
Справа № 473/399/19
РІШЕННЯ
іменем України
"10" квітня 2019 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Висоцької Г.А.
при секретарі - Радєвій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська в порядку загального позовного провадження цивільну справу 473/399/19 за позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
29.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 після смерті якого відкрилася спадщина на вищезазначений житловий будинок, він заповіт на випадок своєї смерті не залишив.
Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв він, його син ОСОБА_1 , який є єдиним спадкоємцем за законом, шляхом подачі до приватного нотаріуса Вознесенського міського нотаріального округу Омельчук І.М. заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк, але йому останнім відмовлено в оформленні спадщини, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно.
Оскільки в нотаріальному порядку оформити спадщину не має можливості, змушений звернутись до суду для захисту своїх прав.
Ухвалою суду від 30.01.2019 року провадження у справі було відкрито, вона призначена до судового розгляду в порядку загального позовного провадження - підготовче засідання на 20.02.2019 року.
Ухвалою від 15.03.2019 року підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду на 10.04.2019року.
Фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із відсутністю учасників процесу не здійснюється.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача - Вознесенської міської ради Миколаївської області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, з позовними вимогами згоден та не заперечує.
На підставі наданих доказів, суд прийшов до висновку про необхідність застосування передбачених ст. 206 ЦПК України наслідків визнання відповідачем позову, оскільки таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Відповідно до положень ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання у разі визнання відповідачем позову, суд ухвалює рішення.
Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вознесенськ Миколаївської області що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 23.03.2018 року (а.с.5).
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 27.10.1970 року виданого на російській мові ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками зазначені ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (а.с.6).
Згідно будинкової книги яка видана російською мовою ОСОБА_2 був зареєстрований по АДРЕСА_1 , разом з ним були зареєстровані « ОСОБА_4 », «ОСОБА_2 » (а.с.7-15).
Згідно адресної картки особи від 08.10.2018 року ОСОБА_2 був зареєстрований по АДРЕСА_1 з 29.12.1978 р. по 16.04.2018 р. (а.с.16).
Згідно технічного паспорта, виданого КП «Вознесенське МБТІ» від 28.09.2018 року будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 (а.с.17-21).
Згідно виписки з протоколу № 2 від 25.01.1955 року який складений російською мовою, на загальних зборах колгоспників колгоспу ім. Синякова Вознесенської міської ради Миколаївської області постановлено закріпити за ОСОБА_2 присадибну ділянку площею 0,12га. по АДРЕСА_2 (а.с.24).
Згідно акту міського бюро технічної інвентаризації від 11.03.1959 року, який складений російською мовою ОСОБА_2 надано в користування земельну ділянку площею 1200 кв. АДРЕСА_2 (а.с.25-26).
Згідно виписки з рішення Вознесенської міської ради №543 від 13.12.1985 р., виданої російською мовою, дозволено ОСОБА_2 будівництво приміщення для утримання домашньої птиці та свійських тварин по АДРЕСА_1 розміром 6 на 6 м. кв . (а.с.27).
Згідно довідки КП «Вознесенське МБТІ» від 24.10.2018 року земельній ділянці та житловому будинку, які знаходяться в АДРЕСА_1 , замість попередньої АДРЕСА_1 . Згідно рішення Вознесенської міської ради від 28.12.1976р. №642, земельній ділянці та житловому будинку, які знаходяться в Миколаївській області в АДРЕСА_1, присвоєно АДРЕСА_1 (а.с.28).
З інформації приватного нотаріуса Омельчук І.М. вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 заведено спадкову справу № 21/2018 із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 , яка була зареєстрована 19.07.2018 року , № у спадковому реєстрі 62726332. Інших заяв про прийняття спадщини не надходило.
Судом досліджено інвентарну справ № 5643 на житловий будинок в АДРЕСА_1 , з якої вбачається, що станом на 18.09.1960 рік Вознесенським МБТІ було виготовлено схематичний план (схему) будинку, який складається з будинку А-1 площею 65.9 м.кв., сарая Б-1 льоху, проведено розрахунок оцінки будівлі, що підтверджується оціночним актом від 23.09.1960 року .
Згідно акту про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 24.10.1960 року на російській мові щодо забудовника ОСОБА_2 , будинок АДРЕСА_1, вирішено пред`явлений до здачі вважати прийнятим (а.с.22-23).
Відповідно до роз`яснень приватного нотаріуса Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Омельчук І.М. від 24.10.2018 року ОСОБА_1 щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 , було відмовлено, оскільки інформація стосовно зареєстрованого права власності на вказаний будинок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відсутня. Крім того, право власності на цей житловий будинок не зареєстровано, тому рекомендовано звернутись до суду (а.с.4).
З висновку про вартість майна від 24.01.2019 року вбачається, що ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_1 без урахування ПДВ склала 78000 грн. (а.с.29).
Згідно положень ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ст. 1223 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п.1 ч. 2 вказаної статті, способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах не заборонених законом.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно правовими актами до набрання чинності цим законом, визнаються державою.
Право власності на збудоване до набрання чинності вказаним Законом нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва (втратила чинність), якою не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності, збудованих до 5 серпня 1992 року.
Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних жилих будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (лист Державної архітектурно-будівельної інспекція України від 30 липня 2012, № 40-19-5376 «Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів»).
У технічному паспорті на спірний будинок «Характеристика будинку, господарських будівель та споруд» у графі «рік побудови» зазначено « 1959 рік».
Тобто спірний будинок з господарськими будівлями та спорудами побудовано до 05 серпня 1992 року, а ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 набув за життя право власності, яке переходить у порядку спадкування, відповідно до вимог ст.ст. 1216, 1218 ЦК України.
В судовому засіданні доказів, які б заперечували факт права власності у померлого на спадкове майно не встановлено, а також не встановлено інших осіб які б претендували на це право, окрім позивача.
Оскільки ОСОБА_1 позбавлений можливості оформити свої спадкові права на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за АДРЕСА_1 , є підстави у судовому порядку визнати за позивачем право на спадкування майна за законом в порядку ст.ст. 328, 392, 1261 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 12,13,81, 141, 258-259, 263-265, 268, 315-319 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В
позовні вимоги ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок із господарчими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вознесенську Миколаївської області.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: Вознесенська міська рада Миколаївської області, місце знаходження: Миколаївська область, м. Вознесенськ, пл. Центральна № 1, ЄДРПОУ 04056569.
Суддя Висоцька Г.А.
Судове рішення № 81151781, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 10.04.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 473/399/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: