Ухвала суду № 81142189, 15.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.04.2019

Справа № 910/3338/19

Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши заяву Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Сапсан-спорт”, м. Київ

про забезпечення позову у справі

За позовом Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Сапсан-спорт”, м. Бровари, Броварський район, Київська область

до Київського квартирно-експлуатаційного управління, м. Київ

про визнання договору укладеним, -

ВСТАНОВИВ:

Спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Сапсан-спорт” (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київського квартирно-експлуатаційного управління (відповідач) про визнання укладеним на новий строк, а саме 2 роки 364 дні починаючи з 18.05.2017, Договір оренди будівель, споруд та майданчиків, розташованих на території військового містечка №201 в Київському гарнізоні за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Чкалова, 29 №181/9-175р від 30.05.1999 року.

Ухвалою від 20.03.2019 року суддею Мельник В.І. справу було прийнято до провадження за правилами загального провадження, відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 15.04.2019.

Ухвалою від 22.03.2019 року суддею Мельник В.І. було задоволено заяву Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Сапсан-спорт” про відвід судді Мельника В.І. та відведено його від розгляду справи №910/3338/19, матеріали справи передано уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.

У результаті повторного автоматизованого розподілу матеріали справи №910/3338/19 були передані судді Морозову С.М.

Ухвалою від 02.04.2019 суддею Морозовим С.М. було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 15.04.2019.

Ухвалою суду від 05.04.2019 було виправлено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 у справі №910/3338/19 допущену технічну описку та зазначено вірну дату підготовчого судового засідання - 14.05.2019.

11.04.2019 року до суду звернувся позивач з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа наказу №911/1841/17 від 07.11.2017, виданого Господарським судом Київської області на час розгляду Господарським судом міста Києва справи за позовом Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Сапсан-спорт” до Київського квартирно-експлуатаційного управління про визнання договору укладеним на новий строк.

Розглянувши заяву Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Сапсан-спорт” про забезпечення позову та додані до неї документи, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частиною 1 статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заявник обґрунтовує подану ним заяву тим, що примусове виконання наказу №911/1841/17 від 07.11.2017, виданого Господарським судом Київської області призведе до ускладнень чи навіть унеможливить виконання рішення, у разі задоволення позову Сапсан про визнання договору укладеним. Окрім того, стягнення за вказаним наказом, як зазначив заявник, призведе до припинення діяльності бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки зі стендової стрільби – спортивно-стрілецькому комплексу «Сапсан» та завдасть значної шкоди інтересам держави, визначеним в Постанові ВРУ №66-V та Законі України «Про фізичну культуру і спорт». У разі зупинення діяльності позивача та закриття площадок для стрільби, складу і магазину, внаслідок вчинення виконавчих дій, його господарській діяльності буде завдано значної матеріальної шкоди, оскільки для охорони та перевезення зброї, боєприпасів необхідно буде витратити сотні тисяч гривень. Зокрема, повернення нерухомого майна ККЕУ передбачає демонтаж та вивезення стаціонарних сейфів для зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів, а також демонтаж технічних засобів охорони.

Дослідивши надані суду докази та обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, суд зазначає, що фактично обґрунтування заяви про забезпечення позову зводиться до мотивів (підстав) заявленого позивачем позову.

Окрім того, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Однак, в справі №911/1841/17 розглядались вимоги в порядку позовного провадження, а не в безспірному порядку.

У даному випадку обставин, з якими процесуальний закон пов’язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що заявником у своїй заяві про забезпечення позову не наведено правових обґрунтувань, щодо вжиття заходів забезпечення позову, у зв’язку з чим заява Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Сапсан-спорт” визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Сапсан-спорт” про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя C.М. Морозов