Ухвала суду № 81134411, 12.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/4933/18

У Х В А Л А

про виправлення описки у судовому рішенні

12 квітня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп'як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про виправлення описки у судовому рішенні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла заява представника позивача про виправлення описки у судовому рішенні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Вказана заява мотивована тим, що суд, задовольняючи позов ОСОБА_1 повністю, у резолютивній частині рішення у пункті 3 не зазначив, «і до настання обставин, з яким Закон пов'язує зміну чи припинення таких виплат», що було зазначено у позовній заяві як позовна вимога.

Відповідно до частини 1 статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Згідно з частиною 2 статті 253 КАС України питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про виправлення помилок у судовому рішенні в порядку письмового провадження.

Львівським окружним адміністративним судом було винесено рішення від 26 листопада 2018 року у справі № 1340/4933/18, яким адміністративний позов задоволено повністю, а саме: визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної надбавки до пенсії, належної відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком протиправними та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну надбавку до призначеної пенсії в розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 11.10.2018 року з врахуванням виплачених сум.

Як встановлено судом, позивач в пункті 2 прохальної частини позовної заяви просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну надбавку до призначеної пенсії в розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 11.10.2018 року з врахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов'язує зміну чи припинення таких виплат.

Суд вважає, що зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну надбавку до призначеної пенсії в розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 11.10.2018 року з врахуванням виплачених сум є належним способом відновлення порушеного права позивача, а також слугуватиме меті усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах з огляду на наступне.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Відповідно до частини 1 статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

За змістом вказаної норми закону опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Опискою вважається також помилка у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах тощо.

Суд зазначає, що описками є помилки, які зумовлені неправильним написанням слів. Відтак, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, до яких належать написання імен та прізвищ, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють тексту судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Суд, виправляючи описку у своєму рішенні, не може змінювати зміст цього рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14, в якій зазначено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Проте, рішення від 26 листопада 2018 року у справі № 1340/4933/18, не містить описок чи арифметичних помилок, а викладення змісту рішення в іншій редакції, про що фактично просить у заяві позивач, не є описками чи арифметичними помилками в розумінні ст.253 КАС України.

Суд доходить висновку, що заява позивача про виправлення описки в резолютивній частині рішення від 26.11.2018 у справі № 1340/4933/18 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 243,248, 253, 256, 295 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

У задоволенні заяви позивача про виправлення описки у резолютивній частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року у справі №1340/4933/18 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання. Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна