Рішення № 81144076, 28.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року Справа № 160/1640/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, Голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненка Ігоря Юрійовича, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

19.02.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (далі - відповідач 1), Голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко Ігоря Юрійовича (далі відповідач 2), Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області (далі - відповідач 3), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - третя особа), в якій позивач просить:

- визнати дії Голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко Ігоря Юрійовича щодо відрахування ОСОБА_1 зі штату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, яка має малолітню дитину до досягнення нею трирічного віку протиправними;

- визнати протиправними та скасувати наказ Голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко Ігоря Юрійовича від 16.01.2019 року № 8-К «Про відрахування зі штату судді ОСОБА_1», Наказ Голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко Ігоря Юрійовича від 18.01.2019 року № 9-К «Про внесення змін до наказу № 8-К від 16.01.2019 року «Про відрахування зі штату судді ОСОБА_1», Наказ Голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко Ігря Юрійовича від 25.01.2019 року № 14-К «Про внесення змін до наказів № 8-К від 16.01.2019 року «Про відрахування зі штату судді ОСОБА_1» та наказу № 9-К від 18.01.2019 року «Про внесення змін до наказу № 8-К від 16.01.2019 року «Про відрахування зі штату судді ОСОБА_1»;

- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 26239738) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) заборгованість із суддівської винагороди у розмірі 64721,38 грн.;

- включити (поновити) у штат Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1;

- стягнути солідарно з Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (код ЄДРПОУ 02891368), Голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко Ігоря Юрійовича та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 26239738) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Наказом Голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю. від 25.01.2019 №14-К внесено зміни до Наказу від 16.01.2019 №8-К в частині дати відрахування позивача зі штату суду, а саме «18.01.2019 року» змінено на «24.01.2019 року». При цьому, наказ про внесення змін дати відрахування винесений після нової дати відрахування. Оскаржуваним наказом позивача виключено зі штату суду з 24.01.2019, тобто з цього дня припинено нарахування та виплату посадового окладу. Таким чином, з відповідачів на користь позивача має бути стягнута суддівська винагорода у вигляді посадового окладу з 25.01.2019 по 18.02.2019 у розмірі 55949,38 грн. Крім того, відповідачами не у повній мірі проведено розрахунок з позивачем за січень 2019 року, а саме не виплачено за січень 2019 року - 8772,00 грн.

Також, в обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що має малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем в порушення положень Конституції України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів», КЗпП України протиправно винесено наказ про відрахування її зі штату.

Ухвалою суду від 21.02.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями.

13.03.2019 року представником Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідача просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що відділом планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, на підставі наказу про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, було здійснено повний розрахунок з позивачем, який включає в себе лікарняні, компенсацію за відпустку, а також з урахування податків та авансового платежу. Проте позивач, при зверненні з позовним вимогами в цій частині не врахувала отриманий нею авансовий платіж та утриманий військовий збір. Крім того, зазначено, що Головою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська на підставі рішення Вищої ради правосуддя України від 30.10.2018 року №3306/0/15-18, прийнявши наказ про відрахування зі штату судді ОСОБА_1 з 18.01.2019 року, діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, як то передбачено ст.125 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". А у зв'язку з дотриманням права ОСОБА_1 на перебування на лікарняному, прийняв Наказ від 25.01.2019 року №14-К, яким внесено зміни до Наказу від 16.01.2019 року №8-К про відрахування зі штату ОСОБА_1 з 24.01.2019 року, тобто з дня коли позивачка повинна була приступити до роботи після лікарняного.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви відповідачів, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Указом Президента України від 21.05.2007 року № 432/2007 ОСОБА_1 призначено суддею Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська строком на п'ять років.

Постановою Верховної Ради України від 17.05.2012 року № 4736-VI ОСОБА_1 обрано суддею цього суду безстроково.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30.10.2018 року № 3306/0/15-18, яке на момент розгляду цієї справи не скасовано та є чинним, ОСОБА_1 звільнено з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України (за вчинення істотного дисциплінарного проступку).

Наказом Голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2019 року № 8-К «Про відрахування зі штату судді ОСОБА_1» ОСОБА_1 відраховано зі штату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з 18.01.2019 року, з виплатою останній грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток.

Наказом Голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.01.2019 року № 9-К «Про внесення змін до наказу № 8-К від 16.01.2019 року «Про відрахування зі штату судді ОСОБА_1», внесені зміні, а саме «пунктом 6 узяти до уваги, що за період роботи з 13.02.2018 року по 12.02.2019 року ОСОБА_1 понаднормово було використано 4 календарних дні щорічної основної оплачуваної відпустки.

Відповідно до лікарняного листка непрацездатності серія АДС №720206, який ОСОБА_1 був наданий до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 25.01.2019 року, остання перебувала на амбулаторному лікування у період з 04.01.2019 року по 23.01.2019 року включно. Відповідно до вказаного листка непрацездатності, ОСОБА_1 повинна приступити до роботи з 24.01.2019 року.

Наказом Голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2019 року № 14-К «Про внесення змін до наказів № 8-К від 16.01.2019 року «Про відрахування зі штату судді ОСОБА_1» та наказу № 9-К від 18.01.2019 року «Про внесення змін до наказу № 8-К від 16.01.2019 року «Про відрахування зі штату судді ОСОБА_1», ОСОБА_1 відрахована зі штату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з 24.01.2019 року, у зв'язку дотриманням права ОСОБА_1 на перебування на лікарняному.

Не погоджуючись з прийнятими наказами, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суддя - це посадова особа, що має статус, визначений чинним законодавством. Призначення чи обрання на посаду, звільнення та організація суддівської кар'єри (професійної діяльності) здійснюється в порядку спеціальних процедур, визначених спеціальним законодавством.

Правовий статус судді та гарантії здійснення професійної діяльності регулюється винятково Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в України, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VII.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", незалежність судді забезпечується, зокрема, особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень.

Здійснення правосуддя на професійній основі регулюється винятково Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Статтею 128 Конституції України передбачено, що призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої Ради правосуддя в порядку встановленому законом.

Відповідно до статті 125 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.

Правовий статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя регулюються Законом України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 № 1798-VIII.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону, Вища рада правосуддя ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", голова місцевого суду видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв'язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.

Судом встановлено, що Рішенням Вищої ради правосуддя від 30.10.2018 року №3306/0/15-18, яке на момент розгляду цієї справи не скасовано та є чинним, ОСОБА_1 звільнено з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України. (за вчинення істотного дисциплінарного проступку.)

Отже, ОСОБА_1 є такою, що не може здійснювати правосуддя.

За таких підстав, суд робить висновок, що Головою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю. правомірно видано Наказ від 16.01.2019 року № 8-К про відрахування зі штату судді ОСОБА_1 з 18.01.2019 року.

Водночас, з урахуванням наданого ОСОБА_1 лікарняного листка непрацездатності серія АДС №720206, згідно з яким ОСОБА_1 перебувала на лікарняному з 04.01.2019 року по 23.01.2019 року включно, суд також робить висновок про правомірність дій Голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська при виданні Наказу від 25.01.2019 року № 14-К про відрахування зі штату судді ОСОБА_1 з 24.01.2019 року, тобто з наступного дня після лікарняного, коли позивач повинна була з'явитись на роботі. Тому дії Голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю. щодо видання наказів є правомірними, спірні накази є такими, що скасуванню не підлягають, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

У зв'язку з тим, що суд не знайшов підстав для визнання протиправним та скасування оскаржених наказів, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення її у штаті Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суд зазначає, що посилання позивача на норми трудового законодавства та застосування такого законодавства до даних спірних правовідносин є безпідставними, оскільки за загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі. Разом з тим, з огляду на особливий статус судді, правове регулювання організації праці суддів визначається приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а не положеннями КЗпП України.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок нарахованих і недосплачених сум заробітку та нарахувати і виплатити недосплачену суму заробітку у розмірі 8772.00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з розрахунковим листом, виданим Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахувань ОСОБА_1 за січень 2019 року, загальна сума розрахункових коштів складає 106784,07 грн., яка включає в себе лікарняні, компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки за вислугу років, а також з урахування податків та авансового платежу.

Відтак, позивачем не враховано отриманий нею авансовий платіж в розмірі 3039,00 грн. а також усі податки, у т.ч. військовий збір, утриманий з неї.

З огляду на вказане, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Оскільки суд не знайшов підстав для визнання дій протиправними та скасування оскаржуваних наказів, а отже, й підстав для відшкодування моральної шкоди, як похідної позовної вимоги за такі дії відповідачів, немає.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи, чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали, а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для вирішення питання стосовно розподілу судових витрат та повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (пр. Дмитра Яворницького, 57, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 02891368), Голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко Ігоря Юрійовича (пр. Дмитра Яворницького, 57, м. Дніпро, 49000), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (пр. Дмитра Яворницького, 21А, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 26239738), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (вул. Челюскіна, 1, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37988155) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування наказів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський