Рішення № 81143806, 04.04.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року м. Житомир справа № 278/3135/18

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Магдич В.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Бесараба О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

19.10.2018 ОСОБА_3 звернувся до Житомирського районного суду із позовом до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення 34 сесії 7 скликання Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 26.04.2018 за №697 «Про розгляд Постанови Житомирського районного суду»;

- зобов'язати Новогуйвинську селищну раду Житомирського району Житомирської області у місячний строк на пленарному засіданні сесії розглянути питання (прийняти рішення) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни її цільового призначення площею 0,0300 га гр. ОСОБА_3 з ведення особистого селянського господарства на будівництво та обслуговування інших будівель громадської забудови (для будівництва шиномонтажу та автомийки) за адресою: АДРЕСА_2 та зміну її цільового призначення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником земельної ділянки площею 0,03 га за кадастровим номером НОМЕР_2 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Позивач отримав дозвіл на виготовлення проекту детального плану на вказаній земельній ділянці для будівництва автомийки та шиномонтажу, який рішенням відповідача було затверджено. У вказаному проекті також містяться позитивні висновки управління Держземагенства у Житомирській області та відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Житомирської РДА Новогуйвинської селищної ради щодо зміни її цільового призначення з ведення селянського фермерського господарства на будівництво та обслуговування інших будівель громадської забудови (для будівництва автомийки та шиномонтажу). Однак, 26.04.2018 відповідачем 34 сесією 7 скликання прийняте рішення №697 «Про розгляд Постанови Житомирського районного суду», яким позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни її цільового призначення площею 0,0300 га з ведення особистого селянського господарства на будівництво та обслуговування інших будівель громадської забудови (для будівництва шиномонтажу та автомийки) у АДРЕСА_2. Прийняте рішення, на думку позивача, не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує його право власності та користування земельною ділянкою, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2018 видно, що під час реєстрації позовної заяви в автоматизованій системі документообігу Житомирського районного суду Житомирської області їй присвоєно єдиний уніфікований номер судової справи 278/3135/18.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 22.10.2018 ухвалено до відкриття провадження в адміністративній справі за вказаним позовом, справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії направлено на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

До Житомирського окружного адміністративного суду ухвала разом зі справою №278/3135/18 надійшла 21.11.2018.

21.11.2018 під час автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено головуючого - суддю Єфіменко О.В.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 10.01.2019 на 11:00.

Відповідно до листа від 28.12.2018 у зв'язку з перебуванням судді Єфіменко О.В. у відпустці у період з 02.01.20189 до 11.01.2019 судове засідання, призначене на 10.01.2019 на 11:00 перенесене на 07.02.2019 на 14:00 (а.с. 48).

28.12.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 22.12.2018 вих. №2568/02-23 (а.с. 49-52).

Крім того, від відповідача на адресу суду 28.12.2018 надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем шестимісячного строку на звернення до суду з даним позовом (а.с. 62-64).

04.01.2019 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 04.01.2019 вих. №284/19 (а.с. 82-83).

15.01.2019 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 15.01.2019 вих. №108/02-23 (а.с. 85-86).

Підготовче судове засідання відкладене на 13.03.2019 на 15:00, у зв'язку з задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 07.02.2019 (а.с. 95-96).

12.03.2019 на адресу суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву про залишення позову без розгляду від 12.03.2019 (а.с. 102).

У підготовчому судовому засіданні суд ухвалами від 13.03.2019, постановленими у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без виходу до нарадчої кімнати, відмовив відповідачу у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду та закрив підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 04.04.2019 на 15:30, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 13.03.2019 (а.с. 107-108).

У судовому засіданні 04.04.2019 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, з підстав, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив (а.с. 82-83).

У судовому засіданні 04.04.2019 представник відповідача проти заявлених вимог заперечував та просив у задоволенні позову відмовити з підстав, що викладені у відзиві на адміністративний позов (а.с. 49-52). В обґрунтування заперечень пояснив, що відповідачем не оспорюється факт наявності детального плану території даної земельної ділянки для розміщення автомийки та шиномонтажу, однак відсутній генеральний план населеного пункту Новогуйвинське, який затверджується на сесії ради. У зв'язку із відсутністю даного містобудівного документа, детальний план по своїй суті в дійсності не уточнює жодного генерального плану, а отже не відповідає своєму призначенню, передбаченому ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». На думку представника відповідача, оскаржуване рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для зміни цільового призначення, не порушує права позивача, як власника даної земельної ділянки, котрому територіальною громадою зазначена земельна ділянка надавалася виключно для ведення особистого селянського господарства.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №29562621 від 17.11.2014 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,03 га кадастровий номер НОМЕР_2 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (а.с. 40).

Рішенням виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради №130 від 29.10.2014 даній земельній ділянці присвоєно юридичну адресу: АДРЕСА_2 (а.с. 10).

Рішенням виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради №11 від 22.01.2015 ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту детального плану на земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_2, за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва автомийки та шиномантажу (а.с. 11).

Рішенням 44 сесії селищної ради 6 скликання Новогуйвинської селищної ради №812 від 05.03.2015 затверджено детальний план території земельної ділянки під розміщення шиномонтажу та автомийки у АДРЕСА_2 (а.с. 12).

Також у вказаному проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни її цільового призначення площею 0,0300 га з ведення особистого селянського господарства на будівництво та обслуговування інших будівель громадської забудови (для будівництва шиномонтажу та автомийки) за адресою: АДРЕСА_2 містяться позитивні висновки управління Держземагенства у Житомирському районі за №19-603-99.4-1673/15-15 від 30.10.2015 (на звороті а.с.20 та а.с. 21) та відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Житомирської районної державної адміністрації №01-17/534 від 17.04.2015 (а.с. 22) (а.с. 13-22).

26.04.2018 34 сесією 7 скликання Новогуйвинської селищної ради прийняте рішення №697 «Про розгляд Постанови Житомирського районного суду», яким ОСОБА_3 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни її цільового призначення площею 0,0300 га з ведення особистого селянського господарства на будівництво та обслуговування інших будівель громадської забудови (для будівництва шиномонтажу та автомийки) у АДРЕСА_2 (а.с. 37).

Позивач вважає, що прийняте рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує його право власності і користування належною йому земельною ділянкою, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Основного Закону визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Рішення ради з питань місцевого значення у сфері регулювання земельних відносин в силу п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» приймається виключно на пленарних засіданнях селищної ради.

До повноважень селищної ради відповідно до пунктів «а» і «д» ст.12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) відноситься організація землеустрою та розпорядження землями територіальних громад в межах населених пунктів.

Частиною п'ятою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Таким чином, законодавством передбачено передумови здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень у сфері розпорядження об'єктами комунальної власності (в тому числі і землями), а саме виключно в інтересах територіальних громад.

Згідно з ч.2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» будь-яке рішення ради, в тому числі, котрі стосуються питань землекористування, приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З наведеного вбачається, що для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни її цільового призначення, необхідно щоб за дане рішення проголосувала більшість від загального складу ради. Зазначене рішення повинно прийматися виключно з урахуванням інтересу територіальної громади.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.

У випадку прийняття відповідного рішення на сесії ради, у тому числі оскаржуваного, рада, як юридична особа публічного права та, відповідно, як суб'єкт владних повноважень не має законодавчих важелів, які би могли б вплинути на волевиявлення депутата, як представника громади.

Сесія, як колегіальне засідання представників громади, та відповідно рада, як суб'єкт владних повноважень не відповідають за зобов'язанням один одного.

Будь-яке рішення, що ставиться на розгляд та голосування пленарного засідання, попередньо розробляється та готується суб'єктами законодавчої ініціативи на місцевому рівні.

Згідно з п.9 статті 7 Регламенту Новогуйвинської селищної ради, затвердженого рішенням 2-ої сесії сьомого скликання №7 від 16.12.2015 (далі - Регламент) передбачено, що проекти рішень можуть вноситися селищним головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Частиною 1 даної статті Регламенту передбачено, що пропозиції щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії, подаються секретарю селищної ради за 25 днів до сесії супровідною запискою і проектом рішення, яке пропонується прийняти з цього питання, та розглядаються попередньо постійними комісіями ради.

Згідно з пунктами 3 і 9 ст.3 «Положення про постійні комісії Новогуйвинської селищної ради», затвердженого рішенням 2-ої сесії 7 скликання від 16.12.2015 №8 (далі - Положення) визначено, що постійні комісії ради серед іншого: розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, а також розглядають на своїх засіданнях та готують висновки та рекомендації по проектах нормативних та інших юридичних актів селищної ради, незалежно від суб'єкта їх внесення.

Відтак, у результаті надходження проекту землеустрою від позивача, зазначений проект відведення земельної ділянки разом із супровідною заявою були розглянуті на засіданні постійної депутатської комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, яка у п.15 протоколу №40 від 12.06.2018 рекомендувала сесії ради відмовити у затвердженні проекту землеустрою із постановкою на голосування саме такого проекту рішення (а.с. 59-60).

З пункту 8.9 витягу з протоколу №34 від 26.04.2018 34 сесії 7 скликання вбачається, що сесією ради слухалося питання за доповіддю голови депутатською комісії про розгляд постанови Житомирського районного суду, яка зобов'язала раду повторно розглянути заяву ОСОБА_3 та розроблений ним проект землеустрою (а.с. 53-58).

За результатами електронного поіменного голосування простою більшістю від депутатського складу ради у кількості 14 голосів проект рішення депутатської комісії було підтримано та прийняте відповідне рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою, яке у подальшому було офіційно оприлюднене на офіційному веб-сайті Новогуйвинської селищної ради http://novoguivinske-rada.org.ua.

Таким чином, більшість депутатів ради, які проголосували «за» відповідний проект рішення діяли виключно в інтересах територіальної громади селища.

У попередні роки представники територіальної громади вже приймали позитивне рішення та сприяли позивачу у реалізації його права, як громадянина, на безоплатне отримання у власність за його клопотанням земельної ділянки площею 0,03 га, кадастровий номер НОМЕР_2 та передали позивачу у власність земельну ділянку для ведення ним особистого селянського господарства у смт. Новогуйвинське. Оскільки на той час, інтерес територіальної громади співпадав з інтересом позивача та з метою сприяння розвитку селянського господарства на місцевості.

Статтею 90 ЗК України встановлено, що до прав власників не віднесено право на зміну цільового призначення земельної ділянки, яка була надана територіальною громадою в рамках реалізації права громадян на безоплатну приватизацію.

У той же час, статтею 91 ЗК України зобов'язано власника земельної ділянки серед іншого: забезпечувати використання її за цільовим призначенням; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися принципів добросусідства тощо.

Таким чином, відмовляючи у затвердженні проекту землеустрою, територіальна громада однозначно виразила у формі рішення свою позицію проти забудови зазначеної земельної ділянки, оскільки остання надавалася у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства та вільного господарювання ним у межах цільового призначення.

Наявність позитивних висновків у рамках погодження даного проекту землеустрою, як і наявність затвердженого детального плану території для будівництва «шиномонтажу та автомийки» не зобов'язують орган місцевого самоврядування відступати від власної позиції та приймати однозначне рішення про затвердження проекту відведення щодо зміни цільового призначення.

Стаття 20 ЗК України визначає, що орган місцевого самоврядування також може і відмовити у формі рішення у затвердження проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни її цільового призначення. Така відмова може бути оскаржена до суду.

Частиною 5 даної статті ЗК України передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 33 ЗК України визначено, що земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Таким чином, територіальна громада надала у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, яку останній може використовувати в силу даного положення Земельного кодексу виключно за цільовим призначенням.

Частина 1 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містить визначення детальному плану, як містобудівній документації - у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці. Ключовими ознаками детального плану являється уточнення існуючого генерального плану та визначення планувальної організації для комплексної забудови.

У випадку позивача, детальний план визначає лише будівництво автомийної та шиномонтажу, тобто забудова згідно з ним не є комплексною, та даний документ не має планувальних умов мікрорайону, кварталу, частини населеного пункту, а визначає лише організацію забудови окремої земельної ділянки. Окрім того, зазначений документ розроблений за відсутності генерального плану селища Новогуйвинське, який належним чином затверджений сесією селищної ради, що унеможливлює на сьогоднішній день забудову, враховуючи, що територіальна громада в цілому не вбачає на даній місцевості автомийну та шиномонтаж.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на виконання ч.2 ст.77 КАС України доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів не спростовано правомірність рішення 34 сесії 7 скликання Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 26.04.2018 за №697 «Про розгляд Постанови Житомирського районного суду», а тому позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат та витрат на правничу допомогу судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1. РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1) до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (вул. Дружби народів, 5, смт. Новогуйвинське, Житомирський район, Житомирська область, 12441. РНОКПП/ЄДРПОУ: 04348303) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 15 квітня 2019 року.

Головуючий суддя Єфіменко Ольга Володимирівна