Рішення № 81135046, 12.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2019 року № 826/16547/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем Агро»

до

Державної фіскальної служби

про

зобов’язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем Агро» (далі-позивач/ ТОВ «Тандем Агро») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач/ ДФС України), в якому просить суд:

1. скасувати реєстрацію податкових накладних ТОВ «Тандем Агро» в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- податкова накладна №8 від 13.07.2017 на суму 1352651,00 грн., в тому числі ПДВ 225441,83 грн.;

- податкова накладна №12 від 17.07.2017 на суму 491143,95 грн., в тому числі ПДВ 81857,33 грн.;

- податкова накладна №13 від 17.07.2017 на суму 1361288,30 грн., в тому числі ПДВ 226881,38 грн.;

- податкова накладна №21 від 18.07.2017 на суму 5671347,40грн., в тому числі ПДВ 945224,57 грн.;

- податкова накладна №42 від 18.07.2017 на суму 5671347,40 грн., в тому числі ПДВ 945224,57 грн.

2. зобов’язати Державну фіскальну службу України здійснити коригування даних електронного рахунку ТОВ «Тандем Агро» в системі електронного адміністрування ПДВ шляхом збільшення доступного ліміту ПДВ на 2424629,68 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок безпідставно зареєстрованих податкових накладних у ТОВ «Тандем Агро» неправомірно сформовано податкових зобов’язань з ПДВ на суму 2424629,68 грн., а в системі електронного адміністрування ПДВ з електронного рахунку ТОВ «Тандем Агро» безпідставно списано 2424629,68 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності дій.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Тандем Агро» в липні 2017 року направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні:

- податкова накладна №8 від 13.07.2017 на суму 1352651,00 грн., в тому числі ПДВ 225441,83 грн.;

- податкова накладна №12 від 17.07.2017 на суму 491143,95 грн., в тому числі ПДВ 81857,33 грн.;

- податкова накладна №13 від 17.07.2017 на суму 1361288,30 грн., в тому числі ПДВ 226881,38 грн.;

- податкова накладна №21 від 18.07.2017 на суму 5671347,40грн., в тому числі ПДВ 945224,57 грн.;

- податкова накладна №42 від 18.07.2017 на суму 5671347,40 грн., в тому числі ПДВ 945224,57 грн.

Відповідно до отриманих Квитанцій реєстрацію податкових накладних зупинено: «ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1003.

В подальшому, Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняті рішення:

- рішення від 19.08.2017 №101984/38467734 про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.07.2017 №8;

- рішення від 19.08.2017 №102812/38467734 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.07.2017 №12;

- рішення від 19.08.2017 №102626/38467734 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.07.2017 №13;

- рішення від 19.08.2017 №102627/38467734 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.07.2017 №21;

- рішення від 22.08.2017 №112571/38467734 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.07.2017 №42.

З огляду на вказане, як зазначає позивач, ТОВ «Тандем Агро» сформовано інші податкові накладні, які були подані на реєстрацію та зареєстровані ДФС України без зауважень.

Натомість, в січні 2018 року позивачем отримані квитанції №2 до податкових накладних №8 від 13.07.2017, №12 від 17.07.2017, №13 від 17.07.2017, №21 від 18.07.2017, №42 від 18.07.2017 про реєстрацію вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі з вказаною підставою «пункт 57-1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Вказані обставини призвели до автоматичного списання коштів з рахунку позивача, що зумовило звернення з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Пунктом 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) визначено, що цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Згідно із пунктом 7 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС (пункт 8 Порядку №1246).

Пунктом 10 Порядку №1246 визначено, що датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

При цьому пунктом 2 Порядку №1246 визначено, що внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Суми податку на додану вартість, зазначені у податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН, враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційних сум у податкових деклараціях за відповідний період. При цьому ПК України не передбачено можливості вилучення з ЄРПН зареєстрованих податкових накладних, що були складені помилково або їх неврахування при обчисленні реєстраційної суми.

Водночас, складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН заборонено відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, однак з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, платник податку може скласти розрахунок коригування до неї. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН.

Як вбачається з матеріалів справи, листа Державної фіскальної служби України від 30.05.2018 №18718/6/99-99-07-05-06-15, податкові накладні позивача №8 від 13.07.2017, №№12,13 від 17.07.2017, №№21,42 від 18.07.2017 зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог Кодексу, а саме: податкові накладні/ розрахунки коригування реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу з 1 грудня 2017 до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення та копії документів відповідно до пункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» щодо зупинення реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, вказаний спір виник з підстав реєстрації Державною фіскальною службою України податкових накладних, в реєстрації яких відмовлено рішеннями Державної фіскальної служби України.

Вказане призвело до того, що дані зареєстрованих ДФС України спірних податкових накладних віднесено до системи електронного адміністрування ПДВ та автоматично списано і як наслідок зменшено суму на яку позивач може зареєструвати податкові накладні.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач вчиняв всі дії відповідно до податкового законодавства з реєстрації податкових накладних у встановлений чинним законодавством спосіб, справедливо вважаючи що спірні податкові накладні (№8 від 13.07.2017, №№12,13 від 17.07.2017, №№21,42 від 18.07.2017) не зареєстровані з огляду на рішення ДФС України про відмову в такій реєстрації.

Натомість, підставою для зменшення ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування стали причини, які не відповідали волі позивача.

Водночас, суд акцентує увагу, що Податковим кодексом не передбачено можливості вилучення з ЄРПН зареєстрованих податкових накладних, що були складені/ зареєстровані помилково або їх неврахування при обчисленні реєстраційної суми.

З огляду на вказане суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги щодо скасування реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, суд робить висновок, що відповідачем безпідставне списання позивачу реєстраційного ліміту пов'язано перш за все з недосконалістю нормативної бази, яка регулює відносини в сфері електронного адміністрування ПДВ.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Практика Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від'ємним значенням з податку на додану вартість) розглядається як позбавлення власності: "…Мирне володіння [майном] означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні [статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976))".

При цьому, суд враховує, що згідно з положеннями податкового законодавства система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні Держаної фіскальної служби України, а відтак на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми при зміні значення будь-якого з показників формули, тобто на Державну фіскальну службу України покладається обов'язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму непогашеного від'ємного значення податку на додану вартість.

Враховуючи вищенаведене суд робить висновок, що позивач виконав всі умови, додержання яких вимагається для реалізації права на збільшення в СЕА реєстраційної суми відповідно до ПК України. Однак, позивач позбавлений права використати від'ємне значення з податку на додану вартість шляхом реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без здійснення поповнення електронного рахунку Позивача з поточного банківського рахунку та/або може бути зобов'язаний нести додаткові та необґрунтовані витрати по сплаті податку.

Таким чином, з метою повного захисту порушених прав позивача, вважає за необхідне зобов’язати Державну фіскальну службу України здійснити коригування даних електронного рахунку ТОВ «Тандем Агро» в системі електронного адміністрування ПДВ шляхом збільшення доступного ліміту ПДВ на 2424629,68 грн.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частинами першою та третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 – 11, 19, 72 – 77, 90, 139, 241 – 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем Агро» задовольнити частково.

2. Зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити коригування даних електронного рахунку ТОВ «Тандем Агро» в системі електронного адміністрування ПДВ шляхом збільшення доступного ліміту ПДВ на 2424629,68 грн.

3. В решті позову відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю «Тандем Агро» за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян