Рішення № 81143528, 12.04.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 140/408/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася в суд з позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Луцьке ОУПФ, відповідач) в якому просила:

1) визнати протиправними дії:

- щодо зменшення з 01 серпня 2018 року розміру суддівської винагороди, з якої нараховується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, на 1 148 грн 33 коп.;

- щодо не проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII із змінами, внесеними Законом України від 15 травня 2018 року №2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», який набрав чинності 22 липня 2018 року;

- щодо не проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року на підставі рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 у справі № 1-7/2018/4062/15 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»;

- щодо не проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2019 року у зв'язку із збільшенням з 01 січня 2019 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 1 921 грн 00 коп.;

2) зобов'язати провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:

- з урахуванням до суддівської винагороди, з якої нараховується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, 1 148 грн 33 коп. матеріальної допомоги на оздоровлення, щодо неврахування якої до суддівської винагороди дії Луцького ОУПФ рішенням суду від 19 лютого 2018 року, яке набрало законної сили 02 травня 2018 року, на даний час не скасоване і не змінене, були визнані протиправними і Луцьке ОУПФ зобов'язано вчинити певні дії, починаючи з 01 серпня 2018 року і постійно;

- з 01 січня 2018 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII із змінами, внесеними Законом України від 15 травня 2018 року №2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», який набрав чинності 22 липня 2018 року;

- з 04 грудня 2018 року на підставі рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 у справі № 1-7/2018/4062/15 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»;

- з 01 січня 2019 року у зв'язку із збільшенням з 01 січня 2019 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 1 921 грн 00 коп.;

3) зобов'язати виплатити одноразово недоплачені суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що працювала суддею і після виходу у відставку перебуває на обліку у відповідача як суддя у відставці, отримуючи щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Позивач звернулася до Луцького ОУПФ 06 вересня 2018 року з вимогами щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2018 року із зарахуванням до суддівської винагороди, з якої нараховується щомісячне довічне грошове утримання, матеріальної допомоги на оздоровлення, виплаченої у січні 2016 року, в розмірі 1 148 грн 33 коп. Проте, відповідач листом від 18 вересня 2018 року за № 428/А-01 в задоволенні вимог про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відмовив, фактично перерахувавши щомісячне грошове утримання лише з 01 серпня 2018 року і виплативши 04 вересня 2018 року за вересень 2018 року 26 958 грн 60 коп. та через день провівши доплату за серпень 2018 року в розмірі 1 445 грн 00 коп. Тобто відповідач не провів перерахунок з 01 січня 2018 року та протиправно з 01 серпня 2018 року зменшив розмір щомісячного довічного грошового утримання на 1 033 грн 50 коп. від того, що належить за законом, а саме, 90 % щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від суддівської винагороди 31 102 грн 33 коп. (17 620 грн 00 коп. (посадовий оклад) + 12 334 грн 00 коп. (70 % надбавки за вислугу років від посадового окладу) + 1 148 грн 33 коп. (матеріальна допомога на оздоровлення) = 31 102 грн 33 коп.), що становить 27 992 грн 10 коп. + 363 грн 00 коп. (доплата за почесне звання заслуженого юриста України).

Позивач вважає, що їй протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року, оскільки зміна з 01 січня 2018 року розміру складових суддівської винагороди, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 762 грн 00 коп., є також підставою для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11- р/2018 у справі №1-7/2018/4062/15 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат».

ОСОБА_1 звернулася до Луцького ОУПФ для проведення перерахунку з 04 грудня 2018 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Проте, відповідачем проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11- р/2018 лише з 01 січня 2019 року і виплачено 04 лютого 2019 року з доплатою за січень.

Також, відповідачем не проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2019 року у зв'язку із збільшенням з 01 січня 2019 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 762 грн 00 коп. станом на 01 січня 2018 року до 1 921 грн 00 коп. станом на 01 січня 2019 року.

Позивач вважає дії відповідача щодо не проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року на підставі рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11- р/2018 та з 01 січня 2019 року у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб протиправними, та такими, що порушують її конституційні права, свободи та інтереси.

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В поданих до суду відзиві на позовну заяву від 11 березня 2019 року №3154/06-14 та поясненнях щодо розрахунку проведеного перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 від 09 квітня 2019 року № 4510/06-13 відповідач позов заперечив, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

В обґрунтування своєї позиції вказав, що Луцьким ОУПФ правомірно здійснено перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за її заявою від 13 серпня 2018 року на підставі довідки Волинського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року № 03-56/14/18, та відповідно припинено нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 13 780 грн 00 коп., оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року у справі № 803/59/18, яке набрало законної сили, виконане повністю.

Враховуючи роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 04 лютого 2019 року № 2230/1/2-19/54 позивачу було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року.

На підставі рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018, згідно із заявою від 10 січня 2019 року та довідкою, виданою Волинським окружним адміністративним судом 19 грудня 2018 року № 03-56/18/18 позивачу було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2019 року.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII, на підставі заяви від 01 лютого 2019 року та довідки, виданої Волинським окружним адміністративним судом 29 січня 2019 року № 03-56/3/19 позивачу було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01 лютого 2019 року.

Також, відповідач посилається на пункт 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1, яким передбачено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

З наведених підстав у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року дану справу визнано типовою та провадження у ній зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 200/865/19-а за позовом Особа1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року у справі № 200/865/19-а, відповідно до якої закрито провадження у зразковій справі № 200/865/19-а за позовом Особа1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ухвали суду від 02 квітня 2019 року провадження у справі № 140/408/19 було поновлено.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року № 1515-VIII «Про звільнення суддів» відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України у зв'язку із поданням заяви про відставку звільнено позивача ОСОБА_1 з посади судді Волинського окружного адміністративного суду.

Наказом Волинського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року № 02-07/93 ОСОБА_1 відраховано зі штату суду з 15 вересня 2016 року.

З матеріалів пенсійної справи вбачається, що позивач з 16 вересня 2016 року перебуває на обліку в Луцькому ОУПФ та одержує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI.

06 вересня 2018 року позивач звернулася до Луцького ОУПФ з вимогами щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII із змінами, внесеними Законом України від 15 травня 2018 року №2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», який набрав чинності 22 липня 2018 року, та із зарахуванням до суддівської винагороди, з якої нараховується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, матеріальної допомоги на оздоровлення, виплаченої у січні 2016 року, в розмірі 1 148 грн 33 коп., щодо неврахування якої до суддівської винагороди дії відповідача рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року, яке набрало законної сили 02 травня 2018 року, на даний час не скасоване і не змінене, були визнані протиправними і відповідача зобов'язано вчинити певні дії.

Листом від 18 вересня 2018 року за № 428/А-01 відповідач відмовив у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2018 року та врахування щорічної виплати допомоги на оздоровлення при проведенні перерахунку з 01 січня 2018 року з посиланням на постанову Верховного Суду України від 05 листопада 2013 року у справі № 21/293-ф-13, постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2011 року № 8, пункт 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1, та повідомив, що такий перерахунок у зв'язку з набранням чинності Законом України від 15 травня 2018 року №2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» вже проведений з 01 серпня 2018 року.

Крім того, Волинським окружним адміністративним судом видана ОСОБА_1 довідка від 19 грудня 2018 року № 03-56/18/18 про суддівську винагороду з 04 грудня 2018 року для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яку позивач разом із заявою 10 січня 2019 року подала до Луцького ОУПФ для проведення перерахунку з 04 грудня 2018 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018.

Згідно із поданою заявою від 10 січня 2019 року та довідкою, виданою Волинським окружним адміністративним судом 19 грудня 2018 року № 03-56/18/18 позивачу було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 з 01 січня 2019 року

29 січня 2019 року ОСОБА_1 видана Волинським окружним адміністративним судом довідка від 29 січня 2019 року № 03-56/3-19 про суддівську винагороду з 01 січня 2019 року для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яку позивач разом із заявою 01 лютого 2019 року подала до Луцького ОУПФ для проведення перерахунку з 01 січня 2019 року щомісячного грошового утримання судді у відставці відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII.

На підставі заяви від 01 лютого 2019 року та довідки, виданої Волинським окружним адміністративним судом 29 січня 2019 року № 03-56/3/19 позивачу було проведено такий перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01 лютого 2019 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої - третьої статті 138 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів (втратив чинність частково, в його первісній редакції, далі - Закон №2453-VI) судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу» або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг пенсійного віку, отримує неоподатковуване щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу». Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» були внесені зміни до Закону №2453-VІ, відповідно до яких частина третя статті 138 Закону №2453-VІ була викладена у наступній редакції: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді».

Однак рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року №3-рп/2013 у справі №1-2/2013 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, частину третю статті 138 Закону №2453-VI (у редакції Закону №3668-VI).

Відповідно до частини четвертої статті 142 чинного Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Частиною третьою статті 133 Закону №2453-VІ (в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року №192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд») передбачено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрав чинності з 01 січня 2017 року) установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

22 липня 2018 року набрав чинності Закон України від 15 травня 2018 року №2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». Пунктом 6 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону в абзаці другому пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., №2, ст. 25) слово та цифри «1600 гривень» замінено словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року».

Статтею 7 Закону України від 07 грудня 2017 року №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762 грн 00 коп.

З огляду на зазначене, з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів збільшився та встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 762 грн 00 коп.

Таким чином, оскільки посадовий оклад судді місцевого суду з 01 січня 2018 року змінився у зв'язку із прийняттям Закону №2415-VIII (до 31 грудня 2017 року становив 16 000 грн 00 коп., а з 01 січня 2018 року - 17 620 грн 00 коп.), відтак вказане є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, в тому числі і позивачу.

Оскільки зміна посадового окладу як складової суддівської винагороди відбулася з 01 січня 2018 року, тому саме з цієї дати позивачу повинен бути здійснений перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Суд також враховує, що Закон № 2415-VІІІ, який набрав чинності 22 липня 2018 року, викладено у такій редакції, яка дозволяє застосовувати як розрахункову величину мінімальної заробітної плати прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо не проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII із змінами, внесеними Законом України від 15 травня 2018 року №2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Водночас, в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині зобов'язання провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року слід відмовити, оскільки такий перерахунок було проведено в березні 2019 року, що підтверджується витягом із підсистеми Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ) за пенсійною справою №907640814053 та листом від 09 квітня 2019 року №4510/06-13.

Щодо здійснення перерахунку ОСОБА_1 розміру довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку із набранням законної сили рішенням Конституційного суду України №11-р від 04 грудня 2018 року та зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року на 1 921 грн 00 коп., суд зазначає наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018, згідно із заявою від 10 січня 2019 року та довідкою, виданою Волинським окружним адміністративним судом 19 грудня 2018 року № 03-56/18/18 позивачу було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2019 року.

Здійснюючи перерахунок ОСОБА_1 розміру довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку із набранням законної сили рішенням Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018, відповідач керувався пунктом 4 розділу II Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1, яким передбачено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Відповідний перерахунок здійснено з 01 січня 2019 року.

Відповідно до пунктів 1, 3 резолютивної частини Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11- р/2018 у справі №1-7/2018/4062/15 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» Конституційний Суду України вирішив:

- визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року 15 мінімальних заробітних плат».

- положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII, які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме з 04 грудня 2018 року втратили чинність положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII та відновили свою дію положення цієї статті в його первинній редакції, а саме «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 04 грудня 2018 року на підставі рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 у справі № 1-7/2018/4062/15 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», тому відповідача необхідно зобов'язати здійснити такий перерахунок.

Також, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII, на підставі заяви від 01 лютого 2019 року та довідки, виданої Волинським окружним адміністративним судом 29 січня 2019 року № 03-56/3/19 позивачу було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01 лютого 2019 року.

Наведене обумовлюється положеннями пункту 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1. При цьому, суд зазначає, що посилання відповідача на пункт 4 розділу ІІ Порядку №3-1 є не вірним, оскільки зазначений пункт визначає період в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково ототожнюється відповідачем з періодом за який може бути здійснений такий перерахунок. Суд звертає увагу на те, що дата з якої у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача в даному випадку не є тотожнім поняттям з датою з якої позивач набув право на такий перерахунок.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, призначеного позивачу, з 01 січня 2019 року у зв'язку із збільшенням з 01 січня 2019 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 1 921 грн 00 коп., тому необхідно зобов'язати здійснити такий перерахунок.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року у справі № 803/59/18, яке набрало законної сили 02 травня 2018 року, на даний час не скасоване і не змінене, зобов'язано Луцьке ОУПФ здійснити ОСОБА_1 з 16 вересня 2016 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням отриманої нею у січні 2016 року допомоги на оздоровлення в сумі 13 780 грн 00 коп., з урахуванням виплачених сум.

Відповідач у червні - липні 2018 року виконав рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року у справі № 803/59/18 і провів ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічно грошового утриманні судді у відставці, починаючи з 16 вересня 2016 року, з урахуванням отриманої у січні 2016 року матеріальної допомоги на оздоровлення.

Проте, як встановлено та не заперечується сторонами, рішення суду відповідачем виконувалось лише по липень 2018 року включно.

Відповідно до статтей 129, 129-1 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Частиною другою статті 14, частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, дії Луцького ОУПФ щодо виключення з 01 січня 2018 року із суддівської винагороди, з якої нараховується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, 1/12 частини матеріальної допомоги на оздоровлення, виплаченої у січні 2016 року, в розмірі 1 148 грН 33 коп. є протиправними, у зв'язку з чим, виходячи з наданих частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, необхідно зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 з 01 серпня 2018 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням до суддівської винагороди, з якої нараховується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, 1 148 грн 33 коп. матеріальної допомоги на оздоровлення.

Також, позивач просила зобов'язати відповідача виплатити одноразово недоплачені суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року. Суд розцінює наведену вимогу як вимогу про встановлення способу виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України в разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

У даному випадку, суд не вбачає підстав для встановлення такого способу виконання рішення.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено повноваження суду при вирішенні справи, зокрема, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Як визначено частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відтак, суд вважає, що для ефективного захисту порушених прав позивача з урахуванням завдань адміністративного судочинства позов належить задовольнити частково шляхом прийняття рішення про: визнання протиправними дій щодо зменшення з 01 серпня 2018 року судді у відставці ОСОБА_1 розміру суддівської винагороди, з якої нараховується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, на 1 148 грн 33 коп. та зобов'язання здійснити з 01 серпня 2018 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням до суддівської винагороди, з якої нараховується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, 1 148 грн 33 коп. матеріальної допомоги на оздоровлення; визнання протиправними дій щодо не проведення судді у відставці ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII із змінами, внесеними Законом України від 15 травня 2018 року №2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», який набрав чинності 22 липня 2018 року; визнання протиправними дій щодо не проведення судді у відставці ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року на підставі рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 у справі № 1-7/2018/4062/15 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» та зобов'язання здійснити з 04 грудня 2018 року такий перерахунок та виплату; визнання протиправними дій щодо не проведення судді у відставці ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2019 року у зв'язку із збільшенням з 01 січня 2019 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 1 921 грн 00 коп. та зобов'язання здійснити з 01 січня 2019 року такий перерахунок та виплату.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом із позовними вимогами, які є пов'язаними між собою, позивач сплатила судовий збір у сумі 768 грн 40 коп., тому зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача необхідно стягнути витрати на сплату судового збору, пропорційно до задоволеної частини вимог (7/9) у сумі 597 грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 139, 244-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо зменшення з 01 серпня 2018 року судді у відставці ОСОБА_1 розміру суддівської винагороди, з якої нараховується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, на 1 148 грн 33 коп.

Зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 40370530) здійснити судді у відставці ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з 01 серпня 2018 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням до суддівської винагороди, з якої нараховується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, 1 148 грн 33 коп. матеріальної допомоги на оздоровлення.

Визнати протиправними дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо не проведення судді у відставці ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII із змінами, внесеними Законом України від 15 травня 2018 року №2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», який набрав чинності 22 липня 2018 року.

Визнати протиправними дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо не проведення судді у відставці ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року на підставі рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 у справі № 1-7/2018/4062/15 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».

Зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 40370530) здійснити судді у відставці ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з 04 грудня 2018 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 у справі № 1-7/2018/4062/15 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».

Визнати протиправними дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо не проведення судді у відставці ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2019 року у зв'язку із збільшенням з 01 січня 2019 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 1 921 грн 00 коп.

Зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 40370530) здійснити судді у відставці ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з 01 січня 2019 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку із збільшенням з 01 січня 2019 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 1 921 грн 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 40370530) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати в сумі 597 грн 60 коп. (п'ятсот дев'яносто сім гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк