Рішення № 81142665, 01.04.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року Справа № 915/43/19

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль C.М.,

за участі секретаря судового засідання Сьянової О.С.,

від позивача: не присутній;

від відповідача: не присутній;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: фізичної особи - підприємця Лапіна Олександра Володимировича,

АДРЕСА_1;

до приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське ",

57526, вул. Очаківська, 35А, с. Козирка, Очаківський район, Миколаївська область;

про стягнення коштів у розмірі 13086 грн. 19 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Фізичною особою - підприємцем Лапіним Олександром Володимировичем (далі - підприємець Лапін) пред'явлено позов від 09.01.2019 до приватного сільськогосподарського підприємства (ПСП) "Козирське" з вимогою про стягнення заборгованості у загальному розмірі 130806 грн. 19 коп. із яких: 125420 грн. - основний борг; 3386 грн. 96 коп. - інфляційні витрати; 1999 грн. 85 коп. - 3 % річних, з посиланням на невиконання ПСП "Козирське" грошових зобов'язань, а саме, зобов'язань щодо повної сплати за видатковою накладною № РН-0000022 від 13.04.2018, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у спірній сумі, на яку у відповідні періоди прострочень здійснено нарахування 3 % річних та індексу інфляції, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, крім того, просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

За такими вимогами ухвалою від 22.01.2018 відкрито провадження в даній справі.

Ухвалою суду від 04.03.2019 закрито провадження у справі та призначено розгляд по суті на 01.04.2019.

Від відповідача, належним чином повідомленого про час та місце проведення судового засідання, представник не явився.

Ураховуючи викладене, та що ПСП "Козирське" не скористалося своїми правами подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами укладено договір поставки від 15.01.2018 за № 2/01/18 (далі - договір), за умовами якого підприємець Лапін (постачальник) зобов'язався поставити партіями, а ПСП " Козирське " (покупець) приймає та оплачує добрива (далі-товар), (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Оплата товару здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати, виключно на підставі та в межах суми відповідно до виставленого постачальником рахунку на відповідну партію товару (рахунок) (п. 2.5 договору).

На поставлену партію товару, разом з товаром, постачальник зобов'язаний передати покупцю належним чином оформленні документи: рахунок-фактуру; товарно-транспортну накладну (оригінал); видаткову накладну (п. 3.5 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного року з моменту укладення, а щодо взаєморозрахунку - до повного їх виконання (п. 13.1 договору).

Сторонами погоджено поставку товарів у додатку № 1 до договору (а.с. 15), на загальну суму 225420 грн. 00 коп. на умовах: здійснення 100% попередньої оплати, а постачальник - поставити замовлений покупцем товар на протязі 5 днів після отримання коштів на рахунок постачальника;

На виконання умов договору підприємцем Лапіним поставлено відповідачу товар за видатковою накладною від 13.04.2018 № РН-0000022, а також для оплати поставленого товару виставлено відповідачу рахунок від 15.01.2018 № СФ-000004 на суму 225420 грн. 00 коп.

Зобов'язання по договору ПСП "Козирське" виконано частково, оплачено 100000 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача (а.с. 20).

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, поставлений товар ПСП "Козирське" у повному обсязі й досі не оплатило, внаслідок чого позивач просить, зокрема, про стягнення вищевказаної суми за поставлений товар та на суму допущеного відповідачем прострочення нараховано 3% річних та - інфляційні витрати, стягнення яких є предметом даного спору.

З метою врегулювання спору позивачем 04.10.2018 направлено претензію про погашення боргу в сумі 125420 грн., яка залишена без відповіді та задоволення.

Чинним законодавством України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що вимога про стягнення з відповідача оплати за товар в сумі 125420 грн., поставлений на підставі укладеного між сторонами у справі договору, є обґрунтованою і підлягає задоволенню тому, що ПСП "Козирське" не виконано зобов'язання за договором щодо оплати позивачу поставленого товару.

Суд також вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахувань на суму основного боргу: 3 % річних та суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Так, чинним законодавством передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Суд погоджується і з поданими позивачем розрахунком 3 % річних у сумі 1999 грн. 85 коп. нарахований на суму за період з 14.04-24.10.2018 та суми, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції у сумі 3386 грн. 98 коп. нарахований на суму за періоди з 14.04-30.04.2018, 01.09.-30.09.2018 прострочення оплати за поставлений товар, і визнає, що вимоги про стягнення зазначеної суми також належить задовольнити.

Отже, позов підприємця Лапіна належить задовольнити повністю.

Визначаючи розмір судових витрат, суд виходить із наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

Витрати підприємця Лапіна на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 25.10.2018 № 83 у сумі 1962 грн. 09 коп., яка є мінімальним розміром судового збору, передбаченого законодавством про судовий збір для оплати вимог майнового характеру, належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов фізичної особи - підприємця Лапіна Олександра Володимировича задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське " (57526, вул. Очаківська, 35А, с. Козирка, Очаківський район, Миколаївська область, ідентифікаційний код 36119547) на користь фізичної особи - підприємця Лапіна Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), грошові кошти в сумі 125420 (сто двадцять п'ять тисяч чотириста двадцять) грн. - основного боргу; 1999 грн. 85 коп. - 3 % річних; 3386 грн. 34 коп. - сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції; а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 1962 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дві) грн. 09 коп.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано у зв'язку із відпусткою судді 15.04.2019.

Суддя С.М.Коваль.