Рішення № 81145358, 04.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 квітня 2019 року № 826/14499/18

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді: головуючого судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Корунд газ”

до Державної архітектурно-будівельної інспекції

про визнання протиправною та скасування постанови,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Корунд газ” (надалі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції (надалі також – відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову від 23.08.2018, оскільки підстав для проведення перевірки у відповідача не було.

Представником відповідача на адресу суду подано письмовий відзив в якому зазначив про правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на адресу позивача направлено лист від 20.06.2018 № 10/10-54/2006/08/02 щодо проведення позапланової перевірки. Підставою для проведення перевірки є звернення Київської обласної державної адміністрації від 04.08.2014 №11-12/14699 та доручення Віце-прем'єр-міністра-Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.08.2014 №49537/18/1-13.

Позивач листом від 27.06.2018 №14 повідомив відповідача, що проведення перевірки є незаконним, відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зазначені підставі в листі від 20.06.2018 №10/10-54/2006/08/02 для проведення перевірки є безпідставними.

Відповідачем, у відповідності до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 21.06.2018 №44918/02, яке видано на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 19.06.2018 №130П та звернення Київської обласної державної адміністрації від 04.08.2014 №1112/14699, що надійшло доручення Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.08.2014 №49537/18/1-13.

14.08.2018, відповідачем складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Приписом №С-1408/3 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.08.2018 зобов’язано ТОВ «Корунд Газ» усунути допущенні порушення містобудівного законодавства, шляхом допущення посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки о 10-00, 23.08.2018.

Протоколом №1-Л-3-1408/6 від 14.08.2018 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності повідомлено позивача, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 14-00 год. 23.08.2018 у приміщенні Департаменті ДАБІ у Київській області.

23.08.2018 Постановою №З-2308/1-10/10-14/2308/08/02 про накладення штрафу за праворушення у сфері містобудівної діяльності, ТОВ «Корунд Газ» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 55230,00грн.

Зазначені припис, протокол та постанова були отримані представником позивача за довіреністю, про що свідчить підписи останнього у відповідних графах документів.

Не погоджуючись з діями та рішеннями відповідача та, вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль – сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертами організаціями вимог під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України Статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначено що, у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.

Пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014 Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно п.1 Положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, затвердженого наказом №925 від 12.06.2017 зазначено, що Департамент є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утвореним як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України

Відповідно до п.3 основним завданням Департаменту є забезпечення реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду на території Київської області.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553).

У відповідності до п. 1, 2, 3 Порядку №553, Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, "будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

П.5. вищевказаного Порядку №553 зазначає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Однією з підстав проведення позапланової перевірки є Звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення перевірки слугувало доручення Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.08.2014 №49537/18/1-13 та звернення Київської обласної державної адміністрації від 04.08.2014 №11-12/14690 щодо перевірки самочинно побудованих об’єктів коридору Великої кільцевої автомобільної дороги.

Згідно з п.5 Порядку №553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За змістом ч.3 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

У той же час у відповідності до п.14 Порядку №553 вказані права контролюючого органу кореспондуються з обов'язком суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Зокрема, він зобов'язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійснення планового чи позапланового заходу;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до абз.7 п. 12 Порядку №553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Також, згідно приписів п.16-17,21 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Акт перевірки та припис, отримано позивачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затверджено Постановою Кабінету Міністрів №№244 від 06.04.1995 у редакції Постанови Кабінету Міністрів України №735 від 02.10.2013 «Про внесення змін до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Порядок №735).

Відповідно до 9-10 Порядку №735 Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності керівник структурного підрозділу інспекції, його заступники, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, або головний державний інспектор (далі - уповноважена посадова особа інспекції) складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Уповноважена посадова особа інспекції складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Відповідно до п.16-17 Порядку №735 передбачено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст.3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Тобто, складання протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також винесення постанов по справам про правопорушення у сфері містобудівної діяльності покладено на головних інспекторів будівельного нагляду.

Згідно п.16 Порядку №735 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності має бути розглянута головним інспектором будівельного нагляду протягом 15 днів з моменту винесення їм постанови.

Постановою №З-2308/1-10/10-14/2308/08/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, ТОВ «Корунд Газ» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 55230,00грн.

Пунктом 22 Порядку №553 визначено, що Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються у тому числі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Судом встановлено, що під час проведення позапланової перевірки так і під час винесення оскаржуваної постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області діяв на підставі у межах та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено протиправність дій відповідача та з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки, адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Корунд газ», відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Смолій