Ухвала суду № 81139307, 12.02.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9662/18

Провадження 1-кп/524/122/19

УХВАЛА

12.02.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі колегії суддів : головуючого судді: Олейнікової Г.М.

суддів Гусача О.М., Обревко Л.О.,

при секретарі: Денисенко Н.В.

за участю прокурора: Магди В.Л.

захисників Пасюка В.В., Радзинської Я.Л.

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170090001241 від 18.04.2018 року відносно вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2, ст. 187 ч.3 КК України та відносно вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 186 ч.2, ст.. 185 ч.2, ст. 187 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

26.11.2018 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12018170090001241 від 18.04.2018 року відносно вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2, ст. 187 ч.3 КК України та відносно вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 186 ч.2, ст.. 185 ч.2, ст. 187 ч.3 КК України.

18.12.2018 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відраховується до 15.02.2019 року.

У зв'язку з тим , що судовий розгляд справи відкладається на 27.02.2019 року , так як по справі не досліджені всі докази, а у обвинуваченого ОСОБА_4 15.02.2019 року сплине строк тримання під вартою, тому суд вважає у даному судовому засіданні розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою .

Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, прокурора, який вважає , що необхідно обвинуваченому ОСОБА_4 продовжити строк тримання під вартою, оскільки ризики , передбачені ст.. 177 КПК України існують до теперішнього часу, а саме обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, вчинив тяжкі та особливо тяжкий злочин, обвинуваченому в разі визнання судом його винуватим загрожує згідно санкції статті передбаченої ч. 3 ст. 187 КК України покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, він не працює, постійного доходу не має, думку потерпілої ОСОБА_5, яка підтримала думку прокурора, захисника Радзинської Я.Л., яка заперечує проти продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 2 місяці , оскільки прокурором не були доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України, також суду не надано доказів того , що обвинувачений може ухилитись від явки до суду , здійснити незаконний вплив на потерпілу , оскільки вона вже допитана у судовому засіданні , просить суд змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, захисника Пасюка В.В., який підтримав думка захисника Радзинської Я.Л., обвинуваченого ОСОБА_4, який підтримав думку захисника Радзинської Я.Л. , обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав думку свого захисника, вважає, що необхідно змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, приходить до наступних висновків :

Відповідно до ст.331 ч.3 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, застосований ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука спливає 15.02.2019 року.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У справі «Сергій Волосюк проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою. Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України .

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 та клопотання сторони захисту обвинуваченого, щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому, суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

При цьому злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_4 віднесені відповідно до ст.12 КК України, до середньої тяжкості , тяжкого та особливо тяжкого злочину , що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях за ч. 3 ст.187 КК України санкцією від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, , за ч.2 ст.185 КК України - до 5 років позбавлення волі, за ст.. 186 ч.2 КК України від 4-х до 6- ти років позбавлення волі, що дає достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може, з метою уникнення від покарання, переховуватись від суду. Також враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за скоєні злочині , передбачені санкціями ст.. 187 ч.3, ст.. 186 ч.2, ст.. 185 ч.2 КК України, відсутність соціально стримуючих факторів таких як сім'я, робота, обвинувачений немає постійного джерела доходів ,схильний до вчинення нових злочинів , раніше неодноразово притягався до кримінальной відповідальності , тому суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів , а саме з 12.02.2019 року по 12.04.2019 року.

Керуючись ст.ст. 331 ч.3, 369 , 372 КПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів , а саме з 12.02.2019 року по 12.04.2019 року.

У задоволенні клопотання захисника Радзинської Я.Л. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 відмовити

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок чи інше судове рішення, яким закінчилось провадження у суді першої інстанції.

Головуючий суддя : Г.М. Олейнікова

Судді : О.М.Гусач

Л.О.Обревко