Ухвала суду № 81150721, 15.04.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/2110/19

2/206/757/19

УХВАЛА

15 квітня 2019 року у місті Дніпрі суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська Сухоруков А.О. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3 олегович, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права спільної сумісної власності та поділ його в натурі,

ВСТАНОВИВ

11 квітня 2019 року представник позивача звернувся до суду з позовом визнання права спільної сумісної власності та поділ його в натурі.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, в порушення п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено відомі офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін.

В порушення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не конкретизовано зміст позовних вимог, а саме: не зазначено частку на які просить поділити домоволодіння в натурі.

В порушення п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.

В порушення п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач не зазначив відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

В порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); інформації щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Так, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1536,80грн., тобто за кожну вимогу по 768,40грн.

Однак, відповідно до п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

В позовній заяві позивач зазначає ціну позову 7784,00грн. яка зазначена в договорі купівлі-продажу від 28 березня 1998 року, виходячи з цієї вартості позову сплачує судовий збір, оскільки не має можливості здійснити оцінку ринкової вартості об’єкту нерухомості та встановити реальну ціну позову.

Отже, позивач у позовній заяві самостійно визначає ціну позову у розмірі 7784,00грн., посилаючись на те, що на момент подання позову його точну ціну встановити неможливо.

Звіт спеціаліста про оцінку майна або інший документ щодо вартості майна в матеріалах справи відсутній.

У відповідності до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Аналогічні положення містяться у п. 2 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких встановлено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 р. з наступними змінами і доповненнями, роз'яснено, що вартість спірного майна визначається за згодою сторін, а при його відсутності по дійсній вартості майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

Таким чином, суддя вважає, що зазначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, тому розмір судового збору попередньо визначає суд і позивачу слід доплатити ще 768,40грн.

Для сплати судового збору повідомляю реквізити та відповідні ставки судового збору:

Отримувач коштівУК в Iндустр.р.м.Дніпра/Сам.р/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37989295 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувача31218206004010 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Самарський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа)

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В свою чергу, суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу строк 2 дні з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- зазначити відомі офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін;

- конкретизувати зміст позовних вимог;

- зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); інформації щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- доплатити судовий збір у розмірі 768,40грн.

Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://sm.dp.court.gov.ua.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя А.О. Сухоруков