Рішення № 81142716, 09.04.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/233/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.

розглянувши справу №916/233/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" (38410, Полтавська обл., Решетилівський р., с. Піщане, ЄДРПОУ 30152327)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-експедиторська компанія" (65101, м. Одеса, вул. Інглезі, 2-а, ЄДРПОУ 36610695)

про стягнення коштів у розмірі 60 000 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Кобрись О.М. за довіреністю №20 від 10.09.2018р.

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурат-Авто" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 249/19) до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-експедиторська компанія" про стягнення заборгованості у розмірі 60 000,00 грн. та судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору транспортного експедирування № 101/12-2014 від 02.12.2014 року, в частині оплати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07 лютого 2019р. (суддя Петренко Н.Д.) відкрито провадження у справі та призначено справу № 916/233/19 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Розпорядженням керівника апарату суду №102 від 21.02.2019року, у зв'язку з перебуванням судді Петренко Н.Д.. з 20.02.2019р. на тривалому лікарняному (відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами), з метою дотримання строків, призначено повторний автоматичний розподіл вищезазначеної справи №916/233/19.

Протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, справу №916/233/19 передано на розгляд судді Погребній К.Ф., яка своєю ухвалою від 26.03.2019р. прийняла відповідну справу до свого провадження із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою „закінченням сторку зберігання". Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

02.12.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-експедиторська компанія" (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро», (Клієнт) було укладено договір №101/12-2014 транспортного експедирування.

При укладенні договору сторони узгодили наступне: Експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з організацією перевезення вантажу (зернові, зернобобові, олійні культури та продукти їх переробки) залізничним транспортом у вагонах-зерновозах, надалі - «Послуги», по залізницям України, якщо інше не вказано у додаткових договорах, у власних (орендованих) вагонах або вагонах, які знаходяться під управлінням Експедитора на інших законних підставах, надалі - «вагони Експедитора», а Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити такі Послуги (п.1.1 договору).

Згідно п.3.2 договору Оплата Послуг за цим Договором здійснюється Клієнтом у вигляді передоплати згідно виставленого Експедитором рахунку (не пізніше 1 (одного) банківського дня з моменту отримання Клієнтом рахунку від Експедитора) у розмірі 100 (сто) %: попередньо розрахованої вартості Послуг, яка включає в себе вартість винагороди Експедитора, вартість залізничного тарифу, запірно-пломбувальні пристрої, додаткові станційні збори та інші можливі витрати, які повинні підтверджуватись відповідними документами у встановленому чинним законодавством України порядку.

У відповідності до п.3.6. договору факт надання Послуг за цим Договором підтверджується Актом прийому-передачі наданих послуг, іменований надалі «Акт». Акт Експедитор направляє Клієнту в 2 (двох) екземплярах, підписаних зі своєї Сторони, не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту перевезення кожної партії вантажу.

Згідно п.3.7. договору не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, здійснюється звірка виконаних Сторонами обов'язків, після чого Експедитор надсилає 2 (два) примірники акта звірки взаєморозрахунків, відповідно до п. 3.6. договору. У відповідності до акту звірки здійснюються кінцеві взаєморозрахунки Сторін.

Відповідно до п.4.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором Сторони несуть відповідальність відповідно до норм чинного законодавства України. Сторона, що порушила свої зобов'язання за цим Договором, повинна 'но усунути ці порушення.

Згідно п. 7.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до « 31» грудня 2015 р., але в будь-якому разі до повного та належного виконання Сторонами зобов'язань, які виникли в період строку його дії.

Позивач вказує, згідно акту звірки взаємних розрахунків від 31.10.2016р., підписаного та скріпленого печатками сторін, станом на 31.10.2016р. зафіксована заборгованість ТОВ "Українська транспортно-експедиторська компанія" перед ним в сумі 68 000грн.

В подальшому після підписання акту звірки, відповідач продовжував здійснювати повернення коштів рівними частинами по 1 000грн., остання дата повернення коштів 16.01.2017р., з зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 60 000грн.

12.11.2018р. позивач направив на адресу відповідач претензію №БА 01-06-714 з вимогою погасити наявну заборгованість, яка була залишена відповідачем буз відповіді та задоволення.

Посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань за договором транспортного експедирування №101/12-2014 від 02.12.2014р., Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" звернулося до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом, 02.12.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-експедиторська компанія" (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро», (Клієнт) було укладено договір №101/12-2014 транспортного експедирування, за умовами якого Експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з організацією перевезення вантажу (зернові, зернобобові, олійні культури та продукти їх переробки) залізничним транспортом у вагонах-зерновозах, надалі - «Послуги», по залізницям України, якщо інше не вказано у додаткових договорах, у власних (орендованих) вагонах або вагонах, які знаходяться під управлінням Експедитора на інших законних підставах, надалі - «вагони Експедитора», а Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити такі Послуги.

Частиною 1 ст. 929 ЦК України передбачено, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується Актами виконання робіт. В той час, Відповідач свого обов'язку в повну обсязі не виконав.

Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором транспортного експедирування №101/12-2014 від 02.12.2014р. в сумі 60 000грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" (38410, Полтавська обл., Решетилівський р., с. Піщане, ЄДРПОУ 30152327) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-експедиторська компанія" (65101, м. Одеса, вул. Інглезі, 2-а, ЄДРПОУ 36610695) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортно-експедиторська компанія" (65101, м. Одеса, вул. Інглезі, 2-а, ЄДРПОУ 36610695) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат-Агро" (38410, Полтавська обл., Решетилівський р., с. Піщане, ЄДРПОУ 30152327) основний борг в сумі 60 000 (шістдесят тисяч)грн. та судовий збір в сумі 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одна)грн. 42 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15 квітня 2019 р.

Суддя К.Ф. Погребна