Ухвала суду № 81154981, 15.04.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

415/6278/17

№ 1-кп/415/116/19

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

за участю секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Стрельцова І.О.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015130240001422 від 02.07.2015 стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 "а", кв. 77,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

В С Т А Н О В И В

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що будучи призначеним, відповідно до наказу № 787 від 01.07.2011 провідним економістом з матеріально-технічного забезпечення відділу матеріально-технічного забезпечення групи вогнетривких, термоізоляційних, будівельних, гумовотехнічних, допоміжних матеріалів, матеріалів будови залізничних колій Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (ЄДРПОУ 32292929) юридична адреса: м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, буд. 371, тобто службовою особою, посада якої пов’язана з виконанням адміністративно-господарських функцій за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважною службовою особою підприємства, неналежним чином виконуючи свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них, скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Посадовою інструкцією ОСОБА_2 від 01.07.2011, з якою останній був ознайомлений під розпис, зокрема передбачено, що провідний економіст з матеріально-технічного забезпечення відділу матеріально-технічного забезпечення групи вогнетривких, термоізоляційних, будівельних, гумовотехнічних, допоміжних матеріалів, матеріалів будови залізничних колій Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (надалі ПрАТ «Ліник»), зобов’язаний:

- п. 2.1. організувати роботу спеціалістів групи;

- п. 2.2. організовувати щомісячне забезпечення матеріально-технічними ресурсами по закріпленій номенклатурі по всім видам фінансування;

- п. 2.3. здійснює підготовку документації для проведення тендерів за вибором контрагента, обробку комерційних пропозицій Постачальників та оформлення договору на поставку матеріальних цінностей;

- п. 2.4. здійснює контроль за виконанням договірних зобов’язань Постачальниками, умов постачання матеріальних цінностей, контроль за якістю матеріалів, що постачаються, відповідність їх ДЕСТам, ТУ та іншим нормативним документам;

- п. 2.5. здійснює оперативний облік за надходженням та рухом матеріальних цінностей, контроль за дотриманням правил зберігання товаро - матеріальних цінностей на складах, за строками відвантаження поворотної тари;

- п. 2.14. здійснює суворий контроль за виконанням контрагентами умов договорів;

- п. 2.15. своєчасно приймає заходи у випадку недотримання контрагентами умов договорів;

- п. 4.3 несе відповідальність за правопорушення скоєні в процесі здійснення своєї діяльності в межах визначених діючим адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

Крім того, відповідно до затвердженого наказом генерального директора ПрАТ «Ліник» № 0015-Н від 21.06.2012 порядку «Прийому, обліку, зберігання продукції, що надійшла та видача у виробництво» (надалі Порядок), провідний економіст з матеріально-технічного забезпечення відділу матеріально-технічного забезпечення групи вогнетривких, термоізоляційних, будівельних, гумовотехнічних, допоміжних матеріалів, матеріалів будови залізничних колій ПрАТ «Ліник» ОСОБА_2, за спеціальним повноваженням, був наділений виконанням адміністративно-господарських функцій із здійснення вхідного контролю: перевірки якісних та кількісних показників продукції, що постачається до ПрАТ «Ліник» відповідно до посадових обов’язків, встановлених посадовою (робочою) інструкцією.

Згідно до Порядку:

- п. 5. посадові особи, що задіяні у процедурі, несуть відповідальність та мають повноваження відповідно до посадових обов’язків, встановлених посадовою (робочою) інструкцією;

- п. 6.2. механізмом, відповідно до якого здійснюється перевірка якісних та кількісних показників продукції, що постачається, є вхідний контроль;

- процедура 5 п. 6.2 група III: прийомка продукції здійснюється у відповідності із супровідними накладними, сертифікатами на зазначений вид продукції. Вхідний контроль продукції, що постачається здійснюється інженером (економістом) відділу матеріально-технічного забезпечення та відділ комплектації ДТМО (за необхідністю), майстром дільниці, завідуючим складом. При цьому перевіряться якість та кількість продукції на відповідність супровідним накладним та сертифікатам якості шляхом зовнішнього огляду, виконання вимірів засобами вимірювальної техніки, зважування. Продукція, що не відповідає вимогам супровідної документації, не приймається.

Так, у період з 01.10.2013 по 09.01.2014 ОСОБА_2, займаючи посаду провідного економіста з матеріально-технічного забезпечення відділу матеріально-технічного забезпечення групи вогнетривких, термоізоляційних, будівельних, гумовотехнічних, допоміжних матеріалів, матеріалів будови залізничних колій, здійснив підготовку документації для проведення відкритого тендеру з вибору контрагента, обробку комерційної пропозиції ТОВ «Трансстройінжиніринг» (код 38211410, юридична адреса на момент скоєння злочину: м. Донецьк, вул.Гіпрошахтна, буд. 1) та оформлення договору на постачання останніми залізничних рейок марки Р-50 та марки Р-65, в результаті чого 01.10.2013 року, відповідно до проведеного ПрАТ «Ліник» відкритого тендеру на поставку матеріалів верхньої будови залізничних шляхів, між ПрАТ «Ліник» (покупець) в особі генерального директора ОСОБА_5 та ТОВ «Трансстройінжиніринг» (продавець) в особі директора ОСОБА_6, було укладено договір купівлі-продажу №020101-0442, відповідно до умов якого ТОВ «Трансстройінжиніринг» повинно було поставити до ПрАТ «Ліник» залізничні рейки марки Р-50, Технічні Умови 14-2-1252-2000, вагою 93 тони, вартістю 1 143 900, 00 грн. та залізничні рейки марки Р-65, Технічні Умови 14- 2-1252-2000, вагою 11 тон, вартістю 135 300,00 грн.

Відповідно до пункту 5 договору № 020101-0442 продавець зобов’язаний передати товар, рейки марки Р-50 ТУ 14-2-1252-2000, якість якого відповідає умовам зазначеного договору та надати копії сертифікатів якості на зазначений товар.

Поставки залізничних рейок марки Р-50 були здійснені ТОВ «Трансстройінжиніринг» на територію ПрАТ «Ліник»: 15.10.2013, 23.10.2013, 31.10.2013.07.11.2013 та 09.01.2014.

У проміжок часу з 15.10.2013 до 09.01.2014 ОСОБА_2, не виконав свої службові обов’язки, внаслідок несумлінного ставлення до них, маючи реальну можливість здійснювати їх належним чином, недбало ставлячись до покладених на нього функцій, діючи злочинно, недбало, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій у вигляді заподіяння матеріальної шкоди ПрАТ «Ліник», хоча в силу своїх службових обов’язків повинен був та міг передбачити настання таких наслідків, в порушення п. 5 та п. 6.2 порядку «Прийому, обліку, зберігання продукції, що надійшла та видача у виробництво» ПрАТ «Ліник» та п.п. 2.4, 2.5, 2.14, 2.15 посадової інструкції провідного економіста з матеріально-технічного забезпечення відділу матеріально-технічного забезпечення групи вогнетривких, термоізоляційних, будівельних, гумовотехнічних, допоміжних матеріалів, матеріалів будови залізничних колій ПрАТ «Ліник» від 01.07.2011, не здійснив контроль за виконанням ТОВ «Трансстройінжиніринг» умов укладеного договору та не перевірив достовірність даних, зазначених у копіях сертифікатів якості № А-209 від 11.02.2013 та № А-3140 (6043) від 11.08.2012 на залізничні рейки марки Р-50, надісланих йому представником ТОВ «Трансстройінжиніринг» на електронну пошту, а в подальшому переданих за допомогою служби доставки, у яких було зазначено, що вони видані ПАТ «МК «Азовсталь», проте, згідно із відповіддю № 050/258 від 06.04.2016, наданої останніми: ПАТ «МК «Азовсталь» зазначених сертифікатів не видавав.

Так, 15.10.2013 (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) обвинувачений ОСОБА_2, будучи службовою особою, не бажаючи виконувати взяті на себе обов’язки з перевірки фактичного стану поставлених ТОВ «Трансстройінжиніринг» залізничних рейок марки Р-50, знаючи про те, що рейки поставлені на територію ПрАТ «Ліник» та усвідомлюючи необхідність здійснення контролю за їх якістю, маючи реальну можливість виконати належним чином перевірку на відповідність поставлених залізничних рейок марки Р-50 встановленим нормам, не прибув на майданчик складування матеріальних цінностей цеху залізничного транспорту ПрАТ «Ліник» для здійснення вхідного контролю під час прийняття залізничних рейок і таким чином, несумлінно ставлячись до своїх службових обов’язків, не здійснив перевірку на відповідність поставлених залізничних рейок марки Р-50 по геометричним розмірам, стану зовнішніх поверхонь, маркуванню та за датою виготовлення сертифікатам якості № А-209 від 11.02.2013 та № А-3140 (6043), нормам ТУ 14-2-1252-2000, ДЕСТ 4344:2004 та без проведення перевірки підписав акт вхідного контролю рейок, що надійшли від ТОВ «Трансстройінжиніринг», датований 15.10.2013.

Крім того, 23.10.2013 (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) обвинувачений ОСОБА_2, будучи службовою особою, не бажаючи виконувати взяті на себе обов’язки з перевірки фактичного стану поставлених ТОВ «Трансстройінжиніринг» залізничних рейок марки Р-50, знаючи про те, що рейки поставлені на територію ПрАТ «Ліник» та усвідомлюючи необхідність здійснення контролю за їх якістю, маючи реальну можливість виконати належним чином перевірку на відповідність поставлених залізничних рейок марки Р-50 встановленим нормам, не прибув на майданчик складування матеріальних цінностей цеху залізничного транспорту для здійснення вхідного контролю під час прийняття залізничних рейок і таким чином, несумлінно ставлячись до своїх службових обов’язків, не здійснив перевірку на відповідність поставлених залізничних рейок марки Р-50 по геометричним розмірам, стану зовнішніх поверхонь, маркуванню та за датою виготовлення сертифікатам якості № А-209 від 11.02.2013 та № А-3140 (6043), нормам ТУ 14-2-1252-2000, ДЕСТ 4344:2004 та без проведення перевірки підписав акт вхідного контролю рейок, що надійшли від ТОВ «Трансстройінжиніринг», датований 23.10.2013.

Крім того, 31.10.2013 (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) обвинувачений ОСОБА_2, будучи службовою особою, не бажаючи виконувати взяті на себе обов’язки з перевірки фактичного стану поставлених ТОВ «Трансстройінжиніринг» залізничних рейок марки Р-50, знаючи про те, що рейки поставлені на територію ПрАТ «Ліник» та усвідомлюючи необхідність здійснення контролю за їх якістю, маючи реальну можливість виконати належним чином перевірку на відповідність поставлених залізничних рейок марки Р-50 встановленим нормам, не прибув на майданчик складування матеріальних цінностей цеху залізничного транспорту для здійснення вхідного контролю під час прийняття залізничних рейок і таким чином, несумлінно ставлячись до своїх службових обов’язків, не здійснив перевірку на відповідність поставлених залізничних рейок марки Р-50 по геометричним розмірам, стану зовнішніх поверхонь, маркуванню та за датою виготовлення сертифікатам якості № А-209 від 11.02.2013 та № А-3140 (6043), нормам ТУ 14-2-1252-2000, ДЕСТ 4344:2004 та без проведення перевірки підписав акт вхідного контролю рейок, що надійшли від ТОВ «Трансстройінжиніринг», датований 31.10.2013.

Крім того, 07.11.2013 (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) обвинувачений ОСОБА_2, будучи службовою особою, не бажаючи виконувати взяті на себе обов’язки з перевірки фактичного стану поставлених ТОВ «Трансстройінжиніринг» залізничних рейок марки Р-50, знаючи про те, що рейки поставлені на територію ПрАТ «Ліник» та усвідомлюючи необхідність здійснення контролю за їх якістю, маючи реальну можливість виконати належним чином перевірку на відповідність поставлених залізничних рейок марки Р-50 встановленим нормам, не прибув на майданчик складування матеріальних цінностей цеху залізничного транспорту для здійснення вхідного контролю під час прийняття залізничних рейок і таким чином, несумлінно ставлячись до своїх службових обов’язків, не здійснив перевірку на відповідність поставлених залізничних рейок марки Р-50 по геометричним розмірам, стану зовнішніх поверхонь, маркуванню та за датою виготовлення сертифікатам якості № А-209 від 11.02.2013 та № А-3140 (6043), нормам ТУ 14-2-1252-2000, ДЕСТ 4344:2004 та без проведення перевірки підписав акт вхідного контролю рейок, що надійшли від ТОВ «Трансстройінжиніринг», датований 08.11.2013.

Крім того, 09.01.2014 (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) обвинувачений ОСОБА_2, будучи службовою особою, не бажаючи виконувати взяті на себе обов’язки з перевірки фактичного стану поставлених ТОВ «Трансстройінжиніринг» залізничних рейок марки Р-50, знаючи про те, що рейки поставлені на територію ПрАТ «Ліник» та усвідомлюючи необхідність здійснення контролю за їх якістю, маючи реальну можливість виконати належним чином перевірку на відповідність поставлених залізничних рейок марки Р-50 встановленим нормам, не прибув на майданчик складування матеріальних цінностей цеху залізничного транспорту для здійснення вхідного контролю під час прийняття залізничних рейок і таким чином, несумлінно ставлячись до своїх службових обов’язків, не здійснив перевірку на відповідність поставлених залізничних рейок марки Р-50 по геометричним розмірам, стану зовнішніх поверхонь, маркуванню та за датою виготовлення сертифікатам якості № А-209 від 11.02.2013 та № А-3140 (6043), нормам ТУ 14-2-1252-2000, ДЕСТ 4344:2004.

Таким чином, у проміжок часу з 15.10.2013 до 09.01.2014, в результаті систематичного недбалого відношення до своїх службових обов’язків, обвинуваченим ОСОБА_2 було прийнято 95 рейок марки Р-50, неналежної якості, що раніше були у використанні, поставлених відповідно до договору № 020101-0442 ТОВ «Трансстройінжиніринг» до ПрАТ «Ліник».

У забезпечення умов виконання договору № 020101-0442 ПрАТ «Ліник» було здійснене перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Трансстройінжиніринг» № 26009032237801 відкритий в ПАТ «Укрбізнесбанк», МФО 334969 у сумі 1 143 900, 00 грн. за поставлені залізничні рейки марки Р-50, фактична вартість яких складала 842 721,18 грн., в наслідок чого, ПрАТ «Ліник» було завдано матеріальні збитки у сумі 301 178,82 грн.

Відповідно до висновку експерта судової трасологічної експертизи № 1220 Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 25.08.2016, рейки Р-50 поставлені ТОВ «Трансстройінжиніринг», встановленні під час капітального ремонту на території ПрАТ «Ліник» на дільницях залізничних шляхів № 3,4,5,6 парку ТСБ та складовані на промисловому майданчику цеху залізничного транспорту ПрАТ «Ліник» не відповідають сертифікатам якості № А-209 від 11.02.2013 замовлення номер № 170108-0021 та № А-3140 (6043) від 11.08.2012 замовлення номер № 230510-0120, нормам ТУ 14-2-1252-2000, ГОСТ 4344:2004 по геометричним розмірам, стану зовнішніх поверхонь, маркуванню та за датою виготовлення.

Відповідно до висновку експерта судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/657е від 09.12.2016 Луганського НДЕКЦ МВС України, вартість рейок Р-50, поставлених ТОВ «Трансстройінжиніринг», встановлених під час капітального ремонту на території ПрАТ «Ліник» на дільницях залізничних шляхів № 3,4,5,6 парку ТСБ та складовані на промисловому майданчику є нижчою, ніж вартість згідно договору купівлі-продажу № 02010101-0442 від 01.10.2013.

Згідно до висновку дослідження Управління по боротьбі з легалізацією доходів отриманих злочинним шляхом Головного управління ДФС у Луганській області №11/12-32-16-32292929 від 28.04.2017 встановлено, що у період з 01.10.2013 до 21.02.2014 відповідно до договору від 01.10.2013 № 020101-0442 ТОВ «Трансстройінжиніринг» (код 38211410) поставляло до ПрАТ «Ліник» рейки Р-50 ТУ 14-2-1252-2000 вагою 93 тони, вартістю 1 143 900, 00 грн. (згідно наданих на дослідження документів 93,24 тони на суму 1 146 852,00 грн.), неналежної якості, а саме було поставлено рейки, які були у використанні, в результаті підміни товару ПрАТ «Ліник» було зайво перераховано на поточний рахунок ТОВ «Трансстройінжиніринг» грошові кошти, у якості сплати за рейки Р-50, відповідно до договору на загальну суму 301 178,82 грн. Доход, як економічну вигоду, одержаний злочинним шляхом, легалізовано при здійсненні фінансових операцій через суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 774 від 16.06.2017 Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, висновки дослідження управління по боротьбі з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом Головного управління ДФС у Луганській області № 11/12- 32-16-32292929 від 28.04.2017 з урахуванням висновку судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/657е від 09.12.2016 Луганського НДЕКЦ МВС України та висновку судової трасологічної експертизи № 1220 від 25.08.2016 ДНДІСЕ, щодо поставки ТОВ «Трансстройінжиніринг» відповідно до договору № 020101- 0442 від 01.10.2013 до ПрАТ «Ліник» рейок залізничних марок Р-50 неналежної якості, поставлено рейки, що були використані, в результаті чого, на рахунок ТОВ «Трансстройінжиніринг» було зайво перераховано грошові кошти у сумі 301178,82 грн., документально підтверджуються.

Таким чином, саме через невиконання обвинуваченим ОСОБА_2, своїх службових обов’язків та прийняття рейок марки Р-50 у кількості 95 штук, неналежної якості, що раніше були у використанні, на рахунок ТОВ «Трансстройінжиніринг» було зайво перераховано грошові кошти, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді завдання збитків ПрАТ «Ліник» на суму 301 178,82 грн., що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст.367 КК України, як службова недбалість, що виразилась у невиконанні службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», у вигляді завдання збитків на суму 301 178,82 грн.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі п. 3 ч.1 ст. 49 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, оскільки з дня вчинення злочину минув встановлений законом п’ятирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України, не визнав, однак просив задовольнити клопотання захисника, надавши свою згоду щодо звільнення його від кримінальної відповідальності, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, за інкримінований йому злочин та закриття кримінального провадження. Розуміє, що має право доводити свою невинуватість у судовому провадженні. Суть підозри, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження, за цією підставою, йому роз’яснені та зрозумілі.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, оскільки, дійсно, на день розгляду справи минув встановлений законом п’ятирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Представник потерпілого у судовому засіданні не заперечував проти звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, проте наполягав на тому,що рішення суду повинно бути у формі вироку, згідно діючого законодавства.

Вислухавши заявлене захисником клопотання, думку обвинуваченого, прокурора та представника потерпілого, дослідивши клопотання та відповідні йому матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність, особа звільняється від кримінальної відповідальності.

Згідно ч. 3 ст. 285 КПК України, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз’яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

При встановленні підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, суд, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, суд має невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з таким клопотанням.

Верховним Судом України здійснено Аналіз судової практики застосування норм закону про звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) у зв’язку із закінченням строків давності, п. 2 якого проаналізовано розгляд судами клопотань сторін кримінального провадження про звільнення обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, під час судового розгляду справи з обвинувальним актом (обвинувальним висновком).

У абзаці п’ятому вказаного Аналізу Верховний Суд України зазначено, що під час судового розгляду справи суд з’ясовує думку обвинуваченого щодо його звільнення від кримінальної відповідальності, роз’яснює про те, що звільнення у зв’язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, про наслідки такого звільнення і, у разі його згоди, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє особу від кримінальної відповідальності.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 5 років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості, при цьому перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, що мало місце в період часу з 01.10.2013 до 09.01.2014.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Відомості про оголошення обвинуваченого в розшук, чи вчинення ним нового злочину в період з 01.10.2013 до дня розгляду даної справи суду не надані.

Враховуючи, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості і з дня події кримінального правопорушення, яке мало місце в період часу з 01.10.2013 до 09.01.2014 минуло понад п’ять років, суд на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, вважає необхідним звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 України, у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Суд враховує, що обвинувачений надав дозвіл щодо звільнення його від кримінальної відповідальності із зазначених вище підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна або незастосування спеціальної конфіскації, тощо. На підставі викладеного, арешт тимчасово вилученого майна, накладеного ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22.09.2017, підлягає скасуванню.

Питання речових доказів у кримінальному провадженню підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Питання процесуальних витрат відповідно до вимог ст. 124 КПК України розгляду не підлягає.

Відповідно до роз’яснень п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», у разі закриття справи з передбачених законом підстав, цивільний позов не розглядається. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне роз’яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 1 ст. 285, ст. 288, ст. 372, ст. 392 КПК України, п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, суд

У Х В А Л И В

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності, та про закриття кримінального провадження, внесеного 02.07.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130240001422 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене 02.07.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015130240001422, відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - закрити, у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов ПрАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до ОСОБА_2, залишити без розгляду.

Арешт тимчасово вилученого майна, накладений на ⅓ частку квартири № 84 у будинку № 115, розташованої за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, проспект Перемоги, що належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 та перебуває у спільній сумісній власності: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2, шляхом заборони її відчуження - скасувати.

Речові докази: оригінал актів вхідного контролю рейок та кріпильних виробів до них, що надійшли від ТОВ «Трансінжинірінг» для цеху з/д транспорту: № 142 від 15.10.2013, № 156 від 23.10.2013, № 183 від 31.10.2013, № 206 від 08.11.2013 та посадова інструкція ОСОБА_2 затверджена наказом по ПрАТ «Ліник» від 01.07.2011, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити у матеріалах кримінального провадження протягом всього строку його зберігання.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Шевченко