Рішення № 81142366, 08.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.04.2019Справа № 910/1598/19Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Стеренчук М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛАГРОСНАБ" про стягнення 686 828,00 грн., за участю представників позивача - Шамка О.Б., ордер №030323 від 08.04.2019 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року до господарського суду міста Києва звернувся позивач з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача 686 828,00 грн. попередньої оплати за договором поставки №203 від 07.09.2016 року на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 610, 655, 662, 692 ЦК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду на 13.03.2019 року.

08.04.2019 року представник відповідач в судове засідання не з'явився.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відповідач відзив на позов не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.09.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕЛАГРОСНАБ" (далі - постачальник) був укладений договір поставки №203 (далі - договір), відповідно до умов якого (п.1.1. договору) постачальник прийняв на себе зобов'язання передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити у повній сумі на умовах договору сірку полімерну-оліянаповнену (вміст олії - 33%)/Rubber vulcanizing agent ОТЗЗ, (іменована в подальшому - «Товар») в кількості та за ціною, зазначені у специфікаціях, які є його невід'ємною частиною.

На виконання умов договору, 07.09.2016 року між сторонами була укладена специфікація №1, якою сторони визначили асортимент, кількість, ціни та умови оплати за товар.

Відповідач виставив позивачу рахунки на оплату товару за вказаним договором поставки на загальну суму 3 005 240,55 грн., які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до звітів про дебетові та кредитні операції по рахунку позивача за період з 07.09.2016 року по 13.09.2016 року, які містяться в матеріалах справи позивачем було перераховано відповідачу попередню оплату на суму 3 005 240,55 грн.

Відповідно до звітів про дебетові та кредитні операції по рахунку позивача за період з 20.10.2016 року по 31.12.2016 року, які містяться в матеріалах справи відповідач здійснив повернення грошових коштів позивачу за вищевказаним договором поставки на суму 2 318 412,55 грн.

29.03.2017 року позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення решти попередньої оплати у розмірі 686 828,00 грн. (3 005 240,55 грн. перерахована попередня оплата - 2 318 412,55 грн. повернута попередня оплата), яка міститься в матеріалах справи.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Стаття 663 Цивільного кодексу України регламентує, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу

Частиною 2. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ст. ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, як вбачається із зазначеної вище претензії від 29.03.2017 року, в ній відсутня вимога про поставку товару у відповідності до вимог ч. 2. ст. 530 ЦК України.

Таким чином, позивачем не надано суду доказів звернення до відповідача з вимогою про поставку оплаченого товару у відповідності до вимог ч. 2. ст. 530 ЦК України, строк поставки в договорі не визначено.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, з урахуванням вищевказаного та того, що позивачем не доведено, що строк виконання зобов'язань відповідача з постачання товару настав, суд приходить до висновку, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення 686 828,00 грн. попередньої оплати за договором поставки №203 від 07.09.2016 року є необґрунтованими та в позові слід відмовити.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 15.04.2019р.

Суддя С.О. Чебикіна