
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2019 року справа № 340/406/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул. Соборна,7а, м. Кропивницький,25009
про повернення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повернути безпідставно отримані кошти у розмірі 27940,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 24.10.2018 року ним при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу нерухомого майна, сплачено 1 відсоток від вартості нерухомого майна, а саме 27940,00 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, хоча він не є платником даного збору в розумінні п.9 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", так як придбав житло вперше. Позивач вважає, що він звільнений від сплати збору, оскільки придбав нерухоме майно вперше, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 26 лютого 2019 року провадження в справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с.1-2).
На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження, відповідачем надано відзив, в якому останній просив суд відмовити у задоволені позову. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що на заяву позивача надано роз'яснено, що Пенсійний фонд України та його органи не наділені повноваженнями щодо встановлення факту придбання особою житла вперше, з метою подальшого звільнення такої особи від сплати збору (а.с.27-28).
Частиною 1 статті 205 КАС України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи те, що позивачем подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивачем 24.10.2018 року та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири (далі - Договір), а саме купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, загальною площею 97,8 кв. м. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Яценко Я.В. (а.с.9-11)
При нотаріальному посвідченні Договору позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % вартості нерухомого майна, що становить 27940,00 грн. Вказане підтверджується копією квитанції від 24.10.2018 року № 0000840 (а.с. 8,21-22).
07 листопада 2018 року, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 27940,00 грн., що становить 1% збору з операцій купівлі продажу нерухомого майна. Заява була мотивована тим, що зазначена квартира є першим нерухомим майном, придбаним позивачем (а.с.14).
Головне управління ПФУ в Кіровоградській області листом від 13.11.2018 року № 21277/08-01, позивачу було повідомлено про відсутність підстав для повернення вказаного збору та зазначено, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо громадян, які купують житло вперше (а.с.15).
Не погоджуючись із такою відмовою позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
По суті спірних правовідносин та враховуючи вищевикладені обставини, суд зазначає наступне:
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР.
Абзацом 1 пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР встановлено: платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740.
Відповідно п.15-1 Порядку №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пункт 15-3 Порядку №1740 передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Отже, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Водночас, суд зазначає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна можлива за наявності документа про підтвердження сплати такого збору. Жодних винятків для процедури посвідчення або реєстрації таких договорів не передбачено.
Інформація щодо реєстрації нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних та юридичних осіб відображена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. (далі - Порядок).
Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса.
Згідно з пунктом 4 Порядку інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Інформація з Державного реєстру прав за бажанням особи, яка отримує таку інформацію, може містити, крім відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб'єкта або об'єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у хронологічному порядку.
Відповідно до статті 3 Закону № 400/97-ВР платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Підпунктом 7 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011, передбачено, що казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету.
Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна», покладений на Пенсійний фонд України.
Системний аналіз вказаних норм Закону та Порядку дає підстави стверджувати, що громадяни, які придбавають нерухоме майно вперше, звільнені від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тому не є платниками такого збору.
Відповідно положень п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Пунктом 8 Порядку №787 встановлено, подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
У відповідності до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено, зокрема, механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем таку заяву подано в Головне управління ПФУ в Кіровоградській області - 07.11.2018 року.
Проте, як встановлено судом, відповідачем - Головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області, протиправно відмовлено у задоволенні вказаної заяви.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 31.01.2018р. по справі №819/1667/17 (К/9901/400/17).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з відомостей з реєстру речових прав на нерухоме майно позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідчений нотаріусом Яценко Я.В. та зареєстровано в реєстрі за №43664964 від 24.10.2018 р. (а.с.12-13).
Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору. Відповідачем таких відомостей також не надано.
Дослідивши наявні докази, суд доходить висновку про те, що позивач 24.10.2018 року вперше придбав житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна - трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2, та при оформленні угоди безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 27940 грн., який підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:
- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;
- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;
- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
Так, позивач просить стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області на його користь безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 27940,00 грн.
Суд зазначає наступне.
Механізм повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 787 заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Як вже зазначалось судом, згідно з квитанцією від 24.10.2018р. кошти у сумі 27940,00 грн. сплачені на рахунок УК у м. Кроп/ м. Кропивницький (Казначейство України) (а.с.8).
Процедура примусового стягнення коштів визначена Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 № 845 (далі - Порядок № 845)
Зазначений порядок передбачає, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів.
Згідно з пунктом 17 Порядку № 845 стягувані, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті б цього Порядку.
Отже, здійснювати повернення зазначених коштів має управління Державної казначейської служби у Кіровоградській області.
Суд зауважує, що доводи відповідача про те, що відповідач не наділений повноваженнями щодо визначення прав власності громадян на нерухоме майно та звільнення від сплати збору, що придбавають майно вперше, є необґрунтованими, оскільки відповідач не позбавлений можливості подати у встановленому законом порядку запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, суд, враховуючи принцип ефективності судового захисту приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління ПФУ в Кіровоградській звернутись до Управління Державної казначейської служби України у м. Кропивницькому Кіровоградської області з поданням про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР НОМЕР_1, АДРЕСА_1) помилково сплачених грошових коштів - збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 27940,00грн.
Отже, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
А саме, для належного та ефективного захисту прав, та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління ПФУ в Кіровоградській звернутись до Управління Державної казначейської служби України у м. Кропивницькому Кіровоградської області з поданням про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР НОМЕР_1, АДРЕСА_1) помилково сплачених грошових коштів - збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 27940,00 грн. з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд зазначає, що відповідачем до суду не надано на виконання положень ст. 77 КАС України належні та допустимі докази щодо правомірності відмови позивачу у поверненні помилково сплаченого збору.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 385,00 грн.
Керуючись статтями 243, 245, 248, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області сформувати і подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Кропивницькому Кіровоградської області подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 27940,00 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сорок грн.) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1) судовий збір у сумі 385,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Повний текст рішення складено та підписано 11.04.2019 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко
Судове рішення № 81133901, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 09.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 340/406/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: