Рішення № 81142089, 08.04.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.2019 Справа № 905/2196/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області

до відповідача Фізичної особи-підприємця Шария Олексія Миколайовича, м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами за договором №25 від 22.03.2013р. у розмірі 100223,25 грн., -

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 29.01.2019р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 28.02.2019 року.

У судовому засіданні 18.03.2019р. оголошено перерву до 08.04.2019 року.

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шария Олексія Миколайовича, м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами за договором №25 від 22.03.2013р. у розмірі 100223,25 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №25 від 22.03.2013р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 100223,25 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 16 Закону України «Про рекламу», ст.ст. 49, 173, 180, 181, 188, 193 господарського кодексу України, ст.ст. 610, 611, 612, 622, 526, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,2,4,12,13,15,29,55,56,80 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2196/18 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 30.11.2018р. позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/2196/18.

18 грудня 2018 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив від 17.12.2018р. на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позовних вимог, зазначивши що рішенням господарського суду Донецької області від 18.05.2017р. по справі №905/518/17 припинено провадження в частині стягнення з відповідача заборгованості за період з 10.07.2015р. по 10.11.2016р. у зв'язку зі сплатою заборгованості, з огляду на що, позивачем безпідставно визначено вказаний період у даній справі, отже невиконані відповідачем зобов'язання лише за період з 10.11.2016р. по 14.05.2017р. у розмірі 45 596,08 грн. Крім того, відповідачем зазначено, що за період з 10.11.2016р. по 15.05.2017р. ним надано позивачу послуг з розміщення соціальної реклами на суму 89 279,58 грн., що підтверджується додатковою угодою №5 та розрахунком до неї.

У підготовчому судовому засіданні 21.02.2019р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/2196/18 до розгляду по суті на 18.03.2019 р.

02 квітня 2018 року на адресу господарського суду Донецької області від позивача надішли письмові пояснення №31.5-16908-31.5.1 від 22.03.2019р. щодо позовних вимог.

Представник Позивача у судовому засіданні 08.04.2019р. не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Маріупольської міської ради №128 від 20.03.2013р. продовжено термін дії дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами Фізичній особі-підприємцю Шарому О.М. на 16 бігбордів терміном на 5 (п'ять) років.

22 березня 2013 року між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (далі - Виконком) та Фізичною особою-підприємцем Шариєм Олексієм Миколайовичем (далі - Розповсюджувач) укладено договір про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №25 (далі - Договір), згідно п. 1.1. якого на підставі рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради №128 від 20.03.2013р. «Про розгляд звернень суб'єктів господарської діяльності щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя», Виконком надає Розповсюджувачу у приймає вказані місця, використовує їх для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями згідно з умовами цього договору. Місця розташування рекламних засобів, які надаються виконкомом в тимчасове платне користування Розповсюджувачу зазначені в Додатку 1 до цього Договору а саме: перехрестя пр. Леніна та пр. Металургів; перехрестя пр. Леніна та вул. Університетської; пр. Леніна 42; пр. Леніна 45; пр. Леніна (район Драмтеатру, навпроти будинку № 62); пр. Леніна 48 (район Драмтеатру, навпроти ресторану "Аристократ"); пр. Леніна (район Драмтеатру, навпроти будинку №46); перехрестя пр. Леніна та пров. Нахімова; пр. Леніна (район зупинки "Міська лікарня №3"); пр. Леніна (район міської лікарні №3); пр. Леніна (район полового будинку Міської лікарні №3); перехрестя пр. Леніна та вул. Осипенка; пр. Леніна 95-Б (район кафе "Варна"); перехрестя пр. Леніна та вул. Леваневського; перехрестя пр. Леніна та пр. Будівельників; перехрестя пр. Будівельників та вул. Карла Лібкхнехта.

Місця розташування рекламних засобів являють собою площу зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або території на відкритій місцевості у межах м. Маріуполя, перебувають в комунальній власності територіальної громади м. Маріуполя, управління ними, в тому числі укладання договорів щодо них, здійснюється Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (п.1.3 договору).

Згідно п.1.4 договору, місця розташування рекламних засобів надаються розповсюджувачу виключно для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, зазначених в дозволі, виданому на підставі відповідного рішення виконкому міської ради.

Всі необхідні відомості щодо конструкції рекламних засобів, які підлягають встановленню на місцях розташування рекламних засобів, зазначаються у дозволі на розміщення зовнішньої реклами (п.1.5 договору).

Місця розташування рекламних засобів вважаються переданими виконкомом і прийнятими розповсюджувачем з моменту укладення цього договору (п.1.6 договору).

Вказаний договір передбачає обов'язок розповсюджувача отримати у встановленому порядку дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місця розташування рекламних засобів, наданих йому в користування, та не розміщувати рекламні засоби до отримання відповідного дозволу. Також, розповсюджувач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування місцями розташування рекламних засобів в порядку та в строки, обумовлені цим договором (п.2.3.2,п.2.3.3 та 2.3.15 договору)

Згідно з п. 3.2 договору, розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданих в користування розповсюджувачу становить 13 872,29 грн. в місяць.

Згідно додаткової угоди №2 до договору, місячна плата на тимчасове користування рекламних засобів змінилася на 7690,14 грн.

Загальна сума договору за п'ять років після отримання розповсюджувачем відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами, становить 530 364,96 грн.

Додатковою угодою №3 від 17.05.2015р. до договору, місячна плата на тимчасове користування рекламних засобів змінилася на 8194,18 грн. Загальна сума договору за п'ять років з урахуванням розміщення соціальної реклами протягом 2014р. становить 491 650,95 грн. (п.3.3. додаткової угоди №3 від 17.05.2015р.).

Згідно з п. 3.5 договору, внесення плати за тимчасове користування місцями здійснюється Розповсюджувачем (відповідачем): перший платіж - протягом п'яти робочих днів з дня укладання договору; наступні платежі - авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата.

Згідно з п. 3.6 зобов'язання Розповсюджувача щодо внесення плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів вважається виконаним у день зарахування коштів до міського бюджету м. Маріуполя.

Плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів здійснюється розповсюджувачем без отримання рахунку, шляхом перерахування грошових коштів до міського бюджету м. Маріуполя.

Відповідно до розділу 5 «Строк договору» сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. У випадку отримання розповсюджувачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами на місцях, наданих йому в користування на підставі цього договору, цей договір діє протягом строку, на який видано відповідний дозвіл, але не більше 5 років. Строк цього договору не підлягає автоматичному поновленню.

Згідно з п.7.3.1. дострокове розірвання договору за ініціативою Розповсюджувача може мати місце, зокрема, у разі переходу права власності або на рекламні засоби, встановлені в місцях, наданих в користування Розповсюджувачу, іншій особі.

Даний Договір з додатками підписано Сторонами у встановленому законодавством порядку.

07 грудня 2015 року між сторонами укладено Додаткову угоду №4 до Договору №25 від 22.03.2013р., відповідно до умов якої місячна плата на тимчасове користування рекламних засобів змінилася на 7 393,93 грн. Загальна сума договору за п'ять років з урахуванням розміщення соціальної реклами протягом 2015р. становить 443 636,04 грн.

15.05.2017р. відповідач повідомив позивача про продаж 12.05.2017р. засобів зовнішньої реклами, що є предметом спірного договору, з огляду на що у відповідності до п.7.3.1. Договору просить вважати договір №25 від 22.03.2013р. розірваним з 15.05.2017р.

18.07.2017 року між сторонами укладено Додаткову угоду №5 відповідно до умов якої місячна плата на тимчасове користування рекламних засобів змінилася на 5 905,94 грн. Загальна сума договору за п'ять років з урахуванням розміщення соціальної реклами протягом 2016р., становить (443 636,04 грн. - 89 279,58 грн.(плата від якої Росповсюджувач звільняється від сплати у зв'язку з розміщенням соціальної реклами у 2016р.) - 354 356,46 грн.

30 липня 2018 року позивач звернувся до відповідача з претензією №24, в якій останній вимагав погасити заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами у розмірі 100 223,25 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань за укладеним договором.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про рекламу", Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р. інших нормативних актів, та умовами укладених між ними договорів.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України „Про рекламу" порядок розміщення зовнішньої реклами визначається Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, п. 32 Правил передбачає, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному виконкомом міської ради. Наразі, згідно п. 33 Положення про оплату за тимчасове користування місцями означена плата визначається договором, що укладається з Розповсюджувачем реклами.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою укладений між Позивачем та Відповідачем договір №133 від 23.11.2010р. близький до договору найму, адже опосередковую тимчасове платне користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на земельних ділянках комунальної власності.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги приписи застосовуваних судом в порядку ст. 8 Цивільного кодексу України за аналогією ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України, що передбачають обов'язок наймача (орендаря) за користування майном на умовах оренди сплачувати орендну плату, суд зазначає, що укладений між Позивачем та Відповідачем Договір є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених їх умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із щомісячного здійснення платежів за тимчасове за тимчасове користування місцями здійснюється Розповсюджувачем (відповідачем): перший платіж - протягом п'яти робочих днів з дня укладання договору; наступні платежі - авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата у відповідності до умов п. 3.5. Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування вимог до відповідача посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №25 від 22.03.2013р. за період з 10.07.2015р. по 18.07.2017р.

Водночас, як встановлено судом, рішенням господарського суду Донецької області від 18.05.2017р. у справі 905/518/17 за позовом Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1, Донецька область, м. Маріуполь, в інтересах Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, Донецька область, м. Маріуполь до Фізичної особи-підприємця Шарого Олексія Миколайовича, Донецька область, м. Маріуполь, зокрема, про стягнення заборгованості у розмірі 101 108,67 грн., розірвання договору № 25 від 20.03.2013р., зобов'язання вчинити певні дії припинено провадження в частині стягнення заборгованості у розмірі 101 108,67грн. за договору № 25 від 20.03.2013р. за період з 10.07.2015р. по 10.11.2016р. у зв'язку з сплатою відповідачем існуючої заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 75 господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, враховуючи вищевикладене, у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за період з 10.07.2015р. по 10.11.2016р., що виключає право позивача вимагати у відповідача сплати оплати за тимчасове користування місцями розміщення реклами за вказаний період.

Крім того, як вбачається з додаткової угоди №5 від 18.07.2017р. до спірного договору сторонами узгоджено, що місячна плата за тимчасове користування рекламних засобів на 2016 рік становить 5 905,94 грн., тоді як позивачем, зокрема, за грудень 2016р. нараховано плату у розмірі 7 690,14 грн., тобто розмірі більшому ніж розміру, встановленому умовами договору №25 від 22.03.2013р.

Отже, перевіривши представлений Позивачем розрахунок заявлених вимог за решту періоду з 10.12.2016р. по 10.07.2017р., суд дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо стягнення заборгованості за договором №25 від 22.03.2013р. у розмірі 59 736,92грн.

Щодо посилання відповідача про розірвання договору №25 від 22.03.2013р. з 15.05.2017р. у зв'язку з продажем засобів зовнішньої реклами у відповідності до п. 7.3.1. договору, суд зазначає наступне.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з умов спірного договору, у п.7.3.1. дострокове розірвання договору за ініціативою Розповсюджувача може мати місце, зокрема, у разі переходу права власності на рекламні засоби, встановлені в місцях, наданих в користування Розповсюджувачу, іншій особі.

Відповідно до вимог ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що і договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, правочин, спрямований на зміну або розірвання договору, здійснюється у тій самій формі, що і сам договір. Здійснюється він у вигляді додаткової угоди до договору або угоди про розірвання договору.

Отже, нормами Цивільного кодексу України чітко визначений порядок дострокового розірвання договору за ініціативою однієї зі сторін, який передбачає порядок, форму такого розірвання.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу доказів укладання додаткової угоди про розірвання договору №25 від 22.03.2013р. з 15.05.2017р. до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, підстави вважати договір №25 від 22.03.2013р. розірваним з 15.05.2017р. відсутні.

Судові витрати у відповідності до вимог п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області до Фізичної особи-підприємця Шария Олексія Миколайовича, м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами за договором №25 від 22.03.2013р. у розмірі 100 223,25 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шария Олексія Миколайовича (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70; код ЄДРПОУ 04052784) заборгованість з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальної рекламної конструкції зовнішньої реклами за договором №25 від 22.03.2013р. у розмірі 59 736,92 грн. та судовий збір у розмірі 1 050,15 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2019 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/