Рішення № 81144090, 28.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року

Справа № 804/1841/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій" звернулося до адміністративного суду з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.02.2017 року №0002761202 на суму 280 706,91 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.02.2017 року №0002771202 на суму 21 143,93 грн. (а.с.4-7).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним управління ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питань порушення терміну сплати орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб, за результатами якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.02.2017 року №0002761202 та №0002771202. Позивач зазначив, що процедура проведення перевірки є протиправною, оскільки така перевірка може бути проведена лише протягом 30 днів з моменту подання звітності, проте, зазначена перевірка відповідачем була проведена щодо звітності за 2015 рік. Також, позивач зауважив, що в нього відсутні будь-які земельні ділянки, за які належить сплачувати орендну плату. За викладених обставин, позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2017 року судом було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с.1).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року у задоволенні позову ПАТ «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було відмовлено (а.с.132-134).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій» залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року - без змін (а.с.171-172).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.11.2018 року, касаційну скаргу ПАТ «Дніпровський завод мостових залізобетонних конструкцій» задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суд від 06.08.2018 року скасовано, адміністративну справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (а.с.195-200).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 року справу прийнято до провадження, та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.205).

Позивач свого представника до судового засідання не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином.

28.03.2019 року через канцелярію суду представником позивача подано письмове клопотання, в якому він просить розгляд справи здійснювати без його участі в порядку письмового провадження (а.с.225).

Представником позивача також було подано письмові пояснення, в яких він наголошував на висновках Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, просив суд надати вказаним висновкам відповідну правову оцінку, відносно підстав та предмету позову по даній справі.

Відповідач в судове засідання в черговий раз свого представника не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином.

Раніше відповідач надсилав на адресу суду письмові заперечення, в яких вказував на те, що у позивача станом на 30.01.2015 року виник податковий борг з орендної плати за землю, у зв'язку з несплатою самостійно нарахованих зобов'язань по декларації за 2014 рік №9002426203 від 27.01.2014 року. Позивач скористався своїм правом на самостійне виправлення помилок у поданій звітності та подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань від 19.06.2015 року №9091570065, за яким зменшено податкові зобов'язання з орендної плати за 2013 рік та уточнюючий розрахунок від 22.09.2015 року №9195755496, яким зменшено грошові зобов'язання з орендної плати за 2015 рік. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити ПАТ «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій» у задоволенні позовних вимог, оскільки податкові повідомлення-рішення від 22.02.2017 року №0002761202 та №0002771202 є цілком законним та вірними.

Згідно із ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 9 ст.205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись приписами статей 194, 205 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження, за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку ПАТ "Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій" (код ЄДРПОУ 01374010) з питання порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки за січень-грудень 2015 року, за результатами якої складений акт від 20.02.2017 р. №522/04-64/12-02/01374010 (а.с.8-13).

За висновками акту перевірки встановлено порушення вимог, визначених п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки.

На підставі зафіксованих порушень, відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.02.2017 р. №0002761202 на суму 280 706,91 грн. та №0002771202 на суму 21 143,93 грн. (а.с.14, 17).

Позивач не погоджується із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, предметом позову є правомірність оскаржуваних рішень, що стало підставою звернення ПАТ "Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій" до суду.

Вирішуючи даний спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі – ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, відповідно до ч.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.1. п.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно із п.76.1 ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п.76.2 ст.76 ПК України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом п.76.3 ст.76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Як зазначено в акті перевірки, перевірка проводилася з питань порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки власності за весь період 2015 року (а.с.8).

Отже, виходячи з положень п.76.3 ст.76 ПК України, суд вважає, що відповідач, здійснюючи перевірку за 2015 рік у лютому 2017 року, порушив вимоги зазначеної норми Закону.

Разом з тим, 22.02.2017 року посадовою особою податкового органу на підставі акта перевірки та згідно статті 126 ПК України прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Також, судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням №0002761202 від 22.02.2017 р. за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного пп.287.3.1. п.287.3. ст.287 ПК України, на підставі ст.126 цього Кодексу, зобов’язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% за затримку понад 30 днів сплати грошового зобов'язання у розмірі 1 403 534,55 грн., що становить 280 706,91 грн. (а.с.14).

Податковим повідомленням-рішенням №0002771202 від 22.02.2017 р. за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного пп.287.3.1. п.287.3. ст.287 ПК України на підставі ст.126 цього Кодексу, зобов’язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% за затримку до 30 днів сплати грошового зобов'язання у розмірі 21 143,93 грн. (а.с.17).

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення обґрунтовується податковим органом висновком про несвоєчасність сплати орендної плати за земельні ділянки у січні-грудні 2015 року, зафіксовані у акті перевірки (а.с.8-13).

Згідно із п.126.1 ст.126 ПК України (у редакції, що діяла на момент проведення перевірки) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 або 20 відсотків погашеної суми податкового боргу залежно від тривалості такої затримки.

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2016 року у справі №804/5160/16, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 року, було задоволено позов ПАТ «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій», яким визнано протиправною бездіяльність Лівобережної ОДПІ у м.Дніпропетровську Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо не здійснення звірення розрахунків ПрАТ «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій» за період з 01.01.2008 року по 01.07.2016 року з орендної плати з юридичних осіб та не надання відповідного акту звірення розрахунків платника станом на 01.07.2016 року. Визнано суму фактично сплачену ПрАТ «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій» у розмірі 3 818 691,46 грн. як надміру сплачену суму грошового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб. Зобов’язано Лівобережну ОДПІ у м.Дніпропетровську Головного управління ДФС у Дніпропетровській області здійснити звірення розрахунків ПрАТ «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій» за період з 01.01.2008 року по 01.07.2016 року з орендної плати з юридичних осіб із відповідним відображенням даних в інтегрованій картці платника ПрАТ «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій» щодо надміру сплачених сум у розмірі 3 818 691,46 грн. та надати акт звірення розрахунків платника з орендної плати з юридичних осіб станом на 01.07.2016 року.

Матеріалами справи підтверджується, що не заперечувалося відповідачем, позивачем подавались до податкового органу податкові декларації з плати за землю за 2014 та 2015 роки, в яких визначено суму орендної плати за три земельні ділянки (а.с.97-112), але, судом встановлено, що в подальшому позивачем було подано уточнюючі декларації з плати за землю, в яких зменшено задекларовану суму орендної плати у поданій звітності за відповідні періоди.

На момент проведення перевірки, дані інтегрованої картки платника не враховували висновки викладені в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2016 року у справі №804/5160/16, в якій визнано фактично сплачену позивачем суму у розмірі 3 818 691,46 грн., як надмірно сплачену суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, тобто, облікова картка платника податків станом на 01.01.2015 року не відображала результатів наведеного судового розгляду, не містила даних щодо наявності у позивача переплати з орендної плати за землю.

Суд вважає, що неправомірними дії відповідача щодо не здійснення зменшення податкових зобов’язань, як зменшення абсолютного значення в обліковій картці платника податків, тобто, відсутність погашення податкового боргу, виключає застосування штрафу на суми зменшення за уточненими розрахунками.

Застосування штрафних санкцій можливе лише за умови доведення податковим органом складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень рішень і лише в частині, підтвердженій належними, допустимими достовірними та достатніми доказами.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 22.02.2017 року №0002761202 №0002771202 слід визнати протиправними та скасувати, з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 4527,77 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №297 від 14.03.2017 року (а.с.3).

Отже, судовий збір у сумі 4 527,77 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.02.2017 року №0002761202 та №0002771202, винесені Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій» (код ЄДРПОУ 01374010) судові витрати по справі у розмірі 4 527,77 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя Кучма К.С.