОСОБА_11 у незаконних збройних формуваннях та непоінформованості щодо цього ОСОБА_1, оскільки дана обставина поза розумним сумнівом підтверджена як показами свідків ОСОБА_20, ОСОБА_23, ОСОБА_6, які безпосередньо бачили ОСОБА_11 на блокпосту та в так званій «народній міліції ЛНР», так і інформацією, отриманою в результаті НР(С)Д. Крім цього завуальована форма передачі інформації ОСОБА_1 свідчить про те, що вона розуміла протиправність своїх дій, а її зміст свідчить про те, що вона спрямована саме представникам незаконних збройних формувань, оскільки більшість військової техніки про яку повідомляла ОСОБА_1 сину, не могла нести загрози мешканцям смт Слов'яносербськ, однак могла бути об'єктом обстрілів з боку НЗФ, особливо враховуючи, той факт, що обвинувачена вказувала місця її розташування.

Посилання захисника на те, що під час проведення досудового розслідування було порушено строки досудового розслідування, також спростовуються наявними в матеріалах справи документами, а саме постановами про зупинення та відновлення досудового розслідування.

Разом з тим, суд погоджується із позицією сторони захисту, щодо відсутності будь-яких доказів з приводу передачі ОСОБА_1 даних щодо сил АТО на території сіл Кряковка, Оріхово-Донецьке та Кримське Новоайдарського району Луганської області, а тому суд виключив посилання на дані населенні пункти з формулювання обвинувачення.

Таким чином, суд, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку щодо повної доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому злочину.

Умисні дії обвинуваченої ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 110 та ч. 1 ст. 258-3 КК України, тобто як вчинення умисних дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб та сприяння діяльності терористичної організації.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вчинені обвинуваченою кримінальні правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.

Обвинувачена ОСОБА_1 вперше вчинила злочини, на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, одружена, має стійкі соціальні зв'язки, ряд хронічних захворювань, здійснює догляд за свекрухою.

Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає похилий вік обвинуваченої та наявність у неї ряду хронічних захворювань.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, тяжкість скоєних кримінальних правопорушень, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, особу обвинуваченої, суд приймаючи до уваги положення ст. 65 КК України, вважає, що з метою досягнення цілей покарання, їй слід призначити покарання, у виді позбавлення волі, однак враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням особи обвинуваченої, суд вважає доцільним призначити покарання на підставі ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі передбаченої санкціями ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України без конфіскації майна, призначивши остаточне покарання відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Саме таке покарання, на думку суду, необхідне й достатнє для забезпечення не тільки кари, а й виправлення обвинуваченої, а також запобігання вчиненню нових злочинів як нею, так і іншими особами.

Підстав для застосування положень ст. 75 КК України судом не встановлено.

Враховуючи призначення реального покарання, що може спонукати обвинувачену до переховування з метою уникнення відповідальності в тому числі і на не підконтрольній Україні території, в безпосередній близькості до якої вона проживає та має близьких родичів, суд приходить до висновку про необхідність обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не пред`являвся.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні необхідно стягнути з обвинуваченої.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368-371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України і призначити їй покарання:

-за ч. 2 ст. 110 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без конфіскації майна;

-за ч. 1 ст. 258-3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Обрати відносно ОСОБА_1запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взяти під варту в залі суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1відраховувати з 12.04.2019 року і до набрання вироком законної сили, зарахувавши в нього строк попереднього ув'язнення в період з 14.03.2017 року по 17.03.2017 року включно, відповідно до положень ст. 72 КК України в редакції Закону України № 83 8-VIII "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" від 26 листопада 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави кошти в сумі 5720,00 грн. за проведення лінгвістичної експертизи писемного мовлення № 50 від 02.04.2018 року.

Речові докази, а саме:

- мобільний телефон марки «Nokia» моделі «RM-969» (ІМЕІ НОМЕР_8, ІМЕІ2 НОМЕР_9), сім - карта, з мобільним номером НОМЕР_1, які знаходяться в камері зберігання речових доказів СВ УСБУ в Лугансбкій області - конфіскувати в дохід держави;

- CD-R диск марки «Verbatim» сірого кольору, з рукописним написом «GD/КІ- п/17/3798» на поверхні, на якому містяться файл формату PDF з назвою «10147», де зберігаються відомості щодо дати, часу та тривалості з'єднань абоненту з номером мобільного телефону НОМЕР_1; повідомлення про підозру від 07.03.2017 громадянину України ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України; CD-R диск марки «Nanotex», на якому наявний відеозапис, допиту ОСОБА_23 в порядку ст. 225 КПК України, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження - там і залишити;

Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новоайдарський районний суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому і прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення, інші учасники можуть отримати копію вироку у суді.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя Мартинюк В.Б.

Судді: Лободюк В.А.

Іванова О.М.