Рішення № 81143295, 11.04.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/86/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Здолбунівської міської ради

до відповідача: Комунального підприємства "Міське будинкоуправління"

про скасування державної реєстрації та визнання права власності на рухоме майно

Секретар судового засідання: Коваль С.М.

Представники:

Від позивача: Рощенко О.О.;

Від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Здолбунівська міська рада звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до Комунального підприємства "Міське будинкоуправління" про визнання права власності за Здолбунівською міською радою на автомобіль ГАЗ 3110 101, модель 3110, седан, легковий -В, шасі №VIN31100030543143, об'єм двигуна 2300, реєстраційний номер ВК 7415АР, 2003 року випуску, та скасування державної реєстрації автомобіля ГАЗ 3110 101, модель 3110, седан, легковий -В, шасі №VIN 31100030543141, об'єм двигуна 2300, реєстраційний номер ВК 7415АР, 2003 року випуску, що зареєстрований за Комунальним підприємством "Міське будинкоуправління" на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВКС 101423.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги аргументовані тим, що позивачем 15 березня 2009 року передано зазначений автомобіль на баланс відповідача, проте 21 червня 2018 року позивачу стало відомо, що вказаний автомобіль 20 червня 2009 року зареєстровано відповідачем в Єдиному державному реєстрі МВС як власність відповідача.

Відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі, у своїх поясненнях, поданих 06 березня 2019 року зазначає, що 20 червня 2009 року відповідач помилково зареєстрував за собою в Єдиному державному реєстрі МВС автомобіль, вказавши що він є власником автомобіля.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 27 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/86/19, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання на 19 березня 2019 року.

06 березня 2019 року відповідачем подано письмові пояснення (відзив) відповідно до змісту яких відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі, зазначає, що 15 березня 2009 року рішенням міської ради №1145 було передано зазначений автомобіль з балансу Здолбунівської міської ради на баланс Комунального підприємства "Міське будинкоуправління", відтак відповідач вважає що помилково зареєстрував за собою в Єдиному державному реєстрі МВС автомобіль, вказавши що він є його власником.

06 березня 2019 року відповідачем подано заяву, відповідно до змісту якої останній просить розглянути справу без участі представника відповідача, позовні вимоги відповідач визнає повністю.

15 березня 2019 року позивачем подано заяву про повернення відповідно до статті 130 ГПК України з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, у зв'язку з визнанням позову відповідачем.

Ухвалою суду від 19 березня 2019 року розгляд справи відкладено на 11 квітня 2019 року.

08 квітня 2019 року позивачем подано заяву про повернення за правилами статті 130 ГПК України з державного бюджету 50 відсотків судового збору, у зв'язку з визнанням позову відповідачем.

08 квітня 2019 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якої позивачем зазначено яку саме реєстраційну дію щодо державної реєстрації автомобіля просить суд скасувати.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає, що за своїм змістом, вказана заява не є заявою про зміну предмету чи підстав позову, адже вимоги позивача, викладені в позовній заяві відповідають вимогам викладеним в заяві про уточнення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

В 2003 році Здолбунівською міською радою (позивач) було зареєстровано за собою автомобіль ГАЗ 3110 101, модель 3110, седан, легковий -В, шасі №VIN 31100030543143, об'єм двигуна 2300, 2003 року випуску, що підтверджується свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу РВС №272395.

15 березня 2009 року рішенням "Про передачу автомобіля ГАЗ 3110-101 з балансу Здолбунівської міської ради на баланс Комунального підприємства "Міське будинкоуправління"" №1145 було передано зазначений автомобіль з балансу Здолбунівської міської ради на баланс Комунального підприємства "Міське будинкоуправління №1".

Згідно з положеннями пункту 4.1. статуту КП "Міське будинкоуправління" майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади міста Здолбунів і закріплюється за підприємством на праві господарського відання.

20 червня 2009 року Комунальне підприємство "Міське будинкоуправління №1" зареєструвало за собою в Єдиному державному реєстрі МВС автомобіль, вказавши що він є власником автомобіля, про що свідчить надана позивачем копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

20 червня 2018 року Комунальне підприємство "Міське будинкоуправління" звернулось до міської ради м.Здолбунів з листом №342, відповідно до змісту якого відповідач повідомив позивача, що згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.08.2016 року ВП №51587763, на автомобіль ГАЗ 3110 ВК7415АР, що перебуває на балансі КП "Міське будинкоуправління" накладено арешт.

Як видно з листа Територіального сервісного центру 5641 РСЦ МВС в Рівненській області №31/19/5641-800 від 02 квітня 2019 року, станом на 02 квітня 2019 року автомобіль ГАЗ 3110 державний номерний знак ВК7415АР, кузов 31100030543143, належить КП "Міське будинкоуправління" на підставі свідоцтва про реєстрацію СХК 457041 від 28 березня 2018 року, вказані реєстраційні дані були проведені у зв'язку з перереєстрацією при переобладнанні для роботи на газовому пальнику, дата реєстрації 28 березня 2018 року. Попередня реєстрація транспортного засобу ВКС101423.

Таким чином, суд приходить до висновку, що згідно з рішенням Здолбунівської міської ради 15 березня 2009 року "Про передачу автомобіля ГАЗ 3110-101 з балансу Здолбунівської міської ради на баланс Комунального підприємства "Міське будинкоуправління"" №1145, спірний автомобіль було передано з балансу Здолбунівської міської ради на баланс Комунального підприємства "Міське будинкоуправління №1" без зміни права власності Здолбунівської міської ради на вказане рухоме майно, відтак позовні вимоги про визнання за Здолбунівською міською радою права власності на автомобіль ГАЗ 3110 101, модель 3110, седан, легковий -В, шасі №VIN31100030543143, об'єм двигуна 2300, реєстраційний номер ВК 7415АР, 2003 року випуску є законними, обґрунтованими, такими що знаходять своє підтвердження матеріалами справи.

Як слідує з аналізу Верховного суду України, щодо практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України, невизнання цивільного права полягає в пасивному запереченні наявності у особи суб'єктивного цивільного права, зокрема, на майно, на право користування майном, на спадкування, на частину в загальному майні, яке безпосередньо не спричиняє шкоду суб'єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб'єктивного права. Водночас тут відсутнє звернення інших осіб до юрисдикційних органів про відсутність у особи цивільного права.

Разом з тим, реєстрація даного рухомого майна за відповідачем свідчить про втрату позивачем його документу, що посвідчує його право власності, оскільки власник майна позбавлений можливості вільно володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому майном. Разом з тим, реєстрація транспортного засобу за іншою особою, свідчить про невизнання за позивачем його права власності на спірний автомобіль, та порушення права власності позивача на його рухоме майно, створює невпевненість у правовому статусі носія суб'єктивного права, відтак реєстрація транспортного засобу за особою, якій не належить дане майно порушує законні права та інтереси власника, а відтак підлягає скасуванню.

Як зазначено в пункті 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (чинних станом на час реєстрації автомобіля за відповідачем), реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не приймаються до реєстрації транспортні засоби, зібрані (складені) з складових частин серійних транспортних засобів без дотримання вимог Закону України "Про дорожній рух".

Згідно з пунктом 35 вказаних правил, перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі зміни їх власника, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власника - юридичної особи, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичної особи, яка є власником транспортного засобу, а також кольору, марки або моделі транспортного засобу внаслідок переобладнання чи заміни двигуна або кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Оскільки станом на час проведення реєстрації за відповідачем (20 травня 2009 року), спірне майно йому належало на праві господарського відання, а не на праві власності, відтак реєстрація автомобіля ГАЗ 3110 державний номерний знак ВК7415АР суперечило положенням Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (чинних станом на час реєстрації автомобіля за відповідачем), та положенням статей 317, 319, 321 ЦК України, а відтак реєстрація вказаного транспортного засобу за відповідачем підлягає скасуванню.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо позовних вимог в частини стягнення основної заборгованості судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору поставки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з приписами статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст. 319 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (ст. 327 ЦК України).

Згідно з нормами статті 346 ЦК України право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 7) виключено; 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника.

Відповідно до положень статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності (ст. 137 ГК України).

Висновки суду

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, приходить до наступного висновку. Реєстрація за відповідачем спірного транспортного засобу, яке було передано на баланс, але без зміни права власності, свідчить про невизнання за позивачем права власноті на вказане майно. Така реєстрація позбавляє позивача вільно володіти користуватись та розпоряджатись належним йому майном. Відтак з метою захисту права власності позивача, позов про визнання права власності підлягає до задоволення. Разом з тим, скасуванню підлягає державна реєстрація за відповідачем вказаного майна.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Разом з тим, згідно статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, про задоволення клопотань позивача щодо повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що складає 1 921,00 грн.

Судовий збір в сумі 1 921,00 грн. підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати право власності за Здолбунівською міською радою (35700, Рівненська область, м.Здолбунів, вул. Василя Жука 1, код 05391130) на автомобіль ГАЗ 3110 101, модель 3110, седан, легковий -В, шасі №VIN31100030543143, об'єм двигуна 2300, реєстраційний номер ВК 7415АР, 2003 року випуску.

3. Скасувати державну реєстрацію автомобіля ГАЗ 3110 101, модель 3110, седан, легковий -В, шасі №VIN 31100030543141, об'єм двигуна 2300, реєстраційний номер ВК 7415АР, 2003 року випуску, що зареєстрований за Комунальним підприємством "Міське будинкоуправління" на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВКС 101423 (СХК457041).

4. Стягнути з Комунального підприємства "Міське будинкоуправління" (35700, Рівненська область, м.Здолбунів, вул. Коротка 9, код 03352219) на користь Здолбунівської міської ради (35700, Рівненська область, м.Здолбунів, вул. Василя Жука 1, код 05391130) 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять один) грн. 00 коп. судового збору.

5. Ухвалою суду повернути позивачу 1 921,00 грн. судового збору.

Позивач: Здолбунівська міська рада (35700, Рівненська область, м.Здолбунів, вул. Василя Жука 1, код 05391130).

Відповідач: Комунальне підприємство "Міське будинкоуправління" (35700, Рівненська область, м.Здолбунів, вул. Коротка 9, код 03352219).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 15 квітня 2019 року.

Суддя Качур А.М.