Ухвала суду № 81138229, 11.04.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

(про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою)

Справа № 347/227/19

Провадження № 1-кп/348/237/19

11 квітня 2019 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретаря судового засідання: Нагорняк Г.М.

з участю прокурора: Демуса О.Б.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: Чігура С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090000000898 за обвинувальним актом від 05.02.2019 р. про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Надвірнянського районного суду знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 186 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 утримується під вартою в ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.

В судовому засіданні від прокурора поступило клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3, оскільки такий закінчується 14.04.2019 року, з огляду на те, що і надалі є обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків по кримінальному провадженні, вчинити інші злочини.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Чігур С.В. в судовому засіданні не заперечили стосовно задоволення клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Також просять визначити обвинуваченому розмір застави.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Статтею 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 14.02.2019 року ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 14.04.2019 року.

Приймаючи рішення про можливість продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд приймає до уваги, що відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Преценденте право Конвенції розробило чотири базових прийнятних підстави для відмови у звільненні особи з під варти:

-ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення не з'явиться на суді /дело Stogmuller против Austria/;

-ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення у випадку звільнення прийме дії, направлені на перешкоджання віправленню правосуддя /дело Stogmuller против Austria/;

-ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення, здійснить подальші правопорушення /дело Matznetter против Austria/;

-ризик, що особа порушить громадський порядок /дело Letellier против France/.

Тримання під вартою може бути виправдано в тому випадку, якщо існують конкретні ознаки того, що це дійсно вимагається виходячи з інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невиновності, переважують правило поваги особистої свободи /дело W. против Switzerland, судебное решение от 26 января 1993 года § 30/.

Ризики, які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не відпали.

Так, ризик переховування підтверджується тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 186 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів та найтяжчий з них передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а тому усвідомлюючи можливість призначення відносно нього такого покарання, обвинувачений буде намагатись ухилитись від кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 офіційно не працює, немає постійного джерела прибутку. Вказані обставини в сукупності свідчать про те, що опинившись на волі він зможе ухилятись від суду та не виконувати процесуальні рішення.

Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків по даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що обвинуваченому ОСОБА_1 відомі їх особи. Також суд враховує, що розгляд кримінального провадження ще не розпочато, потерпіла та свідки по кримінальному провадженні ще не допитані та не давали показання. В зв'язку з цим існують реальні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, зможе чинити вплив на потерпілих та свідків.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що що відносно ОСОБА_1 вже здійснюється судовий розгляд кримінального провадження про його обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 , ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 357 КК України. Тобто ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може продовжувати займатись злочинною діяльністю. Також підозрюваним не надано доказів щодо офіційного працевлаштування, що може в подальшому спонукати вчиняти корисливі злочини.

Наведені обставини переконують, що заявлені ризики та суспільна небезпека особи обвинуваченого не зменшилась та виправдовують продовження тримання його під вартою. Відсутні належні об'єктивні і допустимі докази про зменшення або відсутність ризиків передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Інші, більш м'які запобіжні заходи, не попередить існуючих ризиків та не забезпечать виконання обов'язків, покладених на обвинуваченого, а тому суд дійшов висновку, що підстав для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід немає.

Враховуючи вище викладене, а такожте, що судовий розгляд кримінального провадження не завершено, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчиняти інші злочини, та обставини справи, суд прийшодить до висновку про задоволення клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених цим Кодексом (ч. 3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:

1) прибувати до суду за викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177-178, 331 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовільнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Усторопи, Косівського району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 11 год. 30 хв. 09 червня 2019 року.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 здійснювати в ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України для виконання.

Розмір застави визначити в межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 115260 (сто п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят) гривень 00 коп., яка може бути внесена підозрюваним чи іншою особою на р/р 37312032002265 ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код 26289647, банк одержувача ДКСУ м.Київ, МФО 820172.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати до суду за викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.

Порушення вище викладених умов запобіжного заходу у вигляді застави має наслідком звернення застави в дохід держави та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішуватиме питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Якщо обвинувачений виконає всі покладені на нього цією ухвалою зобов'язання, застава повертається обвинуваченому/заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Міськевич О.Я.