Рішення № 81143721, 12.04.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року м. Житомир справа № 240/1744/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в якому просила:

- визнати протиправними дії Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Житомирської області щодо винесення рішення про відмову у здійсненні переведення мене на пенсію згідно з Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ з додатково наданими довідками до розрахунку пенсії про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 7 від 29.01.2019, № 2 від 29.01.2019;

- зобов'язати Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Житомирської області здійснити переведення мене на пенсію згідно з Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723- XII та призначити мені, пенсію державного службовця за вислугу років відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з врахуванням наданих довідок до розрахунку пенсії державного службовця від 29.01.2019 № 7 - про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, а саме премія та інші виплати, що складає - 35135,97 грн, та від 29.01.2019 №2- про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), що складає - 6000 грн

В обґрунтування позову зазначає, що із 23.08.2018 їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак продовжувала працювати на державній службі в Новоград-Волинській ОДПІ по 29.01.2019. Вказує, що 30.01.2019 звернулась до відповідача із заявою про переведення із пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію згідно Закону України "Про державну службу". Однак отримала відмову в переводі на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" у зв'язку із відсутністю права з посиланням на те, що позивачу не присвоювався ранг державного службовця.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 позовну заяву залишено без руху.

Відділом документального забезпечення суду 06.03.2019 зареєстровано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 11.03.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Зобов'язати Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати до суду у термін, протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1.

Копія ухвали, що надсилалась позивачу повернулась до суду з відмітною поштового відділення, що причиною повернення є закінчення встановленого терміну зберігання.

Відповідач копію ухвали отримав 25.03.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

До суду 25.03.2019 та 30.03.2019 надійшов відзив (ідентичний зміст) у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову та вказує, що Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723- XII на призначення пенсії за віком можуть розраховувати, зокрема, особи, які на день набрання чинності Законом №889- УІІІ (01.05.2016 року) мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України. Посадовим особам контролюючих органів згідно зі статтею 343 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII "Про державну службу", тому право на призначення пенсії за Законом №3723-ХП "Про державну службу" з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має 20 років державної служби у позивача відсутнє.

Витребувані судом в ухвалі від 11.03.2019 копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 відповідачем до суду не надано. Вимоги ухвали не виконано.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорта, що міститься в матеріалах справи (а.с. 10)

Відповідно до Довідки №3 від 29.01.2019 ОСОБА_1 із 03.12.1993 по січень 2019 працювала на посадах в органах державної податкової служби України (а.с. 13)

Дана обставина визнається відповідачем.

Відповідачем не заперечується, що із 23.08.2018 позивач отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою від 30.01.2019 про перехід на пенсію згідно Закону України "Про державну службу".

Рішенням №6 від 06.02.2019 Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо розгляду питання, пов'язаного з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України Про пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 в переводі на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має 20 років державної служби, відповідно до заяви від 30.01.2019, - відмовлено, у зв'язку з відсутністю права. (а.с. 15)

Листом №814/051 від 06.02.2019 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що посадовим особам контролюючих органів згідно зі статтею 343.1.Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII "Про державну службу", тому право на призначення пенсії за Законом №3723-XII "Про державну службу" з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має 20 років державної служби відсутнє.

Вважаючи таку відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну службу» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності в осіб, які мають не менш як 10 років стажу державної служби, або не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку, та перебування на час досягнення пенсійного віку на посаді державної служби, наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ передбачено, що Державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., N52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Так відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_2 і старші після досягнення ними такого віку: 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

Судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_3, а тому пенсійний вік позивача, згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 58 років 6 місяців.

Враховуючи те, що із заявою позивач звернулась до відповідача 30.01.2019, суд вважає що позивач досягла віку, визначеного ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Дана обставина відповідачем не заперечується.

Суд відмічає, що Новоград-Волинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не ставилось під сумнів наявність у ОСОБА_1 необхідного страхового стажу для переходу на пенсію згідно Закону України "Про державну службу"

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні заяви позивача від 30.01.2019 відповідач посилається на те, що посади, які займала ОСОБА_1 не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII "Про державну службу"

Однак, суд вважає таке обґрунтування відмови помилковим з огляду на наступне.

Статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII передбачено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Згідно п. 341.1 ст. 341 Податкового кодексу України служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров'я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов'язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Пунктом 342.4 ст. 342 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Відповідно до п. 344.1 ст. 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 (чинного до 01.05.2016, тобто в період проходження позивачем служби в податкових органах) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Згідно ч. 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

За таких обставин, позивач станом на 01.05.2016, хоч і не займала посаду державної служби, але має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має необхідний страховий стаж, суд вважає що рішення №6 від 06.02.2019 про відмову є протиправним.

Подібна правова позиція викладене у Постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі №586/965/16-а та від18 грудня 2018 року у справі № 466/6987/17

Враховуючи викладене суд вважає, що позовна вимога в частині визнати протиправними дії Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Житомирської області щодо винесення рішення про відмову у здійсненні переведення мене на пенсію згідно з Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ є обґрунтованою.

Разом з тим, враховуючи ненадання відповідачем на виконання суду копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 суд не має можливості встановити, чи надавались до заяви від 30.01.2019 довідки №7 від 29.01.2019 та №2 від 29.01.2019.

Щодо позовної вимоги у якій позивач просить зобов'язати Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Житомирської області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію згідно з Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723- XII та призначити їй, пенсію державного службовця за вислугу років відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу", суд зазначає наступне.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Суд зазначає, що позивач, заявляючи дану позовну вимогу, фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо призначення або відмови у призначенні пенсії.

Задоволення вказаної позовної вимоги фактично порушить закріплені законом виключні повноваження Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та зобов'яже відповідача вчинити дії поза встановленою чинним законодавством процедурою.

Разом з тим, суд вважає за необхідне, з метою захисту порушеного права позивача, зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 30.01.2019 та прийняти рішення з урахуванням встановлених судом обставин та наявності у позивача права на пенсію згідно Закону України "Про державну службу".

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн (за одну вимогу немайнового характеру), що підтверджується квитанцією №102 від 21.02.2019 на суму 742,00 грн та №61 від 22.02.2019 на суму 26.40 грн(а.с.4), отже судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Житомирської області щодо винесення рішення про відмову у здійсненні переведення ОСОБА_1 на пенсію згідно з Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ з додатково наданими довідками до розрахунку пенсії про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 7 від 29.01.2019, № 2 від 29.01.2019.

Зобов'язати Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Житомирської області (вул. Єрьоменка, 16,Новоград-Волинський,Житомирська область, 11708, код ЄДРПОУ 37808338) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) від 30 січня 2019 року з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Житомирської області (вул. Єрьоменка, 16, Новоград-Волинський,Житомирська область, 11708, код ЄДРПОУ 37808338) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) документально підтверджені судові витрати у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук