Рішення № 81145282, 15.04.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/758/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого звернувся його представник за довіреністю ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання рішення та дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2018 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач), в інтересах якого звернувся його представник за довіреністю ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправними рішення та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо безпідставної відмови ОСОБА_1 в здійсненні нарахування та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій встановленої станом на день призначення пенсії, яка не підлягає оподаткуванню;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій встановленої станом на день призначення пенсії, яка не підлягає оподаткуванню.

В обґрунтовування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 з 22.01.2018 року перебуває на пенсійному обліку та отримує призначену йому пенсію за віком в Сокирянському управлінні обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. З 17.08.1981 року згідно наказу №34 по Сокирянській музичній школі, зарахований на посаду викладача відділу духових інструментів. Цим наказом на ОСОБА_1 покладено педагогічне навантаження до 1,5 ставки викладача відділу духових інструментів. На день призначення пенсії за віком 22.01.2018 року у ОСОБА_1 загальний стаж починаючи з 01.09.1975 року складає понад 41 рік 9 місяців та один день, а педагогічний стаж в Сокирянській музичній школі починаючи з 17.08.1981 року - більше 38 років.

Вважає, що посадові особи Сокирянського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Чернівецькій області призначаючи ОСОБА_1 пенсію діяли всупереч вимог викладених в пункті 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не за вислугу років, а за віком, цим самим позбавили його права на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка не підлягає оподаткуванню.

З метою досудового вирішення спору представник позивача звертався до відповідача із скаргою про здійснення нарахування та виплати вказаної грошової допомоги позивачу, однак відповідно до листа-відповіді від 16.07.2018 року №567/М-11 позивачу відмовлено у виплаті грошової допомоги, оскільки Сокирянська музична школа відноситься до позашкільних навчальних закладів, згідно переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909, посада викладача відділу духових інструментів Сокирянської музичної школи не дає права на призначення пенсії за вислугу років, тому відсутні законні підстави для призначення грошової допомоги.

Проте представник позивача вважає, що згідно ст. 21 Закону України "Про позашкільну освіту" педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Зважаючи на наявні порушення прав та інтересів позивача та з метою досудового врегулювання спору, представником позивача вживались заходи досудового врегулювання спору, зокрема: звернення із заявою та скаргою до відповідача, однак з отриманої відповіді від 16.07.2018 року за №567/М-1 вбачає, що відповідач, діяв не у спосіб визначений чинним законодавством, чим порушив права та законні інтереси ОСОБА_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошових коштів у розмірі десяти пенсій на день її призначення, яка не підлягає оподаткуванню.

Виходячи з вищевикладеного, представник позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій встановленої станом на день призначення пенсії, яка не підлягає оподаткуванню.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив проти позову в якому зазначив, що з січня 2018 року позивачу призначена пенсія у відповідності до Закону України №1058-IV. На момент призначення пенсії страховий стаж позивача складав 41 рік 9 місяців та 1 день. Згідно до матеріалів пенсійної справи позивач з 17.08.1981 року по день виникнення спірних правовідносин працює викладачем відділу духових інструментів в Сокирянській музичній школі.

Згідно даних копії трудової книжки, позивач починаючи з 17.08.1981 року працює на посаді викладача відділу духових інструментів Сокирянської музичної школи, яка згідно статуту відноситься до позашкільних навчальних закладів. Разом з тим, посада викладача позашкільного навчального закладу, на якій працює позивач, Переліком № 909 не передбачена.

Відповідач вважає, що посилання позивача у позові на ту обставину, що за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України Кабінетом Міністрів України поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909, без внесення змін до неї Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 року №397/21, не є достатньою законодавчою підставою для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи позивача на посаді викладача в позашкільних закладах освіти.

Вважає, що позивач не має достатнього стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "є" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та не працює на відповідній посаді на час досягнення пенсійного віку, що є однією з підстав для нарахування та виплати позивачу грошової допомоги за вислугу років відповідно до пункту 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Вважає, що відповідач по справі діяв у відповідності до норм чинного законодавства, тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Ухвалою суду від 13.08.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 02.10.2018 року.

Судове засідання призначене на 02.10.2018 року відкладено на 16.10.2019 року, у зв'язку із відсутністю в приміщенні суду електроенергії.

В судовому засіданні 16.10.2019 року ухвалою суду зупинено провадження у адміністративній справі №824/758/18-а до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №233/4308/17 номер провадження 11-1100апп18.

Ухвалою суду від 25.02.2019 року поновлено провадження у справі №824/758/18-а, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.03.2019 року.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

21.03.2019 року, за клопотання сторін, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши та оцінивши в сукупності докази, якими вони обґрунтовуються, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 26.12.2013 року Сокирянським РС УДМС України в Чернівецькій області (а.с.52).

Відповідно до відомостей з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 17.08.1981 року, наказу Музичної школи Сокирянської районної ради від 17.08.1981 року №34 та довідки Сокирянської музичної школи від 05.06.2018 року за №02-06/19 позивач прийнятий на посаду викладача класу духових інструментів з 17.08.1981 року та працює по даний час (а.с.24-26).

Згідно Свідоцтва про атестацію серії №030925 від 20.02.2019 року, Сокирянську музичну школу атестовано з відзнакою позашкільного навчального закладу з профілю навчання - позашкільна освіта (а.с.28).

Відповідно до п.п. 1.2. та 1.3.Статуту Комунального закладу "Сокирянська музична школа" Сокирянської районної ради Чернівецької області, затвердженого Розрядженням голови Сокирянської районної ради від 16.03.2018 року №34-р, Сокирянська музична школа належить до системи позашкільної освіти і відповідно до Закону України "Про культуру" є початковим мистецьким навчальним закладом освіти у сфері культури. Сокирянська музична школа заснована на комунальній формі власності і відповідно Закону України "Про позашкільну освіту" має статус комунального закладу освіти (а.с.30-50).

Відповідно до Довідки Сокирянського відділу обслуговування громадян Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 01.06.2018 року №451, позивач перебуває на обліку і отримує пенсію за віком з 14.01.2018 року довічно в розмірі 3185,30 грн. Загальний стаж 41 рік 9 місяців 1 день (а.с.10).

Згідно з Довідкою від 21.06.2018 року вих.№569 позивач отримував пенсію в таких розмірах: січень 2018 року - 1849,53 грн; лютий 2018 року - 3185,30 грн; березень 2018 року - 3185,30 грн; квітень 2018 року - 3185,30 грн; травень 2018 року - 3185,30 грн (а.с.16).

09.06.2019 року представник позивача звернувся до Сокирянського відділу обслуговування громадян Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про нарахування і виплату позивачу грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій як працівнику освіти (а.с.13).

Розглянувши заяву від 09.06.2018 року, відповідач Листом від 21.06.2018 року №508/М-11/09 повідомив заявника про те, що набутий позивачем стаж на посаді викладача відділу духових інструментів Сокирянської музичної школи не вважається спеціальним стажем на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим, законних підстав для призначення грошової допомоги немає. Пунктом 4-5 Прикінцевих положень Закону №1058-IV визначено, що збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною 2 статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року (а.с.14-15).

04.07.2018 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із скаргою в якій просив здійснити нарахування та провести виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка не підлягає оподаткуванню, станом на день призначення пенсії (а.с.11).

На вказану скаргу відповідач Листом від 16.07.2018 року№567/М-11 повідомив скаржника про те, що стаж на посаді викладача відділу духових інструментів Сокирянської музичної школи не дає права на призначення пенсії за вислугу років, тому відсутні законні підстави для призначення ОСОБА_1 грошової допомоги (а.с.12).

Вважаючи протиправною відмову в здійсненні нарахування та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій встановленої станом на день призначення пенсії, яка не підлягає оподаткуванню, представник позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з даним позовом.

При вирішенні вказаного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин та висновків по суті спору.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 частини 1статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За приписами статті 28 Закону України "Про освіту" 23.05.1991 року №1060-XII система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Згідно зі ст. 29 Закону №1060-XII структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.

Як передбачено статтею 4 Закону України "Про позашкільну освіту" від 22.06.2000 року за № 1841-III, з наступними змінами та доповненнями, позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

У відповідності до ч.1 ст.10 Закону України "Про освіту" №2145-VIII, невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Тобто позашкільна, у тому числі позашкільна освіта є складовою системи освіти.

Статтею 12 Закону України "Про позашкільну освіту" № 1841-III (далі - Закон України №1841-III) та п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 06 травня 2001 року за №433, передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Відповідно до статті 21 Закону №1841-III, право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Судом встановлено та підтверджується наявними записами у трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 17.08.1981 року, наказом Музичної школи Сокирянської районної ради від 17.08.1981 року №34 та довідкою Сокирянської музичної школи від 05.06.2018 року за №02-06/19, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює з 17.08.1981 року по теперішній час на посаді викладача по класу духових інструментів в Сокирянській музичній школі.

Відповідно до п.п. 1.2. та 1.3. Статуту Комунального закладу "Сокирянська музична школа" Сокирянської районної ради Чернівецької області, затвердженого Розрядженням голови Сокирянської районної ради від 16.03.2018 року №34-р, Сокирянська музична школа належить до системи позашкільної освіти і відповідно до Закону України "Про культуру" є початковим мистецьким навчальним закладом освіти у сфері культури. Сокирянська музична школа заснована на комунальній формі власності і відповідно Закону України "Про позашкільну освіту" має статус комунального закладу освіти.

Відповідно до Довідки Сокирянського відділу обслуговування громадян (Сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 01.06.2018 року №451, позивач перебуває на обліку і отримує пенсію за віком з 14.01.2018 року довічно в розмірі 3185,30 грн. Загальний стаж 41 рік 9 місяців 1 день.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року №963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким передбачено, що посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей, інструкторів фізкультури, методистів належать до категорії педагогічних працівників.

Суд звертає увагу на те, що на спірні правовідносини розповсюджується також дія вищезазначеного Переліку № 963, який відносить посаду, зокрема, "викладач" до педагогічних посад.

Відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Таким чином, на переконання суду, викладач дитячої музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу і має право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи.

Відповідно до пункту 7-1 частини 1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж"статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Як встановлено судом, необхідний стаж у розумінні статті 55 пункту "е" Закону України "Про пенсійне забезпечення" у позивача наявний (більше 30 років).

Згідно з Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року за №909, зокрема, в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року за №909 було затверджений перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Посада викладача цим переліком не була передбачена, однак, за дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1995 року №397/21 дія зазначеної постанови поширена, в тому числі і на викладачів музичних шкіл без внесення змін до постанови, що підтверджується листом Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 року №01-3/133-02-2.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року №963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким передбачено, що посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей, інструкторів фізкультури, методистів належать до категорії педагогічних працівників.

З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.

Водночас, згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 13.02.2019 року у справі №233/4308/17 номер провадження 11-1100апп18, викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що викладач позашкільного навчального закладу є педагогічним працівником цього позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем повинен зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні статті 55 пункту "е" Закону України "Про пенсійне забезпечення" при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.

Виходячи з наведеного, викладач класу духовних інструментів музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, а тому стаж роботи ОСОБА_8 на посаді викладача по класу духових інструментів в Музичній школі Сокирянської районної ради повинен зараховуватися до її пільгового стажу у розумінні п. "е" ст.55 Закону №1788-ХІІ навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV та механізм її виплати визначається Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 111 (далі - Порядок).

Вимоги п. 5, п. 6 та п. 7 Порядку передбачають, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Відповідно до п. 2 Порядку вбачається, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року, призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.

Враховуючи наведене, висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 13 лютого 2019 року у справі №233/4308/17 (номер провадження 11-1100апп18), суд приходить до висновку, що у позивача наявний необхідний спеціальний стаж роботи, його посада відносяться до посад педагогічних працівників, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.

Таким чином суд дійшов висновку, що рішення та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні нарахування та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій встановленої станом на день призначення пенсії, яка передбачена пунктом 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, слід визнати протиправними.

У зв'язку із цим, також підлягають задоволенню похідні від них вимоги про зобов'язання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій встановленої станом на день призначення пенсії, яка не підлягає оподаткуванню у відповідності до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, що підтверджується квитанцією №169 від 06.08.2018 року (а.с.4).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 704,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання рішення та дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними рішення та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо безпідставної відмови ОСОБА_1 в здійсненні нарахування та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій встановленої станом на день призначення пенсії, яка передбачена пунктом 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій встановленої станом на день призначення пенсії, яка не підлягає оподаткуванню у відповідності до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, сплачений згідно квитанції №169 від 06.08.2018 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58022).

Суддя В.О. Григораш