Ухвала суду № 81137969, 12.04.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А У Х В А Л А

12 квітня 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/2834/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглядаючи в порядку письмового провадження заяву представника позивачки про визнання протиправною бездіяльності відповідача, допущеної

при виконанні рішення суду в адміністративній справі

позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса для листування: АДРЕСА_2)

відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у жовтні 2018 року, через представника ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо неприйняття, у встановлений законом строк, рішення про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Недогарської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області;

- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання їй такого дозволу.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 року у цій справі позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладену у листі №Б-4810/0-6771/0/17-18 від 09.10.2018 року. Зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області протягом 30 днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили подати до Кіровоградського окружного адміністративного суду звіт про його виконання.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2019 року апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повернуто.

Відтак, за правилами частини 2 статті 255 КАС України рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 року набрало законної сили 08.02.2019 року.

До суду 22.03.2019 року відповідачем подано звіт про виконання судового рішення та зазначено, що на виконання рішення суду в адміністративній справі №1140/2834/18 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянуто заяву позивачки про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою, про що їй листом №985/0-1220/0/17-19 від 21.03.2019 року надано відповідь.

До суду 03.04.2019 року від представника позивачки надійшла заява, у якій він зазначає, що позивачка про лист відповідача №985/0-1220/0/17-19 від 21.03.2019 року дізналася, отримавши його разом із листом №№9-11-0.61-2935/2-19 від 27.03.2019 року, та на підставі статті 383 КАС України просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо не прийняття рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі №985/0-1220/0/17-19 від 21.03.2019 року;

- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статті 129-1 Конституції України щодо ухилення від виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 року у справі №1140/2834/18 та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Недогарської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області;

- встановити ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області строк для подачі звіту про виконання окремої ухвали суду.

Ухвалою судді від 04.04.2019 року призначено розгляд цієї заяви в порядку письмового провадження на 12.04.2019 року.

Згідно з частинами 1, 4, 5, 6 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивачки про визнання протиправною бездіяльності відповідача, допущеної при виконанні рішення суду у цій справі, яка відповідає вимогам статті 383 КАС України, суд дійшов до таких висновків.

Предметом спору в даній адміністративній справі була перевірка правомірності відмови відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, у наданні позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, за результатами повторного розгляду клопотання позивачки про надання такого дозволу на виконання судового рішення в адміністративній справі №811/1488/18, та мотивованої тим, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо обраної позивачкою земельної ділянки надано іншій особі.

Вирішуючи спір, суд установив, що така підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як надання дозволу іншій особі, Земельним кодексом України, законами чи нормативно-правовими актами не передбачена. З цих підстав суд визнав відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою за заявою ОСОБА_1, викладену у листі №Б-4810/0-6771/0/17-18 від 09.10.2018 року, протиправною, оскільки її мотиви суперечили частині 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Частково задовольняючи позов та зобов'язуючи відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, суд наголосив, що при повторному розгляді заяви позивачки відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнані судом протиправними, у тому числі в адміністративній справі №811/1488/18, і повинен вирішити заяву позивачки, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цих справах.

Порядок одержання громадянами земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації визначений статтею 118 ЗК України.

Відповідно до частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, дотримуючись встановленого порядку надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідач повинен був перевірити заяву позивачки на відповідність її вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і за наслідками перевірки - дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (видати відповідний наказ) або, у разі виявлення обставин, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, - надати позивачці мотивовану відмову у наданні дозволу.

Листом №985/0-1220/0/17-19 від 21.03.2019 року відповідач вкотре відмовив позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, пославшись на те, що бажане місце розташування земельної ділянки віднесене до земель комунальної форми власності, а ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не є розпорядником земель комунальної власності, та вказавши, що подане позивачкою клопотання не відповідає вимогам частин 6, 7 статті 118, статті 122, пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Перевіряючи в порядку статті 383 КАС України виконання відповідачем судового рішення, суд ухвалою від 04.04.2019 року зобов'язав його надати докази того, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивачка, відноситься до земель комунальної власності. Однак, у встановлений судом строк відповідач жодних пояснень та доказів до суду не надав.

Суд прийшов до висновку, що відповідач, виконуючи рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 року у цій справі, знову прийняв немотивоване та необґрунтоване рішення про відмову позивачці у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, виклавши його у листі №985/0-1220/0/17-19 від 21.03.2019 року, чим порушив підтверджені рішенням суду права позивачки.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 40 рішення від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції").

У пунктах 46, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

За таких обставин суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви, поданої представником позивачки у порядку статті 383 КАС України, та поставлення щодо відповідача окремої ухвали в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

За змістом статті 149 КАС України, невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зумовлює стягнення з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 185-6 КУпАП залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись статтями 248, 249, 256, 383 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладену у листі №985/0-1220/0/17-19 від 21.03.2019 року.

2. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, належним чином розглянути заяву ОСОБА_1 про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

3. Встановити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області строк для надання відповіді про виконання вказівок цієї ухвали - 30 календарних днів від дня її отримання.

4. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Окрема ухвала суду може бути оскаржена особами, яких вона стосується, в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш