Ухвала суду № 81146470, 15.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 квітня 2019 року м. Київ № 640/5957/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКТА БУД"

до

Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКТА БУД" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України “Про судовий збір”, де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” від 23.11.2018 №2629-VIII передбачено, що з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1 921,0 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір”, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судом встановлено, що позивачем пред'явлено до суду 4 немайнових вимоги, дві з яких є похідними, а відтак сума судового збору складає 3842,0 грн.

Позивачем до адміністративного позову додано платіжне доручення на суму 1921, 0 грн., а отже позивач вважає, що ним заявлено лише одну позовну вимогу немайнового характеру.

Суд не погоджується з такою позицією позивача виходячи з наступного.

Рішення комісії ГУ Державної фіскальної служби у м. Києві про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є актом індивідуальної дії, тобто дане рішення стосується конкретної особи (в даному випадку - позивача) та їхніх відносин.

Загальною рисою такого рішення є його конкретність, а саме: чітке формулювання конкретного юридичного волевиявлення суб'єкта владних повноважень; розв'язання за його допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цим актом.

Тобто, підставою для прийняття відповідних рішень став результат автоматизованого моніторингу фіскальним органом відповідності, в даному випадку, певних податкових накладних позивача критеріям оцінки ступеня ризиків, негативним наслідком яких є відмова у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних певних окремих податкових накладних.

Окрім того, оскаржувані позивачем рішення комісії, мають індивідуальні характеристики, відмінні один від одного за номерами, датами та стосуються різних податкових накладних.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що сума судового збору, яка підлягає доплаті за пред'явлення цього адміністративного позову складає 1921,0 грн.

Окрім цього, відповідно до п. 4, 5, 8 ч. 5 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Судом встановлено, що позивачем, в тому оскаржуються, рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві. З огляду на що позивач просить зобов'язати ГУ ДФС у м. Києві їх зареєструвати, однак суд не погоджується з такою вимогою з огляду на таке.

Одночасно, суд наголошує, що згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Одночасно, суд зазначає, що відповідно до приписів чинного законодавства суб’єктний склад осіб, які будуть учасниками судового процесу (відповідачами) у справах про оскарження протиправної відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних наступний: Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників ДФС – в частині оскарження рішення комісії, яка прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування; Державна фіскальна служба в частині зобов’язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН у випадку визнання протиправними та скасування рішень ГУ ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників ДФС.

З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно уточнити прохальну частину адміністративного позову та відповідачів у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, пзивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В адміністративному позові позивач зазначає, що ним надавались пояснення до відповідача та документи на підтвердження реальності господарських операцій, однак такі пояснення, в порушення ч. 4 ст. 161 КАС України до адміністративного позову не додає.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у триденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду адміністративного позову з додатками оформленого відповідно до вищевикладених вимог з одночасним наданням до суду копій такого адміністративного позову з додатками відповідно до кількості учасників справи та наданням доказів сплати судового збору в розмірі визначеному законом.

Керуючись ст. 160, 161, 171, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКТА БУД" без руху.

2. Встановити позивачу триденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дати отримання копії цієї ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, що передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.І. Добрянська