Рішення № 81143491, 02.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 р. Справа№200/2671/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Галатіної О.О.,

при секретарі Картавих Г.В.

за участю

представника позивача Ярової С.Е.,

представника відповідача Кононенко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (ЄДРПОУ 13504334, 87535, Донецька обл., м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, буд. 1) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2018 року № 0009241415 на суму 54560,97 грн., -

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2018 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2018 року № 0009241415 на суму 54560,97 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив наступне.

Податковим органом неправомірно застосовано до підприємства штрафні санкції за несвоєчасну сплату по грошовому зобов'язанню зі сплати за землю, оскільки підприємство перебуває на території здійснення антитерористичної операції, до звільнене від обов'язку сплати за користування земельними ділянками, не може нести відповідальність, у тому числі у вигляді штрафу, за порушення строку виконання такого зобов'язання.

Позивач під час судового засідання на позовних вимогах наполягав, надав пояснення аналогічні викладені у позові.

Відповідач під час судового засідання заперечував проти позову зазначив, що діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Азовзагальмаш» зареєстровано в якості юридичної особи, ЄДРПОУ 13504334, місцезнаходження: 87535, Донецька обл., м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд. 1, в стані припинення не перебуває.

Відповідач - Головне управління державної фіскальної служби Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Згідно акту перевірки № 1233/05-99-14-14-04/13504334 від 26.10.2018 ГУ ДФС у Донецькій області встановлено порушення ПрАТ «Азовзагальмаш» ст.ст. 288, 289 Податкового кодексу України, а саме занижено розмір орендної плати з юридичних осіб за земельні ділянки державної і комунальної власності на суму 174984,17 грн. за орендовані земельні ділянки, розташовані у Приморському районі м. Маріуполя, вул. Аеропортівська, 1, с. Іллічівське.

На підставі зазначених порушень, контролюючим органом 15.11.2018 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0009241415 на суму 184980,22 грн., з яких 147984,17 грн. сума донарахованого податкового зобов'язання, 36996,05 грн. - штрафні санкції

Позивач не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із цим позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Спірним питанням даного позову є правомірність складання податковим органом податкового повідомлення-рішення за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з плати за землю.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з вимогами пп. 14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За приписами п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормою п. 287.3 ст. 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02.09.2014 року прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII (далі Закон № 1669-VII).

Відповідно до ст.1 Закону № 1669-VII, період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

Разом з тим, суд звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування" від 17.05.2016 року внесено зміни до Закону № 1669-VII, які набрали чинності 08.06.2016 року.

На підставі цих змін положення Закону № 1669-VII викладені в наступній редакції:

- стаття 6: звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону;

- стаття 7: скасувати орендну плату за користування державним та комунальним майном і концесійний платіж за право на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, розташованим у населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону;

- частина 4 статті 4: перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Наведені переліки затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 року.

Отже, пільга щодо звільнення від сплати орендної плати за користування земельними ділянками, зокрема, у місті Маріуполь Донецької області, існувала до 07.06.2016 року, тобто, до внесення відповідних змін у ст. 6 Закону № 1669-VII.

Суд приходить до висновку, що оскільки Закон № 1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669-VII, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Відтак положення цього Закону підлягають застосуванню у межах спірних відносин виходячи із положень податкового принципу презумпції правомірності рішень платника податку закріпленого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України та пункту 56.21 статті 56 цього кодексу.

Відтак, згідно з положеннями Закону № 1669-VII, достатньою підставою зокрема для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній в постановах від 9 червня 2018 року у справі №804/1070/17 (адміністративне провадження №К/9901/31904/18) та від 26 червня 2018 року у справі №805/3840/16-а (адміністративне провадження №К/9901/33142/18).

Також, суд зазначає, що Закон № 1669-VII визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 10 Закону № 1669-VII визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

Суд зазначає, що вищенаведеним Законом № 1669-VII не визначено перелік зобов'язань за невиконання або неналежне виконання яких особа звільняється від відповідальності. Разом з цим, Закон № 1669-VII спрямований на забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669-VII, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд зазначає що положення статті 10 Закону № 1669-VII застосовується до спірних правовідносин та є спеціальною нормою закону, яка поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об'єктивних обставин - проведення антитерористичної операції, факти про які, в свою чергу, підлягають підтвердженню належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб, що відповідно встановлює підстави для звільнення від відповідальності цих платників податків, в тому числі й в частині неналежного виконання обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладних.

Отже, стаття 10 Закону України № 1669-VII передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов'язань є наявність у такого суб'єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

У відповідності до п. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), (як в редакції затвердженою Рішенням президії ТПП України 15 липня 2014 року N 40(3) так і Рішенням Президії Торгово-промислової палати України 18 грудня 2014 року N 44(5), сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ установленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом. Отже, вказаною нормою ототожнено сертифікат та висновок, як документ, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Таким чином, Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів.

У даному випадку позивачеві нараховані штрафні санкції саме за несвоєчасну сплату ним грошових зобов'язань з земельного податку з юридичних осіб.

Таким чином, наявні підстави для звільнення підприємства від відповідальності за порушення строків сплати грошових зобов'язань з земельного податку з юридичних осіб в установлені Податковим кодексом України строки.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній в постановах від 14 березня 2018 року по справі №805/1463/17-а (адміністративне провадження №К/9901/1958/17) та від 08 травня 2018 року по справі №805/808/17-а (адміністративне провадження №К/9901/760/17).

За таких обставин, підстави для визначення ПрАТ «Азовзагальмаш» штрафної санкції за порушення строків сплати грошового зобов'язання з земельного податку - відсутні.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0009241415 від 15.11.2018 в частині стягнення з ПрАТ «Азовзагальмаш» суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 54560,97 грн. за 2015 рік, січень - травень 2016 року, підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, враховуючи недоведеність Відповідачем обґрунтованості прийняття спірного рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір розподілити у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (ЄДРПОУ 13504334, 87535, Донецька обл., м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, буд. 1) до Головного управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2018 року № 0009241415 на суму 54560,97 грн. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0009241415 від 15.11.2018 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 54560,97 грн. за 2015 рік, січень - травень 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь Приватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засідання 02 квітня 2019 року. Повний текст рішення суду виготовлено 12 квітня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Галатіна О.О.