Ухвала суду № 81142093, 01.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.04.2019Справа №910/14841/18Господарський суд міста Києва у складі судді Борисенко І.І., розглянувши заяву Державного підприємства "Баранівське лісомисливське господарство" про розподіл витрат пов'язаних з розглядом справи

у справі №910/14841/18

За позовом Державного підприємства "Баранівське лісомисливське господарство"

до Державної казначейської служби України

Закарпатської митниці ДФС

третя особа Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця"

про стягнення 1 844 082,61 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Баранівське лісомисливське господарство" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідачів про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 1 844 082,61 грн. в рахунок відшкодування шкоди, яка завдана внаслідок неправомірної поведінки Закарпатської митниці ДФС.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2019 позов Державного підприємства "Баранівське лісомисливське господарство" задоволено в частині вимог про стягнення 1 493 042 (один мільйон чотириста дев'яносто три тисячі сорок дві) грн. 65 коп. в рахунок відшкодування шкоди. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Баранівське лісомисливське господарство" (12732, Житомирська обл., Барановський район, с. Зеремля, вул. Лісництво, буд. 6) грошові кошти в розмірі 1 493 042 (один мільйон чотириста дев'яносто три тисячі сорок дві) грн. 65 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої протиправною бездіяльністю Закарпатської митниці ДФС (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20; ідентифікаційний код 39515893). Стягнуто з Закарпатської митниці ДФС (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20; ідентифікаційний код 39515893) на користь Державного підприємства "Бродівське лісове господарство" (80602, Львівська обл., м. Броди, вул. Низька, 15; ідентифікаційний код 00992444) 19 500 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката. Стягнуто з Закарпатської митниці ДФС (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20; ідентифікаційний код 39515893) в доход спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 34314206083017, Одержувач: ГУК у м.Києві/м.Київ, Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), Код отримувача (МФО) 899998, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030101) 22 395 (дві тисячі триста п'ятдесят чотири) грн. 64 коп. судового збору. В частині стягнення 351 039 (триста п'ятдесят одну тисячу тридцять дев'ять) грн. 96 коп. провадження у справі закрито.

У позовній заяві Позивачем подано до суду попередній розрахунок судових витрат, які складаються з витрат на професійну правову (правничу) допомогу (19 500,00 грн.).

Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, Позивачем 18.02.2019 подано до суду заяву про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до поданої заяви позивач заявив про розподіл судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу адвоката Якименка М.М. шляхом покладення таких витрат на відповідача-2. Позивач скористався правом подати відповідні докази, згідно приписів ч.8 ст. 128 ГПК України до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

В подальшому 11.03.2019 (відповідно до конверту, в якому надійшла заява) позивачем подана заява про розподіл судових витрат (витрат на правову допомогу). Відповідно до поданої заяви позивач надав докази щодо розміру судових витрат у зв'язку з розглядом даної справи Господарським судом м. Києва:

- які Позивач уже поніс (сплатив) за професійну правничу допомогу адвоката М.Якименка, а саме: копії виписок з особового рахунку в банківській установі адвоката у кількості 3-х виписок за листопад та грудень 2018 року та січень 2019 року на загальну суму 19500грн. (без ПДВ), акт №8 прийому надання правової допомоги від 30.11.2018р. за листопад 2018 року, акт № 9 прийому надання правової допомоги від 26.12.2018р. за грудень 2018 року, акту № 10 прийому надання правової допомоги від 01.02.2019р. за січень 2019 року.

- які Позивач ще має понести (сплатити) за професійну правничу допомогу адвоката М.Якименка, а саме (копії): рахунок від 28.02.2019 року на суму 6 500,00 грн. за лютий 2019 року та рахунок від 05.03.2019 року на суму 1050 грн. в березні 2019 року, що разом планується понести витрат на суму 7550 грн. (без ПДВ).

Вказана заява подана 11.03.2019 (відповідно до конверту, в якому надійшла заява), тобто в межах строків, визначених в ч.8 ст. 129 ГПК України, зважаючи на те, що рішення суду було оголошено 05.03.2019.

Як встановлено судом у попередньому розрахунку, поданому з позовом позивачем було заявлено 19 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс, у зв'язку розглядом судової даної справи.

В рішенні суду від 05.03.2019 суд дійшов до висновку про те, що вказані витрати на оплату послуг адвоката підлягають стягненню на користь позивача у загальному розмірі 19 500,00 грн.

Відповідно до резолютивної частини рішення суду від 05.03.2019 судом вирішено стягнути з Закарпатської митниці ДФС на користь Державного підприємства "Баранівське лісомисливське господарство" 19 500 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до заяви від 11.03.2019 позивач просить суд ще вирішити питання про розподіл судових витрат, які позивач ще має понести (сплатити) за професійну правничу допомогу адвоката М. Якименка, на підтвердження чого надав суду: рахунок від 28.02.2019 року на суму 6 500 грн. за лютий 2019 року та рахунок від 05.03.2019 року на суму 1050 грн. в березні 2019 року, що разом становить 7 550,00 грн. (без ПДВ).

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаний з розглядом справи. До витрат пов'язаний з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідально до ч.4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволенні позову на відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В матеріалах справи містяться копія укладеного між позивачем та адвокатом Якименко Миколою Миколайовичем договору про надання правової допомоги від 27.11.2017, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання здійснювати захист, представництво та/або надавати інші види правової допомоги на умовах та в порядку, що визначені цим договором. Адвокатом Якименко М.М. виставлені позивачу рахунок від 28.02.2019 на суму 6500,00 грн. та рахунок від 05.03.2019 на суму 1050,00 грн., що разом складає 7 550,00 грн. витрат на правову допомогу.

Зважаючи на вищевикладене, суд вирішує питання про розподіл витрат, пов'язаний з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу, які позивач ще має понести.

Відповідально до ч.4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволенні позову на відповідача.

Таким чином, у зв'язку з задоволенням позову, заявлена Позивачем вимога, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України про стягнення з Відповідача ще 7550,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, заявлена Позивачем вимога, відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу, які ще має понести позивач підлягає задоволенню судом повністю в розмірі 7 550,00 грн.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з Закарпатської митниці ДФС (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20; ідентифікаційний код 39515893) на користь Державного підприємства "Баранівське лісомисливське господарство» (12732, Житомирська обл., Баранівський район, с. Зеремля, вул. Лісництво, буд. 6, ідентифікаційний код 13554881) 7 550,00 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко