Рішення № 81149807, 03.04.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/30/18

Провадження №2/202/168/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 квітня 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Некрасової А.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Індустріальної районної у м. Дніпрі ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Індустріальної районної у м. Дніпрі ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу розподілено судді Волошину Є.В. та ухвалою від 16 січня 2018 року відкрито провадження у справі.

В обґрунтування поданої позовної заяви позивач зазначив, що перебував з відповідачем у шлюбі з 11.10.2008 року. Під час перебування у шлюбі у нього та відповідача народилися спільні діти: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 14 липня 2017 року шлюб між сторонами було розірвано рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, місце проживання доньок було визначено з матір'ю.

Відповідач та позивач не дійшли згоди щодо порядку участі останнього у спілкуванні та вихованні дітей, відповідач чинить перешкоди позивачу у побаченнях з дітьми, що порушує права позивача, як батька, що не відповідає інтересам дітей.

Наголошуючи на тому, що відповідач не бажає в добровільному порядку встановити порядок його участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними, посилаючись на порушення відповідачем його права на спілкування з дітьми, обґрунтовуючи свої вимоги ст. ст. 157, 159 СК України, просить зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у його спілкуванні з доньками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, визначити наступний порядок його участі у спілкуванні та вихованні ОСОБА_5 та ОСОБА_6: понеділок, вівторок, середа кожного тижня діти проживають з батьком; четвер, п'ятниця, субота, неділя кожного тижня діти проживають з матір'ю; у період літніх канікул тривалість терміну перебування з батьком встановити не менше одного місяця з можливістю виїзду дітей для відпочинку та оздоровлення.

Справа перебувала у провадженні судді Волошина Є.В. призначеного на посаду судді строком на п’ять років, відповідно до Указу Президента України від 18 жовтня 2013 року №571/2013 «Про призначення судді» та у якого, станом на 19 жовтня 2018 року закінчилися повноваження судді.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2018 року, справа розподілена судді Слюсар Л.П.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П. від 26 жовтня 2018 року вказану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали та просили задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі через відсутність предмету спору, вказали що відповідач жодних перешкод в спілкуванні позивача з дітьми не чинить. Дійсно між нею та колишнім чоловіком існує проблема у спілкуванні, саме ці стосунки і переклалися на їх молодшу доньку.

Відповідач надав суду відзив на позов в якому зазначила, що вона не перешкоджає та не має наміру перешкоджати позивачу в реалізації його права на побачення з дітьми, тим паче, що старша донька деякий час проживала з ним та з нею відповідач спілкується, разом з цим, вважає за доцільне при проведенні зустрічей батька з молодшою донькою враховувати стан здоров'я дитини і погодні умови в день таких побачень. Вказала, що відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей добровільно надавати відмовився. За рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2017 року з нього стягуються аліменти на користь відповідача, на даний час позивач має борг зі сплати аліментів. Також вказала, що з 28 лютого 2018 року по теперішній день ОСОБА_5 проживає з позивачем.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, та висновок виконавчого комітету Індустріальної районної у місті Дніпрі ради від 13.03.2018 року за № 18/5-115 «Про визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкування з малолітніми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6».

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши висновок органу опіки та піклування, матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 884, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Прізвище дружини після одруження «Андрєєва». У зазначеному шлюбі у сторін народилися спільні діти: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії І-КИ № 649673, виданим Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії І-КИ № 649674, виданим Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2017 року шлюб між сторонами був розірваний.

В судовому засіданні встановлено, що на час розгляду справи сторони проживають окремо, малолітні діти ОСОБА_6 та ОСОБА_5 проживають з матір'ю, ОСОБА_5 деякий час проживала з батьком, та між сторонами виник конфлікт з приводу визначення порядку участі позивача у вихованні та спілкуванні з молодшою донькою ОСОБА_6.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною 1 статті 7 Конвенції про права дитини встановлено, що дитина з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до ч.3 ст.9 Конвенції про права дитини, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з вимогами ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1959 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЗУ "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЗУ "Про охорону дитинства" батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 Сімейного кодексу розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до приписів ч.1, ч.2, ч.3 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має право перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з ч. 1 ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

В судовому засіданні відповідач не заперечує проти побачень батька з дітьми серед тижня після навчання, але без ночівлі в батька вдома. Вважає, що запропонований позивачем графік щодо перебування дітей у батька вдома три дні на тиждень порушуватиме режим навчання дітей та звичний спосіб життя, негативно впливатиме на виховання дітей, на учбовий процес, та їх психологічний стан. Вказала, що речі дітей знаходяться за місцем їх постійного проживання, а тому проживання з батьком протягом трьох днів на тиждень викликає необхідність постійно перевозити речі з місця на місце, що в свою чергу буде призводити до втрати процесу розвитку дитини.

Згідно з висновком Органу опіки та піклування Індустріальної районної у місті Дніпрі ради від 13.03.2018 року за № 18/5-115 «Про визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкування з малолітніми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6», орган опіки та піклування Індустріальної районної у місті Дніпрі ради вважає за доцільне встановити наступний порядок спілкування та спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_5 та ОСОБА_6:

- в будь-які будні дні, після закінчення занять в навчальних закладах без порушення режиму дня дітей, з 16:00 до 19:00, за погодженням батьків, в місцях та закладах приналежних до об'єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей з урахуванням стану здоров'я дитини, погодних умов і режиму дня дитини без ночівлі вдома у батька;

- чотири рази на місяць, в суботу або неділю з 10:00 до 19:00 за погодженням батьків, в місцях та закладах приналежних до об'єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей з урахуванням стану здоров'я дітей, погодних умов і режиму дня дітей або вдома у батька з ночівлею;

- можливість спільного відпочинку на період відпустки батька дітей, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, з метою оздоровлення дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, вирішувати шляхом спільної домовленості з матір'ю дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та з урахуванням сезону відпустки, стану здоров'я дітей та їх особистих побажань.

Під час розгляду цивільної справи знайшов підтвердження факт того, що позивач з липня 2017 року не спілкувався з молодшою донькою ОСОБА_6, відповідач чинила перешкоди позивачу у спілкуванні та вихованні дитини, а саме в спілкуванні з молодшою донькою ОСОБА_6, між сторонами наявний конфлікт, сторони не бажають спілкуватися між собою. Міжособисті стосунки між колишнім подружжям перешкоджають нормальному вихованню та розвитку дітей, а враховуючи вік дітей, та беручи до уваги, що відповідач не чинить жодних перешкод в спілкуванні зі старшою донькою ОСОБА_5, яка періодично проживає з позивачем, однак з липня 2017 року він жодного разу не бачив та не спілкувався з молодшою донькою ОСОБА_6, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині зобов'язання ОСОБА_3 не чинити перешкод у вихованні та спілкуванні позивачу із молодшою донькою підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Розглядаючи позовну вимогу щодо визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом проживання дитини у понеділок, вівторок, середу кожного тижня з батьком, суд вважає за необхідне визначити спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні його доньки із врахуванням висновку органу опіки та піклування Індустріальної районної у місті Дніпрі ради від 13.03.2018 року за № 18/5-115, відзиву відповідача - матері дітей, віку та статі дитини, її потреб та вважає, що запропонований позивачем спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною є передчасним та підлягає частковому задоволенню, оскільки під час судового розгляду позивачем доведено його спроможність проводити спільний час з доньками, а відповідачем не наведено доказів на підтвердження того, що перебування дітей з позивачем без її присутності будь-яким чином зашкодить дітям.

Таким чином, враховуючи вік дитини та стан її здоров'я, суд вважає за необхідне погодитися з висновком органу опіки та піклування в частині визначення порядку спілкування та участі у вихованні дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у будні та вихідні дні, а оскільки дитині на момент ухвалення рішення виповнилося п'ять років, то визначити порядок зустрічей та проведення часу батька з дитиною без присутності матері.

У задоволенні ж позовних вимог про визначення порядку спілкування та участі у вихованні дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, необхідно відмовити, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, жодних перешкод в спілкуванні з нею немає.

Також суд, із врахуванням висновку органу опіки та піклування, вважає за необхідне встановити можливість спільного відпочинку за період відпустки батька дітей ОСОБА_8 з метою оздоровлення дітей, із вирішенням зазначеного питання шляхом спільної домовленості з матір'ю дітей ОСОБА_3 та з урахуванням сезону відпустки, стану здоров'я дітей та їх особистих побажань, оскільки це сприяє сталим взаємовідносинам між дітьми та батьком.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по справі.

Керуючись: ст.ст. 19,56,161Сімейного Кодексу України, ст. ст.4,13,141,259,263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (м.Дніпро, смт. Слобожанське, вул. Межова, буд.33, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (м. Дніпро, пров. Кальміуський, буд.18), третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Індустріальної районної у м. Дніпрі ради (м.Дніпро, просп. Слобожанський,8, ЄДРПОУ 04052465), про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини–задовольнити частково.

Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1, 22.02.1982 р.н,у спілкуванні та вихованні дитини – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та таким чином:

- в будь-які будні дні, після закінчення занять в навчальних закладах без порушення режиму дня дитини, з 16:00 до 19:00, за погодженням батьків, в місцях та закладах приналежних до об'єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей з урахуванням стану здоров'я дитини, погодних умов і режиму дня дитини без ночівлі вдома у батька;

- чотири рази на місяць, в суботу або неділю з 10:00 до 19:00 за погодженням батьків, в місцях та закладах приналежних до об'єктів громадського дозвілля та відпочинку дітей з урахуванням стану здоров'я дитини, погодних умов і режиму дня дитини або вдома у батька з ночівлею.

Надати право спільного відпочинку на період відпустки батька дітей, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, з метою оздоровлення дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, вирішувати шляхом спільної домовленості з матір'ю дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та з урахуванням сезону відпустки, стану здоров'я дітей та їх особистих побажань.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.04.2019 року.

Суддя Л.П. Слюсар