Рішення № 81137991, 12.04.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/105/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

відповідач: заступник начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області Харченко Оксана Вадимівна (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 24)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області Харченко Оксани Вадимівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №КР3219/386/АВ/ТД-ФС від 26.12.2018 року.

Позов ФОП ОСОБА_1 мотивовано тим, що спірною постановою на нього накладено штраф у розмірі 111690 грн. за порушення трудового законодавства. Позивач заперечує це порушення, посилаючись на те, що на запит посадової особи Управління Держпраці у Кіровоградській області повідомляв, що найманих працівників він не має, а приміщення і майно за адресою: АДРЕСА_2, безкоштовно передані ним в оренду членам споживчого кооперативу "Споживче товариство "Джуппо". Також позивач стверджує, що працівниками Управління Держпраці у Кіровоградській області порушено вимоги чинного законодавства щодо підстав та порядку проведення інспекційного відвідування, щодо обов'язковості уніфікованої форми документів, проігноровано його пояснення, не встановлено особу ОСОБА_3, відносно якої зафіксовано порушення вимог статей 21, 24 КЗпП України, та не надано доказів, що вона у нього працює або є найманим працівником. З цих підстав просить суд визнати спірну постанову протиправною та скасувати її.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з запереченнями проти позову, мотивованими тим, що за результатами інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення ним вимог статей 21, 24 КЗпП України щодо неоформлення трудових відносин з працівником ОСОБА_3, яка здійснювала торгівлю у належному позивачу кафе за адресою: АДРЕСА_2. Факт допущення позивачем громадянки ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору підтверджується також матеріалами перевірки, що проводилася у ФОП ОСОБА_1 податковим органом. Доводячи правомірність спірної постанови, відповідач просила суд у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду "Заяву щодо зміни предмета або підстави позову, зменшення або збільшення розміру позовних вимог" разом з позовною заявою у новій редакції. Ухвалою суду від 25.02.2019 року цю заяву позивачу повернуто.

У ході розгляду справи сторони подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухавши показання свідків, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 з 25.10.1994 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, видами його економічної діяльності є зокрема: діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. (а.с. 18 - 21)

Позивач здійснює підприємницьку діяльність у приміщенні, розташованому у АДРЕСА_2, яке він орендує за договором суборенди №76/15-17 від 01.10.2016 року, укладеним з ТОВ "Кіровоградавтотранс" (зі змінами, внесеними додатковою угодою №4 від 13.07.2018 року). Об'єктом суборенди є частина нежитлового приміщення площею 70 кв.м. - для розміщення кафе, 18 кв.м. - для здійснення роздрібної торгівлі. (а.с. 126-130)

Начальником Управління Держпраці у Кіровоградській області на підставі службової записки начальника відділу від 29.11.2018 року та листа ГУ ФДС у Кіровоградській №12395/10/11-28-13-02-06 від 28.11.2018 року про проведення спільних комплексних заходів щодо перевірок з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками у ФОП ОСОБА_1 видано наказ №1763 від 29.11.2018 року "Про проведення інспекційного відвідування", яким доручено провести інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 в термін з 29.11.2018 року по 30.11.2018 року у зв'язку із наявністю інформації, передбаченої пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 року. (а.с. 32 - 34).

На підставі цього наказу головному державному інспектору Колпак О.М. видано направлення №1763/04.1 від 29.11.2018 року, яким доручено проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питання трудового договору та дотримання його умов, виявлення неоформлених трудових відносин, на період з 29.11.2018 року по 30.11.2018 року. (а.с. 35)

Інспектором праці ОСОБА_4 у присутності державних інспекторів-ревізорів ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також продавця ОСОБА_3, 29.11.2018 року здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за фактичною адресою: м. Кропивницький, Олександрійське шосе, 1.

Копію направлення на проведення інспекційного відвідування 29.11.2018 року о 15:15 вручено продавцю ОСОБА_3 для передачі ФОП ОСОБА_7 (а.с. 35)

Через відсутність об'єкта відвідування та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, інспектором праці ОСОБА_4 складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КР3219/386/НД/АВ від 30.11.2018 року. (а.с. 36 - 37)

У зв'язку з цим інспектором праці ОСОБА_4 складена письмова вимога про надання документів №КР3219/386/ПД від 30.11.2018 року з переліком документів, які потрібно надати у строк до 10.12.2018 року, зокрема накази на прийом найманих працівників, трудові договори з найманими працівниками та договори цивільно-правового характеру, пояснення щодо найманої праці. (а.с. 38) На час виконання цієї вимоги строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 10.12.2018 року.

Копія акту про неможливість проведення інспекційного відвідування №КР3219/386/НД/АВ від 30.11.2018 року та вимога про надання документів №КР3219/386/ПД від 30.11.2018 року направлені позивачу поштою та отримані ним 10.12.2018 року (а.с. 39)

Між тим, до Управління Держпраці у Кіровоградській області 30.11.2018 року від позивача надійшли документи, які стосувалися інспекційного відвідування, з пояснювальною запискою від 29.11.2018 року. Також позивач просив направити йому копію наказу про призначення інспекційного відвідування та направлення на проведення такого інспекційного відвідування. (а.с. 51, 139)

Листом від 05.12.2018 року відповідач направила позивачу копії запитаних ним документів. (а.с. 142 - 144)

За наслідками інспекційного відвідування інспектором праці ОСОБА_4 складено акт інспекційного відвідування №КР3219/386/АВ від 10.12.2018 року, за висновками якого ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги статей 21,24 КЗпП України. (а.с. 48 - 50)

Крім цього, інспектором праці ОСОБА_4 складено припис №КР3219/386/АВ/П від 10.12.2018 року про усунення порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1, з вимогою інформувати про його виконання до 10.01.2019 року. (а.с. 53)

У зв'язку з неможливістю особистого вручення акту і припису їх примірники 10.12.2018 року надіслані позивачу поштою та отримані ним 13.12.2018 року. (а.с. 54)

Ці примірники акту та припису 14.12.2018 року підписані ФОП ОСОБА_1 та повернуті ним до Управління Держпраці у Кіровоградській області. (а.с. 57 - 61)

Заступником начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області Харченко О.В. прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №КР3219/386АВ/ТД від 13.12.2018 року, яким призначено розгляд справи на 26.12.2018 року. (а.с. 54)

Позивач отримав повідомлення про розгляд справи 19.12.2018 року, але до Управління Держпраці у Кіровоградській області не прибув. (а.с. 62)

Розглянувши справу, заступник начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області Харченко О.В. склала постанову №КР3219/386/АВ/ТД-ФС від 26.12.2018 року, якою за порушення вимог статей 21, 24 КЗпП України відносно одного працівника - ОСОБА_3, на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, що склало 111690 грн. (3723 грн. х 30). (а.с. 11, 64)

Вказана постанова 28.12.2018 року направлена позивачу поштою та отримана ним 08.01.2019 року. (а.с. 12)

Не погодившись з цією постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що спірна постанова прийнята за наслідками здійснення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Частиною 4 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно зі статтями 12, 16 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі", яка ратифікована Законом України №1985-IV від 08.09.2004 року, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов'язувати вивішувати об'яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.

Інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, згідно з яким Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Згідно з пунктом 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 року "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження). Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Підстави для проведення інспекційних відвідувань передбачені у пункті 5 Порядку №295.

Так, згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку №2955 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Пунктом 8, 9, 10 Порядку №295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно з пунктом 11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Пунктами 12, 16, 18 Порядку №295 передбачено, що вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

У разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Відповідно до пунктів 19, 20, 21 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

За правилами пункту 26 Порядку №295 у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об'єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках.

Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.

Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пунктів 27, 29 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Порушення законодавства про працю, за які до юридичних і фізичних осіб-підприємців, що використовують найману працю, застосовуються штрафи, визначені у частині 2 статті 265 КЗпП України.

Відповідно до частин 4, 7 статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині 2 цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (надалі - Порядок №509), який визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Згідно з пунктом 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Згідно з пунктами 6, 7, 8 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.

Судом установлено, що спірна постанова про накладення штрафу прийнята на підставі акту інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, яким установлено порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю, а саме порушення статей 21, 24 КЗпП України. Позивача притягнуто до відповідальності, передбаченої абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України - за фактичний допуск працівника ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудового договору.

Згідно з частиною 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до частини 5 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Отже визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є наявність трудових відносин між позивачем та ОСОБА_3 та їх оформлення.

Як вбачається з матеріалів справи, інспекційне відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин проводилося інспектором праці одночасно з фактичною перевіркою, яка проводилася у ФОП ОСОБА_1 працівниками ГУ ДФС у Кіровоградській області з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими працівниками) та з метою здійснення контролю наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, за наслідками якої складено акт №98/11-28-13-03/НОМЕР_1 від 04.12.2018 року. (а.с. 42 - 46)

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом 80.6 статті 80 Податкового кодексу України під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

З наданих суду матеріалів вбачається, що фактична перевірка проводилась з 29.11.2018 року по 03.12.2018 року за місцем фактичного провадження платником податків ФОП ОСОБА_1 його підприємницької діяльності - у буфеті, розташованому по АДРЕСА_2. На цю господарську одиницю ФОП ОСОБА_9 11.01.2018 року видано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та на неї зареєстровано реєстратор розрахункових операцій. (а.с. 47, 140)

Фактична перевірка у цьому буфеті 29.11.2018 року проводилася у присутності продавця ОСОБА_10, яка отримала копію наказу ГУ ДФУ у Кіровоградській області №1791 від 28.11.2018 року "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1.", про що власноручно розписалася в направленнях на фактичну перевірку №1806 та №1807 від 29.11.2018 року, виданих посадовим особам ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 119 - 120)

Як свідчить складений працівниками ГУ ДФС у Кіровоградській області під час фактичної перевірки акт проведення контрольної розрахункової операції від 29.11.2018 року, при перевірці буфету, належного суб'єкту господарювання ФОП ОСОБА_1, встановлено, що особою, яка здійснює розрахункові операції - продавцем буфету ОСОБА_3 отримано 70 грн. та реалізовано одну пляшку горілки "Немирів" особлива 0,2 л за ціною 70 грн. за пляшку. При проведенні розрахункової операції засіб обліку розрахункової операції (РРО, КОРО, РК) не використовувався, розрахунковий документ не видано. Придбаний товар повернутий у непошкодженому вигляді та у повному обсязі. (а.с.122) Цей акт підписаний продавцем ОСОБА_11 без зауважень.

Наступного дня 30.11.2018 року фактична перевірка проводилася вже у присутності ФОП ОСОБА_1, який розписався у направленнях про отримання копії наказу, в акті проведення розрахункової операції від 30.11.2018 року, в описі алкогольних напоїв від 30.11.2018 року. (а.с. 117, 118, 123-125)

У ході фактичної перевірки позивачу 03.12.2018 року було вручено запит про надання документів, пов'язаних з предметом перевірки. (а.с. 121)

Відповідно до акту фактичної перевірки №98/11-28-13-03/НОМЕР_1 від 04.12.2018 року ФОП ОСОБА_1 не повідомляв органи фіскальної служби за місцем свого обліку про прийняття працівника ОСОБА_3 на роботу, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2015 року "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу".

У судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 дали показання, що 29.11.2018 року у буфеті-кафе площею 70 кв.м., розташованому у приміщенні АДРЕСА_2, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1, займаючись роздрібною торгівлею алкогольними напоями, обов'язки продавця виконувала громадянка ОСОБА_3 На пропозицію перевіряючих вона не надала трудовий договір та відмовилася від надання письмових пояснень та документу, який посвідчує її особу. Разом з тим, ця особа отримала направлення на перевірки, які були їй вручені для передачі ФОП ОСОБА_1, та по телефону повідомляла його про проведення інспекційного відвідування. Свідки підтвердили, що ця особа мала доступ до товарів та каси ФОП ОСОБА_1, а також до контрольно-касового апарату, зареєстрованого на цю господарську одиницю, та саме вона у ході контрольної розрахункової операції здійснила продаж пляшки горілки "Немирів".

Відтак, у ході судового розгляду справи підтверджено, що ОСОБА_3 була фактично допущена ФОП ОСОБА_1 до реалізації товарів та проведення розрахунків на його господарській одиниці. Всупереч вимог статей 21, 24 КЗпП України позивач, використовуючи працю ОСОБА_3, не оформив з нею трудовий договір та вчинив порушення законодавства про працю, передбачене абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Позивач, заперечуючи це порушення, стверджував, що приміщення і майно за адресою: АДРЕСА_2, безкоштовно передані ним в оренду членам споживчого кооперативу "Споживче товариство "Джуппо". На підтвердження цього надав суду копію угоди №3/27 про взаємодію (взаємодопомогу) між СК СТ "Джуппо" та дійсним членом товариства, учасником соціальної програми "Взаємодопомога", фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (а.с. 86 - 91). Пунктом 2.7 цієї угоди передбачено, що для здійснення заходів друга сторона надає у безкоштовне користування і доступ членам споживчого товариства і учасникам соціальної допомоги "Взаємодопомога" до своїх приміщень (орендованих приміщень), в яких здійснюється господарська діяльність, безкоштовне використання товарів (продукції) і торгівельного обладнання, безкоштовне користування для аналізу обліку розрахункових обладнань та інших предметів, які використовуються в їх господарській діяльності, без права власності на таке майно.

За визначенням, наведеним у статті 111 Господарського кодексу України, споживча кооперація в Україні - система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єднань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху.

Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самоврядна організація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об'єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні.

Споживче товариство є юридичною особою і діє на основі статуту.

Натомість, статус громадянина у сфері господарювання визначений у статті 128 Господарського кодексу України.

Відповідно до цієї норми громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється; із залученням або без залучення найманої праці; самостійно або спільно з іншими особами.

Громадянин здійснює управління заснованим ним приватним підприємством безпосередньо або через керівника, який наймається за контрактом. У разі здійснення підприємницької діяльності спільно з іншими громадянами або юридичними особами громадянин має права та обов'язки відповідно засновника та/або учасника господарського товариства, члена кооперативу тощо, або права і обов'язки, визначені укладеним за його участі договором про спільну діяльність без створення юридичної особи.

Громадянин-підприємець здійснює свою діяльність на засадах свободи підприємництва та відповідно до принципів, передбачених у статті 44 цього Кодексу.

Громадянин-підприємець зобов'язаний: у передбачених законом випадках і порядку одержати ліцензію на здійснення певних видів господарської діяльності; повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційних документах; додержуватися прав і законних інтересів споживачів, забезпечувати належну якість товарів (робіт, послуг), що ним виготовляються, додержуватися правил обов'язкової сертифікації продукції, встановлених законодавством; не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушень антимонопольно-конкурентного законодавства; вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства; своєчасно надавати органам доходів і зборів декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Громадянин-підприємець зобов'язаний додержуватися вимог, передбачених статтями 46 і 49 цього Кодексу, а також іншими законодавчими актами, і несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність за завдані ним шкоду і збитки.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 46 Господарського кодексу України підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов'язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України.

Суд вважає, що членство позивача у споживчому товаристві не виключає його обов'язок як фізичної особи-підприємця, який здійснює самостійну підприємницьку діяльність із залученням найманої праці, дотримуватися норм законодавства про працю щодо належного оформлення трудового договору та не звільняє його від відповідальності за порушення цих вимог.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що на належній позивачу господарській одиниці - у кафе-буфеті, розташованому у АДРЕСА_2, - станом на час інспекційного відвідування 29.11.2018 року підприємницьку діяльність на законних підставах вів інший суб'єкт господарювання, зокрема споживчий кооператив "Споживче товариство "Джуппо", суду не надано.

Відтак, суд вважає, що висновки акту інспекційного відвідування №КР3219/386/АВ від 10.12.2018 року про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю є обґрунтованими, а винесена на підставі цього акту спірна постанова про накладення штрафу №КР3219/386/АВ/ТД-ФС від 26.12.2018 року є законною. Посадовими особами Управління Держпраці у Кіровоградській області дотримано порядок призначення та проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, порушень прав позивача не допущено.

Тому у задоволенні позову про визнання спірної постанови протиправною та скасування слід відмовити.

Судові витрати по справі сторонами не понесені.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до заступника начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області Харченко Оксани Вадимівни (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 24, код ЄДРПОУ 39808965) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш