Ухвала суду № 81151107, 15.04.2019, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/139/19

Провадження № 1-кп/280/246/19

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2019 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Рибнікової М.М.

секретаря Бондаренко Н.С.

з участю прокурора Сенька В.О.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

ОСОБА_4

захисників Василевської О.А., Бівалькевича В.В.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м.Коростишеві обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019060190000070 від 31.01.2019 відносно ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Коростишівського районного суду Житомирської області з Коростишівської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019060190000070 від 31.01.2019 відносно ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою, зазначив, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому обирався за ухвалою слідчого судді Коростишівського районного суду від 18.02.2019, проте, ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися, продовжують існувати і на даний час. Зокрема, прокурор зазначив, що ступінь суспільної небезпечності злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, дає підстави вважати, що останній може становити небезпеку для суспільства, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати встановленню істини у справі, при цьому звертає увагу суду на те, що обвинувачений являється громадянином іншої держави, офіційно не працевлаштований, не одружений, що, на думку прокурора, свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, прибув до м.Коростишева з метою вчинення злочинів, на момент затримання його у м.Житомир, перебував у розшуку, оголошеному Голосіївським УП у м.Києві, перебуваючи на волі може продовжити свою злочинну діяльність.

Обвинувачені та їх захисники Василевська О.А. Бівалькевич В.В. заперечували проти продовження строку тримання під вартою.

Заслухавши думку прокурора, обвинувачених, їх захисників, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до положень ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

У відповідності до положень ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Отже, право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку,які визначені у законі. Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканість має здійснюватись з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою обґрунтовано обиралась згідно ухвали слідчого судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 18.02.2019.

На думку суду будь-яких даних щодо зменшення чи відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для можливості застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не встановлено. Судом належно оцінена суспільна небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінуються обвинуваченому, що відноситься до категорії тяжких злочинів, та міра покарання, що може бути застосована до останнього у разі визнання його винуватим, зокрема, позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а також особа обвинуваченого, який являється не одруженим, офіційно не працевлаштованим, утриманців не має, що в цілому свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, раніше судимий, до моменту затримання перебував у розшуку відповідних органів Національної поліції України, а крім того є громадянином іншої держави, отже на переконання суду існує імовірна можливість продовження останнім протиправної поведінки і надалі, знищення, спотворення або переховування речей чи документів, що мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а також висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на наведене, суд цілком обґрунтовано дійшов висновку про відсутність передумов у застосуванні щодо обвинуваченого менш суворого виду запобіжного заходу, наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки з боку обвинуваченого, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, тому зазначене в цілому, а також з огляду на положення ст.183 КПК України, виправдовує застосування до обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вимогами ст.197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про триманння під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Таким чином, виходячи з положень ст.29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 194, КПК України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити строк тримання під вартою.

На підставі викладеного, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13.06.2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М.Рибнікова