
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
11 квітня 2019 року справа № 1140/2631/18
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С, розглянувши заяву в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області;
- встановити строк для виконання судового рішення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 року позовні вимоги - задоволено.
03 квітня 2019 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява в порядку ст.383 КАС України (вх. №5641 від 03.04.2019р.).
В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що позивачем 05.03.2019 року подано до відповідача заяву з проханням надати інформацію про результати повторного розгляду заяви позивача на виконання рішення суду, а також до інформації долучити завірену копію рішення (наказу) відповідача, прийнятого на виконання рішення суду. У відповідь, відповідач листом від 27.03.2019р. №9-11-0.61-2931/2-19 (який отримано 29.03.2019р.) повідомив, що на виконання рішення суду заяву позивача розглянуто повторно та листом від 22.03.2019 №Г-3072/0-1272/0/17-19 відмовлено в задоволенні заяви (а.с.68-70).
Згідно з частинами 1, 4, 5, 6 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст. 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Згідно ч.ч.4,8 ст.122 Земельного Кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 21 Розділу X Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 10.07.2018 р. N 2498-VIII, який набрав чинності 01.01.2019р.), встановлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
Суд, вивчивши матеріали заяви та справи, зазначає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області не виконано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року, яким відповідача зобов'язано прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
Натомість, Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
За результатами розгляду даної заяви, відповідачем надана відповідь від 22.03.2019р. № Г-3072/0-1272/0/17-19, яка являється відмовою з тих самих підстав, за яких судом визнана бездіяльність відповідача протиправною.
В даній відповіді зазначено, що "за результатами розгляду поданих матеріалів встановлено, що згідно відомостей Державного земельного кадастру, земельна ділянка, яка запропонована Вами для передачі у власність, відноситься до земель комунальної власності" (а.с.21,37,74).
Розглядаючи заяву позивача у змісті висвітлених обставин щодо застосування положень, передбачених ст. 383 КАС України, суд вказує наступне.
Так, з повідомлених заявником обставин вбачається, що позивач, звертаючись до суду з клопотанням вже після ухвалення рішення по справі, надав відповідні обґрунтування такого звернення, а саме - лист Головного управління Держгеокадстру у Кіровоградській області від 22.03.2019 року за №Г-3072/0-1272/0/17-19 з яких вбачається, що рішення суду від 21.12.2018 року у повному обсязі не виконано.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року було виконано неналежно, а тому вважає, що заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії» визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).
Суд вказує, що Великою Палатою Верховного Суду було змінено підхід до застосування судового контролю, що визначений в Постанові Пленуму ВАС України від 13.03.2017 року № 3 "Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 КАСУ" ( наразі ст. 382 КАС України).
Так, ВАС України у вказаній Постанові Пленуму було установлено, що судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень-відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі.
Разом з тим, Велика Палата дійшла висновку, що відповідні дії, може бути вчинено судом також після ухвалення рішення по справі (ухвала ВП ВС від 20.06.2018 року справа №800/592/17).
Також судом, на виконання положень ч.5 ст. 242 КАС України, було враховано правові висновки Верховного Суду, що викладені в Постанові від 31 жовтня 2018 року (справа №704/1547/17) відносно мати судового контролю.
Суд акцентує увагу, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.
Оскільки рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 р. у справі № 1140/2631/18 має зобов'язальний характер, а обставини, встановлені під час розгляду справи, дають суду обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може ухилятись від належного виконання рішення суду, суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача.
Керуючись ст.ст. 249, 383 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача, допущеної при виконанні рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання прийняти рішення - задовольнити.
Визнати протиправну бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо неприйняття рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену в листі від 22.03.2019 року №Г-3072/0-1272/0/17-19.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, щодо ухилення від виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 року у справі №1140/2631/18 та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подати до суду протягом тридцяти днів після набрання чинності цієї ухвали, звіт про виконання рішення суду від 21 грудня 2018 р. по справі № 1140/2631/18.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали суду, апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та підписано 11.04.2019 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко
Судове рішення № 81133987, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 11.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1140/2631/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: