Рішення № 81137926, 14.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року Справа № 160/9353/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_1) пенсію за віком з 26.09.2018 року, зарахувавши при перерахунку пенсії стаж роботи з 01.02.1979 по 30.04.2000 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що досягнувши 60-ти річного віку, з 26.09.2018 року отримав право на призначення пенсії за віком, у зв'язку з чим 27.09.2018 року звернувся до Нікопольського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою та документами для перерахунку пенсії з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

В призначенні пенсії за віком позивачу відмовлено у зв'язку з тим, що відповідач відмовився зараховувати при призначенні пенсії період роботи позивача в колгоспі імені крейсера "Аврора" з 01.02.1979 по 30.04.2000 року через те, що відсутні дані про встановлений мінімум та фактично відпрацьований час.

З такими діями відповідача позивач категорично не погоджується, вважає їх такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення, що передбачене ст. 46 Конституції України.

Позивач стверджує, що неналежне оформлення трудової книжки колгоспника не може бути підставою для відмови у реалізації ним свого законного права на пенсію за віком.

У разі зарахування спірного стажу позивач матиме 42 роки 4 місяці та 4 дні страхового стажу, що буде достатнім для призначення пенсії за віком.

Ухвалою суду від 17 грудня 2018 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

14 лютого 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності.

27.09.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії - перехід з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію за ві ком. Розглянувши заяву та додані до неї документи в перерахунку пенсії було відмовлено.

Ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне стра хування» визначено, що право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу не менше 25 років (з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р.).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 (далі- Порядок № 637).

Відповідно до п. 5, 6 основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 04.03.1975 року та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 року № 310 до трудової книжки колгоспника заносились наступні дані: відомості про ко лгоспника, відомості про членство в колгоспі, відомості про роботу, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та за охочення переведення на іншу роботу, припинення роботи. Всі записи в тру довій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом го лови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

У трудовій книжці ОСОБА_2 зазначено про прийняття в члени ко лгоспу ім. крейсера "Аврора" 01.02.1979 р., але записи про встановлений мінімум та фактично відпрацьовані дні за час роботи в колгоспі відсутні.

Враховуючи, що обчислення стажу роботи селян має певні особливості, з огляду на те, що в багатьох із них праця сезонна, слід мати на увазі, що період праці в колективному господарстві після 1965 року зараховують до стажу зале жно від виконання встановленого мінімуму трудової участі. Якщо, для прикла ду, член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, то враховують тільки час його роботи за фактичною тривалістю.

За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ТОВ "Аврора", яке є правонаступником колгоспу ім. крейсера "Аврора", є діючою організацією, але на сьогодні відсутня уповноважена особа, яка має право ви давати уточнюючі довідки про факт роботи в ТОВ "Аврора".

Загальний стаж позивача складає 21 рік 5 місяців 5 днів (при необхідних 25 р.), що є недостатнім для здійснення перера хунку - перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

З урахуванням зазначеного представник відповідача просив відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності.

Досягнувши 60-ти річного віку позивач отримав право на призначення пенсії за віком, у зв'язку з чим 27.09.2018 року звернувся до Нікопольського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою та документами для перерахунку пенсії з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Листом від 05.10 2018 р. відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком у зв'язку з тим, що відповідач відмовився зараховувати при призначенні пенсії період роботи позивача в колгоспі імені крейсера "Аврора" з 01.02.1979 по 30.04.2000 року через те, що відсутні дані про встановлений мінімум та фактично відпрацьований час.

Також у листі зазначено, що згідно ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю, тому періоди роботи в колгоспі імені крейсера "Аврора" з 01.02.1979 р. по 30.04.2000 р. неможливо зарахувати до загального стажу, так як відсутні дані про встановлений мінімум та фактично відпрацьований час.

Вирішуючи правомірність відмови відповідача у призначенні пенсії, суд враховує наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Абзацом 2 частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що починаючи з 1 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-XII (далі по тексту Закон №1788-XII) право на пенсію за віком мають, зокрема, чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Відповідно до ст.1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином, надання особою до Пенсійного органу уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії за віком потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача у спірний період з 01.02.1979 р. по 30.04.2000 р. останній дійсно працював в колгоспі імені крейсера «Аврора». Тобто, зазначені записи містять відомості щодо стажу роботи позивача у спірний період.

Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При цьому, при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Що стосується твердження представника відповідача щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, суд має зазначити, що до трудової книжки вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві, прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання. Тобто, якщо колгоспник не виробив обов'язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки.

Однак, подібні записи відсутні у трудовій книжці позивача.

У відповідності до п. 2.4 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Таким чином, здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист. Це право гарантується загальнообов'язковим соціальним страхуванням.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області "Про відмову в перерахунку пенсії", оформлене листом від 05.10.2018р. №1425/03-18 є таким, що порушує права позивача а тому суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 241-248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_1) пенсію за віком з 26.09.2018 року, зарахувавши при перерахунку пенсії стаж роботи з 01.02.1979 по 30.04.2000 року.

Присудити на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 704,8 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

14 лютого 2019 року.

Суддя В.М. Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник