Рішення № 81133866, 08.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 квітня 2019 року Справа № 280/568/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорозького козацтва, 25-а, код ЄДРПОУ 41248943)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати незаконними дії управління Правобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя, щодо відмови при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначення пенсії за віком та виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення;

зобов'язати управління Правобережне об'єднане управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначення пенсії за віком з 20.05.2013 р. та здійснити нарахування виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером, з 25.10.2007 року їй було призначено пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров'я відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ (далі - Закону № 1058) з урахуванням вимог п. «е» ст. 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення " від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788), що підтверджується протоколом 2139 від 29.10.2007. Після призначення пенсії позивач продовжила працювати за спеціальністю, у зв'язку з чим виплата пенсії з 29.10.2007 була припинена. На підставі заяви від 20.05.2013 року об'єднаним управлінням було поновлено виплату пенсії за вислугу років, застосовано норму ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з зазначеної дати переведено на пенсію за віком. При переведенні розмір пенсії розрахований із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2007 рік. З 01.10.2017 позивачу проведено перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки в розмірі 3764,40 грн. Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 13.02.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні на 12.03.2019. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву

Від представника відповідача 11.03.2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав викладених у відзиві, зокрема зазначає, що управління діяло виключно у межах свої повноважень та відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя. З 25.10.2007 року їй було призначено пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров'я відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ (далі - Закону № 1058) з урахуванням вимог п. «е» ст. 55 Закону України „Про пенсійне забезпечення " від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788), що підтверджується протоколом 2139 від 29.10.2007.

Після призначення пенсії позивач продовжила працювати за спеціальністю, у зв'язку з чим виплата пенсії з 29.10.2007 була припинена.

20.05.2013 року у зв'язку з досягненням пенсійного віку вона звернулася до об'єднаного управління із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

На підставі заяви від 20.05.2013 року об'єднаним управлінням було поновлено виплату пенсії за вислугу років, застосовано норму ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з зазначеної дати переведено на пенсію за віком.

При переведенні розмір пенсії розрахований із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2007 рік.

З 01.10.2017 позивачу проведено перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки в розмірі 3764,40 грн.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначення пенсії за віком з 20.05.2013 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу може ухилятися від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускати протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом.

При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави. У такому випадку суд у триваючих правовідносинах має вирішити питання захисту прав позивача у межах строку звернення до адміністративного суду.

Оскільки пенсія є періодичним платежем, що виплачується щомісяця, про розмір виплати позивач знав, а тому про порушення своїх прав позивач мав знати отримуючи пенсії у розмірі, з яким він не погоджується.

Суд зазначає, що про переведення на пенсію за віком об'єднаним управлінням прийнято розпорядження від 24.05.2013. Отже, саме з зазначеної дати позивач мав можливість у будь-який час звернутися до об'єднаного управління з заявою про надання розрахунку її пенсії.

З позовом до суду ОСОБА_1 звернулася лише 08.02.2019.

Отже, адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 20.05.2013 року по 07.08.2018 року поданий поза межами шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду, встановленого ч.2 ст. 122 КАС України.

Суд зазначає, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси.

Згідно частиною третьою статті 123 КАС якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, строки звернення до суду можуть бути поновлені лише за наявності відповідної заяви позивача.

Варто звернути увагу, що матеріали справи не містять клопотань від позивача щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що права позивача на перерахунок пенсії, підлягає захисту в межах встановленого КАС шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, тобто за період з 08.08.2018. Беручи до уваги, що позов було подано до суду 08.02.2019, то позовні вимоги за період з 20.05.2013 по 07.08.2018 підлягають залишенню без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС.

Щодо перерахунку пенсії з 08.08.2018, суд зазначає наступне.

11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2148-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі Закон 2148), яким внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003.

Згідно абзацу першого п. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Оскільки з 2013 року позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058, то з 01.10.2017 року її пенсію перераховано із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки та із застосуванням коефіцієнту страхового стажу 1%, що відповідає вимогам п. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058.

Отже, позовна вимога про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком суд зазначає наступне.

Згідно пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Згідно із п. 5 постанови КМУ від 23.07.2011 № 1191 «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати" грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримувати будь-яку пенсію.

Отже, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком будь-якого іншого виду пенсії.

Оскільки, позивач до призначення пенсії за віком у період з 25.10.2007 по 28.10.2007 отримувала пенсію за вислугу років, то підстав для нарахування та виплати їй грошової допомоги згідно пункту 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» немає. Факт отримання позивачем пенсії за вказаний період у розмірі 63,16 грн. підтверджується довідкою об'єднаного управління від 21.02.2019 року про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, а також листом № 364/Б-9 від 02.10.2018 року.

Дана правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду, яка викладена у постанові від 22.02.2018 року по справі № 310/3774/17. Так, Верховний суд зазначив, що "синтаксичний аналіз пункту 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 5 Порядку № 1191 дає підстави для висновку, що умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, як помилково вважали суди попередніх інстанцій, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. При цьому законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо та обставини мали місце до виходу на пенсію за віком".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконними дій Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, щодо відмови виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення та зобов'язання Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати, зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В частині позовних вимог ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорозького козацтва, 25-а, код ЄДРПОУ 41248943) про зобов'язання Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення за призначення пенсії за віком з 20.05.2013 по 07.08.2018 - залишити без розгляду.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорозького козацтва, 25-а, код ЄДРПОУ 41248943) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 08.04.2019.

Суддя О.В. Конишева