Рішення № 81144583, 08.04.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2019 р.

№ 400/301/19

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Фульги А.П., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон", пр. Героїв Сталінграду, 113/1, м. Миколаїв, 54025

до відповідача:

Миколаївської митниці ДФС, вул.Московська, 57-А,

м. Миколаїв, 54017

про:

визнання протиправним та скасування рішення 22.01.2019 № UA504000/2019/000051/2 та зобов’язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" звернулось до адміністративного суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA504000/2019/000051/2 від 22.01.2019.

Свої позовні вимоги, позивач обґрунтував тим, що ним 15.01.2019 було подано електронну митну декларацію №UA504170/2019/000479 щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товару - шини пневматичні гумові. Митна вартість товару була встановлена за основним методом оцінки - за ціною контракту. Проте, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22.01.2019 №UA504000/2019/000051/2. Відповідачем не застосовано метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) у зв'язку з тим, що, на його думку, подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме відомостей щодо: вартості фрахту, витрат на страхування, тари, упаковки, маркування, витрат на навантаження, та не надано в повному обсязі витребувані митним органом додаткові документи для підтвердження митної вартості. Проте, як зазначив позивач, подані ТОВ "Техноторг-Дон" документи повністю відповідають встановленому ч. 2 ст. 53 МК України переліку, повно та достовірно відображають кожний крок виконання сторонами контракту вартості товарів, переміщення з місця завантаження до складу позивача, відсутності витрат на фрахт, тару, упаковку, маркування, витрат на навантаження, витрат на страхування.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. В письмовому відзиві свою позицію обґрунтував тим, що під час опрацювання митної декларації позивача автоматичною системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) були згенеровано форми контролю за кодами 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів" та за кодом 106-2 “Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів” з коментарем “По наступних товарах "1 можливе заниження митної вартості товару. У разі спрацюванні АСАУР інспектор не може цього ігнорувати, тому для здійснення митного контролю було витребувано документи зазначені у графі 44 митної декларації. Декларантом не надані витребувані митницею документи, зазначені в електронному повідомленні та не надана можливість упевнитися в достовірності та точності розрахунку заявленої митної вартості, а саме: відсутні документи, що підтверджують оплату за оцінюваний товар по конкретному інвойсу №620474 від 30.11.2018, наданому при митному оформленні;

умови оплати, зазначені в інвойсі №620474 від 30.11.2018 не відповідають умовам оплати згідно п. 7.1 контракту №1 від 22.05.2018, спеціфікації №1/3 від 12.11.2018р. до зазначеного контракту;

Надану комерційну пропозицію від 01.11.2018 неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, оскільки зазначені умови оплати не відповідають умовам оплати згідно п.7.1 контракту №1 від 22.05.2018р., спеціфікації №1/3 від 12.11.2018р. до зазначеного контракту;

Надане платіжне доручення №130 від 04.12.18р. датоване значно пізніше від дати укладання додаткової угоди №3-12.10.2018р. та спеціфікації №1/3 від 12.11.2018р. до даного контракту;

експортна декларація №435020180000090121 від 27.11.2018 надана з порушенням вимог ст. 254 МК України, інформацію щодо вартісних показників неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром.

Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA504000/2019/000051/2 від 22.01.2019, у якому митну вартість визначено за резервним методом визначення митної вартості товарів. Митна вартість ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) на рівні 37 дол. США. Зважаючи на це, позовні вимоги є безпідставними.

В свою чергу, позивач у відповіді на відзив вказав на безпідставність доводів відповідача, їх помилковість та просив задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представники сторін були присутні – підтримали свої позиції викладені в позові та відзиві.

Дослідив матеріали справи, діюче законодавство, пояснення сторін, суд встановив наступне.

Основним видом діяльності ТОВ "Техноторг-Дон" є неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, тощо.

22.05.2018 ТОВ "Техноторг-Дон" уклало зовнішньоекономічний контракт №1 з TREADSETTERS LTD купівлі-продажу, відповідно до якого, з урахуванням Спеціфікації №1/3 від 12.11.18 та продавцем здійснювалась поставка товару - шини пневматичні гумові нові, з індексом навантаження більш як 121: 195/70 R15С TORQUE TQ022 104/102R -300 шт., 225/70R14С TORQUE TQ05 112/110 R -50 шт.

Відповідно до умов Контракту № 1 найменування, кількість та ціна товару зазначається в спеціфікаціях до контракту. Ціна товару узгоджується сторонами та вказується в відповідних спеціфікаціях. Ціна товару включає в себе вартість фрахту, страхування, тари, пакування, маркування та завантаження у транспортний засіб.

З метою розмитнення товару позивачем 15.01.2019р. було подано електронну митну декларацію № №UA504170/2019/0000479 щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товару – шини пневматичні гумові нові (легковантажні), з індексом навантаження більш як 121: 195/70 R15С TORQUE TQ022 104/102R -300 шт., 225/70R14С TORQUE TQ05 112/110 R -50 шт. Для підтвердження митної вартості товару були надані контракт №1 купівлі – продажу від 22.05.2018р., спеціфікація №1/3 від 12.11.2018р., рахунок фактура №620474 від 30.11.2018р., платіжне доручення в іноземній валюті №130 від 04.12.2018р. Митна вартість у митних деклараціях була заявлена за основним методом оцінки – за ціною контракту. Обсяг поставки на суму – 10 628,50 доларів США.

Миколаївська митниця ДФС, перевіривши митну декларацію, надіслала на адресу ТОВ "Техторг-Дон" електронного листа про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару .

На виконання вимог запиту по митній декларації UA504000/2019/000051/2 від 22.01.2019р. щодо надання додаткових документів, передбачених п. 1, 3, 4, 6, 7, 8 ч. 3 ст. 53 МК України, ТОВ "Техноторг-Дон" листом №7/12 від 22.01.19 надав копії комерційної пропозиції від 01.11.18, митної декларації країни відправлення №4350201800000090121 від 26.11.18, листа постачальника від 22.01.2019р.

22.01.2019 Миколаївською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA504000/2019/000051/2, за яким митна вартість товару по декларації була визначена 37 дол. США за одиницю товару – загальна сума товару 12950 дол США відповідно до другорядного методу визначення митної вартості – резервний метод.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в України відповідно до режиму імпорт є метод за ціною договору (контракту), тобто за ціною що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином, відповідно до вимог діючого законодавства, контролюючий орган має право на витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов’язковою обставиною, з якою закон пов’язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Право витребувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

З аналізу приведених норм також вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.

Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53 МКУ) заборонено.

Як у рішенні про коригування митної вартості , так і відзиві на позов, відповідач мотивує застосування резервного методу визнання митної вартості товару не наданням ТОВ "Техноторг-Дон" витребуваних документів, зокрема: документів, що підтверджують оплату за оцінюваний товар по конкретному інвойсу №620474 від 30.11.2018, наданому при митному оформленні;

умови оплати, зазначені в інвойсі №620474 від 30.11.2018 не відповідають умовам оплати згідно п. 7.1 контракту №1 від 22.05.2018, спеціфікації №1/3 від 12.11.2018р. до зазначеного контракту;

Надану комерційну пропозицію від 01.11.2018 неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, оскільки зазначені умови оплати не відповідають умовам оплати згідно п.7.1 контракту №1 від 22.05.2018р., спеціфікації №1/3 від 12.11.2018р. до зазначеного контракту;

Надане платіжне доручення №130 від 04.12.18р. датоване значно пізніше від дати укладання додаткової угоди №3-12.10.2018р. та спеціфікації №1/3 від 12.11.2018р. до даного контракту;

експортна декларація №435020180000090121 від 27.11.2018 надана з порушенням вимог ст. 254 МК України, інформацію щодо вартісних показників неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром.

Щодо висунутих відповідачем претензій до наданих позивачем документів, то, суд зазначає, що під час проведення консультацій ТОВ "Техноторг-Дон" письмово повідомляв відповідача про відсутність у нього договору з третіми особами, про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. При цьому, вартість фрахту, витрат на страхування, тари, упаковки, маркування, витрат на навантаження відповідно до п.2.2 Контракту вже включені у вартість товару. На переконання суду, жодним іншим документом підтвердити те, що позивачем не страхувався товар під час перевезення, ніж поясненням самого підприємства у цьому випадку неможливо. Тому, вимога до позивача надати якийсь документ про відсутність договору страхування на товар, є безпідставною. Натомість, митниця могла би спростувати це твердження позивача, надавши такий договір або вказавши його реквізити. Але, митниця такий договір не надала, та пояснень позивача про відсутність будь-яких договорів страхування не спростувала. За таких обставин, неможливо стверджувати про відсутність числових значень складових митної вартості щодо сплати за страхування, оскільки відомо, що такої сплати не було.

Щодо відсутності документів, що підтверджують оплату товару по конкретному інвойсу, то в даному випадку оплата товару здійснено в повному обсязі за платіжним дорученням №130 від 04.12.2018р.

Також, безпідставним є посилання відповідача на не підтвердження митної вартості товару у зв'язку з порушенням термінів сплати за контрактом №1.

Під час митного оформлення відповідачем не була витребувана митна декларація країни відправлення з перекладом на українську мову, тому посилання на її невідповідність ст. 254 МК України в даному випадку є недоречним.

З приводу начебто ненадання документів, необхідних для підтвердження митної вартості - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, то суд вважає зазначити наступне.

Зазначені документи відповідно до ч.3 ст.53 МК України подаються за наявності їх у декларанта. Тобто, законодавець припускає, що таких документів може не бути у декларанта, або не існувати взагалі.

Позивачем було надано митниці безпосередньо контракт, а також Специфікацію №1/3 з постачальником, де чітко визначена ціна товару . Зазначена ціна повністю співпадає з ціною зазначеною у інвойсі та загальної суми за платіжними дорученнями. Також немає розбіжностей між цими документами щодо назви товару, його технічних особливостей, виробника товару, кількості та умов поставки, тощо.

За таких обставин суд вважає претензії, висунуті відповідачем до документів, штучними, надуманими та такими, що не дають підстави для обґрунтованих сумнівів у заявленої митної вартості.

Крім того, відповідно до вимог ст.244 КАС України суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 27.11.2018 по адміністративній справі №826/12037/17 про те, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Стосовно вимоги щодо зобов’язання скласти та надати ГУ ДКСУ у Миколаївській області висновку про повернення ТОВ «Техноторг-Дон» надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість слід зазначити на наступне.

Згідно з частинами першою-третьою статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетною та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 43.3 статті 43 ПК України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до пунктів 43.4-43.5 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За правилами п.1 розділу III Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів №643 від 18.07.2017 року (далі - Порядок №643), повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених ч.5 ст. 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, якщо заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

До заяви додаються:

документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені;

виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів;

документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Таким чином, дану позовну вимогу позивач заявив передчасно і вона є такою, що не підлягає задоволенню.

Зважаючи на вищезазначене суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1921,00 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (пр. Героїв Сталінграду, 113/1,Миколаїв,54025 31764816) до Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська,57-а,Миколаїв,54017 39536431) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.01.2019 №UA504000/2019/000051/2.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС (вул. Московська,57-а,Миколаїв,54017 39536431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (пр. Героїв Сталінграду, 113/1,Миколаїв,54025 31764816) судові витрати в розмірі 1921 гривень (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П’ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2019 р.

Суддя А. П. Фульга