Рішення № 81149772, 09.04.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/3408/17

Провадження №2/0203/66/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2019 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» про скасування наказу про визначення результатів конкурсу, визнання переможцем конкурсу,

у с т а н о в и в:

19 вересня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ОКПК «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» про скасування наказу про визначення результатів конкурсу, визнання переможцем конкурсу. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17.08.2017 року у відповідача відбувся конкурс на заміщення вакантних посад режисера та режисера-постановника, у якому позивач брав участь. Позивачеві в усній формі було відмовлено у зайнятті вказаних посад. Згодом позивач дізнався про те, що причиною відмови стало ненадання ним плану постановок вистав, а також про те, що наказом відповідача від 12.09.2017 року №248 результати конкурсу було скасовано. Між тим, вказаний наказ не містить обґрунтованих мотивів відмови відповідача від заміщення вакантних посад. Крім того, позивача не було би допущено до участі у конкурсі, якби він не надав конкурсній комісії плани постановок вистав. Позивач також зазначив, що відповідач при формуванні конкурсної комісії порушив приписи наказу Міністерства культури України від 01.07.2016 року щодо суб’єктного складу комісії. У позовній заяві (з урахуванням уточнень) позивач просить скасувати наказ від 12.09.2017 року №248 та визнати його переможцем конкурсу (а.с.а.с. 1 – 3, 17, 21, 22, 109 – 111).

У судових засіданнях позивач, його представник підтримали позовні вимоги, пояснивши, що 17.08.2017 року у відповідача відбувся конкурс на заміщення вакантних посад режисера та режисера-постановника, у якому позивач брав участь. Позивач надав конкурсній комісії відповідні плани постановок вистав, проте йому було відмовлено у зайнятті вказаних посад. Згодом позивач дізнався про те, що причиною відмови стало ненадання ним вказаних планів. Крім того, відповідач при формуванні конкурсної комісії порушив приписи наказу Міністерства культури України від 01.07.2016 року щодо суб’єктного складу комісії.

Представниця відповідача до суду не з’явилася, звернувшись із заявою про розгляд справи за її відсутності. У судових засіданнях, що відбулися раніше, представниця заперечувала проти позову, пояснюючи, що насправді позивач не надав при зверненні до конкурсної комісії планів постановок, а допущено до конкурсу позивача було лише через брак кандидатів.

Відзиви на позов, а також на уточнений позов, у яких викладено доводи, аналогічні наданим у судовому засіданні, відповідачем подано 07.11.2017 року та 08.05.2018 року відповідно (а.с.а.с. 30, 31, 113, 114).

Відповідь на відзив, у якій викладено доводи, аналогічні наданим у судовому засіданні, позивачем подано 15.08.2018 року (а.с.а.с. 130 – 132).

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16.06.2017 року відповідачем було оголошено конкурс на заміщення вакантних посад режисера та режисера-постановника (а.с.а.с. 53, 54).

04 липня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про його допущення до участі у конкурсі на заміщення вакантної посади режисера-постановника (а.с.а.с. 34, 102).

07 серпня 2017 року відповідачем було видано наказ №177 про затвердження складу конкурсної комісії на заміщення вакантних посад режисера, режисера-постановника, помічника режисера. До складу комісії увійшли генеральний директор, його заступник, начальник відділу кадрів (без права голосу), художній керівник, завідуюча трупою, режисер, три диригенти, художній керівник по балету, голова профспілкового комітету (а.с. 33).

За результатами засідання конкурсної комісії було складено протокол від 17.08.2017 року №5, згідно з яким позивач не надав на розгляд комісії план постановок вистав, не пояснив бачення своєї роботи у театрі; позивача не було визнано переможцем конкурсу (а.с.а.с. 35, 36).

12 вересня 2017 року у зв’язку з відсутністю планових постановок у репертуарі театру 44-го театрального сезону 2017 – 2018 років відповідачем було видано наказ №248 про скасування результатів конкурсу на заміщення вакантної посади режисера-постановника, проведеного 17.08.2017 року (а.с. 87).

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності з частинами 1, 3 статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За правилами, встановленими частиною 1 статті 5 ЦПК, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Способи захисту порушеного права визначено частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), яка визначає, що такими способами можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналіз приведених норм дає підстави дійти висновку про те, що до суду за захистом порушеного права може звернутися будь-яка особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено.

При цьому процес такого захисту у суді обмежено законодавцем принципом диспозитивності, згідно з яким захист здійснюється виключно у межах заявлених вимог, на підставі наданих доказів і з суворим дотримання приписів статті 16 ЦК.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з двома самостійними позовними вимогами: скасувати наказ від 12.09.2017 року №248 про скасування результатів конкурсу, а також визнати позивача переможцем конкурсу.

Позов у частині скасування наказу від 12.09.2017 року №248 полягає у порушенні відповідачем порядку формування конкурсної комісії, а саме приписів пункту 6 розділу ІІ «Конкурсна комісія» Порядку формування на конкурсній основі кадрового складу художнього та артистичного персоналу державних та комунальних закладів культури, затвердженого наказом Міністерства культури України від 01.07.2016 року №497 (далі – Порядок),за змістом якого чисельність представників закладу культури, у якому проводиться конкурс, не повинна перевищувати 1/3 кількості членів конкурсної комісії.

Між тим, позивачем проігноровано положення пункту 7 Порядку, яким визначено, що персональний склад конкурсної комісії та зміни до нього (у разі необхідності) затверджуються наказом керівника закладу культури, який проводить конкурс.

Зміст приведеної норми свідчить про те, що формування персонального складу конкурсної комісії супроводжується обов’язковим виданням керівником закладу культури розпорядчого акту у формі наказу.

Таким чином, позивач, незважаючи на відомий йому факт видання відповідачем наказу від 07.08.2017 року №177, не висунув вимогу про його скасування, заявивши позов лише про скасування наказу від 12.09.2017 року №248 про скасування результатів конкурсу, що свідчить про невірне обрання ним способу захисту порушеного права.

Розв’язуючи спір у частині визнання позивача переможцем конкурсу, суд також доходить висновку про те, що така вимога не входить до кола способів захисту порушеного права, визначеного статтею 16 ЦК та іншими актами законодавства.

Ураховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення заявленого у справі позову.

Керуючись статтями 5, 7, 10 – 13, 19, 23, 76 – 81, 89, 209 – 211, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1; 49000, Україна, місто Дніпро, вулиця Павла Нірінберга, 1) у позові до обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» (ідентифікаційний код – 02226049; 49000, Україна, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 72А) про скасування наказу про визначення результатів конкурсу, визнання переможцем конкурсу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 12 квітня 2019 року.

Суддя М.О. Католікян