Ухвала суду № 81150843, 15.04.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1012/19

1-кп/215/414/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року Тернівський районний суду міста ОСОБА_1

в складі: головуючого судді - Камбул М.О.

при секретарі судового засідання - Азаренко К.М.

учасників кримінального провадження:

прокурора - Сілкіна Д.Ю.

обвинуваченої - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в м. Кривому Розі клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кримінальним провадженням № 12018040760002126 від 08.12.2018, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України , за ознаками незаконного придбання та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів, з метою збуту, а також збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненого повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 20.02.2019 р. обвинуваченій ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20.04.2019 р. включно.

15.04.2019 прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченій строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів у зв’язку із наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Так, існує ризик, що ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вона ніде не працює та не має засобів для існування; ризик переховування від органів досудового розслідування та суду зважаючи на тяжкість покарання, в разі визнання її винуватою; ризик незаконного впливу на свідків, оскільки за даним кримінальним провадженням свідки ще не допитувалися.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечує проти продовження строку тримання під вартою, вказує,що прокурором не надано жодного доказу на підтвердження ризиків, на які він посилається в клопотанні, просить врахувати стан здоров’я обвинуваченої, яка потребує лікування та відмовити в задоволенні клопотання.

Обвинувачена ОСОБА_2 підтримує свого захисника, вказує на погане самопочуття, вона потребує лікування , тому просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також у рішенні «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Хоча у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, обставини, на які посилався слідчий суддя при обранні обвинуваченій запобіжного заходу, не змінилися та є актуальними, тому суд вважає, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_2 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення .

Так, ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, за яке передбачено покарання до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна; ніде не працює і постійного джерела доходу не має, раніше судима, що в сукупності свідчить про те, що вона може продовжити злочинну діяльність, переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, тому суд вважає, що на сьогодні відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов’язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та її належну поведінку.

На думку суду, в даному випадку інтереси суспільства превалюють над правами обвинуваченого щодо його особистої свободи та недоторканості, гарантованих ст.29 Конституції України, а ухвала суду є законодавчо встановленим рішенням щодо тримання особи під вартою.

Також суд не може взяти до уваги посилання обвинуваченої на її стан здоров’я, а також на не можливість лікування в умовах «КВП №3», оскільки згідно довідок витребуваних судом з КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» та Філії Державної установи «Центр Охорони здоров’я» , рекомендовано обвинуваченій обмеження фізичного навантаження та в разі кровотечі з аневризми-лінуюча операція, інформація про не можливість утримання в «КВП №3» - відсутня.

Керуючись ст.ст.177, 199, 183, 184, 331 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 днів - по 13 червня 2019 р. включно, з можливістю внесення застави та виконання покладених на обвинувачену обов'язків згідно ухвали Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 20.02.2019 року.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя: