Рішення № 81144708, 04.04.2019, Сумський окружний адміністративний суд

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2019 р. Справа № 480/145/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М.,

за участю секретаря судового засідання - І.С. Іуткіної,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - В.І. Карнаух,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення їй згідно заяви від 30.07.2018 щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;

- зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 з 30.07.2018 щомісячну адресну грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг згідно її заяви від 30.07.2018 як особі працездатного віку, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона є внутрішньо переміщеною особою і має право на отримання допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

У липні 2015 року сім'ї ОСОБА_1 було призначено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Однак на підставі п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 23.09.2015 виплата позивачу була зменшена на 50 %, а з 23.11.2015 припинена взагалі у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не працевлаштувалася.

Після народження другої дитини, у липні 2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення грошової допомоги, зазначивши про зміни, що відбулися у складі її сім'ї. За цією заявою сім'ї ОСОБА_1 призначено допомогу у розмірі 2442 грн. - чоловіку та двом неповнолітнім дітям. Грошова допомога на позивача призначена не була, крім того повідомлено, що ОСОБА_1 не мала права на призначення допомоги відповідачем, оскільки особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги припинено на підставі п. 7 Порядку № 505 грошова допомога не призначається. Позивач вважає, що дії відповідача не основані на законі та порушують її права, оскільки до відповідача вона зверталась із заявою як особа, яка доглядає за дитиною до трьох років.

Ухвалою суду від 18.01.2019 відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 13.02.2019 клопотання представника відповідача задоволено, залучено у якості другого відповідача комісію по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзивах на позов та зазначила, що позивачу відповідно до її звернення від 23.07.2015 Департаментом було призначено грошову допомогу з 23.07.2015 по 22.01.2016, в тому числі з розрахунку на неї з 23.07.2015 по 22.09.2015 в розмірі 442 щомісяця та з 23.09.2015 по 22.11.2015 зі зменшенням на 50 % в розмірі 221 грн. З 23.11.2015 виплата допомоги з розрахунку на ОСОБА_1 припинено згідно п. 7 Порядку № 505 у зв'язку з подальшим її не працевлаштуванням. Пунктом 3 Порядку передбачено, що особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 Порядку, грошова допомога не призначається. Враховуючи вищевикладене, рішенням Комісії від 16.08.2018 № 33 позивачу призначено грошову допомогу з розрахунку її чоловіка ОСОБА_3 та дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, а позивач не має права на отримання допомоги.

Департамент соціального захисту населення СМР по відношенню до внутрішньо переміщених осіб не уповноважений приймати рішення щодо визначення їх права на різні види соціальних допомог, оскільки це виключно повноваження створених згідно з законом комісій, відповідно, Департаментом жодним чином права позивача не порушені. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідачів, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб з 22.07.2015, перемістилась до м. Суми та перебуває на обліку в Департаменті соціального захисту населення СМР (а.с. 26).

23.07.2015 позивач звернулась до Управління соціального захисту населення СМР із заявою про призначення грошової допомоги, в якій зазначила, що не працює (а.с. 25).

Рішенням від 27.07.2015 ОСОБА_1 призначено грошову допомогу з 23.07.2015 по 22.01.2016, в тому числі з розрахунку на неї з 23.07.2015 по 22.09.2015 в розмірі 442 щомісяця та з 23.09.2015 по 22.11.2015 зі зменшенням на 50 % в розмірі 221 грн. З 23.11.2015 виплата допомоги з розрахунку на ОСОБА_1 припинено згідно п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг № 505 (а.с. 27).

30.07.2018 ОСОБА_1 звернулась до Департаменту соцзахисту СМР із заявою про проведення перерахунку грошової допомоги у зв'язку з народженням другої дитини (а.с. 28).

Рішенням Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 16.08.2018 № 33 позивачу призначено грошову допомогу з 30.07.2018 по 29.01.2019 у розмірі 2442 грн. з розрахунку її чоловіка ОСОБА_3 та дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с. 33-34).

Відповідно до повідомлення Департаменту соціального захисту населення СМР від 17.10.2018 № С-1372/12.06-29 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні щомісячної адресної допомоги з посиланням на п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за яким особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається (а.с.17).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Згідно ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб", внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01 жовтня 2014 року, визначено механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Згідно із п. 7 Порядку якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Суд зазначає, що виплата щомісячної адресної допомоги дійсно була припинена позивачу на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, проте суд не може погодитися із тим, що позивач після оформлення здійснення догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не має права на призначення щомісячної адресної допомоги.

Згідно абзацу 8 пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Разом з тим, суд зазначає, що пунктом 7 Порядку саме передбачено виключення з кола працездатних осіб, які не працевлаштувалися та яким припиняється виплата допомоги у разі не працевлаштуванні, зокрема, громадян які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Так, судом встановлено, що 19.07.2018 у позивача народився син - ОСОБА_5 (а.с. 15).

Відповідач як орган державної влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Положення порядку № 505, в тому числі його пунктів 3 та 7, не передбачають права відмови в призначенні адресної допомоги особі, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Cуд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 не встановлено жодного обмеження особи звернутися після відбуття змін з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до вимог п. 3 Порядку № 505, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Уповноважений член сім'ї звертався до відповідача з заявою про призначення адресної допомоги на сім'ю, надавала відомості на підтвердження догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, таким чином, повідомивши відповідача про зміни, що впливають на призначення грошової допомоги, які відбулися.

Посилання ж відповідача на ті обставини, що позивач не має права на призначення допомоги на наступний строк, оскільки його виплата була припинена на підставі п. 7 Порядку, є не змістовними, тому що ці вимоги п. 3 Порядку № 505 стосуються осіб, у яких не відбулися зміни або не повідомляли уповноважений орган про зміни в наступні періоди. Трактування відповідача цієї норми, позбавляє права на отримання такої допомоги на наступні періоди особою, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Це погіршує становище позивача, порівняно з особами, наприклад, які працевлаштувалися протягом перших чотирьох місяців з дня призначення допомоги вперше. Тому таке трактування суперечить вимогам принципу рівності всіх перед законом, що закріплений в ст. 24 Конституції України.

Суд звертає увагу на те, що діючим Порядком не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

До того ж, останнім абзацом пункту 12 Порядку держава гарантувала право особи на поновлення виплати грошової допомоги у разі зміни обставин, які вплинули на припинення виплати такої допомоги.

Отже, відмова відповідача в призначенні адресної допомоги позивачу є протиправною, такою, що порушує її право на отримання цієї допомоги протягом наступних шести місяців та суперечать вимогам п. 3 Порядку № 505 тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо не призначення ОСОБА_1 за її заявою від 30 липня 2018 року щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та зобов'язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради призначити ОСОБА_1 з 30 липня 2018 року щомісячну адресну грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг як особі працездатного віку, що здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.04.2019.

Суддя М.М. Шаповал