Ухвала суду № 81138108, 09.04.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 квітня 2019 року м. Кропивницький Справа № 811/1668/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,

розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1)

відповідач-1: міська рада міста Кропивницького (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 26241020)

відповідач-2: відділ реєстрації місця проживання особи міської ради міста Кропивницького (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_3)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до міської ради міста Кропивницького про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що 10.05.2018 року він набув право власності на квартиру АДРЕСА_3 відповідно до договору купівлі - продажу. На час укладання договору купівлі-продажу в зазначеній квартирі були відсутні особи, які зареєстровані за вказаною адресою. Однак, 16.05.2018 року позивачу стало відомо, що т.в.о. начальника відділу реєстрації місця проживання особи міської ради міста Кропивницького скасовано зняття з реєстрації місця проживання за цією адресою ОСОБА_2 та її малолітнього сина ОСОБА_4. У зв'язку з цим позивач як власник квартири звернувся до міської ради міста Кропивницького із заявою про зняття з реєстрації місця проживання вказаних осіб, на що отримав лист №П-5799 від 31.05.2018 року з відмовою у знятті з реєстрації місця проживання цих осіб. Позивач, не погоджуючись з таким рішенням, стверджуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не мають права користування житловим приміщенням у належній йому квартирі, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність щодо зняття ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_5;

- зобов'язати зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2) за адресою: АДРЕСА_5.

Ухвалою судді від 27.06.2018 року відкрито провадження у справі за цим позовом та прийнято рішення здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 25.07.2018 року залучено до участі у справі як другого відповідача - відділ реєстрації місця проживання особи міської ради міста Кропивницького, а також третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3.

Ухвалою від 13.09.2018 року суд на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України зупинив провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №811/1651/18. У судовому засіданні 09.04.2019 року суд поновив провадження у цій справі.

Представник відповідачів у судовому засіданні 09.04.2019 року заявив клопотання про закриття провадження у цій справі, посилаючись на те, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки предметом спору у ній є майнові права на квартиру.

Вирішуючи вказане клопотання, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Частиною 1 статті 19 КАС України визначено справи у публічно - правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Так, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

У постанові від 20.09.2018 року (справа №816/389/15-а) Велика Палата Верховного Суду вказала, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини стосуються зняття з реєстрації місця проживання третьої особи ОСОБА_2 та її малолітньої дитини. Оскарження позивачем бездіяльності відділу реєстрації місця проживання особи міської ради міста Кропивницького щодо незняття з реєстрації вказаних осіб за його заявою безпосередньо пов'язане із захистом ним свого права користування та розпорядження належним йому нерухомим майном, а саме квартирою №66, розташованою по проспекту Перемоги, 18 в місті Кропивницький.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 року у справі №826/8687/16 зробила висновок, про те, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм процесуального права в подібних правовідносинах у справах за позовами осіб про визнання протиправними дій щодо реєстрації місця проживання містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року (справа №337/2535/17).

Відтак суд дійшов до висновку, що цей спір пов'язаний із захистом порушених цивільних прав та інтересів позивача, виник у сфері приватноправових відносин, не є публічно-правовим, а тому юрисдикція адміністративних судів, що встановлена статтею 19 КАС України, на нього не поширюється. Справа за цим позовом має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин клопотання представника відповідачів слід задовольнити, а провадження у справі слід закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Тож для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 19, 238, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в адміністративній справі.

Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш

Повний текст ухвали складено 12.04.2019 року.