Рішення № 81142042, 02.04.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/600/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Назарчук І. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Заступника військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону

в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є:

Міністерство оборони України

Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району

до відповідачів: Івано-Франківської міської ради

Військової частини 1241 Національної гвардії України

про визнання недійсним пункту 5 рішення 50 сесії шостого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 03.12.2014 № 1589-50 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань" щодо затвердження Військовій частині 1241 Національної гвардії України проекту землеустрою і відведення земельної ділянки площею 0, 3175 га на вул. Чорновола, 161 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) та передачі вказаної земельної ділянки у постійне користування Військової частини 1241 Національної гвардії України для влаштування автопарку Військової частини 1241 Національної гвардії України та витребування з чужого незаконного володіння Військової частини 1241 Національної гвардії України на користь Міністерства оборони України нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 0, 3175 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер № НОМЕР_1,

за участю:

від Військової прокуратури: Негрича Назарія Михайловича;

від позивача - Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району: Єрмакової Інни Іллівни;

від позивача - Міністерства оборони України: Єрмакової Інни Іллівни;

від відповідача - Військової частини 1241 Національної гвардії України: Ковалюка Сергія Ярославовича;

від відповідача - Івано-Франківської міської ради: представник в судове засідання не з'явився.

У С Т А Н О В И В:

1. Відповідач, Івано-Франківська міська рада, згідно з приписами статті 120 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, однак, не скористався передбаченим законом правом на участь повноважного представника у судовому засіданні. Про причини неявки суд не повідомив.

2. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без участі представника відповідача, Івано-Франківської міської ради.

3. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

4. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

5. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

6. У липні 2018 року заступник військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Міністерство оборони України та Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідачів: Івано-Франківської міської ради, Військової частини 1241 Національної гвардії України про визнання недійсним пункту 5 рішення 50 сесії шостого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 03.12.2014 № 1589-50 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань" щодо затвердження Військовій частині 1241 Національної гвардії України проекту землеустрою і відведення земельної ділянки площею 0, 3175 га на вул. Чорновола, 161 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) та передачі вказаної земельної ділянки у постійне користування Військової частини 1241 Національної гвардії України для влаштування автопарку Військової частини 1241 Національної гвардії України та витребування з чужого незаконного володіння Військової частини 1241 Національної гвардії України на користь Міністерства оборони України нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 0, 3175 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер № НОМЕР_1.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

7. 09.07.2018, за наслідком автоматизованого розподілу справи № 909/600/19 (протокол від 06.07.2018), Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В. залишив позовну заяву без руху, зобов'язавши при цьому усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 11 245, 02 гривень.

8. 17.07.2018 суд відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 31.08.2018.

9. 31.08.2018 підготовче засідання відкладено на 14.09.2018, за наслідком якого судом оголошено перерву в судовому засіданні до 17.09.2018.

10. 17.09.2018 призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Івано-Франківському НДЕКЦ МВС України, на розгляд якої поставлено питання:

1) яка форма власності та цільове призначення земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_1 загальною площею 0, 3175 га по вул. Чорновола, 161 у м. Івано-Франківську були станом на 03.12.2014 (дата прийняття рішення Івано-Франківської міської ради № 1589-50 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань")?

2) чи входить земельна ділянка з кадастровим № НОМЕР_1 загальною площею 0, 3175 га по вул. Чорновола, 161 у м. Івано-Франківську в межі земельної ділянки військового містечка № 108, загальною площею 351, 6 га (відповідно до державного акту на право користування землею серія Б № 024794 (ДСК), виданого виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради у 1982 році, Військовій частині 13709?

На час проведення судової експертизи провадження у даній справі зупинено.

11. 08.10.2018 судом:

1) поновлено провадження у справі № 909/600/18;

2) розгляд клопотання Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України про забезпечення огляду об'єктів дослідження та надання додаткових матеріалів по справі № 909/600/18 призначено на 23.10.2018;

3) зобов'язано прокурора у строк до 19.10.2018 подати суду:

- оригінали або якісно завірені копії правовстановлювальної документації на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 (державний акт на право власності на землю, витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, тощо);

- геодезичні координати зовнішньої межі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 у системі координат СК-63 (або УСК-2000), виконаних у програмному комплексі AutoCAD (на паперовому та електронному носіях з розширенням *.dwg/*.dxf) та у програмному комплексі Digitals (на електронному носії з розширенням *.dmf);

- оригінал або якісно завірену копію державного акту на право користування землею серія Б № 024794;

- геодезичні координати зовнішньої межі земельної ділянки військового містечка № 108, загальною площею 351, 6 га (відповідно до державного акту на право користування землею серія Б № 024794) у системі координат СК-63 (або УСК-2000), виконаних у програмному комплексі AutoCAD (на паперовому та електронному носіях з розширенням *.dwg/*.dxf) та у програмному комплексі Digitals (на електронному носії з розширенням *.dmf);

- схематичне зображення розташування зовнішніх меж земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 відповідно до земельної ділянки військового містечка № 108, загальною площею 351, 6 га (відповідно до державного акту на право користування землею серія Б № 024794) у системі координат СК-63 (або УСК-2000), виконаних у програмному комплексі AutoCAD (на паперовому та електронному носіях з розширенням *.dwg/*.dxf) та у програмному комплексі Digitals (на електронному носії з розширенням *.dmf);

- платіжне доручення про перерахування експертній установі 7 032, 00 гривень за проведення судової експертизи.

12. 23.10.2018 продовжено строк розгляду справи на стадії підготовчого провадження на тридцять днів до 05.11.2018; підготовче засідання відкладено на 02.11.2018; зобов'язано прокурора у строк до 01.11.2018 виконати вимоги ухвали суду від 08.10.2018.

13. За наслідком судового засідання 02.11.2018, на виконання клопотання Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України (вх. № 15056/18 від 05.10.2018) про забезпечення огляду об'єктів дослідження та надання додаткових матеріалів по справі № 909/600/18 надані прокурором матеріали (зазначені вище) судом надіслано до експертної установи; на час проведення судової експертизи та отримання судом висновку експерта провадження у справі зупинено.

14. 21.01.2019 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 13.02.2019, за наслідком якого постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.02.2019.

15. В судових засіданнях 22.02.2019 та 14.03.2019 оголошувались перерви.

16. 25.03.2019 розгляд справи по суті призначено на 02.04.2019.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

17. Учасниками справи подані такі заяви по суті справи: позовна заява від 06.07.2019 вх. № 10018/18; відзив на позовну заяву від 06.08.2018 вх. № 11907/18; відповідь на відзив від 23.08.2018 вх. № 12830/18.

18. Позиція прокурора. Позовні вимоги мотивовані тим, що у 1982 році Івано-Франківською міською радою видано державний акт на право користування землею серія Б № 024794, відповідно до якого Військовій частині 13709 надано у безстрокове користування земельну ділянку площею 351, 6 га у м. Івано-Франківськ по вул. Чорновола, 157, яка перебуває у державній власності та використовувалась для розміщення і постійної діяльності Військової частини та належить до земель оборони і знаходиться на обліку у Івано-Франківській КЕЧ району. Однак, спірна земельна ділянка безпідставно вибула із володіння власника, Міністерства оборони України, на підставі прийнятого рішення органу місцевого самоврядування (пункту 5 рішення 50 сесії шостого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 03.12.2014 № 1589-50). На думку прокурора, Військова частина 1241 Національної гвардії України право постійного користування набула з порушенням вимог земельного законодавства, тобто є недобросовісним набувачем. Прокурор просить суд: визнати недійсним пункт 5 рішення 50 сесії шостого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 03.12.2014 № 1589-50 та витребувати з чужого незаконного володіння Військової частини 1241 Національної гвардії України на користь Міністерства оборони України нерухоме майно - вказану вище земельну ділянку.

19. Позиція позивача. Представник позивачів у судовому засіданні підтримав позицію прокурора та просив суд позов задовольнити. У відповіді на відзив підтримав заявлені позовні вимоги та вказував на безпідставне вибуття спірної земельної ділянки із володіння (користування) Міністерства оборони України, без його згоди.

20. Позиція відповідача, Івано-Франківської міської ради. Відповідач в попередніх судових засіданнях проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, при цьому вказував на те, що з моменту формування спірної земельної ділянки, вона ніколи не перебувала в державній власності та не відносилась до земель оборони чи до майна Міністерства оборони України, натомість завжди була власністю територіальної громади міста Івано-Франківська, тобто перебувала у комунальній власності, про що свідчать: витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно та дані Публічної кадастрової карти України.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

21. Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради депутатів трудящих у 1982 році видано державний акт на право користування землею (серія Б № 024794). З акту вбачається, що він виданий Військовій частині 13709 (землекористувачу) про те, що за ним закріплюється в безстрокове та безоплатне користування 351, 6 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування; земля надана для державних потреб.

22. Зазначена земельна ділянка розміщена у м. Івано-Франківську по вул. Чорновола, 161; перебуває у державній власності та використовувалась для розміщення і постійної діяльності Військової частини 13709.

23. Відповідно до Положення про організацію квартирно-експлуаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 № 448 облік спірної земельної ділянки здійснює Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району, яка відноситься до квартирно-експлуатаційних органів Збройних сил України.

24. Моніторингом інформації з публічної кадастрової карти України встановлено факт безпідставного вилучення органом місцевого самоврядування земельної ділянки, що належить до земель оборони, розміщеної по вул. Чорновола, 161 ум. Івано-Франківськ та за відсутності правових підстав її передано у постійне користування суб'єкту господарювання.

25. 10.06.2014 Військова частина 1241 Національної гвардії України звернулась з заявою до міського голови про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться по вул. Чорновола, 161 в м. Івано-Франківську, орієнтовна площа якої 0, 3175 га.

26. 28.08.2014 на 47 сесії шостого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради № 1511-47 надано дозвіл Військовій частині 1241 Національної гвардії України на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться по вул. Чорновола, 161 в м. Івано-Франківську, орієнтовна площа якої 0, 3175 га (в тому числі земельна ділянка площею 0, 0145 га на яку накладено земельний сервітут) для влаштування автопарку Військової частини 1241.

27. 03.10.2014 Військова частина 1241 Національної гвардії України звернулась із заявою до міського голови з приводу затвердження проекту землеустрою щодо відведеної зазначеної вище земельної ділянки для влаштування автопарку.

28. 03.12.2014 на 50 сесії шостого демократичного скликання Івано-Франківської міської Ради № 1589 - 50 проводився розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань, про що прийнято рішення. Відповідно до пункту 5 зазначеного рішення вирішено: затвердити Військовій частині 1241 Національної гвардії України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 3175 га (в тому числі земельна ділянка площею 0, 0145 га на яку накладено земельний сервітут) на вул. Чорновола, 161 (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1); та передати вказану земельну ділянку в постійне користування Військовій частині 1241 Національної гвардії України для влаштування автопарку Військової частини 1241, вид цільового призначення землі - 15.02, для розміщення та постійної діяльності внутрішніх військ МВС (дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Військовій частині 1241 Національної гвардії України надано, згідно п. 1 додатку 1 до рішення 47 сесії Івано-Франківської міської ради шостого демократичного скликання від 28.08.2014 № 1511-47 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань").

29. Із листа т.в.о. начальника Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району № 8/1620 від 27.11.2017 вбачається, що на обліку в Івано-Франківській квартирно-експлуатаційній частині району знаходиться земельна ділянка загальною площею 459, 2074 га, яка належить до аеродромних земель військового містечка № 108 в м. Івано-Франківську по вул. Чорновола, 161. Однак, земельну ділянку площею 0, 3175 га самовільно захоплено для будівництва житлового будинку та присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1 для розміщення та постійної діяльності внутрішніх військ Міністерства Внутрішніх Справ (в/ч 1241 Національної Гвардії) без відома та згоди Міністерства Оборони України.

30. Матеріали справи містять копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-26009172020114 від 02.10.2014 з якого вбачається, що земельна ділянка площею 0, 3175 га, місце розташування якої м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 161 має присвоєний кадастровий номер НОМЕР_1, належить до категорії земель житлової та громадської забудови з видом використання - для влаштування автопарку Військової частини 1241 Національної гвардії України та належить до комунальної власності.

31. Відповідач, Військова частина 1241 Національної Гвардії України зверталась до Військової частини А 1349 з листом № 50/41-1733 від 06.11.2017 з проханням надати інформацію стосовно земельної ділянки на якій планується будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Івано-Франківську, вул. Чорновола, 161, про що отримав відповідь, згідно листа № 350/484/1/2072 від 23.11.2017, що земельна ділянка належить до аеродромних земель і будь-яке будівництво на цій земельній ділянці буде незаконним.

32. В засіданні суду прокурор зазначив, що вказана земельна ділянка 0, 3175 га є частиною земельної ділянки загальною площею 351, 6 га в м. Івано-Франківську по вул. Чорновола, 161, а відповідач, Івано-Франківська міська рада, не мала правових підстав для розпорядження спірним майном.

33. Вказані обставини стали підставою звернення прокурора з даним позовом до суду.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Щодо підстав звернення прокурора до суду.

34. Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

35. Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. За змістом частини 3 вказаної статті Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

36. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересу держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, тощо.

37. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

38. Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах", означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13, 143 Конституції України може бути орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

39. Згідно зі статтями 3, 142 Конституції України, статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", держава відповідає за свою діяльність, у тому числі в частині дотримання встановлених нею ж норм та гарантій щодо діяльності органів місцевого самоврядування, матеріальною та фінансовою основою діяльності яких є належна наповнюваність їх бюджетів.

40. Так, звертаючись із позовом до суду, прокурор в позовній заяві зазначив, що спірна земельна ділянка незаконно вибула з державної власності внаслідок прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування, а заходів по поверненню спірної земельної ділянки у державну власність не вжито, що і свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави, більше того дана ділянка є власністю держави в особі Міністерства оборони.

41. Відтак, необхідність звернення прокурора з позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, оскільки державними органами не забезпечено виконання вимог законодавства, не здійснено претензійно - позовних заходів спрямованих на повернення спірної земельної ділянки у державну власність. Звернення прокурора до суду спрямоване на відновлення законності щодо належного розпорядження землями оборони.

42. З огляду на викладене, суд вважає, що пред'являючи зазначений позов до суду, прокурором дотримано вимоги статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частин 3 - 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

43. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

44. Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Одними із способів захисту прав на землю є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

45. Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

46. За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

47. Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

48. Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

49. За змістом наведених норми вбачається, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Тобто, обов'язковою умовою визнання недійсним акта є не тільки невідповідність його чинному законодавству, але й порушення у зв'язку із цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

50. Судом встановлено, що пунктом 5 рішення Івано-Франківської міської Ради № 1589 - 50 від 03.12.2014: затверджено Військовій частині 1241 Національної гвардії України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 3175 га (в тому числі земельна ділянка площею 0, 0145 га на яку накладено земельний сервітут) на вул. Чорновола, 161 (кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1); та вирішено передати вказану земельну ділянку в постійне користування Військовій частині 1241 Національної гвардії України для влаштування автопарку Військової частини 1241, вид цільового призначення землі - 15.02, для розміщення та постійної діяльності внутрішніх військ МВС України (дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Військовій частині 1241 надано, згідно п. 1 додатку 1 до рішення 47 сесії Івано-Франківської міської ради шостого демократичного скликання від 28.08.2014 № 1511-47 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань").

51. Прокурор та позивач вважають, що зазначене рішення прийняте Івано-Франківською міською радою з перевищенням повноважень та всупереч закону, оскільки стосується земель оборони, які перебувають у державній власності, а саме - в постійному користуванні Міністерства оборони, порушують права та інтереси законного землекористувача.

52. Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

53. В свою чергу, відповідно до статті 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі оборони. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

54. Статтею 77 Земельного кодексу України визначено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом. Особливості відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються законом.

55. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про використання земель оборони", землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (військові частини). Аналогічні норми містить стаття 14 Закону України "Про Збройні Сили України", відповідно до якої земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

56. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

57. Отже, виходячи з наведеного, держава є власником земель оборони за законом, а Міністерство оборони України є органом, який уповноважений державою на управління державним майном, у тому числі земельними ділянками.

58. Наказом Міністра оборони України від 03.07.2013 № 448 затверджено Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, яке визначає організацію та завдання квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, яким визначено, що квартирно-експлуатаційними органами Збройних Сил України здійснюється: квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин; безпосереднє квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності.

59. Відповідно до Положення Івано-Франківського квартирно-експлуатаційної частини району, затвердженого начальником Західного територіального КЕУ 05.02.2013, Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району є державною установою, створена Міністерством оборони України (засновником) і підпорядкована Західному Територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню та призначена для реалізації у військових частинах та установах дислокованих у межах відповідальності квартирно-експлуатаційної частини державної військово-технічної політики з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення з метою підтримання військ, сил у стані бойової готовності. Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району, згідно з Положенням, є юридичною особою та утримується за рахунок державного бюджету України, несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного їй майна, згідно з чинним законодавством.

60. Відповідно до пункту 4.2. Положення, майно установи є державною власністю і закріплюється за нею на праві оперативного управління.

61. Пунктом 4.5. Положення передбачено, що установа користується закріпленою за нею землею, а також іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.

62. Таким чином, Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району є юридичною особою, яка набуває прав та обов'язків відповідно до положень чинного законодавства та входить в структуру органів Збройних Сил України.

63. Статтею 3 Закону України "Про правовий режим майна у збройних силах України" передбачено, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України, воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

64. Частиною 1 статті 2 Закону України "Про використання земель оборони" передбачено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

65. Відповідно до статті 4 Закону України "Про правовий режим майна у збройних силах України", військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

66. Матеріалами справи підтверджується, що згідно рішення виконавчого комітету Івано-Франківської районної (міської) ради депутатів трудящих, державного акту на право користування землею від 1982 року в/ч 13709 надано в постійне користування 351,6 га землі.

67. Згідно з пунктом 5 постанови Верховної Ради Української РСР "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР" від 18.12.1990 № 562-ХІІ (зі змінами та доповненнями), громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування. Аналогічні положення містяться у п. 7 розділу Х Перехідних положень Земельного Кодексу України 2001 року, яким передбачено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

68. Пунктом 2 розділу 7, пунктом 10 статті 28-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державний земельний кадастр" передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера, а документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

69. Отже, аналізуючи наведені вище правові норми, державний акт на право користування землею Б № 024794 від 1982 року, виданий в/ч 13709, на даний час є дійсним.

70. Згідно з висновком експерта № 4.4-135/18 від 04.01.2019, складеним за результатами проведення земельно-технічної експертизи, земельна ділянка з кадастровим номером № НОМЕР_1, площею 0, 3175 га, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 161, яка була передана Івано-Франківською міською радою у постійне користування Військовій частині 1241 Національної Гвардії України, знаходиться в межах земельної ділянки площею 351, 6 га, яка надана в/ч 13709 у постійне користування згідно Державного акту від 1982 року.

71. Таким чином, земельна ділянка площею 351, 6 га перебуває у державній власності, використовувалась для розміщення і постійної діяльності Військової частини 13709 та належить до земель оборони, облік якої здійснює Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району.

72. Відповідно до частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

73. Згідно з частинами 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

74. Оспорюваним рішенням, всупереч нормам закону, затверджено Військовій частині 1241 Національної гвардії України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 3175 га та передано вказану земельну ділянку в постійне користування Військовій частині 1241 Національної гвардії України для влаштування автопарку. Разом із тим, земельна ділянка військового містечка № 108 по вул. Чорновола, 161 відводилась Міністерству оборони на підставі Постанови Ради Міністрів України від 16.05.1947 № 695/024, державного акту від 07.12.1981 б/н (військова частина 13709), державного акту від 1981 року № 024787 (військова частина 13709), державного акту від 1982 року № 024794 (військова частина 13709). На території військового містечка № 108 площею 459, 2100 га (землі аеродрому) розміщена Військова частина А 1349. Більше того, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували добровільну відмову Міністерства оборони України від користування зазначеною земельною ділянкою, що відноситься до земель оборони або згоду на передачу у комунальну власність земельної ділянки. Таким чином, станом на момент прийняття рішення Івано-Франківською міською радою від 03.12.2014 № 1589 - 50 (пункту 5) спірна земельна ділянка відносилася до земель державної власності (землі оборони) та перебувала на праві постійного користування Військової частини 13709. Івано-Франківська міська рада не мала правових підстав на розпорядження відповідною земельною ділянкою, а тому рішення Івано-Франківської міської ради від 03.12.2014 № 1589 - 50 (пункту 5) прийнято із порушенням вимог чинного законодавства.

75. Відповідно до статей 152, 155 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

76. У Рішенні від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 (пункт 5) Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Водночас, із вказаного Рішення Конституційного Суду України вбачається, що такі рішення органу місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в інший спосіб.

77. Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

78. З огляду на те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності (землі оборони) та перебуває на праві постійного користування у в/ч 13709, та згода на вилучення і передачу даної землі у розмірі 0, 3173 га не надавалась, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсним пункту 5 рішення 50 сесії шостого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 03.12.2014 № 1589-50 щодо затвердження Військовій частині 1241 Національної гвардії України проекту землеустрою і відведення земельної ділянки площею 0, 3175 га на вул. Чорновола, 161 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) та передачі вказаної земельної ділянки у постійне користування Військової частини 1241 Національної гвардії України для влаштування автопарку Військової частини 1241 Національної гвардії України.

79. Відповідно до статей 316, 317 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

80. Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

81. Захист права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України, яка передбачає наступні способи захисту: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України), на витребування майна від добросовісного набувача (ст. 388 ЦК України), витребування грошей та цінних паперів (ст. 389 ЦК України), захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння (ст. 391 ЦК України), визнання права власності (ст. 392 ЦК України) тощо.

82. Відповідно до положень статті 387 Цивільного кодексу України (яка, серед іншого, визначена підставою позову) власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

83. Зі змісту наведених нормативних приписів вбачається, що власник майна фактично позбавлений можливості володіти і користуватися цим майном внаслідок його незаконного вибуття із володіння, має право витребувати таке майно із чужого володіння. Зазначений засіб захисту права власності - витребування майна із чужого незаконного володіння застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння. Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

84. З огляду на викладене вище, спірна земельна ділянка вибула з користування поза волею власника - держави та правомірно застосовано позивачем засіб захисту прав та інтересів - витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки власник позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому земельною ділянкою.

85. Відповідно до статті 73 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

86. Кожна сторона, згідно із статтею 74 Господарського кодексу України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

87. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати.

88. Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України врегульовано питання розподілу судових витрат. Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В силу частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Враховуючи задоволення позову, судовий збір та витрати, пов'язані із проведенням експертизи суд покладає на відповідачів.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним п. 5 рішення 50 сесії шостого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 03.12.2014 № 1589-50 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань" щодо затвердження Військовій частині 1241 Національної гвардії України проекту землеустрою і відведення земельної ділянки площею 0, 3175 га на вул. Чорновола, 161 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) та передачі вказаної земельної ділянки у постійне користування Військової частини 1241 Національної гвардії України для влаштування автопарку Військової частини 1241 Національної гвардії України.

3. Витребувати з чужого незаконного володіння Військової частини 1241 Національної гвардії України (вул. Чорновола, 161, м. Івано-Франківськ, 76000, ідентифікаційний код: 14323422) на користь Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код: 00034022) нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 0, 3175 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер № НОМЕР_1.

4. Стягнути з Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, ідентифікаційний код: 33644700) на користь Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району (вул. вул. Н. Гвардії, 14Г, м. Івано-Франківськ, 76014, ідентифікаційний код 08494013) 5 622, 51 гривень (п'ять тисяч шістсот двадцять дві гривні п'ятдесят одну копійку) судового збору та 3 516, 00 гривень (три тисячі п'ятсот шістнадцять гривень) витрат, пов'язаних із проведенням експертизи.

5. Стягнути з Військової частини 1241 Національної гвардії України (вул. Чорновола, 161, м. Івано-Франківськ, 76000, ідентифікаційний код: 14323422) на користь Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району (вул. вул. Н. Гвардії, 14Г, м. Івано-Франківськ, 76014, ідентифікаційний код: 08494013) 5 622, 51 гривень (п'ять тисяч шістсот двадцять дві гривні п'ятдесят одну копійку) судового збору та 3 516, 00 гривень (три тисячі п'ятсот шістнадцять гривень) витрат, пов'язаних із проведенням експертизи.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

9. Повне рішення складено 12.04.2019.

Суддя В. В. Михайлишин