Ухвала суду № 81142004, 15.04.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

15.04.2019м. ДніпроСправа № 904/25/19

за позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпро в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

до відповідача-1: Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокгаз", м. Київ

про визнання недійсним договору та повернення об'єкту благоустрою

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від прокуратури: Масенко А.О., службове посвідчення № 051988 видане 15.01.2019 року, прокурор відділу;

від позивача: Ресенчук О.Ю., довіреність № 7/10-3721 від 21.12.2018 року, головний спеціаліст управління захисту інтересів територіальної громади міста у судах загальної юрисдикції департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради;

від відповідача-1: Чоха К.О., довіреність № 5 від 02.01.2019 року, адвокат;

від відповідача-2: Шпакова О.С., ордер ДП № 1273/032 від 21.02.2019 року, адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпропетровської міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокгаз" просить:

- визнати недійсним договір про виконання об'єктів благоустрою міста не за цільовим призначенням № 4416 ТС від 22.11.2018, укладений між Комунальним підприємством "Благоустрій міста" Дніпропетровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Востокгаз";

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Востокгаз" повернути об'єкт благоустрою у вигляді зони міського та зовнішнього транспорту, з видом покриття "зони зелених насаджень природного або штучного походження" площею 105 м. кв., що розташовується на вул. Набережна Заводська, 52 у м. Дніпро Комунальному підприємству "Благоустрій міста" Дніпропетровської міської ради за актом приймання-передачі.

- стягнути з відповідача - 1, 2 судові витрати на користь позивача.

Заявлені вимоги прокурор обґрунтовує тим, що Комунальним підприємством "Благоустрій міста" Дніпропетровської міської ради незаконно передано об'єкт благоустрою під розміщення об'єкту підвищеної небезпеки - газозаправочної станції. Внаслідок чого, використання земельної ділянки комунальної власності на теперішній час здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю "Востокгаз" всупереч вимог чинного законодавства, а самовільно розміщений об'єкт підвищеної небезпеки створює загрозу життю, здоров'ю та майну жителів територіальної громади, а також навколишньому природному середовищу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 07.02.2019 року о 10:40 год.

28.01.2019 року від представника (адвоката) Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокгаз" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла апеляційна скарга вих. № б/н на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2019 року про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2019 року апеляційну скаргу вих. № б/н на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської

області від 08.01.2019 року про відкриття провадження у справі повернуто скаржнику.

07.02.2019 року від заступника прокурора до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 05/2-222вих-19 від 06.02.2019 року про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи.

07.02.2019 року електронною поштою від представника відповідача-2 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. б/н від 07.02.2019 року про відкладення розгляду справи.

07.02.2019 року від відповідача-1 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих.б/н від 06.02.2019 року.

У підготовче судове засідання 07.02.2019 року відповідач-2 не з'явився.

11.02.2019 року від представника відповідача-1 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. б/н від 11.02.2019 року про долучення документів до матеріалів справи.

21.02.2019 року від прокурора до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив на позовну заяву вих.05/2-350вих19 від 21.02.2019 року.

25.02.2019 року електронною поштою від представника відповідача-2 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. б/н.

25.02.2019 року від представника відповідача-2 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. б/н про витребування доказів.

25.02.2019 року від представника відповідача-2 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. б/н.

У підготовчому судовому засіданні 26.02.2019 року прокурор заявив усне клопотання про продовження строку розгляду підготовчого провадження на 30 днів.

Приймаючи до уваги необхідність витребувати додаткові докази до матеріалів справи, та враховуючи закінчення строку розгляду підготовчого провадження, з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк розгляду підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою господарського суд від 26.02.2019 продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 10.04.2019 року включно, підготовче судове засідання відкладено на 11.03.2019 року о 10:30 год.

11.03.2019 представники позивача та відповідача-1 у судове засідання не з'явилися, від відповідача-1 до канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Враховуючи, відповідач, як сторона, не обмежений колом представників, подане відповідачем-1 клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає

11.03.2019 прокурор подав до канцелярії суду відповідь на відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні представник відповідача-2 просив задовольнити частково клопотання від 26.02.2019 про витребування доказів, а саме в частині витребування від Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області доказів, зазначивши, що ними були самостійно отримані докази від Дніпропетровської міської ради.

Відповідно до частин першої, шостої, сьомої та восьмої статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Представник відповідача-2 повідомив суд, що ним на адресу Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області було направлено адвокатський запит №13/1 від 25.02.2019 (а.с. 179) про отримання доказів, однак до теперішнього часу від Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області відповідь не надійшла.

З метою повного, всебічного та неупередженого встановлення обставин справи суд дійшов висновку про доцільність часткового задоволення клопотання відповідача-2.

Ухвалою суду від 11.03.2019 задоволено частково клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокгаз" про витребування доказів. Витребувати від Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області (49044, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 39А.):

- відомості про те, на підставі яких фактичних даних, матеріалів перевірок, замірів тощо Регіональним офісом водних ресурсів у Дніпропетровській області було надано відповідь від 20.12.2018 за № 2556/11-18

- інформацію щодо проведення протягом 2018 року перевірок дотримання чинного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Востокгаз" під час ведення господарської діяльності в районі буд. 52 по вул. Набережній Заводський в м. Дніпро. До відповіді надати документи, що складені за результатами таких перевірок.

Витребувану інформацію надати до 28.03.2018.

Підготовче судове засідання відкладено на 02.04.2019 року о 14:30 год.

29.03.2019 прокурор подав до суду клопотання про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи.

01.04.2019 на виконання вимог ухвали суду від 11.03.2019 Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області надав інформацію витребувану судом.

02.04.2019 представник відповідача-2 подав до суду відповідь на відповідь позивача на відзив, та зазначив, що позовна заява подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, відтак, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

02.04.2019 представник відповідача-1 подав до суду заперечення на відповідь на відзив, якими заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

02.04.2019 представник відповілача-2 подав до суду заяву про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні 02.04.2019 оголошено перерву до 09.04.2019 о 14:30 год.

09.04.2019 прокурор подав до суду письмові пояснення щодо заяви про залишення позову без розгляду, якими просить суд відмовити в задоволенні даної заяви.

Розглянувши матеріали справи, суд вбачає підстави для залишення позову без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частинами 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом до іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.З ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Рішенням Конституційного Суду України № З-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. "Інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 ГПК України у взаємозв'язку з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в господарських судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Таким чином, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Доведення підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог ст. 74 ГПК України шляхом подання належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів необхідності саме прокурору звертатись до господарського суду з позовом, що розглядається.

Позов прокурором подано 03.01.2019, а договір, про недійсність якого заявляє прокурор у позові укладено 22.11.2018, тобто до звернення до суду пройшло півтора місяці з моменту укладення спірного договору.

Є безпідставним посилання прокурора як на доказ бездіяльності міської ради на лист на лист міської ради адресований першому заступнику прокурора Дніпропетровської області старшому раднику юстиції Соскову Р.М., в якому повідомляється, що КП "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради не порушується порядок передачі об'єктів (елементів) благоустрою міста в тимчасове використання не за цільовим призначенням (т.1., а.с. 230). Оскільки лист датовано 01.11.2018р., тобто до укладання спірного договору. Отже такий доказ не є належним в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, прокурор намагається підмінити собою позивача у цій справі, що є неприпустимим з огляду на приписи діючого законодавства, про яке йшлося вище.

Частиною 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що підстави для звернення Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпропетровської міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокгаз" про визнання недійсним договору та повернення об'єкту благоустрою відсутні, а позов підлягає залишенню без розгляду.

Частиною 4 ст. 226 ГПК України встановлено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд виходить з того, що відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду.

Отже, судовий збір підлягає поверненню за клопотанням Першого заступника прокурора Дніпропетровської області.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 185, п. 5 ч. 1 ст. 226, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпропетровської міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокгаз" про визнання недійсним договору та повернення об'єкту благоустрою - залишити без розгляду.

Згідно з приписами ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.04.2019

Суддя В.Г. Бєлік