Ухвала суду № 81151909, 15.04.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/8382/17 15.04.2019

н\п 1-кп/490/909/2017

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/8382/17

У Х В А Л А

15 квітня 2019 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого судді Медюка С.О.,

при секретарі Митрохіній А.Є.,

під час розгляду у судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150020003368 від 30.07.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

за участю прокурора Цибух Т.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Коваля О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Разумовської О.Г.,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

В судовому засіданні після дослідження судом протоколів пред`явлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для впізнання за фотознімками від 30.07.2017 року за участю потерпілого ОСОБА_3 , захисники Коваль О.В. та Разумовська О .Г. заявили клопотання про визнання даних письмових доказів недопустимими, посилаючись на те, що дані слідчі дії були проведені не уповноваженою на те особою, оскільки протокол підписано слідчим Яновським В.В., а довідку до протоколу було складено старшою слідчою Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області Лукіцькою А.В. В матеріалах справи відсутнє підтвердження повноважень вказаного слідчого. Крім того, дані протоколи були складені із порушеннями, оскільки фотознімки не були прошиті та опечатані та є поганої якості.

Прокурор проти задоволення клопотання захисників заперечувала.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 клопотання своїх захисників підтримали.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

На підставі ч.2 ст.84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст.89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів, оцінюючи їх у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд, зокрема, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

Очевидної недопустимості цих доказів на цій стадії судового провадження без дослідження їх взаємозв`язку з іншими доказами суд не вбачає й вважає передчасним вирішувати питання про їх недопустимість.

Тобто, на даній стадії судового розгляду ухвалення такого рішення буде передчасним. За таких обставин, в задоволенні клопотання захисників необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.84, 89, 94, 369-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисників Коваля Олега Володимировича та Разумовської Ольги Георгіївни про визнання доказів недопустимими - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.О. Медюк