Вирок № 81148411, 15.04.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2785/17

(1-кп/199/15/19)

ВИРОК

іменем України

2019 року квітня місяця 15 дня м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Дяченко І.В.,

секретаря судового засідання - Войнової В.К.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження номер у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12016040000000948 від 28.12.2016 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпро (Дніпропетровськ), громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно працюючого в ПП «ОСОБА_3.», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 355 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженеця м. Дніпро (Дніпропетровськ), громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, офіційно працюючого в ТОВ «Банлотос», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 355 КК України, -

за участю:

прокурора - Філь О.І.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_4,

захисників - Тимченка О.В., Орла В.Ю., Тулаінова В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження,-

ВСТАНОВИВ:

На початку листопада 2016 року ОСОБА_9 передав належний йому на праві приватної власності автомобіль «ДЕУ ЛАНОС», реєстраційний номер НОМЕР_1, у володіння обвинуваченому ОСОБА_1

У свою чергу ОСОБА_1 приблизно у кінці листопада 2016 року передав у користування автомобіль «ДЕУ ЛАНОС», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_10 для використання в якості таксі.

24.12.2016 ОСОБА_10 порушив Правила дорожнього руху та потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої автомобіль «ДЕУ ЛАНОС», реєстраційний номер НОМЕР_1, було пошкоджено.

Внаслідок винних дій ОСОБА_10, а саме порушення Правила дорожнього руху, у нього виникло цивільно-правове зобов'язання перед ОСОБА_1 по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на суму 100 000 гривень.

ОСОБА_1, розуміючи, що ОСОБА_10 добровільно не виконає цивільно-правове зобов'язання, що виникло внаслідок пошкодження автомобіля, повідомив про наявність такого зобов'язання іншим не встановленим слідством особам та ОСОБА_4

У свою чергу ОСОБА_4 та інші не встановлені особи дали свою добровільну згоду на вчинення злочину, а саме примушування потерпілого ОСОБА_10 до виконання ним цивільно-правового зобов'язання на суму 100 000 грн., що виникло внаслідок пошкодження автомобіля «ДЕУ ЛАНОС», реєстраційний номер НОМЕР_1.

З метою полегшення виконання свого злочинного наміру щодо примушування до виконання цивільно-правового зобов'язання у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на незаконне позбавлення волі ОСОБА_10 за попередньою змовою з не встановленими слідством особами.

Реалізуючи спільний з іншими не встановленими особами злочинний умисел, 24.12.2016 приблизно о 19.00 годині ОСОБА_1 прибув за місцем мешкання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1, де під приводом вирішення питання щодо погашення боргу, який виник у ОСОБА_10 внаслідок пошкодження чужого автомобіля через потрапляння у ДТП, перевіз останнього на автомобілі до нежитлового приміщення, розташованого по вул. Аржанова, 2 в м. Дніпро, де залишив ОСОБА_10 під наглядом невстановлених осіб, тим самим позбавивши його можливості залишити вказане приміщення.

При цьому, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне позбавлення волі потерпілого, за попередньою змовою із невстановленими слідством особами утримував ОСОБА_10 у нежитловому приміщенні, розташованому по вул. Аржанова, 2 в м. Дніпро під наглядом невстановлених осіб, тим самим позбавивши його можливості залишити вказане приміщення приблизно до 01 години 03 хвилин 25.12.2016.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, направленою на незаконне позбавлення волі потерпілого ОСОБА_10, на автомобілі під його керуванням відвезли потерпілого ОСОБА_10 до невстановленої слідством квартири, де, реалізуючи свій злочинний умисел, залишили ОСОБА_10 під наглядом невстановленої слідством особи приблизно до 09-50 години 25.12.2016, після чого ОСОБА_1 на автомобілі під його керуванням знову доставив ОСОБА_10, до нежитлового приміщення по вул. Аржанова, 2 в м.Дніпро, де продовжив незаконне позбавлення волі потерпілого.

ОСОБА_1 за попередньою змовою із невстановленими слідством особами продовжував незаконно утримувати потерпілого ОСОБА_10 у нежитловому приміщенні по вул. Аржанова, 2 в м. Дніпро приблизно до 13-40 годині 29.12.2016, коли його було звільнено в результаті обшуку, проведеного співробітниками поліції за ухвалою суду.

Таким чином, ОСОБА_1 за попередньою змовою з іншими невстановленими слідством особами, в період приблизно з 19-30 години 24.12.2016 до 13-40 години 29.12.2016 незаконно позбавив ОСОБА_10 волі.

Крім того, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та інші не встановлені особи, розуміючи, що ОСОБА_10 не має грошових коштів для відшкодування майнової шкоди у розмірі 100 000 грн., завданої внаслідок пошкодження автомобіля «ДЕУ ЛАНОС», реєстраційний номер НОМЕР_1, 24.12.2016 вступили у попередню змову з метою примушування ОСОБА_10 до виконання ним зазначених цивільно-правових зобов'язань.

Так, приблизно о 19-32 годині 24.12.2016 ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 та іншими не встановленими слідством особами, з метою примушування до виконання потерпілим ОСОБА_10 своїх цивільно-правових зобов'язань, що виникли в результаті пошкодження ним автомобіля «ДЕУ ЛАНОС», реєстраційний номер НОМЕР_1, прибув за місцем перебування ОСОБА_10 на автомобільну мийку за адресою: м. Дніпро, вул. Аржанова, 2, де, примушуючи ОСОБА_10 до виконання ним, вказаних цивільно-правових зобов'язань, а саме погашення заборгованості у розмірі 100 000 гривень, що виникла у нього перед ОСОБА_1 в результаті пошкодження автомобіля, наніс ОСОБА_10 не менше 3 ударів рукою в обличчя та не менше 6-7 ударів руками в область грудної клітини, спричинивши останньому фізичний біль.

З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_4, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 та іншими невстановленими слідством особами, з метою примушування потерпілого ОСОБА_10 до виконання цивільно-правових зобов'язань, з метою спонукання ОСОБА_10 до відшкодування завданих ним збитків, приблизно о 21-00 годині 24.12.2016, наніс останньому близько 3 ударів руками в область грудної клітини і один удар правою рукою в обличчя, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 фізичний біль.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_4 та у його присутності, у період часу приблизно з 21-54 годині 24.12.2016 до 00-27 годині 25.12.2016, користуючись чисельною перевагою, пригніченим станом потерпілого внаслідок застосування насилля щодо нього, спонукали ОСОБА_10 до здійснення телефонних дзвінків його знайомим та родичам, зокрема тітці ОСОБА_11, сестрі ОСОБА_12, товаришу ОСОБА_13, знайомій ОСОБА_13, знайомому ОСОБА_12, з проханням надати йому грошові кошти для відшкодування спричиненої ним майнової шкоди. У свою чергу потерпілий ОСОБА_10, розуміючи, що у разі відмови ним виконати вимоги співучасників ОСОБА_1 та ОСОБА_4, йому будуть нанесені тілесні ушкодження ОСОБА_4, виконав вимоги співучасників.

Крім того, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з іншими не встановленими слідством особами, направленою на примушування потерпілого до виконання ним цивільно-правових зобов'язань 25.12.2016 приблизно о 13-00 годині, користуючись чисельною перевагою та пригніченим станом потерпілого внаслідок застосування насилля щодо нього, спонукав потерпілого ОСОБА_10 написати боргову розписку на суму спричиненої ОСОБА_10 майнової шкоди у розмірі 100 000 грн. У свою чергу потерпілий ОСОБА_10, розуміючи, що у разі відмови ним виконати вимоги співучасників, йому будуть нанесені тілесні ушкодження, власноручно написав та підписав вказану боргову розписку від свого імені, проставивши в ній дату - 24.12.2016 року.

Так, у результаті злочинних дій ОСОБА_1, ОСОБА_4, та інших невстановлених слідством осіб, що виразились у примушуванні ОСОБА_10 до виконання ним цивільно-правових зобов'язань, 25.12.2016 приблизно о 12-33 годині ОСОБА_14, якого ОСОБА_10 раніше просив надати йому грошові кошти для відшкодування спричиненої ним майнової шкоди, перерахував на картку ОСОБА_1 в ПАТ «КБ «Приватбанк» № 5168 7423 4760 6687 грошові кошти в сумі 1000 гривень, які в той же день, тобто 25.12.2016 приблизно в 17-29 годині, були зняті ОСОБА_1 в банкоматі вказаної банківської установи по пр. Слобожанському, 37 в м. Дніпро.

Далі, ОСОБА_11, яку ОСОБА_10 раніше просив надати йому грошові кошти для відшкодування спричиненої ним майнової шкоди., 27.12.2016 року приблизно о 12-08 годині перерахувала на картку ОСОБА_10 в ПАТ «КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 грошові кошти в сумі 950 гривень, а також 29.12.2016 приблизно о 09-13 годині перерахувала на вказану картку грошові кошти в сумі 5100 гривень, які 29.12.2016 приблизно об 11-23 годині були зняті ОСОБА_1 в банкоматі вказаної банківської установи по пр. Героїв Сталінграду, 123 в м. Дніпро.

Таким чином, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_4 та іншими невстановленими слідством особами, в період приблизно з 19-30 години 24.12.2016 до 13-40 години 29.12.2016, діючи умисно, шляхом застосування насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, примушували потерпілого ОСОБА_10 до виконання ним цивільно-правових зобов'язань.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не виказали своєї позиції щодо визнання своєї вини в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях та відмовились надавати покази відповідно до ст. 63 Конституції України.

Суд приходить до висновку про доведеність їх вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях, за обставин, викладених у вироку, в межах обвинувачення, пред'явленого прокурором в суді, яка повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_10, який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, суду пояснив, що він шукав машину аби взяти в оренду для роботи і знайшов у Інтернеті. Зустрівся із чоловіком на ім'я ОСОБА_1, який при зустрічі пояснив умови і певні організаційні питання. Наступного дня, тобто 29.10.2016, вони зустрілися на території мийки по вул. Аржанова, 2а у м. Дніпро. Домовилися і підписали договір, про те, що він бере автомобіль і платить 1 200,00 гривень кожного тижня за оренду на необмежений термін, у випадку, якщо не буде ніяких проблем. У закладі у нього взяли його паспорт, а коли би він виплатив суму завдатку, йому б повернули паспорт. ОСОБА_1 видав йому техпаспорт, ключі і він поїхав працювати. Кожну суботу він віддавав гроші. 24.12.2016 він потрапив у ДТП, в'їхав у попереду їхавший автомобіль «Мерседес Віто», внаслідок чого працівники поліції вилучили у нього водійські права і склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 та ст. 124 КУпАП. Машину відтягли з дороги. Він пішов на автозаправку на відстані близько 200м від місяця ДТП, а коли повернувся, то не знайшов автомобіля, зателефонував своєму знайомому, а коли той приїхав, вони разом знайшли автомобіль. Після ДТП він отримав травми, у виді порізів о лобове скло, але до лікарні не звертався, був у шоковому стані, а потім фізично не міг звернутися, оскільки йому зателефонував ОСОБА_1 і спросив чого він не сповістив про ДТП, запропонував зустрітися. Вони із ОСОБА_1 зустрілися близько 19.00 по проспекту Слобожанському, 105 у м. Дніпро. ОСОБА_1 запропонував поїхати на мийку, домовитися з приводу машини. Він сів у авто до ОСОБА_1, а коли приїхали на мийку, ОСОБА_1 назвав суму 100 000,00 гривень. Через деякий час зайшов інший незнайомий чоловік, вдарив його, він відповів, що такої суми грошей у нього не має і запропонував віддавати частинами. ОСОБА_4 назвав йому суму 4 000,00 доларів США, він йому запропонував віддавати частинами, готовий був віддавати 25-30 000,00 гривень, сподівався, що експертиза буде саме на таку суму. 24.12.2016 ОСОБА_4 наніс йому близько 10 ударів в грудну клітину, 5 ударів у голову, 5-6 ударів кулаком по корпусу, 3 удари кулаком по голові і 2 рази головою об стіл. ОСОБА_1 сказав, щоби він телефонував своїм знайомим і шукав гроші у них. Він сказав підписати йому розписку, але він через шоковий стан не пам'ятає чи підписував розписку. Ближче до вечора він телефонував своїм знайомим, але грошей ніхто не дав. Опівночі його посадили у автомобіль, зробили пропозицію, від якої неможливо було відмовитися, і привезли на квартиру. ОСОБА_1 на гучному зв'язку почав телефонувати його знайомим і говорив аби ті шукали гроші. Потім йому сказали піти у іншу кімнату, що він і зробив, телефон забрали. Господарем квартири був чоловік - спортсмен зростом 180 см, втекти з квартири він не міг. Вранці близько 09.00-10.00 приїхав ОСОБА_1 з невідомим чоловіком і вони всі разом поїхали на мийку. 25.12.2016 він попросив переписати розписку. Приїхав чоловік, якого він вперше бачив і сказав вирішувати питання. Тітка сказала, що з понеділка почне вирішувати питання. Він сказав, що його не відпустять з мийки, поки не вирішиться питання. У понеділок 25.12.2016 він ночував на мийці, приїхало 2 чоловіка. У понеділок знайомий перекинув 1 000,00 гривень. ОСОБА_1 взяв його картку і спросив пін-код, на Приват-24 прийшла смс про зняття грошових коштів. Увесь цей час він перебував на мийці, і розумів що не може залишити територію мийки. Один знайомий обіцяв перекинути гроші, але не перекинув. Тітка приїхала привезла йому їжу і цигарки, просила відпустити його до дому, переодягтися і прийняти душ, але ОСОБА_1 не відпустив і тітка написала розписку у кабінеті адміністратора під диктовку ОСОБА_1, сказала, що вона буде гарантом. ОСОБА_4 був присутнім, коли він перший раз писав розписку добровільно, оскільки розумів наслідки, а коли вже переписував розписку, то ОСОБА_4 не було. На мийці він ходив разом із ОСОБА_1, який його не бив. На мийку приїздили машини клієнтів, він не мав можливості прохати у них про допомогу і з мийки він не міг втекти, оскільки ОСОБА_1 постійно був рядом і він розумів, що його могли наздогнати. Він з приміщення адміністратора автомийки виходив і до туалету, і до автозаправки за цигарками, спросивши дозволу, але розумів, що якщо звернеться до когось за допомогою, то нічим хорошим це не закінчиться. Вважає себе потерпілим від дій ОСОБА_1 і ОСОБА_4, оскільки останній зламав йому ребра і він написав розписку про борг, оскільки боявся фізичної розправи. Моральних чи матеріальних претензій до ОСОБА_1 і ОСОБА_4 він не має, просив призначити покарання на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що потерпілий ОСОБА_10 є її рідним братом по матері. Так, 24.12.2016 їй після 22-00 години зателефонував чоловік, назвався ОСОБА_1, і запитав, чи знає вона ОСОБА_10 Повідомив, що ОСОБА_10 потратив у ДТП і йому потрібна фінансова допомога, але суму не назвав. Потім їй стало відомо, що сума становила 120 000.00 гривень. Дмитро передав трубку ОСОБА_10, і брат сказав їй, що йому потрібна фінансова допомога. Оскільки вона проживає у м. Новомосковську, то вона зранку наступного дня прийшла до своєї матері ОСОБА_15 і повідомила її, про те що почула. Мати поспілкувалась з тіткою ОСОБА_10, яка з її телефону зателефонувала на цей номер і домовилась спілкуватися у Вайбері. Один дзвінок був при ній, де перебував ОСОБА_10 не повідомили. Першу розмову вона чула, мати запитала, де знаходився син, чоловік на ім'я ОСОБА_1 відповів, що не може говорити зараз та зв'яжеться по вайберу, розмова тривала довго. Коли перший раз дзвонили, то вони довго розмовляли, коли телефон передали брату, то вона була присутня. Коли переписувалися із ОСОБА_1 через Вайбер, мама питала куди необхідно приїхати, аби побачити ОСОБА_10, а у неї запитали чи може вона привезти гроші. ОСОБА_10 повідомив, що потрапив до ДТП та йому потрібні гроші, розмовляв нормально. Наступного дня, або через день їй стало відомо, де знаходиться брат. Саму адресу та місце їм не повідомили. Від тітки вона дізналась, що ОСОБА_10 знаходиться не в дома. Вона була присутня, коли мати дзвонила тітці, з якою у неї особисто відносин не має ніяких і вони не знайомі, оскільки це тітка брата по батькові. Брат сам приїжджав до них до Новомосковська на свята. Він на той момент працював таксистом. Їй відомо, що він вже попадав в аварію, але про наслідки її не повідомляли. ОСОБА_10 проживав у м. Дніпро з дружиною, з якою він посварився і проживав у орендованому житлі. З фінансами у нього було нормально. ОСОБА_10 повідомляв, що у нього є пошкодження на тілі, але від чого вони виникли їй не відомо. Розповідав що його били, але подробиць їй не говорив.

Показами свідка ОСОБА_15, яка суду пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_10 25.12.2016 вранці до неї прибігла збентежена її донька ОСОБА_12 і повідомила, що ОСОБА_10 потрапив й ДТП, отримав травму голови, погано себе почуває. Доньці телефонував чоловік на ім'я ОСОБА_1. Вона зателефонувала сину, але той не відповів. Згодом вони поспілкувалися, але де син перебуває їй було невідомо. Син говорив: «Мама допоможи», просив кредит. Вона зверталася до банків. Потім з нею зв'язалася ОСОБА_11, якій вона дала декілька адрес. Це рідна тітка її сина. ОСОБА_17 повідомила їй, що ОСОБА_10 не може оформити кредит, через що його утримують на тому підприємстві, де він працював таксистом, а її пускають до нього лише для того, щоб вона передала йому їжу. Говорила, що спричинена шкода становить 120 000,00 гривень і просила нічого не робити на шкоду ОСОБА_10 Коли вона до нього зателефонувала і спитала чи утримують його, він відповів: «ДА». У доньки залишився телефон чоловіка на ім'я ОСОБА_1, вона йому зателефонувала. Він сам назвався ОСОБА_1, сказав, що шкода спричинена суттєва, і розмова перервалася. Ці події відбувалися 25-26.12.2016. Потім ОСОБА_1 запропонував спілкуватися через Вайбер. Вона сама з ним зв'язалась, спросила місцезнаходження сина, він запитав чи буде вона з грошима. Вона відповіла: « Якщо б таке трапилось, чи їхала б я з такими грошима?!" Дмитро повідомив адресу: м Дніпро, вул. Аржанова, 2а, але наразі вона точно не пам'ятає. Таких грошів вони не могли знайти, але вона розуміла, що її сина утримують, про що він їй сам і повідомив, через що вона і звернулася із заявою до СБУ. Вона декілька разів телефонувала ОСОБА_18, говорила про банки. Зі слів ОСОБА_17 і сина їй відомо, що гроші клалися на рахунок, але знімав їх ОСОБА_1, скільки разів їй не відомо. Чому називалася сума 120 000,00 гривень, їй не відомо. Вона вважала, що була проведена якась експертиза. Син сказав їй, що він був нетверезий коли сталася ДТП, його повезли у гуртожиток за документами, його били, стежили за ним аби він не міг виходити, психологічно на нього тиснули і говорили йому, що він може погано закінчити. Під час спілкування із сином, він їй говорив про наявність у нього тілесних ушкоджень, боліли спина і голова. Син говорив, що телефон на гучному зв'язку і за ним стежать. Чи були у сина проблеми з алкоголем вона сказати не може, оскільки не є наркологом. У нього були проблеми у сім'ї, чи були проблеми матеріального характеру їй не відомо.

Свідок ОСОБА_17 суду повідомила, що вона є тіткою ОСОБА_10 24.12.2016 десь о 00-30 пролунав дзвінок, голос чужий сказав, що її племінник попав у аварію, просили помогти, але вона відповіла, що о 01-00 ночі нічим не може допомогти. Вранці вона зателефонувала племіннику, він сказав, що все добре, він на мийці з пацанами та сказав, щоб вона не хвилювалася. Наступного дня, племінник також перебував на мийці і сказав, що не може піти додому, бо його там тримають, просив привезти їжу та одежу. Вона поїхала 26.12.2016 , адресу племінник сказав таксисту, тому адреси вона не пам'ятає. Коли вони приїхали, ОСОБА_10 вийшов, за ним вийшов чоловік. Племінник був «скрючений», говорив що болить бік і голова, чому не пояснював, перебував під охороною, всюди його охороняли. Зараз у суді цього чоловіка немає. ОСОБА_10 не міг подзвонити бо в нього забирали телефон, у нього болів бік, можливо температура була, просив привезти ліки. Вона підходила до начальника автомийки, просила відпустити, але він сказав, що племінник буде тут. Іншого разу вона приїжджала, але їй відповідали, що «Він буде тут». Потім просили доставити гроші. ОСОБА_1 просив взяти кредит, але їй кредиту не дали. Сума боргу складала 100 000,00 гривень, її попросили написати розписку і вона погодилася. Переписувала 5 разів, зрозуміла що написала заднім числом, у розписці йшла мова про те, що вона за день чи два повинна віддати 100 000,00 гривень. ОСОБА_10 просив нікому нічого не казати де він, бо йому буде тільки гірше. Племінник говорив, що ремонт машини, яку він пошкодив, не коштує 100 000,00 гривень. Вона перевела 1 000,00 грн. на картку племінника, вони зняли. Її знайомі перерахували їй на карту 5 000,00 грн. які вона перерахувала знов племіннику, а коли йому зателефонувала він сказав, що гроші вже зняли. 29.12.2016 він казав, що його ніде не відпускають, говорять, що десь вивезуть. ОСОБА_10 сказав їй, що якщо вона хоче побачити його живим, то повинна приїхати. Коли вона приїхала, то там вже були працівники правоохоронних органів. ОСОБА_10 вийшов сам, її заспокоїв і сказав, що тепер він буде ночувати дома.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що точної дати він не пам'ятає, але взимку у грудні 2016 близько 24-00 години йому зателефонував роботодавець на ім'я ОСОБА_1, сказав що відбулася ДТП за участі ОСОБА_14 і необхідно фінансово допомогти відшкодувати збитки більше 3 000.00 доларів США. Він цьому чоловікові відповів, що у нього таких грошів не має, і він зможе перекинути на картку 1 000,00 гривень. Наступного дня йому зателефонував ОСОБА_10, який є його кумом, і попросив перекинути 1000,00 гривень на номер картки, яку прислали, що він і зробив, перерахувавши грошові кошти в сумі 1000,00 гривень через термінал, що підтверджується чеком, який він віддав для долучення до матеріалів справи. Розмова із ОСОБА_1 тривала спокійно. ОСОБА_10 не говорив де він, відповів, що рядом в районі. Перший телефонний дзвінок був з телефону ОСОБА_10, а потім з невідомого номера. Коли він перетелефонував ОСОБА_10 ,то трубку брали і ОСОБА_19, і чоловік на ім'я ОСОБА_1. Коли він намагався з'ясувати в чому проблема, то йому роз'яснили, що ОСОБА_10 розбив машину і вона не підлягає відновленню. ОСОБА_19 говорив, що знаходиться на «Побєді», ДТП не описував, сказав, що є травми. Через місяць він зустрів ОСОБА_10, про подробиці не розпитував, оскільки його вже допитав слідчий і йому все стало відомо.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні повідомив, що 24.12.2016 йому зателефонував клієнт - ОСОБА_20, повідомив, що потрібен евакуатор і те, що йому пізніше передзвонять. Пізніше зателефонував невідомий, потім вже дізнався, що це ОСОБА_1, та повідомив, що його машина потрапила в ДТП та її потрібно перегнати до СТО на вул. Каштановій. Він приїхав на місце, де був ОСОБА_11. Авто було розбите та не замкнуте, було вибите лобове скло, було лобове зіткнення. Він припускає, що водій міг вдаритись та пошкодити грудну клітину, голову та лице. Ще приїжджали співробітники ДАІ. Він забрав ОСОБА_11 та повіз його на вул. Каштанову, але на шляху сам зламався. Їх відбуксували на СТО. Хто був власником Ланоса, він не пам'ятає, зі слів авто належало ОСОБА_18 Із ним розрахувався ОСОБА_1 Про ДТП йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_16суду пояснив, що він в 15-20 числах грудня 2016 року влаштувався на авто мийку та на той час проходив там стажування. Перебував на мийці за графіком з 20-00 до 08-00 години. В один з днів, була його черга мити автомобілі, він побачив, як під'їхало таксі та вийшов ОСОБА_10 у шапці. Він приїхав до ОСОБА_1, про що вони спілкувались він не знає. Пізніше вночі, потерпілий залишився ночувати, зняв шапку та всі побачили, що в нього розбитий лоб. Від останнього було чутно запах перегару. ОСОБА_19 залишився на ніч на мийці із співробітниками. Він запитав, чому він з ними залишається. ОСОБА_19 відповів, що в нього проблеми, він потрапив в ДТП та він поживе на мийці. Співробітники мийки з ним спілкувались, просили ходити в магазин. У ОСОБА_10 був телефон із собою, він його заряджав там, ходив по мийці та спілкувався по телефону з кимось. Він не бачив, як били потерпілого, але він помітив, що у нього було щось із грудною клітиною, він кашляв та в нього був розбитий лоб. Як пояснив останній, це були наслідки аварії, а саме: він посварився із дружиною, їхав напідпитку за кермом та врізався в іншу машину. На мийці завжди знаходились люди, які там працювали та клієнти. ОСОБА_19 був на мийці приблизно до Нового року, чому він там живе не питали. Коли прибули співробітники СБУ, він був вихідний, але йому повідомили, що приїхали люди в масках та поклали всіх на підлогу, взламували приміщення, де знаходиться хімія та камери, щось виносили. На наступний день вій вийшов на зміну, але ОСОБА_10 вже не було на мийці. Робітники на мийці розповіли, що його забрали співробітники СБУ. На мийці встановлені камери спостереження, але у кладовій їх немає.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні повідомив, що на мийку, де працює ОСОБА_1, він приїжджає мити машину. З ОСОБА_1 у приязних відносинах. Десь на прикінці грудня 2016 року він сидів спілкувався із ОСОБА_1 в кімнаті на мийці, коли зайшов хлопець із розбитою головою, попрохав поставити телефон на підзарядку, а в разі дзвінка - покликати його, зарядку була й нього в руках. Він про нього запитав у ОСОБА_1, той відповів, що цей хлопець взяв у нього машину, але трапилось ДТП та він розбив машину ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_23 суду пояснив, що він 26.12.2016 заступив на зміну на роботу на мийку, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Аржанова, 2. У вечорі того дня до їх керівника ОСОБА_1 приїхав невідомий чоловік з розбитим обличчям та з запахом алкоголю. До цього дня він його бачив на мийці. Цей чоловік залишився ночувати на мийці, як він сам пояснив, що він сам попрохав ОСОБА_1 залишись на ніч. Він самостійно ходив по мийці, ходив за їжею, користувався мобільним телефоном. Він питав, чому він залишається на мийці, останній відповів, що посварився із дружиною, потрапив в ДТП і йому нікуди було йти ночувати, тому він залишився на мийці. Робітники мийки давали йому зарядку. Він не бачив, як цей чоловік виходив до магазину, але бачив, як він спілкувався по телефону. Він знаходився на мийці до 29.12.2019. В нього була пошкоджена голова та він тримався за грудну клітину. Зранку 29.12.2016 забігли правоохоронці, сказали всім лягти на підлогу, вони забрали цього чоловіка, нічого не пояснювали. На наступний день він звільнився.

Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що він працював на мийці у ОСОБА_1 на вул. Аржанова в м. Дніпро в другій половині грудня 2016 року, ремонтував кришу мийки. ОСОБА_25 п'яного та з розбитим лобом. Не бачив, як його хтось бив. Як пояснив сам ОСОБА_25, він потрапив в ДТП. Працюючи днями та вночі, він бачив ОСОБА_25, який перебував на мийці. На питання чому він залишається, останній пояснив, що посварився із дружиною та розбив машину. До ОСОБА_25 приїздила мати та привозила їжу, а ще приїздило таксі та привозило цигарки. Хто був за кермом не бачив, але бачив, як ОСОБА_25 сідав сам до машини. ОСОБА_19 спокійно пересувався по мийці, ходив на сусідню заправку за цигарками.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий із ОСОБА_1, оскільки працює на шиномонтажі, який поруч із автомийкою, та який розташований за адресою: вул. Аржанова, 2а у м. Дніпро. Він бачив чоловіка із розбитим лобом десь в грудні перед Новим роком. Пізніше від ОСОБА_36 він дізнався, що цей чоловік був на мийці і зараз його звинувачують в тому, що чоловіка хтось тримав там. Але він особисто бачив, як цей чоловік з розбитим лобом самостійно ходив, приходив до них пити каву з автомату, але особисто з ним не спілкувався. Цей чоловік спілкувався з мойщиками та таксистом.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні повідомив, що він їздить часто на мийку мити машину. В кінці 2016 року він заїхав на мийку, поставив машину в бокс та зайшов до ОСОБА_1 поговорити. Тоді він побачив чоловіка із розбитим чи пошкрябаним лобом. Цей хлопець вільно передвигався по мийці та вулиці, був із чорним телефоном. Він бачив цього чоловіка і на заправці навпроти мийці, коли той купував цигарки. На мийці всі ходили вільно і з телефонами. На мийці було ще 2-3 машини. Також в той же день приїхали співробітники у масках, вони записували прізвища осіб, хто був на мийці та номери їх машин.

Відповідно до протоколу проведення обшуку від 29.12.2016, на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.12.2016, об'єктом обшуку стало приміщення авто мийки, розташованої по вулиці Аржанова, 2 у м. Дніпро. Під час проведення даної слідчої дії у присутності понятих серед іншого були виявлені і вилучені: відеореєстратор Alhua DMI-HCVR4104C-S2, s\n 2E02398PAEFZYK в корпусі білого кольору, відеореєстратор DVR3108 s\n 12A2FN00200229 в корпусі чорного кольору,10 зошитів із рукописними записами, мобільний телефон ОСОБА_1 Samsung Galaxy J3 s\n НОМЕР_8 IMEI НОМЕР_9, НОМЕР_10 із 2-ма СІМ-картками, дві розписки від імені ОСОБА_10 від 24.12.2016 р. на 2 арк.,технічний паспорт на автомобіль ЗАЗ Ланос д.з. НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_9, копія паспорту ОСОБА_10 із зазначенням номерів його мобільних телефонів на 42 арк., копія паспорта ОСОБА_17 і написом «Копія вірна ОСОБА_17 24.12.2016 і підписом» на 1 арк., письмове поручительство ОСОБА_17 від 24.12.2016 на 1 арк., анкета на посаду водія від імені ОСОБА_10 від 29.10.2016 на 1 арк. Всі перелічені речі визнані речовими доказами відповідно до постанови від 30.12.2016;

Письмове поручительство ОСОБА_17 від 24.12.2016 перед ОСОБА_9 за ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_8;

Відповідно до технічного паспорту, автомобіль ЗАЗ Ланос д.з. НОМЕР_7 належить ОСОБА_9

В протоколі проведення обшуку від 29.12.2016, на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.12.2016, зазначено, що об'єктом обшуку стала квартира АДРЕСА_2. Під час проведення даної слідчої дії у присутності понятих та ОСОБА_9 серед іншого були виявлені і вилучені: ноутбук «НР» серійний номер 5CD2027, копія паспорта на ім'я ОСОБА_9, чернові записи на 9 аркушах, паспорт громадянина України серії НОМЕР_11, паспорт громадянина республіки Болгарія серії НОМЕР_12 від 03.06.2016, блокнот чорного кольору з черновими записами; мобільний телефон «Samsung» imeil: НОМЕР_13 imeil:НОМЕР_14. Банківська картка «Приватбанк» НОМЕР_15; НОМЕР_16;

Відповідно до протоколу проведення обшуку від 29.12.2016, на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.12.2016, об'єктом обшуку стала квартира АДРЕСА_5. Під час проведення даної слідчої дії у присутності понятих та ОСОБА_28 були виявлені і вилучені: паспорт на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з нечіткою печаткою на першій сторінці, два фрагменти картки банку «Русский Стандарт» НОМЕР_17 на ім'я ОСОБА_34

Згідно протоколу огляду від 30.12.2016, об'єктом огляду є відеокамера «Sony HDR-CX240Е», за допомогою якої 29.12.2016 здійснювався додатковий допит в якості потерпілого ОСОБА_10 , в ході проведення огляду встановлено, що у вказаній відеокамері знаходиться картка пам'яті «micro CD», на якій записано файл «ООО.10 MTS» із відеозаписом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_10;

В протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.12.2016, зазначено, що потерпілий ОСОБА_10 на фото під №3 впізнав особу, яка його незаконного утримувала у приміщенні по вулиці Аржанова, 2 у м. Дніпро. Відповідно до довідки на фото №3 зображений ОСОБА_29;

В протоколі проведення слідчого експерименту від 29.12.2016, вказано, що потерпілий ОСОБА_10, у присутності понятих із використанням відеокамери марки «Sony HDR-CX130Е», вказав на детальні обставини позбавлення його волі чоловіком на ім'я ОСОБА_30. А саме, 24.12.2016 близько 09.00 ОСОБА_30 та інший чоловік на автомобілі ЗАЗ привезли його до мийки, де у кімнаті забрали мобільний телефон та почали дзвонити родичам для того, щоб останні повернули борг за пошкоджений автомобіль 24.12.2016 марки «Део Ланос». Після почали погрожувати і силою утримувати на території мийки, а саме у кімнаті відпочинку персоналу до 29.12.2016. Також ОСОБА_10 вказав на туалет, куди його в супроводі чоловіків водили, що розташований біля мийки.

Згідно протоколу огляду від 07.01.2017 були оглянуті відеокамера марки «Sony HDR-CX130Е», у якій знаходиться карта пам'яті «micro CD», на якій записано файл «00000.MTS» із відеозаписом слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_10

Свідком ОСОБА_12 передані фотокартки переписки в мережі «Вайбер» з чоловіком на ім'я ОСОБА_30.

Квитанцію TS 205670 від 29.12.2016 про перерахування ОСОБА_17 грошових коштів у сумі 5100 грн. на картковий рахунок НОМЕР_18 визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речовим доказом.

Був оглянутий мобільний телефон, який був вилучений 29.12.2016 під час проведення обшуку за місцем примусового утримування громадянина України ОСОБА_10. Відповідно до протоколу огляду від 29.12.2019 встановлено: об'єктом огляду є мобільний телефон, NOМІ і5011, темно синього кольору. Email 1: НОМЕР_19, email 2 НОМЕР_20. Також встановлено, що в мобільному телефоні знаходяться сім картки операторів стільникового зв'язку (МТС, № НОМЕР_21 та КИЇВ СТАР № НОМЕР_22). У ході огляду додатку для обміну повідомлень «VIBER» було встановлено:

Вихідне смс повідомлення 25.12.2016 року 11 год. 41 хв., абоненту «ОСОБА_37», моб.тел. НОМЕР_23 з текстом: НОМЕР_18 ОСОБА_31;

Вихідне смс повідомлення 29.12.2016 року 09 год. 45 хв. «ОСОБА_37», моб. тел. НОМЕР_23 з текстом: ОСОБА_4 привет, очень на те: - надеюсь помоги пожайлуста, скинь сколько сможет.

Вихідне смс повідомлення 25.12.2016 року 11 год. 41 хв., абоненту «ОСОБА_38», моб.тел. НОМЕР_24, з текстом: НОМЕР_18 ОСОБА_31.

Вхідне смс повідомлення 25.12.2016 року 13 год. 11 хв., від абонента «ОСОБА_38», моб.тел. НОМЕР_24, з фотографією чеку про здійснену операцію щодо перерахування грошових коштів (Фототаблиця № 6).

Протоколом огляду мобільного телефону, який був вилучений 29.12.2016 під час проведення обшуку за місцем примусового утримування громадянина України ОСОБА_10. Проведеним оглядом встановлено: об'єктом огляду є мобільний телефон, SAMSUNG GALAXY J3, SN R51H71NQC4X, темно синього кольору. Email 1 НОМЕР_25, email 2 НОМЕР_26 Також встановлено, що в мобільному телефоні знаходяться сім картки операторів стільникового зв'язку (ЛАЙФ СЕЛЛ, № НОМЕР_27 та КИЇВ СТАР НОМЕР_28). У ході огляду додатку для обміну повідомлень та аудіодзвінків «VIBER» було встановлено:

Пропущені виклики від абонента моб.тел. НОМЕР_29: 11.11.2016 року 11 год. 47 хв., 12.12.2016 року 08 год. 59 хв., 24.12.2016 року 22 год. 51 хв., 22 год. 52 хв., 22 год. 52 хв., 22 год. 52 хв.. 22 год. 55 хв., 22 год. 56 хв.

Вхідні виклики від абонента моб.тел. НОМЕР_29: 17.12.2016 року 13 год. 20 хв.; 24.12.2016 року 22 год. 28 хв.; 25.12.2016 року 00 год. 48 хв., 10 год. 29 хв.; 26.12.2016 року 15 год. 30 хв., 17 год. 04 хв.; 29.12.2016 року 13 год. 45 хв., 14 год. 04 хв.

Вихідні виклики до абонента моб.тел. НОМЕР_29: 24.12.2016 року 20 год. 20 хв., 22 год. 57 хв.; 26.12.2016 року 20 год. 00 хв.; 29.12.2016 року 13 год. 42 хв., 13 год. 45 хв., 13 год. 53 хв.

Під час огляду галереї фото було виявлено:

Фотозображення від 28.12.2016 17 год. 36 хв., на якому зображена розписка від громадянина України ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, Розписка підписана 24.12.2016. (Фототаблиця № 10).

Фотозображення від 28.12.2016 року 17 год. 09 хв., на якому зображено текст поручительної розписки громадянки ОСОБА_17, НОМЕР_2, яка поручається перед громадянином ОСОБА_9 за ОСОБА_10. Розписка підписана 24.12.2016. (Фототаблиця № 11).

Фотозображення від 28.12.2016 року 16 год. 43 хв., на якому зображена розписка від громадянина України ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_11 народження, Розписка підписана 24.12.2016. (Фототаблиця № 12).

Згідно протоколу огляду від 17.01.2017, об'єктами огляду були зошити із рукописними текстами.

У протоколі огляду від 03.01.2017 зазначено, що об'єктами огляду стали документи і предмети вилучені під час проведення обшуку 29.12.2016 за місцем проживання ОСОБА_9, а саме: закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_9 - НОМЕР_30, паспорт республіки Болгарія на ім'я ОСОБА_9 - НОМЕР_31, банківські картки «ощадна книжка» № НОМЕР_15 та № НОМЕР_32; блокнот із рукописним текстом; ксерокопія паспорта на ім'я ОСОБА_9; аркуші форматомА4 із рукописними текстами; мобільний телефон «Samsung» email: НОМЕР_34 email:НОМЕР_33 ноутбук HP Pavilion g serios.

10.01.2017 було оглянуто автомобіль НОМЕР_3 синього кольору, який у пошкодженому стані знаходиться на вулиці, на території гаражного кооперативу «Ромашка» по вулиці Каштановій, 16 та складений протокол огляду від 10.01.2017. Даний автомобіль має пошкоджене праве переднє крило, бампер передній відігнуто вверх на капот, також розбиті передні фари, ввігнуто підсилювач переднього бампера, пошкоджено ліве переднє крило та маються інші пошкодження відповідно до протоколу огляду.

Був проведений слідчий експеримент 16.01.2017 за участі понятих і потерпілого ОСОБА_10 , під час проведення даної слідчої дії потерпілий вказав на детальні обставини вчинення відносно нього ОСОБА_1 та невідомим чоловіком протиправних дій, що полягали у спричиненні йому тілесних ушкоджень та у незаконному, проти його волі, позбавленні волі і триманні на території авто мийки по вулиці Аржанова, 2 у м. Дніпро у період з 24 по 29.12.2016.

Згідно до постанови Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 24.01.2017, ОСОБА_10, який 24.12.2016 керував автомобілем ЗАЗ Ланос д.з. НОМЕР_4, притягнено до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 10 200,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, за порушення вимог ст. 124 КУпАП призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Постановою про визнання речовим доказом мобільний телефон NOМІ і5011, Email 1: НОМЕР_19, email 2 НОМЕР_20 із сім картками мобільних операторів МТС НОМЕР_35 та Київстар НОМЕР_22 визнані речовими доказами та передані на відповідальне зберігання ОСОБА_10, про що свідчить його розписка.

Квитанція ТS 212722 від 25.12.2016 свідчить про поповнення ОСОБА_14 картки за НОМЕР_36 на суму 1 000,00 гривень.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 13.02.2017, що було проведено на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.01.2017, було вилучено: копія виписки по банковому рахунку за період з 24.12.2016 по 28.12.2016 та фото власника картки по рахунку НОМЕР_37 свідчать про відкриття карткового рахунку НОМЕР_37 на ім'я ОСОБА_1

Протокол від 11.01.2017 за результатами проведення оперативно технічного заходу, який тимчасово обмежує права людини за ОРС №83.

Відповідно до висновку експерта №170 е від 23.01.2017 за даними медичної документації та при огляді у ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: 15-ти рубців: в лобній області ліворуч, в лобній області по центру, в лобній області праворуч, що є наслідками загоєння поверхневих різаних ран або глибоких саден; закритої травми грудної клітини з косо-поперечним переломом 1-го ребра праворуч по зовнішньо-лопаточній лінії зі зміщенням уламків. Виявлені у ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді поверхневих різаних ран або глибоких саден на обличчі, спричинені від механічної дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею або при ударі об такі, якими могли бути і осколки скла, при ударі обличчя об лобове скло за умов дорожньо-транспортної пригоди. Механізмом спричинення тілесного ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини з косо-поперечним переломом 1-го ребра праворуч по зовнішньо-лопаточній лінії зі зміщенням уламків, могла бути: пряма механічна дія тупого твердого предмету в область грудної клітини праворуч або непряма механічна дія (конструкційна дія) різкий рух комплексу грудної клітини вгору або вниз, однак конкретно встановити механізм спричинення вищевказаного тілесного ушкодження не представляється можливим, у зв'язку з відсутністю судово-медичних експертних даних. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані проведеної рентгенологічної консультації, можливо вказати, що виявлені у нього тілесні ушкодження могли бути спричинені і в термін на який вказує обстежений та слідчий у постанові. Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді поверхневих різаних ран або глибоких саден на обличчі, спричинені від механічної дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею або при ударі об такі, якими могли бути і осколки скла, при ударі обличчя об лобове скло за умов дорожньо-транспортної пригоди. Механізмом спричинення тілесного ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини з косо-поперечним переломом 1-го ребра праворуч по зовнішньо-лопаточній лінії зі зміщенням уламків, могла бути: пряма механічна дія тупого твердого предмету в область грудної клітини праворуч або непряма механічна дія (конструкційна дія) різкий рух комплексу грудної клітини вгору або вниз, однак конкретно встановити механізм спричинення вищевказаного тілесного ушкодження не представляється можливим, у зв'язку з відсутністю судово-медичних експертних даних. Виявлені у ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді поверхневих різаних ран або глибоких саден на обличчі, спричинені від механічної дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею або при ударі об такі, якими могли бути і осколки скла, при ударі обличчя об лобове скло за умов дорожньо-транспортної пригоди. Механізмом спричинення тілесного ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини з косо-поперечним переломом 1-го ребра праворуч по зовнішньо-лопаточній лінії зі зміщенням уламків, могла бути: пряма механічна дія тупого твердого предмету в область грудної клітини праворуч або непряма Механічна дія (конструкційна дія) різкий рух комплексу грудної клітини вгору або вниз, однак конкретно встановити механізм спричинення вищевказаного тілесного ушкодження не представляється можливим, у зв'язку з відсутністю судово-медичних експертних даних. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних: ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані проведеної рентгенологічної консультації, можливо вказати, що виявлені у нього тілесні ушкодження могли бути спричинені і в термін на який вказує обстежений та слідчий у постанові. Конкретно встановити термін отримання тілесних ушкоджень (в хвилинах та годинах) не представляється можливим, у зв'язку з відсутністю судово-медичних експертних даних. За своїм характером виявлені у ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді поверхневих різаних ран або глибоких саден на обличчі - відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі пункту 2.3.5. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17,01.1995 року №6. Виявлене тілесне ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини з косо-поперечним переломом 1-го ребра праворуч по зовнішньо-лопаточній лінії зі зміщенням уламків - відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлює тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п.2.2.2 „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6 - термін зрощення кісткової тканини понад 21-ну добу.

Згідно медичної довідки від 03.01.2017 про діагноз ОСОБА_10, у останнього виявлено перелом 1 ребра праворуч внаслідок ДТП 24.12.2016, що підтверджено комп'ютерною томографією від 03.01.2017.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23.01.2017, що було проведено на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.01.2017, було вилучено: анкета-заява щодо долучення до умов і правил надання банківських послуг, копія паспорта на ім'я ОСОБА_10, виписка за особистим рахунком НОМЕР_18, фото та відео матеріали при трансакціях банківської картки НОМЕР_18 свідчать про відкриття карткового рахунку у ПАТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_10

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 27.01.2017, що було проведено на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.01.2017, було отримано інформацією про зв'язок мобільних номерів НОМЕР_22, НОМЕР_38 які знаходяться на CD-R вих. №186 від 27.01.2017.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 10.02.2017, що було проведено на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.02.2017, було отримано технічну інформацію про абонентів ПрАТ «Київстар GSM», що знаходиться на CD-R диску вх. №526 вих. № 263 від 10.02.2017.

Був проведений аналіз з'єднань № телефону абонента НОМЕР_39,НОМЕР_40 НОМЕР_41, НОМЕР_22,+НОМЕР_42,НОМЕР_29;

Відповідно до висновку експертного дослідження №02/17а від 24.01.2017 матеріальна шкода спричинена власнику автомобіля ЗАЗ Lanos 1.5і, реєстраційний номер НОМЕР_4, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_43, пошкодженого в результаті ДТП, становить 76 576.18 гривень.

29.12.2016 було оглянуто відеореєстратор, що був вилучений 29.12.2016 в приміщенні авто-мийки у м. Дніпро по вулиці Аржанова,2, під час проведення обшуку за місцем примусового утримання ОСОБА_10

Постановою про визнання речовим доказом у кримінальному провадженню №12016040000000948 з'ємний жорсткий диск Transcend, сіро-рожевого кольору SN D456462394, загальним об'ємом 1 ТВ, на якому міститься відеоінформація з відео реєстраторів Alhua DMI- HCVR4104C-S2, s\n 2E02398PAEFZYK та DVR3108 s\n 12A2FN00200229, вилучених в ході проведення обшуку по вул. Аржанова,2 в м. Дніпро 29.12.2016, визнано речовим доказом.

В матеріалах справи наявна розписка ОСОБА_10 про те, що він для власних потреб отримав від ОСОБА_9 автомобіль НОМЕР_5 2013 року випуску, який 24.12.2016 пошкодив на суму 100 000,00 гривень, та зобов'язався відшкодувати шкоду на протязі двох тижнів.

У висновку експерта №29/1.1-57 від 15.02.2017, зазначено, що рукописний текст, що починається словами: „Расписка Я, ОСОБА_31 ІНФОРМАЦІЯ_11..." та закінчується словами: ... без физического и морального на меня давления. 24.12.2016 ОСОБА_35.", в розписці №1 від 24.12.2016 року, виконаної від імені ОСОБА_10, виконаний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 Підпис від імені ОСОБА_10 в розписці № 1, виконаної від імені ОСОБА_10, виконаний не ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10, а іншою особою з наслідування справжньому підпису ОСОБА_10 Вирішити питання: „Чи виконано підпис від імені ОСОБА_10 в розписці № 1, виконаної від імені ОСОБА_10 - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, чи іншою особою (особами)?" не надається можливим через неспівставність досліджуваного підпису та зразків підпису ОСОБА_1 за транскрипцією. Рукописний текст, що починається словами: „Расписка Я, ОСОБА_31 ІНФОРМАЦІЯ_11 ..." та закінчується словами: „...без физического и морального на меня давления. 24.12.2016 ОСОБА_35.", в розписці № 2 від 24.12.2016 року, виконаної від імені ОСОБА_10, виконаний ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10 Підпис від імені ОСОБА_10 в розписці № 2, виконаної від імені ОСОБА_10, ймовірно виконаний ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10 Вирішити питання в категоричній формі не надалося можливим через варіаційність підпису ОСОБА_10, яка не проявилася у наданих зразках його підписів та почерку, а виявлені загальні та окремі ознаки підпису, що збігаються, у зв'язку з їхньою нечисельністю та малоінформативністю не утворюють сукупності, достатньої для категоричного позитивного висновку.

22.02.2017 був проведений слідчий експеримент за участі понятих, потерпілого ОСОБА_10 та судово-медичного експерта ОСОБА_32, під час проведення якого потерпілий вказав на детальні обставини спричинення йому тілесних ушкоджень 24.12.2016 під час його перебування у м. Дніпро по вулиці Аржанова,2.

Відповідно до додаткового висновку експерта від 25.02.2017 за №559е, за даними медичної документації та при огляді у ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: 15-ти рубців: в лобній області ліворуч, в лобній області по центру, в лобній області праворуч, що є наслідками загоєння поверхневих різаних ран або глибоких саден; закритої травми грудної клітини з косо-поперечним переломом 1-го ребра праворуч по зовнішньо-лопаточній лінії зі зміщенням уламків. Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді поверхневих різаних ран або глибоких саден на обличчі, спричинені від механічної дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею або при ударі об такі, якими могли бути і осколки скла, при ударі обличчя об лобове скло за умов дорожньо-транспортної пригоди. Оцінити свідчення дані гр. ОСОБА_10 в ході проведення слідчого експерименту, щодо спричинення йому тілесних ушкоджень в області грудної клітини, не представляється можливим, оскільки механізмом спричинення тілесного ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини з косо-поперечним переломом 1-го ребра праворуч по зовнішньо-лопаточній лінії зі зміщенням уламків, могла бути: пряма механічна дія тупого твердого предмету в область грудної клітини праворуч або непряма механічна дія (конструкційна дія) різкий рух комплексу грудної клітини вгору або вниз, однак конкретно встановити механізм спричинення вищевказаного тілесного ушкодження не представляється можливим, у зв'язку з відсутністю судово-медичних експертних даних.

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.02.2017, потерпілий ОСОБА_10 на фото №1, за зачіскою та загальними рисами обличчя, впізнав особу яка 24.12.2016 на автомийці по вул. Аржанова, 2 наносила йому тілесні ушкодження. На фото №1 зображений ОСОБА_4

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 02.03.2017, що було проведено на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.02.2017, було отримано технічну інформацію про абонентів ТОВ «Лайфселл», що знаходиться на CD-R диску.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 02.03.2017, що було проведено на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.01.2017, було отримано технічну інформацію про абонентів ПрАТ «МТС Україна», що знаходиться на CD-R диску від 02.03.2017.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_4 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 146 КК України, як такі, що виразилися у незаконному позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч. 2 ст. 355 КК України, як такі, що виразились у примушуванні до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимозі виконати інше цивільно-правове зобов'язання за відсутності ознак вимагання, вчинені за попередньою змовою групою осіб, поєднані із насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 355 КК України, як такі, що виразились у примушуванні до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимозі виконати інше цивільно-правове зобов'язання за відсутності ознак вимагання, вчинені за попередньою змовою групою осіб, поєднані із насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я.

За вимогами ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1, ч.3 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Перевіряючи доводи захисників Тимченка О.В., Орла В.Ю. та Тулаінова В.І. про недопустимість доказів: усіх матеріалів кримінального провадження №1216040000000948 від 28.12.2016, оскільки вони зібрані не уповноваженими суб'єктами у складі слідчих, які були призначені в іншому кримінальному провадженні; протоколу обшуку мийки за адресою: м. Дніпро, вул. Аржанова, 2, який був складений не уповноваженою на те особою; протоколу впізнання за фотознімками обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілим ОСОБА_10 від 29.12.2016; протоколів огляду мобільних телефонів, які складені не уповноваженою особою; протоколу від 11.01.2017 за результатами проведення оперативно-технічного заходу, який тимчасово обмежує права людини за ОРС№83; протоколу проведення слідчого експерименту від 16.01.2017 з фототаблицею; протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії для зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме мобільного телефону НОМЕР_29; висновку експерта ОСОБА_32 №170е від 12-23.01.2017; протоколу огляду відео реєстратора, судом встановлено, що органами досудового розслідування перелічені слідчі дії проведені у передбаченому нормами кримінально процесуального законодавства України порядку , з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно - розшукову діяльність», з урахуванням положень Закону України «Про державну таємницю», а проведені під час досудового розслідування негласні слідчі дії здійснені, згідно листа Дніпропетровського апеляційного суду від 24.04.2018 №06-2171 вих-18, на підставі ухвал слідчих суддів, які знищені в установленому законом порядку, за спливом терміну зберігання (Акт ЕК №08-4782 від 21.11.2017).

Отже зазначені дії у повному обсязі відповідають вимогам ст..ст. 104, 246, 252, 271 КПК України, вказані слідчі дії проведені відповідно до вимог КПК України, а отримані докази є належними та допустимими.

З урахуванням вищенаведеного, доводи захисників на недопустимість доказів - протоколу від 11.01.2017 за результатами проведення оперативно-технічного заходу, який тимчасово обмежує права людини за ОРС№83, протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії для зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме мобільного телефону НОМЕР_29, є безпідставними та не спростовують вищезазначеного висновку суду щодо законності та належності вказаних доказів, які судом було враховано під час ухвалення обвинуваченого вироку щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Що стосується доводів захисників про визнання недопустимими доказів - усіх матеріалів кримінального провадження №1216040000000948 від 28.12.2016, оскільки вони зібрані не уповноваженими суб'єктами, протоколу обшуку мийки, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Аржанова 2, протоколу впізнання за фотознімками обвинуваченого ОСОБА_1; протоколів проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_10 від 29.12.2016, та 16.01.2017; протоколів огляду мобільних телефонів, з огляду на невідповідність номера кримінального провадження, внесеного до ЄРДР та проведення слідчих дій не уповноваженою на те особою, то ці доводи спростовуються листом-повідомленням начальника відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області прокурору Дніпропетровської прокуратури ОСОБА_33 щодо технічної помилки в останніх цифрах кримінального провадження, тому не можна вважати, що за обставинами злочинів, вказаних в обвинувальному акті, досудове розслідування проводилось в межах іншого кримінального провадження або неуповноваженою на те особою. Крім того, ця технічна помилка будь-яким чином не впливає на винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та кваліфікацію їх дій у скоєному.

Також захисниками порушувалось питання про визнання недопустимим доказів - висновку експерта ОСОБА_32 № 170е від 23.01.2017. Суд вважає доводи захисників є недопустимими, зводяться до перерахування норм процесуального закону, та є виключно способом захисту. Судом безпосередньо в судовому засіданні досліджувався даний висновок експерта ОСОБА_32, який оцінюється судом в сукупності з іншими доказами, у тому числі і показами потерпілого ОСОБА_10, який вказав про наявність у нього тілесних ушкоджень, спричинених саме від дій ОСОБА_4, що і дало суду підставу дійти висновку про винуватість обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_1

Щодо доводів сторони захисту про визнання недопустимим доказом протоколу огляду відео реєстратора з додатками, то суд вважає їх неспроможними з мотивів, викладених вище. Більш того, суд зазначає, що слідча дія була проведена з дотриманням норм КПК України, щодо проведення даної слідчої дії.

Доводи захисників про те, що під час досудового розслідування були допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, є непереконливими. Захисниками переконливих аргументів, у чому конкретно полягає неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність та які саме норми процесуального закону були порушені органом досудового розслідування не наведено, натомість доводи захисників зводяться до власного бачення обставин кримінального провадження на користь невинуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_4, відмінного від висновку суду, викладеного у даному вироку.

Перевіряючи доводи сторони захисту щодо недоведеності вини обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_4, суд прийшов до висновку, що вони зводяться до особистого тлумачення стороною захисту норм матеріального, процесуального закону та аналізу і переоцінки одиночних непрямих доказів. При цьому вказані учасники провадження оцінюють і тлумачать такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.

Судом встановлено, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_4 складу інкримінованих їм злочинів, доведеності вини у їх вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.

Невизнання вини обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_4 суперечить фактичним обставинам справи та спростовується послідовними показами потерпілого ОСОБА_10, свідків ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_14, які безпосередньо в суді підтвердили те, що потерпілий ОСОБА_10 був незаконно позбавлений волі і його утримували у нежитловому приміщенні по вул. Аржанова, 2 в м. Дніпро в період часу з 24.12.2016 по 29.12.2016, при цьому примушували до виконання цивільно-правових зобов'язань, спонукали написати боргову розписку, спонукаючи потерпілого з цього приводу телефонувати свідкам з проханням надати йому кошти для відшкодування спричиненої майнової шкоди, які перерахували на картку грошові кошти, а ОСОБА_4, примушуючи потерпілого до виконання цих зобов'язань, наносив останньому удари по обличчю та тулубу, спричиняючи фізичний біль.

Крім того, вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку авто мийки за адресою: м. Дніпро, вул. Аржанова, 2, від 29.12.2016 на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.12.2016, згідно якого вилучались розписки від імені потерпілого ОСОБА_10, письмове поручительство свідка ОСОБА_17, копії паспортів ОСОБА_10 та ОСОБА_17; протоколом пред'явлення особи за фотознімками від 30.12.2016, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_1, як особу, яка його незаконного утримувала у приміщенні по вулиці Аржанова, 2 у м. Дніпро; фотокартками переписки в мережі «Вайбер» свідка ОСОБА_12 з чоловіком на ім'я ОСОБА_1; квитанцію TS 205670 від 29.12.2016 про перерахування ОСОБА_17 грошових коштів у сумі 5100 грн. на картковий рахунок НОМЕР_18; оглядом мобільного телефону, вилученого під час проведення обшуку за місцем примусового утримання ОСОБА_10, в ході якого з повідомлень «Вайбер» встановлено:вихідне СМС повідомлення 25.12.2016 11-41 абоненту «ОСОБА_37», мобільний телефон НОМЕР_23 з текстом НОМЕР_18 ОСОБА_31 вихідне повідомлення 29.12.2016 о 09-45 годині: «ОСОБА_37» моб. тел. НОМЕР_44 з текстом: «ОСОБА_4 привет, очень на те: - надеюсь помоги пожайлуста, скинь сколько сможешь», вихідне СМС повідомлення 25.12.2016 11-41 абоненту «ОСОБА_38», мобільний телефон НОМЕР_24, з текстом НОМЕР_18 ОСОБА_31, вхідне смс повідомлення 25.12.2016 о 13-11 годині від абонента «ОСОБА_38», моб.тел. НОМЕР_24, з фотографією чеку про здійснену операцію щодо перерахування грошових коштів; фотозображеннями від 28.12.2016 розписки ОСОБА_10 від 24.12.2016; фотозображенням тексту поручительної розписки свідка ОСОБА_17 перед ОСОБА_9 за потерпілого ОСОБА_10; слідчим експериментом від 16.01.2017 за участю потерпілого ОСОБА_10 та понятих, під час проведення якого потерпілий вказав на детальні обставини вчинення відносно нього обвинуваченим ОСОБА_1 та невідомим чоловіком протиправних дій, що полягли у спричиненні йому тілесних ушкоджень, незаконному, проти волі, позбавленні волі та тримання на території мийки по вул. Аржанова, 2 в м. Дніпро у період з 24.12.2016 по 29.12.2016; квитанцією ТS 212722 від 25.12.2016 про поповнення ОСОБА_14 картки за НОМЕР_36 на суму 1 000,00 гривень; копією виписки по банковому рахунку за період з 24.12.2016 по 28.12.2016 та фото власника картки по рахунку НОМЕР_37 свідчать про відкриття карткового рахунку НОМЕР_37 на ім'я ОСОБА_1; висновками експерта №170е від 23.01.2017 та №559е від 25.02.2017, відповідно до яких при огляді потерпілого ОСОБА_10 були виявлені та зафіксовані тілесні ушкодження; слідчим експериментом від 22.02.2017 за участі потерпілого ОСОБА_10, понятих та судово-медичного експерта ОСОБА_32, під час проведення якого потерпілий вказав на детальні обставини спричинення йому тілесних ушкоджень 24.12.2016 під час його перебування у м. Дніпро по вулиці Аржанова,2; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.02.2017, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4, як особу яка 24.12.2016 на автомийці по вул. Аржанова, 2 наносила йому тілесні ушкодження.

Всі вище перелічені докази через їх несуперечливість свідчать про неспроможність позиції ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо невчинення ними кримінальних правопорушень. Тому суд вважає, що перелічені вище докази є допустимими і достовірним, а обрана обвинуваченими позиція свого захисту здійснена ними з метою уникнення відповідальності за скоєне.

Покази потерпілого ОСОБА_10, свідків ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_14, дані ними під присягу в судовому засіданні, логічні та послідовні і не викликають сумнівів у правильності розуміння ними змісту обставин справи, добровільності та істинності їх позиції.

Покази свідків ОСОБА_16, ОСОБА_21, ОСОБА_23 ОСОБА_27, ОСОБА_24, ОСОБА_26 про те, що вони бачили потерпілого ОСОБА_10 на авто мийці за адресою: вул. Аржанова, 2 в м. Дніпро, 24.12.2016, який вільно пересувався, не був обмежений у цьому, говорив, що знаходиться на мийці з причин сварки з дружиною, суд не можу прийняти до уваги, оскільки їх пояснення самі по собі суперечать показам потерпілого ОСОБА_10, який наполягав на незаконному позбавленні його волі, незаконному утриманні в приміщенні авто мийки, примушуванні до виконання цивільно-правових зобов'язань, поєднаним з насиллям над ним та на тому, що він реально побоювався залишити авто мийку, та не мав такої можливості, оскільки боявся за своє життя та здоров'я, та спростовуються вищевикладеними об'єктивно добутими доказами. Дані свідки були працівниками авто мийки та особами, які постійно обслуговуються на авто мийці за адресою: вул. Аржанова, 2 в м. Дніпро, перебували в робочих та приятельських відносинах з обвинуваченими, зацікавлені в непритягненні останніх до кримінальної відповідальності, створення штучного алібі для ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Крім того, покази вищезазначених свідків підтверджують факт знаходження потерпілого ОСОБА_10 на протязі тривалого часу на автомийці за адресою: м. Дніпро, вул. Аржанова, 2, та ніяким чином не спростовують обставини подій скоєних кримінальних правопорушень та їх кваліфікації.

Щодо показів свідка ОСОБА_20, то останньому відомі обставини потрапляння машини Део Ланос в ДТП, евакуювання автомобіля до СТО, що не заперечував та підтвердив в суді сам потерпілий ОСОБА_10 Тому і покази цього свідка не спростовують обставин подій скоєних обвинуваченими кримінальних правопорушень.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

При цьому, судом встановлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягута порядку дослідження доказів на їх підтвердження.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_4, суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_4 злочинів, які скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до злочинів середньої тяжкості, дані про особи обвинувачених:

ОСОБА_1 раніше не судимий, у лікарів нарколога і психіатра на обліку не перебуває, працевлаштований, працює офіційно, на утриманні має дитину, яка є інвалідом дитинства: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, за місцем проживання характеризується позитивно;

ОСОБА_4 раніше не судимий, у лікарів нарколога і психіатра на обліку не перебуває, працевлаштований, працює офіційно, на утриманні має неповнолітню дитину: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, за місцем проживання скарг не надходило.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченим, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, та вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 75 КК України та із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника, які просили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 Закон України «Про амністію в 2016 році», відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, дані про особу, та вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 355 КК України.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України від 01.10.1996, № 392/96-ВР "Про застосування амністії в Україні", установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання. Так, відповідно до пункту «в» ст. 1 Закону України за №1810 від 22.12.2016 «Про амністію у 2016 році», що набрав чинності 07.09.2017, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили:

- не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

З огляду на вказане, та враховуючи думку всіх учасників процесу, відсутність застережень вказаних у ст. 9 Закону України «Про застосування амністії у 2016 році, та ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», суд приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі пункту «в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», що набрав чинності 07.09.2017, так як обвинувачений на день набрання чинності цим Законом має малолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, якому не виповнилося 18 років, та відносно якого обвинувачений не позбавлений батьківських прав.

Саме це покарання для обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_4, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним злочинів.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в рівних долях належить стягнути на користь держави витрати пов'язані із проведенням експертиз: висновок №29/1.1-57 від 15.02.2017 в сумі 2641,20 гривень та висновок №32/7.2/69 від 28.03.2017 в сумі 1760,80 гривень.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 355 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 146 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

- за ч. 2 ст. 355 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На підставі п.2 ч. 3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі - на підставі пункту п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у рівних долях на користь держави витрати, пов'язані із проведенням:

- судової почеркознавчої експертизи в сумі 2641,20 гривень (одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області рахунок № 31118115700004 МФО 805012 ЄДРПОУ 37989274, висновок № 29/1.1-57 від 15.02.2017);

- судової фоноскопічної експертизи в сумі 1760,80 гривень ((одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області рахунок № 31118115700004 МФО 805012 ЄДРПОУ 37989274, висновок №32/7.2/69 від 28.03.2017).

Речові докази:

- відеореєстратор Alhua DMI-HCVR4104C-S2, s\n 2E02398PAEFZYK, відеореєстратор DVR3108 s\n 12A2FN00200229, 10 зошитів із рукописними записами, два фрагменти картки банку «Русский Стандарт» НОМЕР_17 на ім'я ОСОБА_34 - знищити,

- мобільний телефон ОСОБА_1 Samsung Galaxy J3 s\n НОМЕР_8 IMEI НОМЕР_9, НОМЕР_10 із 2-ма СІМ-картками, паспорт на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 з нечіткою печаткою на першій сторінці - повернути за належністю ОСОБА_1,

- технічний паспорт на автомобіль ЗАЗ Ланос д.з. НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_9 (зберігається в матеріалах кримінального провадження) - повернути за належністю ОСОБА_9,

- дві розписки від імені ОСОБА_10 від 24.12.2016 на 2 арк., копію паспорту ОСОБА_10 із зазначенням номерів його мобільних телефонів на 4 арк., копію паспорта ОСОБА_17 і написом «Копія вірна ОСОБА_17 24.12.2016 і підписом» на 1 арк., письмове поручительство ОСОБА_17 від 24.12.2016 на 1 арк., анкета на посаду водія від імені ОСОБА_10 від 29.10.2016 на 1 арк. - зберігати в матеріалах кримінального провадження

- квитанції, з'ємний жорсткий диск Transcend, сіро-рожевого кольору SN D456462394, загальним об'ємом 1 ТВ, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя:

15.04.2019