Ухвала суду № 81144457, 15.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.001192

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

15 квітня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_2 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, в якій позивач просить суд:

-стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79026, м.Львів, вул.Героїв Майдану, 32, код ЄДРПОУ 08410370) витрати пов'язані з утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 114418,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно наказу начальника Національної академії №32-КС від 20.07.2017 року ОСОБА_2 зараховано на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Наказом начальника Національної академії №204 від 15.08.2017 року (по стройовій частині) солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення - з вечері 15.08.2017 року. 15.08.2017 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії та солдатом ОСОБА_2 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відповідно до якого відповідач зобов'язувався сумлінно виконувати вимоги статутів ЗС України, накази командирів та добровільно відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням у вищому військовому закладі, в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість. 01.10.2018 року курсантом ОСОБА_2 було подано рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії у зв'язку з небажанням продовжувати навчання та зобов'язання ним відшкодувати витрати на утримання у закладі вищої освіти. Наказом начальника Національної академії №142-КС від 14.11.2018 року і по особовому складу) із солдатом ОСОБА_2 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у ЗС України курсантами вищого військового навчального закладу через небажання продовжувати навчання, відраховано з числа курсантів та направити в розпорядження начальника Міжнародного центру миротворчості та безпеки для подальшого проходження строкової військової служби. Наказом начальника Національної академії №296 від 14.11.2018 року (по стройовій частині) солдата ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу Національної академії та знято з усіх видів забезпечення, зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії в сумі 114418,63 грн. 63 коп. Відповідачем не погашена заборгованість пов'язана із утриманням у вищому навчальному закладу. Тому позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача витрати на навчання.

Ухвалою від 15.03.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

28.03.2019 року відповідачем подано клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву на позовну заяву.

Розглянувши та дослідивши надані документи, оцінивши докази наявні в матеріалах справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Адміністративною справою відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно правовий спір згідно з п.2 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, в спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв'язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов'язано з процесуальним законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Судом встановлено, що між Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, з однієї сторони, та відповідачем, з іншої сторони, укладено контракт від 15.08.2017 р., предметом якого є проходження військової служби (навчання) в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Згідно з п.1 вищезазначеного контракту відповідач зобов'язаний добровільно відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Наказом начальника Національної академії №142-КС від 14.11.2018 року і по особовому складу) із солдатом ОСОБА_2 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у ЗС України курсантами вищого військового навчального закладу через небажання продовжувати навчання, відраховано з числа курсантів та направити в розпорядження начальника Міжнародного центру миротворчості та безпеки для подальшого проходження строкової військової служби.

Наказом начальника Національної академії №296 від 14.11.2018 року (по стройовій частині) солдата ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу Національної академії та знято з усіх видів забезпечення, зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії в сумі 115418 грн. 63 коп.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», контракт про проходження військової служби (навчання) укладається з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.

Судом встановлено, що підставою звернення до суду стало не відшкодування ОСОБА_2, у зв'язку з відрахуванням з числа курсантів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, за відповідним наказом відповідача, витрат пов'язаних з його утриманням в академії за період навчання.

Суд звертає увагу, що згідно з наказом начальника Національної академії №142-КС від 14.11.2018 року і по особовому складу) із солдатом ОСОБА_2 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у ЗС України, тобто між сторонами припинені публічні правовідносини.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини у даній справі виникли з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, підпорядкованому Міністерству оборони України, яке у даних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року по справі 206/5454/15-ц, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.02.2016 р. (справа №К/800/51802/15) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 р. у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини (даліСуд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду, термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Тобто, суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, позов про відшкодування витрат на навчання відповідача у вищому військовому навчальному закладі Міністерства оборони України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства суд закриває провадження у справі.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.2 ст. 239 КАС України).

Судовий збір в сумі 1921,00 грн у зв'язку із закриттям провадження у справі підлягає поверненню відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.183, 238, 239, 241, 248, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Закрити провадження у справі №1.380.2019.001192 за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_2 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Повернути Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (адреса: вул.Героїв Майдану, 32, м.Львів, 79012, код ЄДРПОУ 08410370) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн, сплачені згідно платіжного доручення від 05.03.2019 року №486.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Крутько О.В.