Рішення № 81154616, 10.04.2019, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/487/19

381/515/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Соловей Г.В.,

з участю секретаря: Момот Л.С.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю відповідача ОСОБА_2,

за участю представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа — орган опіки та піклування Фастівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, посилаючись на те, що з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, так як спільне життя не склалося шлюбні відносини фактично припинені. Від вказаного шлюбу у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначає, що бажає бачитися з дитиною та приймати участь у його вихованні, однак відповідачка проти цього заперечує. Органом опіки та піклування вказаний спір вирішено не було. Не бажання відповідачки дозволяти побачення з ним є наслідком конфлікту, який існує між ними як колишнім подружжям. Однак, інтереси дитини вимагають участі у її житті та вихованні обох батьків. Просить зобов”язати відповідачку усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною, участі у його вихованні та встановити певний порядок його участі у вихованні дитини.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20.02.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

15.03.2019 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідного якого, просить у вимогах позивача відмовити та прийняти рішення згідно якого буде визначено спосіб участі ОСОБА_1, у спілкуванні та вихованні дитини, як один день та один вихідний день кожного тижня з 10 години до 18 години за умови присутності матері. Також, вказала, що з моменту розлучення позивач не приймав (і не намагався) прийняти жодної участі у вихованні сина та жодного разу не відвідував, що підтверджується довідкою ОСББ “ЛІЛЕЯ”. Згідно направлення на МСЕК позивач страждає на досить важкий ступінь захворювання та нестійкий фізичний стан, не виключено той факт що потребує сторонньої допомоги.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити та просив визначити спосіб його участі у вихованні сина як один будній день, субота, неділя кожного тижня з 10 години до 20 години або з ночівлею.

В судовому засіданні відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечувала але зазначила, щоб зустрічи з дитиною відбувалися у присутності її. Враховуючи, що позивач має важке захворювання, а також заперечувала щодо ночівлі дитини з батьком.

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні зазначила, що на засіданні комісії даний спір вирішити не вдалося, було рекомендовано звернутися до суду. Прийняття рішення покладаються на розсуд суду.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При розгляді справи судом встановлено, що 22 квітня 2016 року між сторонами було укладено шлюб, який рішенням Фастівського міськрайонного суду від 10 травня 2018 року було розірвано (а.с.14-15). Від спільного подружнього життя сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після розірвання шлюбу дитина залишилися проживати з матірю ОСОБА_2 Місце проживання дитини батьком ОСОБА_1 не заперечувалося.

Відповідно до Принципу 6 Декларації про права дитини від 20 листопада 1959 р., дитина для повного і гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під піклуванням своїх батьків, і в будь-якому випадку в атмосфері любові та моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст.141 Сімейного Кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст.153 Сімейного Кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ст.157 Сімейного Кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Згідно вимог статті 15 Закону України “Про охорону дитинства” дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом. Дитина має право на отримання інформації про відсутніх батьків, якщо це не завдає шкоди її психічному і фізичному здоров'ю.

15 серпня 2018 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини (протокол №8) виконавчого комітету Фастівської міської ради була заслухана заява ОСОБА_1 про визначення часу та порядку спілкування його з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після заслухання заяви прийнято протокольно рішення, а саме рекомендовано ОСОБА_1 вирішувати вказане питання у судовому порядку.

Згідно ст. 158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ч.2 ст.158 Сімейного кодексу України рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Разом з тим, орган опіки та піклування за заявою ОСОБА_1, рішення щодо визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того батька, хто проживає окремо від неї не приймав, а послався на вирішення даного спору на розсуд суду, рекомендувавши ОСОБА_1 звернутися з позовом до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Таким чином, для вирішення питання про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні передує прийняття рішення органу опіки та піклування, яке є обов”язковим до виконання в силу ч. 2 ст.158 СК України.

Однак, судом було встановлено, що орган опіки та піклування не дотримався вимог Закону і не прийняв відповідного рішення.

Згідно ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позивач звернувся до суду з даним позовом де посилається на те, що відповідачка чинить перешкоди в побаченні позивача з дитиною.

Суд критично відноситься до тверджень відповідача про те, що позивач має досить важкий ступінь захворювання та нестійкий фізичний стан так, як вказані факти не були підтвердженні належними доказами. Наданий відповідачем “Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК)” не є належним та допустимим доказом, який підтверджує тяжку хворобу позивача або його нестійкий фізичний стан.

Відповідно до частини 1 статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК).

Стаття 1 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Можливість вирішення судом питання про визначення способів участі одного з батьків у вихованні дитини стаття 159 Сімейного кодексу України пов'язує з встановленням факту, коли той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування.

Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оскільки сторони мають рівні права щодо виховання та розвитку дитини, мають спільне бажання приймати участь у цьому і спілкування між ними та дитиною не перешкоджає нормальному розвитку дитини, але виникли непорозуміння щодо врегулювання питання з приводу побачень батька з сином, суд приходить до висновку, про можливість визначити ОСОБА_1, батьку дитини, спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім ОСОБА_4, приймаючи до уваги вік дитини, встановивши наступні дні і години побачень батька з дитиною: перша і третя субота місяця з 10 години до 18 години, другу і четверту неділю місяця з 10 години до 20, щосереди з 17 години до 20 години, без присутності матері дитини.

Позивач звільнений від сплати судового збору згідно п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» .

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної вимог, у зв’язку з чим з відповідача підлягає стягненню судовий збір у дохід держави у розмірі 768,40 гривень.

Керуючись ст. 4,12,13,81-83,141,206,237,265 ЦПК України, на підставі ст.55 Конституції України, ст. 141,153,157-159 СК України, ЗУ “Про охорону дитинства”, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа — орган опіки та піклування Фастівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні задовільнити частково.

Зобовязати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідент.номер: НОМЕР_1, прож. ІНФОРМАЦІЯ_4 не перешкоджати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідент. номер: НОМЕР_2, прож. ІНФОРМАЦІЯ_6, буд .34, Київська область у спілкуванні і вихованні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини — ОСОБА_4, шляхом побачень: перша та третя субота кожного місяця з 10 години до 18 години; друга та четверта неділя кожного місяця з 10 години до 20 години; щосереди з 17 години до 19 години без присутності матері дитини.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідент.номер: НОМЕР_1, прож. ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.04.2019 року.

Головуючий суддя Г.В. Соловей