Ухвала суду № 81153663, 15.04.2019, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/610/19

Провадження № 1-кп/352/162/19

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

15 квітня 2019 р. м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого - судді Струтинського Р.Р.

з участю прокурора Поповича Н.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого-аадвоката Семків М.Н.

захисника Сахненко Л.В.

секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 підприємця, у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, -

в с т а н о в и в :

Обвинуваченому ОСОБА_1 висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, у вчиненні хуліганства, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 11.03.2019 р. підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період часу терміном до 06.05.2019 р.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 обов'язків.

Вислухавши думку обвинуваченого та його захисника, які не заперечували щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання, виходячи з наступного.

За висновком Конституційного Суду України, викладеним в рішенні від 23.11.2017 № 1-р/2017, продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов'язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність (ч. 2 ст. 29 Конституції України).

Крім того, Конституційний Суд України зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби; домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому, якому висунуто обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, суд враховує наступні обставини, а саме наявність таких ризиків: 1) можливості переховуватися від суду; 2) незаконно впливати на потерпілого та свідків; 3) репутацію обвинуваченого, який працює, має постійне джерело доходу, постійне місце проживання.

Враховуючи наведене, суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати у нічний період доби з 23.00 год. до 06.00. год. місце проживання за адресою АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду, терміном на 2 місяці.

На підставі наведеного, відповідно до рішення Конституційного Суду Українивід 23.11.2017 р. № 1р/2017, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 184, 194, 193, 194, 196, 198, 205, 331 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце постійного проживання у житловому будинку АДРЕСА_1 у період з 23 год. 00 хв. вечора до 06 год. 00 хв. ранку наступного дня без дозволу прокурора або суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі процесуальні обов'язки:

1) прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою та у визначений час;

2) повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування зі свідками;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на визд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1, що у разі невиконання ним вищевказаних обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Строк дії ухвали - два місяці до 15 червня 2019 року.

Виконання ухвали доручити Тисменицькому відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду до Івано-Франківського апеляційного суду подається протягом семи днів з дня її оголошення через Тисменицький районний суд.

Суддя Р.Р.Струтинський