Рішення № 81144953, 15.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2019 року № 320/470/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р, розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач) про:

- скасування рішення Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 01.10.2018 року № 3819/2 про відмову в перерахунку пенсії в разі втрати годувальника в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) ОСОБА_1;

- зобов'язання відповідача прийняти нове рішення про переведення ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника відповідно до вимог ст. 54 Закону № 796-XII в розмірі 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника з урахуванням заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження, з 08 листопада 2017 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно було відмовлено позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника в розмірі 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника, оскільки позивачем при подачі заяви було подано усі необхідні документи, визначені Законом № 796-XII.

Відповідач позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що відсутні підстави для призначення пенсії в разі втрати годувальника в розмірі фактичних збитків відповідно до вимог Закону № 796-XII за матеріалами архівної пенсійної справи померлого чоловіка позивача ОСОБА_2. Зазначив, що розрахунок пенсії може бути проведено за умови надання нової архівної довідки про заробітну плату з урахуванням 6-ти годинного робочого дня.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року було відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі ч. 3 ст. 194 КАС України було ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження, на підставі протокольної ухвали суду від 12 березня 2019 року.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

8 листопада 2017 р. позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії «по втраті годувальника фактичні збитки».

10 листопада 2017 р. відповідачем було винесено рішення № 3819 «Про відмову в перерахунку пенсії гр. ОСОБА_1».

Вказане рішення обґрунтовано тим, що за матеріалами пенсійної справи померлого чоловіка позивача ОСОБА_2 розрахунок заробітної плати проведено з урахуванням роботи в зоні відчуження у період з 29 по 31 травня 1986 р. по 8 годин щоденно. Розрахунок проведено відповідно до довідки від 4 січня 2006 р. № 5, виданої відкритим акціонерним товариством «Поліський рай-постач». У матеріалах пенсійної справи міститься копія табелю обліку робочого часу за травень-червень 1986 р., складений на підприємстві «Поліська райсільгосптехніка», не завірений в зоні відчуження та копія особового рахунку за 1986 р., в якому також не зазначено кількість відпрацьованих в зоні відчуження годин. Сума заробітної плати в зоні відчуження в особовому рахунку не виділена.

У зв'язку з тим, що позивач вважав такі дії відповідача протиправними, ним було подано позов до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року по справі № 810/2327/18, яке набрало законної сили за наслідком його апеляційного перегляду (постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 року) визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 10.11.2017 № 3819 та зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 08.11.2017 року з урахуванням висновків викладених у цьому судовому рішенні.

Судом по справі № 810/2327/18 було встановлено наступне.

Позивач є дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується посвідченням № 603948, виданим 14 вересня 2017 р. Київською обласною державною адміністрацією.

10 липня 2007 р. позивач звільнена з роботи за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки.

ІНФОРМАЦІЯ_1. помер чоловік позивача ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1.

Як вже зазначалося, 8 листопада 2017 р. позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії «по втраті годувальника фактичні збитки».

До вказаної заяви позивачем було долучено: трудову книжку, довідку про заробітну плату, копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, копію Чорнобильського посвідчення, копію диплому, копію військового квитка, копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтва про народження дітей, документи про стаж, що підтверджується додатком до заяви.

10 листопада 2017 р. відповідачем було винесено рішення № 3819, яким було відмовлено позивачу в перерахунку пенсії.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що за матеріалами пенсійної справи померлого чоловіка позивача ОСОБА_2 розрахунок заробітної плати проведено з урахуванням роботи в зоні відчуження у період з 29 по 31 травня 1986 р. по 8 годин щоденно. Розрахунок проведено відповідно до довідки від 4 січня 2006 р. № 5, виданої відкритим акціонерним товариством «Поліський рай-постач». У матеріалах пенсійної справи міститься копія табелю обліку робочого часу за травень-червень 1986 р., складений на підприємстві «Поліська райсільгосптехніка», не завірений в зоні відчуження та копія особового рахунку за 1986 р., в якому також не зазначено кількість відпрацьованих в зоні відчуження годин. Сума заробітної плати в зоні відчуження в особовому рахунку не виділена.

Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що для розрахунку пенсії в разі втрати годувальника за довідкою від 4 січня 2006 р. № 5, яка міститься в матеріалах архівної пенсійної справи, підстави відсутні.

При вирішенні правомірності таких дій відповідача, судом взято до уваги таке.

Згідно з вимогами ч. 1 загальнообов'язкове пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 вказаного Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Наведене свідчить, що позивач, ОСОБА_1, є особою, яка досягла пенсійного віку та має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з вимогами ст. 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Тобто, позивач має право на отримання 50 % розміру пенсії померлого чоловіка.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Відповідно до вимог п. 2.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. № 22-1 (далі - Порядок) до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в п.п. 2, 3 п. 2.1 цього розділу.

Також надаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;

3) довідка про склад сімї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сімї з померлим годувальником (за наявності);

4) свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8) документи про місце проживання (реєстрації);

9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону.

Судом встановлено, що померлий чоловік позивача ОСОБА_2 отримував пенсію по інвалідності, що підтверджується розпорядженнями відповідача.

При цьому, розмір пенсії померлого чоловіка позивачем не оспорюється.

Згідно з вимогами п. 4.1. Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до вимог п. 4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам'ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Як убачається з п. 4.3 Порядку, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Як убачається з копії заяви позивача від 8 листопада 2017 р., вона оформлена належним чином та прийнята працівником відповідача, що підтверджує правильність її заповнення на наявність усіх необхідних документів.

З урахуванням викладеного суд по справі № 810/2327/18 дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника, а отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, судом не було взято до уваги посилання відповідача на те, що у матеріалах архівної пенсійної справи відсутні документи для перерахунку пенсії померлого чоловіка позивача ОСОБА_2, оскільки розмір його пенсії позивачем не оспорюється.

Однак, рішенням від 01.10.2018 року № 3819/2 Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області всупереч висновків викладених в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року по справі № 810/2327/18 повторно відмовив позивачу з тих же підстав, що і вперше.

Позивач вважаючи рішення відповідача від 01.10.2018 року № 3819/2 протиправним і таким, що підлягає скасуванню, звернувся за захистом своїх прав до суду.

З огляду на зазначене суд констатує, що всі обставини, які підтверджують право позивача на переведення її на пенсію по втраті годувальника відповідно до вимог ст. 54 Закону № 796-XII в розмірі 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника з урахуванням заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження уже були предметом розгляду іншої адміністративної справи, зокрема справи № 810/2327/18 і були доведені судом в ході судового розгляду цієї справи.

Тому відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування. А звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні встановлює обов'язок суду враховувати такі обставини при вирішенні даної справи.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступник не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Отже, за змістом частини четвертої статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною четвертою статті 78 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази.

Відповідачем не наведено жодної обставини й не надано належних і допустимих доказів на спростування встановлених преюдиційних фактів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, констатує, що відповідач не довів, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

При цьому, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений повноваженнями, зокрема, щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, або ж прийняти рішення, і це прямо вбачається з вищевикладених норм КАС України.

У випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання прийняти рішення.

Аналіз зазначених норм, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов'язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав. Це означає, що належним є такий спосіб захисту, який гарантує поновлення порушеного права.

Оскільки по справі № 810/2327/18 суд зобов'язав відповідача розглянути заяву позивача про призначення пенсії по втраті годувальника, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні суду по цій справі, але відповідач всупереч висновків викладених в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року по справі № 810/2327/18 повторно відмовив позивачу з тих же підстав.

Тому суд, вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язати відповідача прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника відповідно до вимог ст. 54 Закону № 796-XII з дати подання заяви про таке переведення, зокрема з 08 листопада 2017 р.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 73-78, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати рішення Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 01.10.2018 року №3819/2 про відмову в перерахунку пенсії в разі втрати годувальника в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. № 796-XII ОСОБА_1.

3. Зобов'язати відповідача прийняти нове рішення про переведення ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. №796-XII в розмірі 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника з урахуванням заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження, з 08 листопада 2017 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.